Знищення культурного коду нації: як це загрожує українському майбутньому?
5 грудня Міністерство культури України та Всеукраїнська Асоціація Охорони Культурної Спадщини, спільно з Міжнародною радою з охорони пам'яток та історичних місць ICOMOS (Париж, Франція) провели Міжнародний форум на тему "Реставрація та відновлення культурної спадщини України після Великої війни".
Про це інформує Рубрика.
У чому проблема?
Унаслідок повномасштабної російської агресії, за період з 24 лютого 2022 року по 25 вересня 2023 року зруйновано або пошкоджено 863 памʼятки культурної спадщини України, 119 із них – національного значення, 674 – місцевого. Згідно з даними ОВА, з початку повномасштабного вторгнення повністю було зруйновано 23 пам'ятки, частково пошкоджено 648 пам'яток, ступінь пошкодження 164 об'єктів залишається невідомим.
Архітектор-реставратор, голова ГО "Платформа урбаністичного розвитку" Віктор Дворніков представив проміжні висновки роботи експедиційної команди з обстеження об'єктів культурної спадщини Харківської області:
"Культурна спадщина є важливим елементом національної безпеки. Під час війни для неї з'являються додаткові ризики – при усуненні наслідків атак системно фіксується безвідповідальність комунальних служб та балансоутримувачів, окремий ризик – відсутність окремих рекомендацій по роботі з об'єктами спадщини для підрозділів ДСНС та ЗСУ. Якщо казати про проблеми, з якими ми стикаємося під час обстеження, під час моніторингу – це в першу чергу відсутність єдиної системи інформаційної бази, в якій би містилися всі об'єкти. Польовий моніторинг стану об'єктів спадщини і документування втрат дозволяє зрозуміти об'єктивний стан і масштаб втрат, виявити неочевидні ушкодження зокрема об'єктів без охоронного статусу. Матеріали таких досліджень дозволяють робити системний аналіз та будувати програми з відновлення, можуть бути використані для кримінальних проваджень та судових процесів. Збереження об'єктів саме в умовах війни має високе суспільне значення і є обов'язком громадянського суспільства".
Яке рішення?
5 грудня Міністерство культури України та Всеукраїнська Асоціація Охорони Культурної Спадщини, спільно з Міжнародною радою з охорони пам'яток та історичних місць ICOMOS (Париж, Франція) провели Міжнародний форум на тему "Реставрація та відновлення культурної спадщини України після Великої війни". Захід став основою для розроблення концепції Стратегії відновлення культурної спадщини, що поєднує позиції держави й професійної громадськості у сфері охорони культурної спадщини.
В рамках форуму був презентований проєкт "Маленькі історії великого Києва", як нематеріальний метод захисту культурної спадщини. Цикл радіопрограм та подкастів знайомить містян та бізнес-спільноту з драматичними історіями з життя успішних бізнесменів, митців та архітекторів 19 століття і як вони створювали Київ таким, яким ми його знаємо сьогодні. Проєкт спрямований на розвиток глибокого розуміння значущості нашої спадщини у слухачів на рівні емоцій та привʼязаності. Автором циклу "Маленькі історії великого Києва" є українська інвестиційна компанія DOVGIY FAMILY OFFICE, яка також виступила головним партнером форуму "Реставрація та відновлення культурної спадщини України після великої війни".
"Наш проєкт про рідний Київ покликаний формувати усвідомлену любов містян та бізнесменів до міста. Це наш шлях до виваженого інвестування в збереження історико-культурного надбання Києва, – розповідає Оксана Гуляєва, керуюча партнерка DOVGIY FAMILY OFFICE. – Ми переконані, що любов – є головним драйвером у цій справі. Поряд із нашими бізнес-проєктами з ревіталізації старих будівель, ми розвиваємо і цей проєкт. Наша мета – закохувати слухачів в Київ і таким чином поглиблювати бажання берегти та примножувати наше надбання для наступних поколінь".
Також у рамках форуму була досягнута домовленість про підписання Меморандуму про співпрацю між Мінкультом та Всеукраїнською Асоціацією Охорони Культурної Спадщини про співпрацю з реставрації та відновлення культурної спадщини України після великої війни.
"Ворог зруйнував безліч обʼєктів культурної спадщини по всій Україні. А через негативний вплив погодних умов та інші чинники українські церкви, памʼятники, музеї, бібліотеки, театри та філармонії продовжують руйнуватися. Їх збереження є питанням національної безпеки, адже ворог намагається знищити наш культурний код, – розповідає Олександр Никоряк – голова Всеукраїнської Асоціації Охорони Культурної Спадщини. – Діяти потрібно негайно, вже зараз. Ми збираємо всіх представників професійної громадськості задля допомоги та співпраці з державою в порятунку нашої культурної спадщини. У першу чергу ми маємо розглянути долю памʼяток національного значення, а витрати на спадщину мають стати частиною репарацій".
Учасником заходу став і т.в.о. Міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв:
"Наше завдання сьогодні — зберегти спадщину у належному стані, аби мати змогу донести до людей необхідну культурно-освітню послугу. Тож МКІП ініціюватиме формування реанімаційного пакета допомоги для пам'яток України".
Як це працює?
Стратегія відобразить бачення всіх учасників процесу та відповість на принципові запитання:
- "За якими критеріями будуть обрані обʼєкти для відновлення?",
- "В якій формі будуть відновлюватись памʼятки?",
- "Які структури будуть займатись безпосередньо відновленням?" та інші.
Крім того, Стратегія стане базою, основою та обґрунтуванням для подання грантових запитів для отримання донорських коштів, джерелами яких в майбутньому можуть стати як репараційні та приватні кошти, так і пожертви спонсорів і меценатів, а також допомога, надана Україні в рамках міжнародної підтримки.
Як повідомляла Рубрика, ЮНЕСКО, Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, має намір створити перший віртуальний музей викраденої культурної спадщини.
Окрім того розповідали, що у Миколаєві оцифрують понад 300 евакуйованих експонатів Oчаківського музею мариністичного живопису, серед яких є картини українських художників Руфіма Судковського, Івана Айвазовського, а також Тетяни Яблонської.
Також Рубрика розповідала, що команда комунального закладу "Центр охорони та досліджень пам'яток археології" в рамках проєкту "ViRтуальність забутих предків: імерсивний світ шаманського поховання бронзової доби" створила диджитал-реконструкції чотирьох поховань бронзової доби (ІІІ—ІІ тисячоліття до н.е.). Проєкт переміг у конкурсі та здобув підтримку Українського культурного фонду і тепер допомагає популяризувати археологічну спадщину за допомогою сучасних технологій — тривимірної, віртуальної та доповненої реальності.
