Сучасні цифрові технології можуть зберегти та популяризувати археологічну спадщину: у чому рішення
Команда комунального закладу "Центр охорони та досліджень пам'яток археології" в рамках проєкту "ViRтуальність забутих предків: імерсивний світ шаманського поховання бронзової доби" створила диджитал-реконструкції чотирьох поховань бронзової доби (ІІІ—ІІ тисячоліття до н.е.). Проєкт переміг у конкурсі та здобув підтримку Українського культурного фонду і тепер допомагає популяризувати археологічну спадщину за допомогою сучасних технологій — тривимірної, віртуальної та доповненої реальності.
Про це інформує Рубрика.
У чому проблема?
Археологічна спадщина покликана розповідати нащадкам про предків; наблизити до розуміння їх побуту та звичаїв, а також до пошуку спільних і відмінних рис минувшини й сьогодення.
Натомість нині археологія найбільше цікавить науковців, мисливців за скарбами і — як не дивно — забудовників, вимушених досліджувати землю перед початком робіт.
Яке рішення?
Сучасні цифрові технології вже майже десятиліття допомагають вирішувати кілька ключових проблем галузі:
- популяризувати археологічну спадщину,
- зберегти знання про об'єкти, які зазнають руйнування чи вже втрачені.
Із 2016 року провідні музеї світу поспішають оцифровувати свої колекції.
В Україні цей рух поширився в 2019—2020 роках.
Як це працює?
У 2023 році вчені вперше в Україні перенесли у віртуальну реальність комплекс поховань катакомбної культури (людей ховали не в ямах, а у складніших спорудах — катакомбах.
Наукове підґрунтя розробок — результати археологічної експедиції 2007 року в Гребінці на Полтавщині. Вчені мали дослідити вже майже зруйнований курган перед будівництвом автозаправки. Як розповів В'ячеслав Шерстюк (керівник експедиції, а нині — керівник Центру та військовий), археологи не розрахували на знахідки через стан кургану. Проте давні поховання донецької та інгульської катакомбної культури збереглися за рахунок глибини та самої конструкції катакомб.
Поховання шаманки можна розглянути через браузер. Технологія WebGL дозволяє переміщуватися поховальною камерою та розглядати предмети, ніби це онлайн-екскурсія.
Поховання шаманки також відтворене у віртуальній реальності. За допомогою VR-окулярів користувач спочатку опиняється біля кургану, а потім спускається в катакомбу. Археологи Центру розробили цілий квест, проходячи який користувач взаємодіє з артефактами шаманського поховання та дізнається про їхнє значення для катакомбників. Оцінити розробку можна завітавши в Центр археології в Полтаві (вул. Стрітенська, 37).
У доповненій реальності (AR) за допомогою смартфона можна побачити, як шаманка ймовірно виглядала за життя. Щоби служниця культу в повний зріст з'явилася в кімнаті, достатньо перейти за посиланням, без встановлення додаткових застосунків.
Чотири поховання індоаріїв, умовно названих науковцями "шаманка", "воїн", "художниця" і "велет", і вигляд "живої" шаманки також візуалізовані в 3D-форматі. Ці моделі можна переглянути у 3d-каталозі на сайті Центру.
Розробники диджитал-продуктів: Творча майстерня "Архітектон", ТОВ "СІМПЛІФАЙ", компанія ADVIN. Усі розробки озвучені та описані українською та англійською.
Окрім збереження пам'яток, диджиталізація спадщини має переваги для громад і громадян. Зокрема:
- уточнена площа, розташування, стан і охоронні межі пам'яток;
- спрощення виготовлення земельної документації;
- допомога в розробці плану організації територій;
- готові дорожні карти для обласних адміністрацій для збереження та популяризації пам'яток;
- перспективи залучення коштів держави та приватних донорів у проєкти;
- популяризація археології та історії всередині громад;
- увага до громади туристів, науковців та медіа;
- перспектива розробки нових диджитал-продуктів (віртуальних екскурсій, VR-реконструкцій тощо).
Автори проєкту розраховують, що розробки стануть у пригоді вчителям і викладачам історії, популяризаторам науки, історико-культурної спадщини та локального туризму, колегам-археологам. Також проєкт може заохотити голів громад створювати схожі реконструкції для збільшення туристичного потенціалу громади та залучення коштів донорів та інвесторів.
Це не перша диджитал-розробка команди. У 2020 році ЦОДПА за підтримки УКФ і Zagoriy Foundation втілив проєкт "Віртуальні мандрівки пам'ятками археології та історії Полтавщини". Команда створила унікальну онлайн-платформу з інтерактивною мапою визначних археологічних та історичних пам'яток, електронні наукові й охоронні досьє на 260 пам'яток, 36 сферичних панорам і 10 3D-візуалізацій городищ, 2 3D-реконструкції стародавніх поховань, а також 5 авторських туристичних маршрутів пам'ятками (реальні та віртуальні). Розробка отримала номінацію в конкурсі проєктів УКФ "Кращий цифровий продукт року".
Раніше ми розповідали, що на Волині чоловік знайшов на городі давній артефакт та передав до музею.
Також ми писали про те, що ЮНЕСКО, Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, має намір створити перший віртуальний музей викраденої культурної спадщини.
Окрім того розповідали, що у Миколаєві оцифрують понад 300 евакуйованих експонатів Oчаківського музею мариністичного живопису, серед яких є картини українських художників Руфіма Судковського, Івана Айвазовського, а також Тетяни Яблонської.
