Куди подіти прострочену їжу? В Україні з'явився перший "продовольчий банк" для нужденних
Уявіть: на вихідних, ви зайшли в супермаркет і купили купу всякої їжі, щоб весь тиждень не заходити за покупками і не витрачатися на обіди в робочі дні. Але потім щось пішло не так — чи то не було часу на підготовку, чи то просто лінь, і ось уже доводиться викидати зіпсовані м'ясо, овочі та молочку.
Звичайно, такі продукти в основному можна перетворити на компост. Але чи замислювалися ви коли-небудь про те, куди прострочена їжа дівається з полиць супермаркетів? Дуже часто вона просто викидається на смітник, де загніваючи, виділяє в атмосферу СО2 та інші гази. Щорічно непридатна до вживання їжа виробляє майже стільки ж викидів, скільки вся транспортна система Землі.
Тому в багатьох країнах світу виникли продовольчі банки або фудшерінгові ініціативи, які борються з цією проблемою. А проект "Тарілка" зі Львова — перший такий продовольчий банк в Україні.
📽️ Дивіться наше відео, як це працює:
Симбіоз еко- та соціального волонтерства
Принцип роботи "Тарілки" дуже простий: спочатку волонтери забирають продукти, термін придатності яких закінчується, з магазинів-партнерів проекту. Потім ці продукти везуть до благодійних організацій, які займаються допомогою малозабезпеченим людям. На даному етапі, з проектом працює 2 мережі супермаркетів зі Львова і ведуться переговори про співпрацю з іншими, великими мережами.
Продукти, у яких до кінця терміну придатності залишається 1-2 дні, як правило, дуже погано продаються — швидше за все, на полицях вже є такі ж продукти з більш свіжої партії, які і користуються великим попитом. При цьому, продукт, якщо його правильно зберігали, залишається придатним до вживання — але як тільки його термін закінчується, магазин вже не має права виставляти його на прилавок. Тому, якщо компанія не передбачила якийсь спеціальний спосіб утилізації, такі продукти централізовано збираються і викидаються на звалище.
Тепер же магазини-партнери "Тарілки" віддають такі продукти волонтерам. Магазину більше не потрібно піклуватися про їхню утилізацію, а продукти знаходять своїх споживачів і допомагають нужденним. Оскільки з альтернатив таким продуктам доступна лише утилізація, супермаркети передають їх "Тарілці" абсолютно безкоштовно.
"Тарілка" почала свою роботу в березні, з початком карантину. З тих самих пір організація працює на волонтерських засадах — керівник Львівської "Тарілки" Іван Богуш каже, що всього в контактній базі налічується близько 100 волонтерів.
Одна з таких волонтерів — Олена. Вона на своєму автомобілі проїжджає повз 7 магазинів, які передають продукти, забирає їх і відвозить у благодійні організації. Волонтери забирають їжу кожен день — і відвозять їх у 7 різних організацій, раз на тиждень у кожну. Серед них, наприклад, є притулки для бездомних, госпіталь, церковний прихід.
Олена почала займатися цим на карантині, коли був вільний час і поїздки по порожньому місту приносили задоволення. Зараз часу все менше, але тим не менш, вона намагається хоча б раз на тиждень допомогти проекту і відвезти продукти на своїй машині. Вона каже, що волонтером може стати будь-яка людина, навіть без своїх "коліс" — іноді їжі буває настільки багато, що передати її силами однієї людини досить складно.
Магазини передають їжу в залежності від того, чи є у них в наявності близький до псування продукт. Іноді якийсь магазин може не передати взагалі нічого — а іноді доводиться забирати цілі ящики молочної продукції та овочів. Іван розповідає, що часом трапляються і досить екзотичні продукти — наприклад, кумкват або цілий шматок хамона. Такі делікатеси не завжди можуть собі дозволити люди з середнім достатком, але завдяки "Тарілці" навіть незаможні час від часу отримують такі продукти.
Продовольчий банк допомагає вирішити відразу 2 проблеми: по-перше, скорочується кількість продовольчих відходів і їх негативний вплив на навколишнє середовище. По-друге, люди без стабільних джерел доходів можуть розраховувати на те, щоб іноді отримувати їжу абсолютно безкоштовно. У виграші від цього знаходяться всі залучені сторони.
"Тарілку" — у кожне місто
Спочатку планувалося, що "Тарілка" почне роботу після того, як закінчить ремонт своєї бази. У це приміщення планувалося звозити всю зібрану з супермаркетів їжу і роздавати її централізовано — і благодійним організаціям, і звичайним людям. Міська влада пішла назустріч проекту і виділила велике приміщення на дуже хороших умовах — але для запуску в цьому приміщенні потрібно провести ґрунтовний ремонт.
Коли почався карантин, погіршилася економічна ситуація багатьох людей і сімей — тому "Тарілка" почала працювати раніше, ніж планувалося. Однак план залишається незмінним — Іван та його колеги збирають кошти і будь-яку допомогу для того, щоб швидше закінчити ремонт і відкрити свою постійну базу. Велику допомогу надають інші волонтерські організації або небайдужі люди: хтось приходить і допомагає фарбувати стіни, хтось безкоштовно встановлює вікна і ворота, хтось допомагає фінансово.
Навколо цього простору почалися і перші проблеми: мешканці будинку, у якому збирається відкритися база "Тарілки" виступили проти. "Оскільки люди до кінця не розуміли, що саме таке продовольчий банк, на яких підставах він буде працювати, у людей виникли стереотипи, або просто при відсутності інформації вони створили для себе якісь такі міфи про те, що тут буде якийсь розсадник для наркоманів і кого завгодно ще", — каже Іван.
Але завдяки розмовам, місцевих вдалося переконати в тому, що продовольчий банк ніяк не завадить їхньому життю. Деякі мешканці будинку навіть стали допомагати проекту.
Незважаючи на складнощі, проект успішно працює і планує розвиватися і далі. Іван каже, що у Львівської "Тарілки" скоро можуть з'явиться аналоги в Києві, Запоріжжі, Івано-Франківську чи Маріуполі. У багатьох містах є активні люди, які хотіли б допомагати подібним чином своїм містам. "Тарілка" бачить себе не просто організацією, а цілим рухом, який міг би міняти спосіб поводження з продуктами по всій країні.
Найдивовижніше — те, що вже кілька місяців успішний проект працює тільки на волонтерській ініціативі. "Ми не прийшли в проект для того, щоб заробляти гроші. Ми працюємо 10-й місяць виключно на волонтерських засадах", — каже Іван. Тому організація приймає будь-яку допомогу і готова допомогти тим, хто захоче масштабувати цей досвід у себе.
