Запровадження другого етапу медреформи провалилося. Що буде з медициною в Україні?
Розібралися, хто винен у недовиплатах лікарям, і які прогнози в уряду
Фото іStock
В Україні один за іншим спалахують протести лікарів, які виливаються у вуличні акції. Причин для цього декілька. Перша — держава не виплатила лікарям обіцяні 300% зарплат, передбачених постановою Кабміну, друга — зниження фінансування лікарень і різке падіння зарплат медиків. Хто в цьому винен?
Фінансування державних лікарень вже довгий час знаходиться на неймовірно низькому рівні. Запровадження другого етапу медичної реформи передбачало переформатування системи фінансування лікарень за принципом "гроші йдуть за пацієнтом". Тобто, гроші лікарні отримають тільки для лікування екстрених випадків — первинна і екстрена медична допомога, інфаркти, інсульти, пологи, коронавірус. Що стосується інших медичних послуг, кошти мали б виділятись відповідно до тарифів. Але виявилось, що тарифи дуже дуже сильно занижені:
"Відповідно до постанови Кабміну, реабілітація повинна коштувати 6550 гривень, а фінансування від Нацслужби — 1973 гривні. Ще один нюанс — НСЗУ вважає не кількість операцій, а кількість прооперованих. Скажімо, якщо при одному оперативному втручанні лікарі вирішують відразу кілька завдань, Нацслужба платити за це не готова", — коментує Інеса Шевченко, головний лікар обласної реабілітаційної лікарні в Дніпрі. Ще перед початком другого етапу медреформи вона оголосила голодування, звернувши тим самим увагу громадськості на катастрофу медичної системи.
Фактично, введення медреформи могло привести до дефолту медицини в Україні, і тільки протести медиків по всій Україні змусили звернути на це увагу влади:
"Якщо нічого не змінити, то масове звільнення призведе до катастрофічного зростання смертності, стрімкого поширення хвороб. Доступ мільйонів українців до нормального медзабезпечення буде затрудненим", — заявив Міністр охорони здоров'я Максим Степанов.
Володимир Зеленський у своєму зверненні зазначив, що впровадження другого етапу може призвести до звільнення 50 тисяч медпрацівників і закриття 332 лікарень по всій Україні.
Реформу "згорнули" та обіцяли доопрацювати
Запровадження другого етапу було тимчасово призупинено й відкладено до 1 січня 2021 року. 5 травня Міністр охорони здоров'я Максим Степанов і керівник профільного парламентського комітету Михайло Радуцький розповіли про нові плани для української медицини. Зміни в реформу передбачають:
- Внесення змін до 1 червня змін до окремих нормативних і законодавчих актів (зокрема, до закону про Медгарантії), в яких пропишуть, що всі медустанови в цьому році отримають фінансування не нижче рівня 2019 року;
- Додаткове фінансування з 1 червня первинної та екстреної медичної допомоги, інфарктів, інсультів, 4 пакетів по коронавірусу;
- Підвищення зарплат для медиків. За словами максима Степанова, МОЗ проситиме додаткове фінансування сумою 11 млрд гривень для підвищення зарплат для 435 тисяч фахівців. У деяких медиків зарплати виростуть до 50%, — пообіцяв міністр;
- Початок роботи над новими стандартами надання медичної допомоги та формування національних протоколів лікування;
- Перегляд тарифів на медпослуги. Нові "справедливі" розцінки сформують, спираючись на ринкові показники собівартості послуг.
Радуцький додав, що до початку другого етапу реформи, витрати на охорону здоров'я будуть збільшені з виділених 3% ВВП України до 6%. Однак це — не позитивні зміни, а необхідні, оскільки витрати на програму медичних гарантій є захищеними статтями видатків бюджету, і відповідно до закону про Медгарант, повинні становити не менше 5% ВВП.
Чи зможе реально Україна виділити на це кошти, ми дізнаємося тільки після внесення відповідних змін до бюджету. Якщо відштовхуватися від 5% ВВП, то додатково на систему охорони здоров'я знадобиться більше 100 млрд. гривень. Це в нинішніх умовах малоймовірно.
Незрозуміло одне — куди влада дивилася раніше?
Найбільш гостро питання про згубний другий етап реформи постало після його початку. До цього він проходив тестування в лікарнях Полтавської області, проте в щадному режимі — держава профінансувала 60% від суми, яку лікарні повинні були "заробити". Звичайно, в цьому випадку, за словами головлікаря однієї з лікарень області, експеримент показав себе добре.
На думку головного лікаря інституту серця Бориса Тодурова, перед впровадженням змін необхідно було як мінімум розробити стандарти лікування (в Україні їх немає) — це зайняло б від 3 до 6 місяців, після цього — порахувати тарифи лікування на кожну медичну послугу, скласти економічну базу реформи і кадровий потенціал. На думку Тодурова, ця реформа вигідна лише великим медичним компаніям, які збиралися зайти в Україну після закінчення реформи.
Про те, що реформа може виявитися провальною знав Ілля Ємець, екс-Міністр охорони здоров'я, проте він запевняв, що до 1 квітня питання з фінансуванням будуть вирішені. Він заявляв, що грошей, передбачених у бюджеті, вистачить тільки на фінансування першої ланки і, частково — другого рівня. На фінансування третього рівня коштів вже не вистачить, проте він заявляв що вони будуть "з інших джерел". У провалі другого етапу частково звинувачують пана Радуцького, — політологи називають його головним лобістом реформи Супрун. У той же час сама Супрун в одному з постів на Facebook написала, що провал другого етапу — результат неправильного впровадження, а Радуцький, Степанов і Зеленський переслідують власні інтереси. Втім, нічого дивного — розгортається абсолютно стандартна для України ситуація, коли політики звинувачують один одного в черговому провалі.
Передбачалося, що реформа змінить медичну систему України за зразком систем Польщі, Німеччини, Франції та Великобританії. Однак в цих країнах на медицину виділяється 10-11% (5% в Польщі) від ВВП. Варто пам'ятати, що 5% ВВП Польщі і ті ж 5% ВВП України — різні суми. Для порівняння — ВВП (ПКС) України за 2019 рік склав 410 мільярдів доларів, а в Польщі — 1282 мільярдів доларів, що в чотири рази більше.
Є кілька варіантів розвитку подій
Костянтин Надутий, заступник голови правління Всеукраїнського Лікарського товариства назвав кілька варіантів подальшого розвитку подій. У першому випадку влада відновлять фінансування медицини на рівні 2019 року. Якщо Уряд піде за такою схемою, то вже до осені гроші закінчаться і потрібно буде шукати інші виходи з ситуації. У другому випадку влада визнає, що не можуть покрити всі потреби медицини і введуть офіційну співоплату за медпослуги. Тоді клініка зможе підвищувати зарплати лікарям, закуповувати обладнання і т.д. Однак перехід на платне лікування — небезпечний крок, який буквально обвалить рейтинги діючої влади. З урахуванням того, що наближаються місцеві вибори, вони на це не підуть. Є ще й третій варіант розвитку подій. У цьому випадку бюджет переглянуть і дадуть 5% ВВП на медицину вже в цьому році, скоротивши витрати по інших напрямках.
Читайте також:
"Боятися нема коли": як виглядає робота медсестри
Борис Тодуров: "Середня зарплата лікаря в Інституті серця — 5800 гривень"
Медреформа і коронавірус: чи готова українська лікарня? Репортаж із Бердянська
Підозра на Covid-19 і госпіталізація: реальні випадки пацієнтів
