Будь-які злочини проти журналістів не можуть залишатися безкарними: у чому рішення
Фото: ІМІ
Для демократичного суспільства в часи криз, воєн та конфліктів, робота журналістів набуває особливого значення. Саме тому будь-які злочини проти журналістів, залякування й утиски не можуть залишатися безкарними.
Як пише Рубрика, про це йдеться у спільній заяві високого представника ЄС Жозепа Борреля та віце-президента Єврокомісії Вери Йоурової, що була оприлюднена напередодні Міжнародного дня припинення безкарності за злочини проти журналістів, який щорічно відзначається 2 листопада.
У чому проблема?
Як зазначається у документі, за даними незалежних неурядових організацій, рівень задокументованих випадків безкарності за вбивства журналістів по усьому світу протягом кількох минулих років складав до 80% від загальної кількості справ.
Станом на жовтень 2023 року Спостережна місія UNESCO задокументувала 688 справ, пов'язаних із вбивствами журналістів, розслідування у яких тривають, або які залишаються нерозкритими.
Яке рішення?
"Не може бути жодної безкарності за порушення прав людини та за злочини проти журналістів. Ми закликаємо до утворення національних правових рамок для забезпечення безпеки журналістів, включаючи елементи з підвищення обізнаності, запобігання, захисту та покарання (за такі злочини – ред.), а також особливу увагу до заходів захисту для журналістів-жінок та тих, хто належить до груп меншин", – йдеться у документі.
Як це працює?
Представники ЄС особливо наголосили: у ці важки часи, що позначені війнами, конфліктами та терористичними актами, журналісти та працівники медіа відіграють свою важливу роль у боротьбі за правду та за права людини, проти дезінформації, поширення "мови ненависті", а також для забезпечення дієздатності системи стримувань та противаг у відносинах між державними та громадянськими інституціями.
Саме журналісти викривають воєнні злочини та випадки порушень прав людини, інколи – із ризиком для власного життя.
"Ми рішуче засуджуємо вбивства, фізичні атаки, свавільні затримання, залякування онлайн та офлайн, напади та стеження, з якими журналісти весь час стикаються в ході виконання професійних обов'язків. Медіа по усьому миру продовжують бути об'єктом нападів, або закриття, а журналісти дедалі більше піддаються правовим переслідуванням, які обмежують свободу висловлювань, плюралізм, видавничу незалежність, та підривають свободу думок», – наголошується у заяві.
Як зазначається у документі, ЄС буде продовжувати всюди підтримувати незалежних журналістів та працівників медіа.
ЄС мобілізує всі наявні дипломатичні важелі, щоб підвищити увагу до індивідуальних справ журналістів, які потрапили за грати або піддаються ризику.
Для здійснення цієї роботи в ЄС створено спеціалізовану онлайн-сторінку ProtectDefenders.eu, на якій журналісти, що відчувають загрозу або ризики, можуть знайти фізичний, цифровий та правовий захист, а також можливість зміни місця перебування.
В рамках Глобальної європейської програми із захисту прав людини й демократії ЄС виділяє €185 мільйонів на період 2021-2027 років для підтримки незалежних медіа та для розвитку цифровізації по усьому світу.
"Захист журналістів означає захист наших власних прав. Демократія не може працювати без вільних та незалежних медіа. Саме тому ЄС вживає безпрецедентні кроки, щоб захистити журналістів. Ми закликаємо країни-члени виконати рекомендації Європейської комісії щодо захисту журналістів. Пропозиції до Акту свободи медіа спрямовані на захист їх незалежності та медіа-плюралізму", – наголошується у заяві.
Довідка
Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів був заснований Генеральною Асамблеєю ООН у 2013 році.
Дата 2о листопада була обрана на згадку про двох французьких журналістів, що загинули у Малі саме у цей день.
Нагадаємо, Міжнародний жіночий медійний фонд стурбований зникненням української журналістки, позаштатної авторки "УП" Вікторії Рощиної, яка зникла 3 серпня на тимчасово окупованій території.
Для того, щоб потрапити на окуповану територію, Рощина вирушила з України до Польщі 27 липня. Вона планувала через росію дібратися на окупований схід України через 3 дні.
Востаннє вона виходила на зв'язок 3 серпня. Тоді вона розповіла, що пройшла кілька днів прикордонних перевірок, але не сказала, де саме перебуває.
Раніше повідомлялось, що в березні 2022 року Рощину вже захоплювали російські окупанти та 10 днів утримували в Бердянську.
