Фахівці дослідили вплив повномасштабного вторгнення на читання українців : у чому рішення
Кількість українців, які почали читати щоденно, збільшилась. Таких висновків дійшли дослідники, що аналізували вплив повномасштабної війни на читання українців.
У чому проблема?
Українцям часто закидають, що вони мало читають, зокрема менше, ніж мешканці інших країн.
Наприклад, дослідження "Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання" (2020) показало, що частота читання книжок під час дозвілля серед українців зменшилась: у 2018 році 11% стверджували, що читають щодня, а вже у 2020 році лише 8% дорослого населення читали щоденно. Частка читачів віком від 18 років, які читають щонайменше раз на тиждень, становила 19%, тим часом, відповідно до звіту Міжнародної асоціації видавців, кількість канадців, які читають щонайменше раз на тиждень, — 67%; у Франції — 60%, Ісландії — 53%.
Учасники презентації результатів дослідження Info Sapiens / Фото з фейсбук-сторінки Ukraine Media Center
Яке рішення?
Агенція Info Sapiens на замовлення Українського інституту книги, завдяки підтримці Міжнародного фонду "Відродження" і сприяння ГО "Форум видавців" провела дослідження впливу повномасштабного вторгнення на читання українців.
Дослідження провели у серпні-вересні 2023 року, в ньому взяли участь понад 2000 респондентів з усієї України, крім тимчасово окупованих територій. Результати представили 12 жовтня.
Як це працює?
"Моя гіпотеза щодо того, що українці почали читати менше після повномасштабного вторгнення, не виправдалася. Українці почали читати суттєво більше. На це варто зважати, будуючи державну політику у сфері промоції та підтримки читання й книговидання", — зазначила директорка Українського Інституту книги Олександра Коваль.
За даними дослідження, частка тих, хто використовує щоденне читання як одну з форм дозвілля, у 2023 році зросла до 17%. Як зазначалося вище, у 2020 році вона становила лише 8%.
Скриншот із презентації результатів дослідження
Керівниця відділу соціально-політичних досліджень агенції Info Sapiens Анастасія Шуренкова зазначила, що дослідження сфокусоване саме на дозвіллєвому читанні. Отож, читання новин у месенджерах, скролінг стрічок і спілкування в соцмережах (яке технічно є теж читанням) в українців на перших місцях у проведенні дозвілля з величезним відривом.
Щодо читання книжок, то 16% респондентів читають щодня, 18% кілька разів на тиждень і десь третина аудиторії не читає ніколи. Але третина українців не читала ніколи і в попередні роки, водночас значно зросла частка українців, які читають частіше.
У 2023 році українці читали більше друкованих книг, ніж електронних. Але частка електронного читання та аудіокниг також зростає. Тож прихильників лише друкованих книг стало удвічі менше, люди розширили своє читацьке меню.
Скриншот із презентації результатів дослідження
Найчастіше друковані книги купували представники вікової групи від 30 до 39 років. Серед жанрів найчастіше респонденти зазначали, що читають сучасні романи, фантастику та книжки з психології та саморозвитку.
"Серед авторів останньої прочитаної книги найчастіше називали Стівена Кінга", — зазначила керівниця відділу соціально-політичних досліджень агенції Info Sapiens Анастасія Шуренкова.
Ілюстративне фото
22% респондентів вказали, що придбали у 2023 року від однієї до чотирьох книг і 12% придбали від 5 до 12 книг, розповіла соціологиня Info Sapiens, кандидатка соціологічних наук Людмила Юзва.
41% людей купують книги у спеціалізованих книгарнях, у тому числі в торгово-розважальних центрах, а 22% — на сайтах книгарень і видавництв.
Слайд презентації, який показує, якою мовою людям зручніше читати, в часовій динаміці
Значно більшій частині українців стало зручніше читати українською мовою — 54%, розповіла Людмила Юзва.
Для дітей читання як дозвілля значно поступається іграм і спілкуванню з друзями, але частка дітей, які читають книжки, зросла в усіх сегментах — щоденних, тижневих і щомісячних читачів. Хлопчики читають менше за дівчат. Дітей, які ніколи не читають на дозвіллі, стало менше на три відсотки: з 18% до 15%.
"Ми маємо підтримувати книгарні. Держава має цьому сприяти", — зробив один з висновків т. в.о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв. Також він зазначив, що плануються заходи для підтримки читання друкованої книги молодшою аудиторією.
Ілюстративне фото
"Ми сьогодні маємо читати багато. Бо нам належить не тільки перемогти, а й відбудовувати Україну", — наголосив президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін. Він назначив, що держава мала б краще підтримувати книговидавців, як це є в багатьох інших країнах. Також він наголосив на потребі фінансування купівлі книжок для бібліотек. На його думку, люди стали менше звертатися до бібліотек (це показує дослідження) не тому, що не хочуть, а тому, що там немає за чим звертатися.
Автор: Ольга Стукало
