Україна та Польща розпочали спільні міжнародне дослідження морського дна Антарктики
Фото: Фейсбук / Національний антарктичний науковий центр
На дослідницькому криголамі "Ноосфера" розпочало роботу нове міжнародне дослідження життя на морському дні Антарктики, що розпочинає новий напрям наукової співпраці України й Польщі.
Про це Національний антарктичний науковий центр повідомляє у Фейсбуці, передає Рубрика.
У межах співпраці польських та українських вчених вперше були відібрані зразки морської фауни із дна Південного океану.
Для проведення робіт використовували спеціальний придонний трал. Дослідження відбувалося у протоці Пенола (район станції "Академік Вернадський") на трьох різних глибинах.
На кожній з них були знайдені різні морські організми. На глибині 250 м переважали губки, великі морські зірки і голотурії (їх ще називають морськими огірками через схожість форми).
Фото: Фейсбук / Національний антарктичний науковий центр
Фото: Фейсбук / Національний антарктичний науковий центр
На глибині 200 м найчастіше траплялися середні за розміром види морських зірок, равлики, великі багатощетинкові черви та офіури (також мають назву "змієхвістки" через своєрідний спосіб пересування: коли вони повзуть дном, їхні промені звиваються, як змії).
На глибині 120 м були зібрані різні види голкошкірих і колонії малорухомих видів мохуваток.
Зразки зберігаються на судні в спеціальних морозильних камерах.
Після доправки в лабораторію на "великій землі" науковці робитимуть виділення та сіквенс (прочитання) генетичного коду відібраних організмів і вивчатимуть, скільки металу є в їхніх мінеральних скелетах.
Фото: Фейсбук / Національний антарктичний науковий центр
Одним із найсучасніших методів дослідження морських екосистем є аналіз ДНК із довкілля. Цим методом можна в одній пробі води визначити десятки і сотні видів живих організмів за допомогою специфічних молекулярних маркерів.
Це дозволяє заощаджувати час і кошти, а також завдавати значно меншої шкоди довкіллю порівняно із традиційними методами досліджень, які передбачають обов'язковий вилов живих істот.
Фото: Фейсбук / Національний антарктичний науковий центр
Однак, щоб цей метод працював, спершу треба зібрати банк даних маркерних послідовностей ДНК місцевих видів (баркодів), який у подальших дослідженнях гратиме таку ж роль, як у криміналістів база відбитків пальців. Саме для розвитку бази баркодів антарктичної фауни і призначений перший "улов" "Ноосфери".
Фото: Фейсбук / Національний антарктичний науковий центр
Фото: Фейсбук / Національний антарктичний науковий центр
Науковці зауважили, що зміна клімату призводить до підвищення температури морської води та її окислення (зниження показника pH). У кислішій і теплішій воді змінюється фізіологія тварин, зокрема вони починають набагато інтенсивніше вбирати в себе метали з води і відкладати їх у скелетних елементах – кістках, мушлях, панцирях тощо.
Забруднений металами скелет слабшає. Також окислення води негативно впливає на раковини тварин, утворені з вуглекислого кальцію, адже він розчиняється у кислому середовищі. Разом із накопиченням металів це робить скелетну опору морських жителів ламкою і вразливою.
Фото: Фейсбук / Національний антарктичний науковий центр
Тож завдяки цим дослідженням вчені зможуть оцінити чутливість/стійкість водних безхребетних до зміни хімічного складу Південного океану й виявити групи, яким в першу чергу загрожують наслідки кліматичних змін в Антарктиці.
З польського боку участь у дослідженні беруть співробітники Польської академії наук і Гданського університету.
Нинішній спільний відбір зразків придонної морської фауни дає початок новому напряму наукової співпраці України і Польщі. Очікується його розвиток у довготривалий спільний проєкт, фінансований Національним науковим центром Польської Республіки.
Фото: Фейсбук / Національний антарктичний науковий центр
Нагадаємо, 29-та Українська антарктична експедиція вирушила в чергову експедицію до Антарктики на станцію "Академік Вернадський". Уперше за 27 років жінки становлять третину учасників.
Також повідомлялось, що Україна в Антарктиці й надалі проводитиме дослідження та забезпечуватиме безперебійну роботу станції "Академік Вернадський" та криголама "Ноосфера". Кабінет міністрів ухвалив відповідну постанову.
Окрім того, Рубрика повідомляла, що офіційно український антарктичний журнал включили у міжнародну бібліографічну та реферативну базу даних Scopus.
Українським полярникам вдалося вперше зробити фото фінвала поблизу станції та взяти зразки його шкіри
Українські полярники хочуть розшифрувати геноми організмів з озер Антарктики: навіщо це рішення
"Зелене" літо: в Антарктиці українські полярники зафільмували дивовижні світлини
