Молодь прагне активніше впливати на відбудову України: у Києві шукали рішення, як цього досягти
На фото: Дискусія в Києві 22 листопада 2022 року / Фото надане “План Інтернешнл Україна”
Міжнародна організація "Plan International", яка займається питаннями захисту дітей, освіти та прав молоді й працює в Україні з серпня 2022 року, провела дослідження за участі 200 молодих українських громадян, а також запросила до участі в дискусії іншу активну молодь, представників влади та міжнародних структур.
Серед запропонованих рішень для посилення впливу молоді — розвивати студентське самоврядування і взаємодію з вишами та локальними громадами, спрощувати взаємодію з посадовцями.
Про це повідомляє "Рубрика", яка відвідала дискусію.
У чому проблема?
Молодь, яка постраждала від війни в Україні, прагне брати активну участь у відбудові та відродженні своєї країни, привнести нові ідеї, інноваційне мислення та нести відповідальність за майбутнє України.
Це показало дослідження, а також засвідчили учасників заходу, що його організувала організація "План Інтернешнл Україна" (Plan International Ukraine).
"Молодь — це активні провідники змін, і ми повинні допомогти надати їм голос, щоб вони могли впливати на своє життя і майбутнє", — зазначила директорка "План Інтернешнл Україна" Івета Оуврі.
На скриншоті: Директорка "План Інтернешнл Україна" Івета Оуврі/ Скриншот з онлайн-трансляції дискусії
Представники організації провели консультації з кількома сотнями молодих українських громадян в Україні та за кордоном.
"Ми чуємо дуже чіткий сигнал від молодих українців, що вони хочуть і очікують участі у відбудові своєї країни. Один з них сказав: "Незважаючи на наш вік, нам є дуже багато чого сказати". Це дуже важливо почути", — зазначила Івета Оуврі.
Проте нині молодь не вважає себе видимою та не почувається достатньо мотивованою.
Яке рішення?
Директорка "План Інтернешнл Україна" Івета Оуврі розповіла, що організація працює з українськими партнерами з метою забезпечення інтегрованої гуманітарної допомоги у сферах захисту дітей, освіти, психічного здоров'я, протидії гендерно зумовленому насильству, а також займається програмами сексуального та репродуктивного здоров'я.
Крім того, для "План Інтернешнл Україна" важлива підтримка молодіжної активності. Тому вона зорганізувала відкриту дискусію про пріоритети молоді щодо відновлення та реконструкції України.
Як це працює?
"Надзвичайно важливо, щоб уся молодь України мала формальні та неформальні можливості впливати на власне майбутнє та брати участь у всіх ініціативах з відбудови, відновлення та процесах прийняття рішень на місцевому, регіональному, національному та міжнародному рівнях", — наголосила Івета Оуврі.
Посилення студентського самоврядування
Народний депутат України, член комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Роман Грищук зазначив, що головне нині питання — безпекове. Він зазначив, що нині має йтися, можливо, не про укриття в школах, а про школи-укриття.
У цьому контексті дуже важливий акцент зробила активістка молоді з інвалідністю, яка працює разом з НУО "Бачити Серцем", Ліна Дешвар. Вона звернула увагу на повну непридатність українських укриттів для використання людьми з інвалідністю. Також експертка виокремила потребу реального, а не формального доєднання людей з інвалідністю до діалогу про відбудову.
На фото: Активістка, яка обстоює права молоді з інвалідністю, Ліна Дешвар / Фото надане "План Інтернешнл Україна"
Щодо посилення голосу молоді Роман Грищук переконаний, що починати потрібно з університетів:
"Надважливим є сильне студентське самоврядування, коли ви та ваш голос чують у місці, де ви безпосередньо знаходитесь".
На фото: Народний депутат України, член комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Роман Грищук / Фото надане "План Інтернешнл Україна"
Також він закликав молодь бути активною в питаннях, де в неї є експертиза, а саме стан і рівень української освіти та самих приміщень навчальних закладів. Молоді українці, які, часто вимушено, побували або живуть нині за кордоном, можуть пропонувати власне бачення і рішення з цих питань.
"Важливо переконатися, що молоді люди не лише впливають на процеси прийняття рішень, але й самі стають тими, хто приймає рішення, і роблять це через волонтерство, яке повинно культивуватися в них з дитинства. А цього можна досягти лише через освіту. Ми повинні навчити їх бути ініціативними та активними. І це є нашим першочерговим завданням, коли йдеться про відбудову нашої країни", — також вважає Роман Грищук.
Він зокрема вніс до Верховної Ради законопроєкт щодо сприяння розвитку волонтерства та визнання результатів волонтерської діяльності учасників освітнього процесу №10026.
Виховання довгострокової стійкості
Проєктна асистентка ГО "Дівчата", випускниця Національного університету "Києво-Могилянська академія" Дарина Івченко наголосила, що українцям і молоді зокрема насамперед потрібно виховувати в собі довгострокову стійкість. Для цього громадянам потрібно надавати комплексну психоемоційну та психосоціальну підтримку. Держава робить кроки в цьому напрямку, але їх треба посилювати.
На скриншоті: Проєктна асистентка ГО "Дівчата" Дарина Івченко / Скриншот з онлайн-трансляції дискусії
Дарина Івченко зазначила:
"Як людина, яка багато працює з громадою, я бачу, як війна вплинула на молодь на всіх рівнях. Особливо на тих, хто живе в сільській місцевості, які не завжди мають можливість зібратися разом і обговорити, як вони всі можуть зробити свій внесок у відновлення та реконструкцію країни. Я б закликала усіх, хто приймає рішення, проводити інформаційні кампанії саме в сільській місцевості".
На важливості широкого інформування молоді про наявні можливості, рухи, волонтерські ініціативи та молодіжні організації наголосила також студентка КНУ ім. Тараса Шевченка Анастасія Березнець.
Містки між посадовцями та молоддю
Заступниця голови Київської обласної державної адміністрації Леся Карнаух зі свого боку зазначила, що посадовці мають зробити так, щоб усі процеси управління державою були максимально спрощені, щоб скоротити шлях від ідеї до результату. Мають бути міцні містки між посадовцями й молодими людьми.
На скриншоті: Заступниця голови Київської обласної державної адміністрації Леся Карнаух/ Скриншот з онлайн-трансляції дискусії
"Надмірна забюрократизованість процесів часто змушує молодих людей опускати руки, коли вони хочуть бути залученими до певних процесів, і це часто заважає владі почути голоси молоді", — переконана Леся Карнаух.
Також вона наголосила на важливості освітньої складової.
"Усі мають полюбити систему освіти", — зазначила чиновниця.
Начальниця відділу регіональної молодіжної політики та підтримки ініціатив молоді департаменту молодіжної політики Міністерства молоді та спорту України Лілія Шкира розповіла на заході про Національну програму залучення молоді до відновлення України "ВідНОВА:UA".
На скриншоті: Начальниця відділу регіональної молодіжної політики та підтримки ініціатив молоді департаменту молодіжної політики Міністерства молоді та спорту України Лілія Шкира / Скриншот з онлайн-трансляції заходу
Прикметно, що ніхто з присутніх на заході молодих людей до цього не чув про цю програму. Вона полягає в молодіжних обмінах з доєднанням до процесу відновлення об'єктів у регіонах.
Директор "План Інтернешнл Україна" з питань реагування на гуманітарну кризу в Україні (Plan International Ukraine Crisis Response) Свен Коппенс наголосив:
"Уряду необхідно запровадити регулярні та локалізовані процеси участі, доступні для різних груп молоді, включаючи молодих людей з інвалідністю, а також відкриті для внутрішньо переміщених та непереміщених молодих людей. Не менш важливо, щоб міжнародні організації та донори продовжували активно підтримувати ці зусилля".
На фото: Директор "План Інтернешнл Україна" з питань реагування на гуманітарну кризу в Україні (Plan International Ukraine Crisis Response) Свен Коппенс / Фото надане "План Інтернешнл Україна"
Нагадаємо, що, відповідно до даних Київської школи економіки станом на 1 вересня 2023 року загальна сума інфраструктурних збитків, завданих Україні російським вторгненням, склала $151,2 млрд.
Окрім того, від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україні вже утворилося понад 670 тисяч тонн відходів руйнації.
