Україна та Польща розпочали спільні міжнародне дослідження морського дна Антарктики

На дослідницькому криголамі "Ноосфера" розпочало роботу нове міжнародне дослідження життя на морському дні Антарктики, що розпочинає новий напрям наукової співпраці України й Польщі.

Про це Національний антарктичний науковий центр повідомляє у Фейсбуці, передає Рубрика.

У межах співпраці польських та українських вчених вперше були відібрані зразки морської фауни із дна Південного океану.

Для проведення робіт використовували спеціальний придонний трал. Дослідження відбувалося у протоці Пенола (район станції "Академік Вернадський") на трьох різних глибинах.

На кожній з них були знайдені різні морські організми. На глибині 250 м переважали губки, великі морські зірки і голотурії (їх ще називають морськими огірками через схожість форми).

На глибині 200 м найчастіше траплялися середні за розміром види морських зірок, равлики, великі багатощетинкові черви та офіури (також мають назву "змієхвістки" через своєрідний спосіб пересування: коли вони повзуть дном, їхні промені звиваються, як змії).

На глибині 120 м були зібрані різні види голкошкірих і колонії малорухомих видів мохуваток.

Зразки зберігаються на судні в спеціальних морозильних камерах.

Після доправки в лабораторію на "великій землі" науковці робитимуть виділення та сіквенс (прочитання) генетичного коду відібраних організмів і вивчатимуть, скільки металу є в їхніх мінеральних скелетах.

Одним із найсучасніших методів дослідження морських екосистем є аналіз ДНК із довкілля. Цим методом можна в одній пробі води визначити десятки і сотні видів живих організмів за допомогою специфічних молекулярних маркерів.

Це дозволяє заощаджувати час і кошти, а також завдавати значно меншої шкоди довкіллю порівняно із традиційними методами досліджень, які передбачають обов'язковий вилов живих істот.

Однак, щоб цей метод працював, спершу треба зібрати банк даних маркерних послідовностей ДНК місцевих видів (баркодів), який у подальших дослідженнях гратиме таку ж роль, як у криміналістів база відбитків пальців. Саме для розвитку бази баркодів антарктичної фауни і призначений перший "улов" "Ноосфери".

Науковці зауважили, що зміна клімату призводить до підвищення температури морської води та її окислення (зниження показника pH). У кислішій і теплішій воді змінюється фізіологія тварин, зокрема вони починають набагато інтенсивніше вбирати в себе метали з води і відкладати їх у скелетних елементах – кістках, мушлях, панцирях тощо.

Забруднений металами скелет слабшає. Також окислення води негативно впливає на раковини тварин, утворені з вуглекислого кальцію, адже він розчиняється у кислому середовищі. Разом із накопиченням металів це робить скелетну опору морських жителів ламкою і вразливою.

Тож завдяки цим дослідженням вчені зможуть оцінити чутливість/стійкість водних безхребетних до зміни хімічного складу Південного океану й виявити групи, яким в першу чергу загрожують наслідки кліматичних змін в Антарктиці.

З польського боку участь у дослідженні беруть співробітники Польської академії наук і Гданського університету.

Нинішній спільний відбір зразків придонної морської фауни дає початок новому напряму наукової співпраці України і Польщі. Очікується його розвиток у довготривалий спільний проєкт, фінансований Національним науковим центром Польської Республіки.

Нагадаємо, 29-та Українська антарктична експедиція вирушила в чергову експедицію до Антарктики на станцію "Академік Вернадський". Уперше за 27 років жінки становлять третину учасників.

Також повідомлялось, що Україна в Антарктиці й надалі проводитиме дослідження та забезпечуватиме безперебійну роботу станції "Академік Вернадський" та криголама "Ноосфера". Кабінет міністрів ухвалив відповідну постанову.

Окрім того, Рубрика повідомляла, що офіційно український антарктичний журнал включили у міжнародну бібліографічну та реферативну базу даних Scopus.