До переліку культурної спадщини України додали кавову традицію кримських татар: навіщо це рішення
До переліку нематеріальної культурної спадщини України міністерство культури додало кавову традицію кримських татар.
Про це пише Рубрика, посилаючись на МКіП.
У чому проблема?
Як розповіли у відомстві, поширення саме цієї традиції напряму пов'язане із місцями проживання кримськотатарського народу на території України.
Переважна більшість кримських татар проживає у Криму. Кримські татари в невеликій кількості також проживають у Київській та Херсонській областях, у містах Києві, Львові, Вінниці, Полтаві, Луцьку, Мелітополі, Дніпрі, Дрогобичі.
"В усі часи кримські татари славились своєю гостинністю. Народ має давнє повір'я, що під виглядом незнайомця світом мандрує праведник Хидир. Для свого візиту він може обрати будь-який дім.
Тому кожного гостя потрібно шанобливо вітати й допомагати в дорозі. Адже його прихід – це неодмінно щастя та удача в родині", наголошують у міністрестві.
Яке рішення?
До переліку нематеріальної культурної спадщини України міністерство культури додало кавову традицію кримських татар.
У Мінкульті зауважують, що у кримськотатарській оселі гостя зазвичай вітають ароматною та міцною кавою. До неї обов'язково додається приємна розмова, а також колотий цукор та пісочне печиво курабіє.
Варто додати, що у кримських татар практично немає кулінарних книг, практика приготування страв та напоїв передається в сім'ї від мами, тата, бабусі або дідуся до дитини. Передача знань про елемент відбувається усно і через спільне практикування.
Як це працює?
Для приготування кримськотатарської кави необхідно:
- дрібно змолоти смажені кавові зерна з допомогою ручного млинка,
- насипати у розігріту мідну джезву,
- покласти на дно джезви кілька крупинок солі (але це не обов'язково),
- потім залити холодною водою.
Орієнтовна пропорція — одна повна чайна ложка меленої кави на один фільджан (маленьке порцелянове горнятко без ручки для сервування кави – ред.) води.
Поставлену на вугілля, гарячий пісок чи плиту каву в джезві доводять до кипіння, поки не з'явиться густа та запашна пінка — індикатор готовності напою.
"Коли мама або бабуся вчать доньку варити каву, вони використовують слово "налякати" каву, що означає не кип'ятити її, а коли пінка підіймається над верхнім краєм джезви, прибирати з вогню", пояснюють у відомстві.
Спочатку в кожну чашку кавовою ложкою господиня дбайливо викладає кавову пінку, а потім наливає каву.
Гостя обов'язково потрібно запитати, якої кави він хоче — чорної, молочної або кави з вершками. Молочна кава означає додавання молока до кави.
Кава з вершками має свою особливість.
Для приготування вершків незбиране свіже молоко з вечора кип'ятять 5-7 хвилин, ставлять у прохолодне місце, закривають кришкою і через 12 годин знімають з молока вершки з молочною пінкою.
Під час кип'ятіння молоко переливають за допомогою черпака кілька разів в особливий спосіб, щоб пінка була пишною і товстою. Каймак, що утворився, з вершками завтовшки 1-1,3 см обережно знімають і перекладають в окремий посуд з невеликою кількістю молока на дні та зберігають у холодильнику.
"Під час подачі кави на поверхню налитого напою у фільджан викладається чайна ложка каймаку, який від гарячої кави розм'якшується, з нього виступають невеликі жовті краплі молочного жиру і красиво розтікаються серед кавової пінки. Кава має м'який вершковий присмак", пояснили у Мінкульті.
Зазвичай не заведено додавати у каву цукор. Каву п'ють прикушуючи дрібно колотий молочний цукор або твердий цукор домашнього приготування.
Нагадаємо, що Міністерство культури та інформаційної політики повідомило, що до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України додали 4 нових елементи, зокрема традиційний танець кримських татар.