Шевченко прокоментував програш на Євро-2020: Знали, що в англійців є перевага

Ще за три дні до ігри, беручи до уваги досвід "Баварії", яка десь кілька років тому виграла у "Барселони" домашній матч, а потім і Іспанії. Здається і там, і там 3:0, можу сказати:
З англійцями треба було грати таким же манеромяк грала "Баварія": виключити з ігри Херра Кейна персональною (естафетною) опікою, як німці виключили тоді із ігри пана Мессі.
Який в ігрі в Германії нічого не зміг показати, а в Іспанії взагалі на ігру не вийшов, бо розумів, що нічого й вдома не покаже.
І до речі, що таке "естафетна опіка", це та ігра за якої самий найнепрємніший гравець суперника під постійною опікою гравців супротивної команди по всьому полю.
Це одне.
Друге: коли подають кутові ті команди, що грамотні, то подають навісною подачею. Тобто м'яч падає у штрафний майданчик чи воротарський зверху, і спритному високорослому нападнику легше в боротьбі вигравати позицію і завдати удару.
А як м'яч летить на висті сепреднього росту футболіста захисту, то тому не складно просто виграти ривком вцдстань та відбити.
Третє: в ігрі м'яча повинні "бачити" ноги, а очі використовувати для того, щоб бачити і оцінювати ситуацію на полі, положення гравців суперника, а особливо своїх.
Четверте: не треба тягти, котити м'яча по полю, а грати як інші, грамотніші, команди: "прийняв - віддав вільному своєму гравцю і сам відкрився у вільне місце.
Нареші, п'яте: У наших, що в лкбах, що в збірній нема практично хороших прямих відтренированих прямих ударів у створ воріт.
Забугорні ж гравці луплять і з 30 і з 40 метрів і доволі часто успішно.
Для розуміння і натренування завдання правильного направленого удару по м'ячу, рекомиендую скористуватись книжечкою, приблизна назва: "Посібник для більярдиста-люьителя".
Та продивитись записи хроніки футболу, де удари демонстрували: Йожеф Йожефович (самою собою зрозуміло - САБО), Ларин (Динамо М.), Красніцкій (Пахтакор), Хорен Оганесян ясно - "Арарат"), Роберто Карлос, Куман.

Ну й на останнє наша ще одна проблема: Не тнапрацьвуємо вміння грати головою, що у захисті, що, особливо,
у нападі.
А щодо Андрія Шеви, характера у нього завзятого, на кшталт "лОбановського" нема.

Валерій Васильович, царство йому небесне і світла пам'ять, був з завзятим, незручним характером, і будучи футболістом, і тренером, а для для справи, то все було, для справи.
Буряка хто навчив поле бачити очима, а не на м'яча дивитися в ході ігри, собі в ноги ? Він - Валерій Васильвич.
Хто вмів надихнути гравців на настрій, що вони не тушувались ні перед яким супротивником ? Так, так - той же Валерій Васильович.
А перед англійцями ми з першиїх же хвилин стушувались, знітились і зразу заграли "у відбій".
В сільських районних турнірах, у нас, та й у другій лізі, це проходить.
А на Євро ? - ви що смієтесь ?
Працюємо, хлопці, працюємо. Все це можна напрацювати на внурішньому чемпіонаті та і міжнародних іграх товариських з пристойними суперниками.
До речі, один товариш спортивний, наш/мій старший колега по футболу, з Валерієм Лобановським у юнаках тренувався, дечого футбольного і нас навчав.

Вибачте за багатослів'я.

Програти можна ,як БАРАНИ на бойні ,а можна ,як збірна Чехії-з достоїнством.Команди в Україні нема і з таким нездарним тренером як Шевченко не буде!!!Нормальна людина подала б у відставку але в Україні-нікого так просто від корита не відігнати!!!Ганьба///