ЗМІ: в останні роки щонайменше 38 російських дипломатів у Північній Європі працювали шпигунами під прикриттям
Foto: Grafik af Simone Cecilie Møller
Щонайменше 38 російських дипломатів, які можуть шпигувати під прикриттям у країнах Північної Європи ідентифікували журналісти під час розслідування.
Про це мова йде у новій частині спільного розслідування суспільних мовників Данії (DR), Швеції (SVT), Норвегії (NRK) та Фінляндії (Yle). Окрім того, журналісти співпрацювали з російським центром "Досьє".
Близько третини персоналу російських посольств є співробітниками розвідки, на це вказують дані спецслужб Скандинавських країн. Вони захищені Віденською конвенцією, тож мають дипломатичний імунітет.
Зазвичай шпигунів призначають на посади, які не мають чітких дипломатичних обов'язків. Це їм дає свободу для розвідки, підкреслюють експерти. Дуже рідко головні дипломати посольств бувають співробітниками розвідки.
Шведські журналісти ідентифікували 21 російського агента під прикриттям. За даними SVT, 13 із них досі працюють у Швеції. Вони належать до:
- Федеральної служби безпеки росії,
- Служби зовнішньої розвідки росії,
- Головного розвідувального управління росії.
У Фінляндії з'ясували імена трьох розвідників, які працювали під прикриттям у країні. Один із них — Дмитро Оторочкін. Він після роботи в посольстві у Гельсінкі перейшов працювати у посольство в Копенгагені. З Данії його депортували навесні 2022 року.
У Данії журналісти ідентифікували 9 російських розвідників, які прикривалися дипломатичним статусом. Під час перебування в Данії вони відвідували конференції. А також зустрічалися з провідними політиками, дослідниками та бізнесменами країни, при чому вербували джерела.
Керівник контррозвідки Данії Андерс Хенріксен зазначив, що російських розвідників відправляють шпигувати, зокрема, за:
- військовою інфраструктурою,
- навчаннями НАТО,
- оборонними можливостями та технологіями.
Усе це — підготовка до потенційного великого конфлікту з НАТО.
У Норвегії журналісти з'ясували, що російський консул поселення Баренцбург на архіпелазі Шпіцберген може мати зв'язки з російською воєнною розвідкою. Керівниця контррозвідки Служби поліції Норвегії Інгер Хаугланд не коментувала викриття журналістів. Проте вона заявила, що росія прагне добре розуміти ситуацію в регіоні.
Підполковник Хоген Карлсен, старший викладач штабної школи Норвезької академії оборони вважає, що росіян може цікавити архіпелаг. Адже на ньому можна встановити ракетні комплекси великої дальності, радіолокаційні станції тощо.
Посольства росії у Данії, Швеції, Норвегії та Фінляндії не відповіли на запити про коментарі.
Нинішні матеріали є другою частиною великого розслідування суспільних мовників Скандинавських країн.
Так, 19 квітня вони опублікували першу частину. У ній мова йшла про те, що у росії є військова програма, у межах якої визначають вітряні електростанції, газопроводи, кабелі зв'язку тощо у водах навколо Данії, Швеції Норвегії та Фінляндії. Це потрібно для того, щоб підготувати диверсії. Для розвідки москва використовує свої кораблі з вимкненими системи автоматичної ідентифікації.
