fbpx
Сьогодні 18/09/2020 13:30
Інтерв'ю 16:10 06 Тра 2020

Борис Тодуров: "Середня зарплата лікаря в Інституті серця — 5800 гривень"

Борис Тодуров

З початком пандемії коронавірусу в світі зросла кількість людей, що страждають на серцево-судинні захворювання.

Справа в тому, що коронавірус може провокувати серцеві хронічні захворювання і викликати ускладнення з боку серця. Саме тому ми вирішили відправитися в Інститут серця, щоб поговорити там з його директором, відомим фахівцем в Україні Борисом Тодуровим про те, як зараз працюють лікарі установи в умовах пандемії і медреформи.

Борис Тодуров виділив нам трохи часу ще до дев'ятої ранку. Коли ми зайшли до його кабінету, як виявилося, робочий день у нього вже був в повному розпалі. Уже тоді кабінет директора не був порожній: лікарі, пацієнти, родичі пацієнтів.

Чого не вистачає Інституту серця? В чому є потреба?

— Інститут серця — це не структура, що окремо стоїть десь в полі. Це державна установа, яка працює за тими ж законами і правилами, що і всі інші установи в Україні. І проблеми у нас ті ж, що і у всіх українських лікувальних закладах сьогодні. Це фінансування, в першу чергу. Нас фінансують на 30% від необхідного, і тому ми відчуваємо постійно брак витратних матеріалів та медикаментів. Оскільки кардіохірургія — це досить дорога галузь, то така нестача серйозно позначається на наданні допомоги нашим пацієнтам. Бувають ситуації, коли ми просто не можемо надати допомогу тому чи іншому пацієнтові, тому що у нас немає коштів і немає витратних матеріалів для проведення такої операції. Тож це основна проблема.

Друга проблема — організаційна. Нам досить складно працювати без розуміння чіткої перспективи, як ми будемо працювати завтра. Тобто на цей рік нам залишили субвенцію і ці 30%, які нам платять, ми їх гарантовано маємо. Але що буде з нового року — незрозуміло. Тому що обіцяють з Нового року перевести нас на оплату через НСЗУ (Національна служба здоров'я України, – Ред.). А вже зрозуміло сьогодні, що НСЗУ не може оплачувати в повному обсязі ті лікувальні установи, які перейшли на другий етап медреформи. Ми бачимо, що дуже багато з них закриваються, банкрутують, там звільняють співробітників, знижують заробітні плати і так далі.

Ну і ще одна проблема, яка одна з найсерйозніших — це заробітна плата. На сьогодні середня зарплата медсестри в Інституті серця становить 4 400 грн, а середня зарплата лікаря 5 800. Це, звичайно ж, не відповідає тому рівню і тій роботі, яку проводять наші співробітники. Ми робимо 6 тисяч операцій на рік, це дуже інтенсивна робота. І такі низькі зарплати просто стимулюють людей до того, щоб іти з роботи або їхати за кордон. Що взагалі-то і відбувається регулярно.

Как даєте цьому раду? 

— Дуже допомагають благодійники. Велика частина наших операцій — операції зі штучним кровообігом. Тобто в цей час серце людини зупиняється на годину або на дві, і на цей період працює апарат штучного кровообігу. Тобто штучне серце і легені. Для того, щоб забезпечити роботу цього апарату, необхідний газовий аналізатор. Потрібно постійно, кожні 15-20 хвилин робити заміри рівня кисню в крові, рівня вуглекислоти в крові, рівень калію, магнію і так далі. Тобто параметри крові, які швидко змінюються в такий період, потрібно контролювати. Це робить газовий аналізатор, який дуже дорогий сам по собі. Але видаткова частина на нього ще дорожче. Ми звернулися з проханням до компанії BGV Group і особисто до Геннадія Буткевича для того, щоб забезпечити клініку цими витратними матеріалами. Компанія, яка забезпечує нам цю "розходку" виставила рахунок, я передав цей рахунок менеджерам BGV Group, і ось ми отримали витратних матеріалів майже на півмільйона гривень. Це забезпечить нам роботу на найближчі чотири місяці повністю. На рік не вистачить, але на найближчі чотири місяці ми будемо повністю забезпечені витратними матеріалами для газового аналізатора. Нас дуже виручив Геннадій Буткевич, і ми вдячні, що дали нам можливість працювати, не зважаючи на цей дефіцит.

 

Коронавірус вплинув на роботу Інституту серця?

Ми не зупиняли нашої роботи, тому що люди хворіють на серцево-судинні захворювання незалежно від карантину. Швидка допомога привозить нам кожен день кілька важких пацієнтів. Серед цих важких пацієнтів, безсумнівно, трапляються і хворі з коронавірусом. Тому що коронавірус може провокувати серцеві хронічні захворювання і викликати різні ускладнення з боку серця. І за цей період через нашу клініку пройшло таких 8 пацієнтів. Усі успішно були вилікувані і виписані, з усіма все було добре. А кількість в цілому пацієнтів зараз становить, може, третину від нашого звичайного потоку. Причина в карантині не працює транспорт, люди бояться їхати в Київ, а ми приймаємо людей з усіх регіонів. До того ж, мали місце переноси планових операцій. 4 травня проголосили про послаблення карантину в плані скасування заборони на планові операції і ми відразу відкрилися для планових операцій. І будемо вже потихеньку виходити на колишній рівень роботи для того, щоб відновити той потік, який у нас був до.

— Чи немає у зв'язку з переносом операцій за останній місяць збільшення навантаження тепер? 

Поки немає. Буде десь через місяць-два, коли повністю скасують карантин. Тоді вся та хірургічна "заборгованість", яка зібралася, буде нам компенсуватися великим потоком. І ось якраз дуже до речі, що газові аналізатори у нас будуть на найближчі місяці працювати і забезпечать нам можливість працювати.

— Яке ваше ставлення до введеного карантину?

Карантин безсумнівно виправданий. Він дав можливість Україні уникнути великого серйозного сплеску захворюваності. На жаль, економічні наслідки карантину дуже негативні, зупинився весь дрібний і середній бізнес. Сьогодні потрібно шукати компроміс між карантином і економічними втратами. Думаю, вже зараз стало зрозуміло, що у нас не буде італійського або іспанського сценарію. Нам вдалося уникнути масових надходжень і неконтрольованої ситуації. І сьогодні ми можемо розглядати послаблення цього карантину з тим, щоб дрібні і середні підприємства почали працювати з дотриманням всіх санітарних норм. Масковий режим, дезінфекція, соціальна дистанція і так далі. Тобто є підприємства, де цього можна буде дотримуватися. Плюс ми сьогодні вже маємо можливість контролювати вірус за допомогою швидких аналізів. Є два аналізатора, які протягом двох годин роблять аналізи. Тобто великі колективи на підприємствах, де велике скупчення людей, можуть сьогодні контролювати на ранніх стадіях появу вірусної інфекції і швидко ізолювати цих людей, щоб не викликати зараження. На карантині повинні залишитися ще на пару місяців всі групи ризику це люди похилого віку, діабетики і люди з хронічними захворюваннями. Молодь і робочий персонал, люди, які працюють на підприємствах, на сьогодні вже можуть виходити на роботу з дотриманням всіх запобіжних заходів, санітарних норм. Треба приступати до роботи. Уже зараз це можливо.

— Як ви ставитеся до плану уряду щодо виходу з карантину, до запропонованих етапів? Зокрема, наприклад, запуск громадського транспорту планується при показниках не більш п'яти хворих за добу в кожній області. Думаєте, це реально?

Так. Думаю, що це абсолютно реальний і адекватний план. Він зважений, системний, ніяких різких рухів ніхто не робить; ми поетапно вводимо в роботу найнеобхідніші галузі та найнеобхідніші транспортні засоби, які дозволять розморозити сьогоднішню економіку. 

— Як думаєте, як буде розвиватися епідситуація? Чи немає ризику, що ми вийдемо з карантину і ось тоді все і почнеться?  

Є ризик. Зрозуміло, що вже не почнеться так, як в Італії. Такого не буде. Але може трохи збільшитися кількість таких випадків захворюваності. Але знову ж таки, ми повинні знайти розумний компроміс між захворюваністю і економікою, тому що втрати від того, що люди сидять вдома, не працюють, практично вже починають голодувати, можуть бути набагато більш драматичними, ніж втрати від нового спалаху коронавірусу.

— В одному з недавніх інтерв'ю ви говорили, що Інститут готовий допомагати в підвищенні кваліфікації медпрацівників в зв'язку з коронавірусом. Як із цим справи?

Ми займаємося цим дистанційно і зараз мої лекції дистанційно відтворюються для курсантів Медичної академії післядипломної освіти на двох кафедрах. Кожен день ми читаємо лекції онлайн, в тому числі і про коронавірус, і по лікуванню, і по легеневим проблемам, пов'язаних з коронавірусом. Тож ми зараз активно цим займаємося і стали затребувані в цьому полі дистанційного навчання.

Нас дивляться сотні людей. Ми за фахом своїм бачимо, що зацікавленість дуже велика. До нас приєднуються профільні фахівці, лікарі, які зацікавлені послухати ці лекції. Ми перевіряємо, що це лікарі, включаємо їх у групу. Все це безкоштовно. Наші лекції специфічні, вони для фахівців, вони не для широкого кола. Для широкого кола я записую блоги і публікую у себе на сторінці в фейсбуці. Маски, шапочки і все інше. Показав, наприклад, як легко пошити за три хвилини ефективну маску для пенсіонерів. Ось в такому режимі і працюємо.

Читайте також:

Коронавірус і діти: як Covid-19 протікає у найменших пацієнтів і в чому його небезпека

Що на папері, а що в реальності для людей з інвалідністю? Як в Україні борються за рівні можливості

Кисневий концентратор своїми руками. Як київські хакери запустили виробництво обладнання для регіонів

6513

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!
Завантажити ще
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: