Як зробити музеї цікавими: українське рішення для дітей

Нова українська школа ставить собі на меті виховання творчих молодих людей. Для цього школярам потрібне не лише комфортне середовище у стінах школи, але й найрізноманітніше знайомство з навколишнім світом. Екскурсія до музею – доволі традиційна та популярна форма, здатна розказати дітям про різні форми мистецтва, його історією, а також познайомити їх із творчістю видатних особистостей. Як перетворити простий візит до музею на захопливий та цікавий досвід, розповідає команда проєкту «Дружня школа».

Здається, у закордонних музеях все куди простіше: там школярі вільно бігають залами, сидять просто на підлозі, шукають певні твори мистецтва самі і виконують завдання у спеціальних зошитах. Справді, музейні екскурсії у формі квесту вже давно стали невід'ємною частиною шкільної освіти в Європі. 

Як музеї роблять цікавими дітям в Україні? 

Але інтерактивні форми взаємодії з авдиторією активно застосовують і в Україні, розповідає завідувачка відділу науково-просвітницької роботи Національного художнього музею України Оксана Агеєва. Так, популярна серед молодших школярів програма «Види образотворчого мистецтва» існує в музеї вже понад 10 років. Упродовж цього часу вона постійно відшліфовувалася та набувала більше інтерактивних форм. Взаємодія з дитячою авдиторією не може залишатися незмінною, коли учасник екскурсії – лише пасивний слухач, тож потрібно доносити матеріал яскраво, інформативно та якісно, наголошує пані Оксана. В інтерв'ю проєкту «Дружня школа» вона розповіла про те, як Національний художній музей України працює зі школярами, а також згадала про найпопулярніші інтерактивні програми, представлені в ньому:

«Для початкової школи в нас існує програма «Види образотворчого мистецтва». Інтерактивна екскурсія відбувається в залах музею. Упродовж 45 хвилин ми знайомимо дітей із живописом, скульптурою та графікою, є навіть невеликий майстер-клас, з якого, власне, й розпочинається наше знайомство. Школярі не просто дізнаються, що таке графіка, в чому її специфіка та особливість, але й мають можливість побачити та потримати в руках різноманітні графічні матеріали й намалювати маленький рисунок вугіллям. Така активність надзвичайно захоплює їх та заохочує слухати далі».

Оксана Агеєва розповідає, що після графіки вони переходять до зали, де представлена барокова скульптура та пояснюють дітям, у чому полягає особливість скульптурних творів. 

«Вони діляться власним досвідом: розповідають, з яких матеріалів самі створювали певні артефакти – зазвичай, це пластилін або глина. З'ясовуємо, з якими ще матеріалами працюють скульптори – камінь, метал, дерево, скло тощо. Ми, своєю чергою, намагаємося продемонструвати думку про те, що мистецтву є місце навіть у повсякденному житті, а скульптурою можна вважати витвори з піску чи снігу, хай вони й нетривалі. Також ми знайомимо дітей з різними матеріалами: наприклад, у нас є глина, подарована скульптором. Оскільки шматок глини вже став твердим, спочатку діти думають, що це каміння, поки не помічають на ньому відбитки пальців майстра. Таким чином, ми розширюємо їхні уявлення про скульптуру, пояснюємо принципи її створення, показуємо різні інструменти і даємо потримати їх в руках». 

У залі мистецтва другої половини XIX століття діти розмовляють про живопис. 

«Діти обирають твір, який їм сподобався найбільше, та розповідають, чому вони звернули увагу саме на нього. Ми обов'язково вислуховуємо всіх, адже таким чином школярі актуалізують набутий досвід та використовують ті знання, які вони щойно отримали». 

Для учнів середньої школи в Національному художньому музеї України існує ще одна програма – «Герої». Упродовж екскурсії учасники висловлюють свої думки, гіпотези та ідеї щодо різних героїв, образи яких втілені в мистецтві, а також заповнюють посібники, спеціально розроблені для цієї програми: наприклад, вигадують діалог, який міг би відбутися між героями певного сюжету.

«Напередодні карантину ми запустили ще одну програму під назвою «Музейний ковчег», – веде далі Оксана Агеєва. – Вона, передусім, орієнтована на початкову школу. Ми говоримо з дітьми про образ тварини і про те, які трансформації відбувалися з ним в образотворчому мистецтві з часів Середньовіччя і до сьогодення. Ми розповідаємо про те, що необхідно берегти природу, піклуватися і про диких звірів, і про тих, що живуть вдома чи в міському середовищі, рефлексуємо на тему екосвідомості, виконуємо різні цікаві завдання». 

Ольга Галян, старша наукова співробітниця відділу науково-просвітницької роботи Національного художнього музею України про освітню програму для дітей молодшої школи «Музейний ковчег»: 

Як зробити музей інтерактивним у карантин?

Попри карантин і те, що останнім часом Національний художній музей України періодично закривають на реставрацію, його внутрішня робота не зупиняється. Нещодавно відділ науково-просвітницької роботи запустив власну Instagram-сторінку, де не лише презентує колекцію музею та розповідає про історію мистецтва, а розробляє матеріали, які могли б зацікавити школярів в рамках шкільної програми. Сторінка стала певним продовженням інтерактивної взаємодії між музеєм та його відвідувачами: тут можна знайти майстер-клас з акварелі, дізнатися цікаві факти про мистецтво та конкретні його витвори, а в stories сторінки навіть можна послухати аудіогід по музею – цілком актуальне заняття в умовах карантину. Крім того, на Фейсбук-сторінці запрошують на кураторську онлайн екскурсію. 

Як зацікавити дитину самим?

Зацікавити дитину у музеях та мистецтві допоможуть, звісно, і книги. В Україні останнім часом виходить усе більше якісного нон-фікшну для дітей, в тому числі, і про культуру. Щоби в умовах пандемії знайомство з мистецтвом було більш захопливим, команда проєкту «Дружня школа» підготувала добірку книжок, які можуть зацікавити школярів та їхніх батьків і підштовхнути їх до ближчого знайомства з музейною культурою. 

• Мій музей

• 33 найвідоміші картини та скульптури

• Зоряна ніч Ван Гога та інші оповіді. Історія мистецтва для дітей

• Як розуміти мистецтво

• Як розмовляти з дітьми про мистецтво

Авторка: Ярослава Кобинець, журналістка проєкту «Дружня школа» 

Цей матеріал створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені в цьому матеріалі думки жодним чином не відображають офіційний погляд Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

Фото з архіву Національного художнього музею України