Як ініціювати інклюзивність у містах та селах: досвід чернівецьких активістів
Ключ в об’єднанні зусиль громадськості та місцевої влади. Активісти розповідають, де шукати точки перетину між ними.
Незважаючи на те, що роботу над законодавчою та нормативною базою щодо безбар'єрного середовища було розпочато в Україні ще на початку 90-х років, для більшості українців з інвалідністю повноцінний доступ до освіти, зайнятості, отримання адміністративних послуг та соціальних благ і досі сповнений багатьох невирішених проблем. Актуальними залишаються і питання переобладнання громадського транспорту, доступ до інфраструктурних об'єктів, формування безперешкодного публічного простору. Попри переможні звітування рупорів місцевих влад про кількість встановлених пандусів та облаштованих з'їздів, банальний похід людини з інвалідністю в аптеку чи продуктовий магазин, як і десятки років тому, перетворюється на подорож із безліччю перепон, а то і взагалі стає неможливим.
У 2020 році за Індексом соціальної мобільності ВЕФ Україна посіла лише 46-те місце з 82 країн. В нашій країні існує стереотип — належні умови для інклюзивності та безбар'єрності можна у повній мірі реалізувати лише у багатих державах, або у невеликих містечках, де є вільний фізичний простір для реконструкції або побудови нової інфраструктури, адаптованої для потреб широкого кола. У цьому контексті показовим є те, що у 2020 р. перше місце та нагороду ЄС "Доступне місто" здобула столиця Польщі – Варшава. Цей факт доводить, що навіть велике (понад 1,7 млн осіб) місто, ще й із колишнього соціалістичного табору, за наявності відповідної політичної волі, реалістичної стратегії, фінансових та організаційних ресурсів спроможне успішно втілювати передові світові практики та створювати реально працююче безбар'єрне середовище.
Прикладом Польщі та інших європейських міст надихаються в українському місті Чернівці. Тут уже третій рік ГО "Чернівецьке об'єднання "Захист", яка працює за підтримки IM Swedish Development Partner, займається підвищенням рівня захисту прав людини в Україні та підтримкою соціально вразливих верств населення. Керівником організації є Богдан Бойко, 9 років він робить все для того, аби громадська організація розвивалася та була дієвою.
Марія Нікітіна, заступниця голови громадської організації, стверджує: об'єднані зусилля громадськості і місцевої влади можуть творити реальні зміни у будь-якому українському місті.
Марія Нікітіна
Як в Україні вчитися інклюзивності
У 2019 році ГО "ЧО "ЗАХИСТ" започаткувала проєкт "Захист прав людини у Чернівецькій області". Проєкт реалізовувався у Чернівцях та містах Чернівецької області Вижниця і Сторожинець і передбачав проведення адвокаційних заходів щодо побудови у цих містах доступного середовища для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
Головними вимогами для створення безбар'єрного середовища у обраних містах стали: доступність, безпека, зручність, інформативність.
Для впровадження європейських стандартів прийняття рішень і управління організації розпочав функціонування Ресурсний центр громадського активності, як інституційна підтримка "Чернівецького об'єднання "Захист", коаліцій і ініціатив інших громадських організацій. В Центрі проведено десятки тренінгів, на яких учасники могли відвідати освітні заходи з правозахисної діяльності, отримати знання про можливі шляхи і методи залучення ресурсів для громадської діяльності. Заходи допомогли громадським активістам отримати розуміння основоположних принципів захисту прав людини, навчитися мобілізуватися і отримувати необхідні ресурси — брати участь у грантових програмах, залучати до своєї діяльності представників влади, спонсорів і волонтерів. На базі ресурсного центру було проведено два Міжнародних форуми інклюзивності. Оскільки у багатьох організацій є власна унікальна діяльність, на Форумах люди могли обмінятися досвідом і поділитися успішними практиками в побудові інклюзивного суспільства і таким чином прискорити процес побудови інклюзивного суспільства в регіоні.
Також ГО "Захист" стала учасником міжнародної конференції "Zero Project" (Австрія, Відень). "Це було для нас неймовірним досвідом! Ми отримали величезну кількість позитивних емоцій. Познайомилися з дивовижними людьми, які є експертами в інклюзії. Для нас було відкриттям доступне середовище Відня, такого комфортного і відкритого міста до людей з інвалідністю. Ми постійно розповідаємо всім, як можна обладнати старі історичні будинки для комфортного пересування людей з інвалідністю і сподіваємось, що подібні практики будуть втілені і в нашому місті, адже ми теж маємо багато старовинних будівель".
Ресурсний центр громадського активності став одним з небагатьох місць у Чернівцях та Чернівецькій області, де люди з інвалідністю та інші активісти можуть вільно реалізовувати свої заходи, отримувати повну всіляку підтримку і сприяння в своїх громадських ініціативах, не відчуваючи дискримінації або незручностей в організації таких зустрічей. Більш того, це єдине місце, де молодь з інвалідністю може провести час з користю, розвиваючись у доступній, сучасній формі, з використанням інформаційних та мультимедійних технологій.
"Радниці мерів"
Багато активістів громадянського суспільства мають внутрішній потенціал, енергію до того щоб впливати на владу. Але вони часто не мають достатньої кількості знань, щоб їх діяльність була достатньо ефективною. Разом з тим, дуже важливо мати ділові робочі відносини з органами місцевої влади. Тому в рамках проєкту був реалізований проєкт "Радниці мерів", завдяки якому необхідні знання та навички змогли отримати три лідерки громадських організацій, жінки з інвалідністю. Двох із них ГО "Захист" рекомендував мерам Чернівців та Вижниці як радниць з питань побудови інклюзивного суспільства і захисту прав людей з інвалідністю. Ці рекомендації були прийняті і обидві активістки були призначені на посади. Радниці мерів мають прямий доступ до керівництва міст і таким чином можуть лобіювати питання доступності.
"Шляхом спільних зусиль, — розповідає Марія Нікітіна, — нам вдалося переконати ключових осіб, які були задіяні в ремонті та реконструкції тротуарної мережі наших міст, дотримуватися Державних будівельних норм і робити бордюри такими, щоб кожен міг відчувати себе безпечно і комфортно. В результаті нашої діяльності, за два роки в Чернівцях з'явилися близько 90 пандусів, а в Вижниці і Сторожинці близько 40. Тепер люди з інвалідністю, які проживають у цих містах, можуть пересуватися містом більш вільно, а це близько 6000 осіб. Вони почали частіше відвідувати громадські місця, театри, магазини, кафе, парки, гуляти з дітьми, та й просто отримали більше свободи пересування. Разом з тим, позитивні зміни торкнулися не лише людей з інвалідністю, а і всіх маломобільних груп населення, куди входять люди похилого віку, батьки з маленькими дітьми, люди з тимчасовими травмами і т.д. За статистикою, кількість таких людей може досягати до половини населення міст! У містах, які брали участь у проєкті, з'явилося більше паркувальних місць для людей з інвалідністю — і це також є результатом роботи громадських організацій, оскільки ми завжди підходимо до вирішення проблеми комплексно. Нам ще є над чим працювати, але все частіше на вулицях стали з'являтися люди з інвалідністю, які раніше не виходили на вулицю без особливої потреби — це вплив не лише покращеної інфраструктури, а і інформаційної кампанії щодо руйнування стереотипів про людей з інвалідністю".
Тактильна плитка на вході однієї з аптек Чернівців / Фото: Любов Свіріденко
Карти доступності для кожного
А першим проєктом став "Доступні 5 площ міста Чернівців". "Ми тоді навіть вночі їздили проводити аудит доступности цих площ та суміжних вулиць, — згадує пані Марія, — і мріяли про те, як колись усі гості й жителі міста зможуть вільно пересуватися і відвідувати наші площі. На жаль, на деяких із них усе ще залишаються перешкоди, але ми не збираємось припиняти свою діяльність".
За результатами роботи ГО "Захист" було розроблено карти доступності міст Чернівці, Сторожинець і Вижниця. Люди з інвалідністю та ті, хто відносяться до маломобільних груп населення, користуючись картами доступності, можуть прокласти для себе безпечний маршрут пересування містами. Також цими картами часто користуються люди, які їздять на велосипедах, сигвеях та інших портативних транспортних засобах.
Оскільки організація поставила собі за мету відповідність міжнародним стандартам, було розроблено і прийнято ряд регулюючих документів, таких як Кодекс фандрейзингової етики, Етичний кодекс, Політика запобігання шахрайству, що призвело до зміни правил і процедур, по яких діяла організація. Для того, щоб разом працювати над проблемами побудови універсальної середовища, створено дві Коаліції громадських організацій.
Завдяки коаліційній роботі вдалося досягти значних результатів в роботі з аптеками міста Чернівці. Разом з ГО "ЧТЛЗІ" "Мрія" проведено аудити доступності аптечних мереж міста, були надані дуже чіткі і професійні рекомендації, за якими доступне середовище облаштували більше 20 аптек. Над цим наполегливо працювала Любов Свіріденко.
Детальний аудит доступності 5 спортивних установ було проведено Владиславом Добридіним (ГО "Федерація настільного тенісу Сторожинецького району"), який спонукав органи місцевого самоврядування закласти гроші на облаштування доступного середовища одного з них, а саме стадіону "Буковина". Люди з інвалідністю на рівні з іншими повинні мати можливість брати участь в спортивних заходах, іграх і мати до них доступ.
Також членами коаліції (ГО"Лідер") були проведені аудити доступності 10 лікарень і медичних установ. "За 5 років це був наш другий аудит, і ми намагалися дати найважливіші рекомендації з облаштування доступного середовища в лікарнях. В результаті у Вижницькій лікарні, з огляду на наші рекомендації, зараз обладнують універсальну туалетну кімнату. Так само при будівництві сільських амбулаторій були враховані рекомендації з облаштування універсальних туалетних кімнат. Звісно, ще не все ідеально, але вже краще, ніж було".
Попрацювали і зі службою таксі "Таксі Чернівці". Після підписання угоди з "Захистом" власники бізнесу провели для водіїв тренінг та інструктаж про сервіс для людей з інвалідністю — як правильно спілкуватися, як допомогти сісти в машину, скласти колісне крісло. До речі, у 2019 році саме у Віжницькій ОТГ з'явилося перше в області соціальне таксі. Згідно домовленостей, люди з інвалідністю мають право двічі на тиждень безкоштовно викликати спеціально обладнане авто для маломобільних верств населення. При цьому їздити на ньому не лише Вижницькою ОТГ, а й у межах області. Утримання автомобіля та оплата перевезень покладена на Вижницьку міську раду.
Місце, де кожен може розвиватися
Плідна праця "Ресурсного центру громадської активності" допомогла ГО "Захист" знайти і нових партнерів. Ними стали 3 молодіжні організації міста Чернівці: Центр молоді Чернівців, Фундації регіональних ініціатив Чернівці, AIESEC Чернівці. "Вони дуже креативні і діяльні, — пишаються новими друзями у центрі, — зараз молоді люди стали нашими волонтерами і це великий плюс у нашій роботі".
У Ресурсному центрі проходять інклюзивні курси англійської мови для дітей, молоді та дорослих. "Ми намагалися створити місце, — наголошує пані Марія, — де кожен може розвиватися сам і розвивати ідеї для змін суспільства на краще. 7 дітей пройшли навчання у нашій інклюзивній фотошколі, це було просто чарівно, а один з її випускників вже отримав замовлення на зйомку. Так як група була інклюзивною, учасники знайшли нових друзів і тим самим розширили своє коло спілкування. Під час творчого процесу були стерті всі бар'єри! До нас почали приходити у гості діти зі звичайних шкіл, приїжджали з району. У фідбеку діти говорили про те, що нарешті вони отримали відповіді на свої запитання, що таке інклюзія. Центр став популярним серед інших організацій міста як місце проведення заходів і місце діалогу. Люди з інвалідністю соціалізуються і на рівних спілкуються зі своїми однолітками, у дітей і молоді формується думка про людей з інвалідністю, як про рівних собі і схожих на них самих".
Ще до карантину виникла ідея влаштувати заняття ще й для мам, які виховують дітей з інвалідністю. Пілотний проєкт "Щаслива мама — щаслива дитина" припав на час карантину. "Ми зрозуміли, що мамам дуже важко психологічно під час карантину перебувати вдома. Завдяки підтримці IM Swedish development Partner було залучено одного з кращих психологів для роботи з мамами. Консультації для мам відбувалися в онлайн-форматі".
"Ми бачимо, як наша діяльність ламає стереотипи до людей з інвалідністю. Приємно спостерігати, як побільшало людей з інвалідністю на наших вулицях, як герої статей стають впізнаваними в суспільстві і змінюють ставлення до людей з інвалідністю. Тема інклюзії звучить серед бізнес-структур міста та області, і приміщення (готелі, ресторани, магазини) стають доступнішими для людей з інвалідністю. Це дозволяє людям з інвалідністю спокійно і з задоволенням ходити на шопінг, відпочивати і розважатися. Маємо надію, що створений нами "Символ інклюзивності", стане у Чернівцях престижною ознакою. Власники готелів, ресторанів вже почали питати нас про те, як отримати нашу нагороду. Питання доступності стає трендовим і популярним!"
Любов Свіріденко, переможниця конкурсу "Символ інклюзивності"
За два роки існування проєкту "Захист прав людини у Чернівецькій області" чернівецькі активісти змогли значно покращити інклюзивний простір трьох міст, провели комунікаційну стратегію, стали більш видимими в інформаційному полі, навчилися працювати спокійно і злагоджено в стресових ситуаціях, а їх за останній карантинний рік було чимало. "Це було не так легко і просто, як нам здавалося на початку, — зізнається Марія Нікітіна, — але ми продовжуємо працювати над побудовою інклюзивного суспільства і доступного середовища. В ході роботи ми отримуємо нові кейси та нові виклики, так як світ змінюється і ми теж повинні адаптуватися до змін".
Досвід Європи
Досвід розвинених країн свідчить, питання інклюзії значно ширше і стосується не лише людей з інвалідністю. У провідних країнах Європи, де за останні 30 років на створення доступного середовища було виділено значні ресурси, до цільових груп залучають не тільки осіб з функціональними порушеннями працездатності та інвалідністю, а і людей похилого віку, батьків з дітьми до 6 років, дітей, які залишилися без батьківського піклування та молодь. Зусилля державних інституцій, приватних структур і громадянського суспільства щодо безбар'єрності в Європі та світі нині здебільшого сфокусовані на п'яти основних сферах: транспорт, інформаційні комунікації, міська інфраструктура, освіта, ринок праці та зайнятість. Такими самими міркуваннями керувалися і чернівецькі активісти, просуваючи свої програми та ініціативи по інклюзивності.
Австрія є однією з країн, які демонструють світову першість у розбудові безпечного, доступного та комфортного архітектурного довкілля. Тут впроваджено дієві механізми нагляду та контролю об'єктів як на стадії будівництва, так і після введення в експлуатацію. Одним із важливих пунктів є також адаптація вже наявних будівель.
За останні роки проведено колосальну роботу зі створення універсального середовища. Оскільки Австрія є федеративною державою, то багато рішень залежить насамперед від місцевої влади. Особливо показовим є досвід Відня, який кілька років поспіль очолює рейтинг найбільш комфортних для життя міст і має в цьому напрямі вражаючі результати.
Транспорт у Відні доступний для всіх. Як і в Україні, не все було гладко з самого початку — щоб домогтися безбар'єрного транспорту, у 1996 році люди на візках перекрили вулицю. Тепер містом курсують пристосовані для маломобільних груп населення автобуси і трамваї (100% автобусів і 2/3 трамваїв), на кожній станції метро є або лифт, або пандус, у закладах можна вільно розминутися на візках, а на вулицях не зустрінеш високих бордюрів. В центрі Відня в інформаційному бюро можна отримати дві книги по безбар'єрному середовищі у місті. У "Путівнику по Відню по безбар'єрному середовищу" є все: всі доступні готелі і громадські місця, розміри дверей і пандусів, розташування туалетів для осіб з інвалідністю.
Піднесення для людей з інвалідністю на оглядовому майданчику Дунайської вежі
В Естонії у 2016 році була проведена реформа працездатності, в рамках якої була створена нова система підтримки людей з інвалідністю та людей пенсійного віку. Мета змін — змінити ставлення до людей зі зниженою працездатністю і допомогти їм знайти або зберегти робоче місце. З 1 січня 2017 року працездатність людини оцінює каса по безробіттю. Нова методика оцінки працездатності виходить з того, що кожна людина унікальна і одні і ті ж обмежені можливості або хвороба можуть проявлятися дуже по-різному. Люди зі зниженою працездатністю можуть користуватися такими послугами каси по безробіттю як трудове посередництво, консультування з пошуку роботи, трудова практика, навчання та ін. Які послуги допоможуть найкраще, допоможе визначити консультант в касі по безробіттю. При частковій або повністю відсутній працездатності у людини є право отримувати в касі по безробіттю грошову допомогу (відповідно 235,8 і 413,7 євро на місяць). Міністерство соціальних справ у багатьох випадках говорить про реформу працездатності як про історію успіху. Наприклад, у 2019 році, коли минуло 15 років з моменту вступу Естонії до Європейського союзу, реформу працездатності включили в число 15 позитивних аспектів розвитку в соціальній сфері, яких досягла Естонія за час входження до ЄС.
Також в країні прийнято окрему Стратегію навчання впродовж життя 2020, яка має забезпечити можливість для навчання на всіх рівнях освіти, підтримання індивідуального та соціального розвитку кожного учня та вдосконалення навичок навчання, творчості та підприємництва, що сприятиме досягненню високого рівня зайнятості, тривалого та якісного трудового життя, соціальній інклюзії та скороченню соціальної нерівності.
Школа в Естонії © hm.ee
Про пандуси в Норвегії місцеві жителі говорять так: "Вдалий пандус повинен бути продовженням тротуару". Але до ідеалу там доводять не лише пандуси. Норвегію взагалі можна назвати взірцем щодо системного підходу по створенню безбар'єрного середовища. Країна має окремий План дій щодо універсального дизайну та технологій. Виконання Плану координує Міністерство з питань дитинства, рівності та соціальної інклюзії. Найбільший акцент у документі зроблено на тому, що універсальний дизайн є корисним не тільки для людей з інвалідністю та осіб похилого віку, а й для суспільства в цілому, оскільки залучає широкі верстви населення до участі у робочому процесі, технологічному розвитку громади, транспортній та житловій політиці тощо. Норвезький уряд також реалізує політику, плани та заходи в інших суміжних сферах: Національний транспортний план; Стратегія сучасних пенсіонерів; Довгостроковий план досліджень та вищої освіти. Принцип, за яким ведуться роботи з інклюзії в цій країні, мав би стати девізом і для нашого суспільства: "Те, що життєво необхідно для когось, повинно бути зручно для всіх!"
Простора зона для людини з інвалідністю у вагоні норвезького поїзда
У Швеції варто особливо підкреслити заходи з державної підтримки зайнятості осіб з інвалідністю та роботодавців, які їх працевлаштовують (через Службу громадської зайнятості Швеції). Наприклад:
- індивідуально адаптована допомога під час подання заяви на роботу, яку надають приватні особи / структури, котрі мають угоду зі Службою;
- особиста підтримка на робочому місці або під час навчання (надання особистого представника або помічника);
- фінансова компенсація за спеціальні умови (адаптоване під особливі потреби робоче місце та графік роботи) роботодавцю, який працевлаштовує особу з інвалідністю;
- надання літератури та перекладача особам з вадами зору або слуху (роботодавець може подати заявку на отримання гранту, якщо працевлаштованій ним людині з інвалідністю для роботи чи навчання необхідний переклад мови жестів, переклад письмових матеріалів, підписання перекладу, запис професійної літератури на аудіо носіях тощо). Схожі механізми субсидій, субвенцій та фіскальних преференцій для роботодавців є також у Данії.
Стокгольм — місто, доступне для людей з інвалідністю ©magebank.sweden.se
