Екорішення: будівельні відходи від руйнації мають перевірятися, бо можуть містити в собі небезпеку
Фото: Іф-У
Європейський Союз визнає серйозність викликів, пов'язаних із перероблюванням та використанням будівельних відходів унаслідок повномасштабного вторгення російської федерації на територію України.
Про це розповіла голова Генерального директорату Європейської комісії з питань навколишнього середовища Флоріка Фінк-Хоєр в інтерв'ю Укрінформу під час Конференції із зеленої відбудови Україні у Вільнюсі.
У чому проблема?
Європейська комісія нагадує, що загальний розмір шкоди довкіллю та екоінфраструктурі в Україні внаслідок війни становить понад 52 мільярди євро. Зокрема, Україна зіткнулась з екологічними наслідками внаслідок руйнування Каховської ГЕС, найгіршої техногенної катастрофи після аварії на ЧАЕС.
У лісовому секторі збитків завдано на 1,4 мільярда євро, а 20% природоохоронних територій перебувають під загрозою. Окрім того, за час війни пошкоджено або зруйновано 497 водогосподарських об'єктів.
Проте чи не найбільше руйнацій зазнала інфраструктура міст та селищ. За даними Міністерства захисту довкілля та навколишнього середовища, відходи руйнації в Україні можна порівняти з кількістю твердих побутових відходів, що в середньому утворюються в країні за рік.
У деяких регіонах будівельне сміття від зруйнованих будинків успішно почали переробляти та використовувати для відновлення та побудови інфраструктури. Однак не всі відходи можна застосовувати, оскільки вони мають в собі небезпечні речовини, зокрема в азбесті, що майже скрізь використовується в будівництві.
Яке рішення?
"Будівельне сміття або відходи від руйнації потрібно ретельно аналізувати. Ці відходи не можна просто використати при відбудові через деякі хімікати, які містилися в конструкціях зруйнованих будівель, включаючи азбест та інші", – підкреслила голова Генерального директорату.
Як це працює?
Фінк-Хоєр відзначила наявність певних методів розділення і використання таких відходів.
Проте найголовніше, за її словами, потрібно перевіряти та робити аналізи будівельного сміття.
"(Треба проводити – ред.) якісний аналіз цих відходів перед тим, як вони можуть використовуватися для відновлення, оскільки вони становлять величезну небезпеку для здоров'я людей в довгостроковій перспективі – навіть на етапі демонтажу зруйнованих будівель", наголосила представниця Єврокомісії.
Першочерговим завданням є якісне мапування, чим вже займається Програма ООН із довкілля і частково Європейський Союз.
Фото: Нео-еко Україна
Також використовуються дані з супутників і кадастри, де громадам слід додатково перевіряти характеристики зруйнованих будівель. А також коли саме вони були побудовані, адже зазвичай відомо, що до певного року в будівництві широко використовувався азбест, сказала Фінк-Хоєр.
"Це у випадку, якщо такі дані збереглися взагалі. Я розумію, наскільки серйозний це виклик, але я також у курсі, що в Україні дуже добре усвідомлюють проблему", – зауважила голова Генерального директорату.
Нагадаємо, з 29 листопада по 1 грудня у столиці Литви Вільнюсі проходила міжнародна конференція з питань "зеленого" відновлення в Україні, організована Європейською комісією.
На заході поєдналися політика та бізнес-сегменти, щоб обговорити поточну шкоду екологічній інфраструктурі в Україні, завдану збройною агресією рф, а також стратегії та конкретні рішення, що лежать в основі "зеленого" відновлення.
Як ми писали, Кабінет міністрів затвердив порядок поводження з будівельними відходами, що виникли у ході бойових дій.
