В Україні розробляють перший деколонізаційний посібник для закордонних музеїв: навіщо це рішення
Фото: З відкритих джерел
Український інститут ініціював створення деколонізаційного посібника для закордонних музеїв – з фокусом на Україну.
Про це повідомляє Український інститут, пише Рубрика.
У чому проблема?
Нагадаємо, що Ілля Рєпін, Архіп Куїнджі, Іван Айвазовський, Казимир Малевич, Олександра Екстер та Абрам Маневич – це лише деякі приклади митців, чиї незаперечні зв'язки з Україною довгий час або применшувалися російською федерацією, або взагалі заперечувалися.
Прикладом цього є подія, яка відбулася у 2021 році. Тоді фінський музей у співпраці з Третьяковською галереєю та Музеєм російського мистецтва провів велику виставку робіт Рєпіна. На ній розповідалося про те, що художник народився на території сучасної України, але представляли його як росіянина.
Після того, як росія напала на Україну, багато інших музеїв у світі також переоцінили походження художників, які вважаються російськими.
У Фінляндії ж рішення про зміну національності Рєпіна зайняло в фінського музею близько двох років з часу перших звернень після виставки у 2021-му.
Яке рішення?
Так, Інститут України ініціював створення деколонізаційного посібника для українських та закордонних музеїв та закладів культурної спадщини — з фокусом на Україну.
Як розповіли ініціатори, розроблений у співпраці з міжнародними партнерами та експертами у сфері культури, він міститиме:
- розбір конкретних прикладів,
- огляд найкращих практик.
Як це працює?
Це перший посібник такого роду, розроблений спеціально для музеїв та закладів культурної спадщини в Україні, Великій Британії та по всьому світі.
Путівник стане доступним інструментом для фахівців і всіх, хто намагається правильно визначити та описати культурну спадщину зі Східної Європи.
В інституті вважають, що він також допоможе виявити приховані упередження та стереотипи, які могли виникнути внаслідок десятиліть агресивної політики колонізаторів.
Посібник пропонуватиме кілька практичних кроків і відповіді на запитання:
- Як ідентифікувати українську культурну спадщину?
- Як описувати історично змінювані державні кордони?
- Як уникати некоректної лексики, термінології та маркування?
- Як представляти суперечливу спадщину?
Підхід до розробки посібника спирається на методологію, використану Асоціацією музеїв при створенні посібника "Підтримка деколонізації в музеях", опублікованого у 2021 році.
Фото: Фейсбук / Український інститут
Розробники запевнили, що створений на основі серії семінарів, фокус-груп і незалежного тестування, посібник буде:
- опублікований в цифровому форматі,
- доступний для безкоштовного завантаження.
"Проєкт ініційований Українським інститутом та розроблений у співпраці з Museums Association, ICOM UK – International Council of Museums UK та ICOM Ukraine за підтримки British Council Ukraine", наголосили в фахівці.
Варто нагадати, що у лютому 2023 року історичну справедливість стосовно України продовжив відновлювати музей Метрополітен у Нью-Йорку. Слідом за Архипом Куїнджі він назвав Іллю Рєпіна та Івана Айвазовського українськими, а не російськими художниками.
Окрім того, музей Метрополітен, який знаходиться у Нью-Йорку, перейменував картину французького імпресіоніста Едгара Дега "Російські танцівниці" на "Танцівниці в українському вбранні".
Херсонський художній музей ідентифікував 80 робіт, викрадених російськими загарбниками
Була закрита 100 років: у столичному музеї Ханенків відкриють бібліотеку
В Україні запрацював онлайн "Музей фрагментів війни" з історіями людей та артефактами: навіщо це рішення
