fbpx
Сьогодні
10:58 11 Лют 2021

Україну розкритикували в доповіді Європарламенту щодо виконання Угоди про асоціацію: корупція, суди, ЗМІ

English version here

Європейський парламент затвердив резолюцію про виконання Україною Угоди про асоціацію: корупція, що гальмує реформи, відсутність політичної волі забезпечити незалежність судових інституцій та інше – Україна піддалася жорсткій критиці.

Резолюцію підтримали 526 депутатів, проти проголосували 79 парламентаріїв, утримався 71, передає "Інтерфакс".

Результати голосування, яке відбулося в середу ввечері в рамках пленарного засідання Європарламенту, було оголошено в четвер вранці, оскільки більшість депутатів з огляду на обмежувальні заходи, введені через пандемію коронавірусу, беруть участь через відеозв'язок і голосують за допомогою електронної пошти. Доповідачем щодо України виступив депутат від групи Європейської народної партії Міхаель Галер (Німеччина).

Документ передбачає декілька частин: преамбули і підрозділи. Сама преамбула складається з 61 пункту, в яких і міститься критика на адресу Києва, доповідь же налічує 9 розділів, які включають 137 пунктів.

У преамбулі, зокрема, констатується, що "Україна має європейську перспективу відповідно до статті 49 і може подати заявку на вступ до Союзу за умови, що вона дотримується всіх копенгагенських критеріїв і принципів демократії, поважає основні свободи, права людини та меншин і підтримує правило закону".

Зазначено також, що 22-й саміт ЄС-Україна визнав європейські устремління України, вітав її європейський вибір, визнав суттєвий прогрес, досягнутий Україною в процесі реформ, і схвалив результати, вже досягнуті у виконанні Угоди про асоціацію Україна-ЄС та всеохоплюючу й поглиблену зону вільної торгівлі.

Окремо йдеться про місцеві вибори, де зазначено, що, відповідно до оцінки громадянського суспільства та експертів, місцеві партійні організації, кандидати та члени виборчих комісій не змогли належним чином підготуватися до реєстрації кандидатів, оскільки Виборчий кодекс було ухвалено безпосередньо перед виборчим процесом, так само як і впровадження механізмів контролю зверху вниз, що закріплюють принцип імперативного мандата, а також прив'язка партійних списків до мінімальної кількості виборців у 10 тисяч послаблює демократичний характер виборів.

Доповідач також зупинився на аналізі роботи Верховної Ради: темпи законодавчої діяльності, особливо в другій половині 2019 року, для швидкого виконання реформи, обіцяної під час виборчих кампаній, були особливо безперервними, іноді на шкоду парламентському контролю, прозорості та якості законодавства.

Водночас у резолюції констатується, що тоді як Україна досягла значних успіхів у виконанні зобов'язань, пов'язаних з Угодою про асоціацію та інтеграцію з Союзом, необхідно завершити декілька розпочатих реформ: у сфері верховенства закону, належного управління та боротьби з корупцією.

"Попри помітний прогрес, широко поширена корупція продовжує гальмувати процес реформ в Україні, а триваюча конституційна криза являє собою загрозу здатності президента і Верховної Ради проводити реформи", – стверджує доповідач, додаючи, що "олігархи, схоже, відновлюють політичний вплив", а також необхідно брати до уваги, що все ще необхідно вжити деяких додаткових заходів, щоб уникнути відкату назад, з упором на судову систему".

У резолюції стверджується, що весь потенціал проведених реформ не реалізується через динаміку процесу реформ і пов'язані з ними інституційні проблеми, а реформи також підриваються внутрішньою інституційною нестабільністю і суперечностями, відсутністю чітких орієнтирів, слабким потенціалом, обмеженими ресурсами та зовнішніми факторами, такими як пандемія COVID-19, а також відсутністю політичної рішучості схвалити й забезпечити повну незалежність судових та економічних інститутів і недопущення вибіркового використання правосуддя.

Крім того, констатується, ґрунтуючись на нещодавньому звіті Офісу Комісара ООН з питань прав людини, що в Україні відсутній прогрес у кримінальному провадженні серйозних порушень прав людини, ймовірно, скоєних військовослужбовцями українських Збройних сил, а також затримка та недостатній прогрес у розслідуванні злочинів, пов'язаних із Майданом.

Є посилання і на нещодавній звіт Transparency International, відповідно до якого сприйняття корупції в Україні знизилося до рівня 2017 року.

Водночас також береться до уваги той факт, що підтримка модернізації, деолігархізації, реформ і боротьби з корупцією все ще дуже висока серед українських громадян, і ці очікування мають бути виправдані без подальших зволікань.

Окремо зафіксовано загальну ситуацію у сфері безпеки, яка погіршує ситуацію в країні загалом. Незалежність, суверенітет і територіальна цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів, а також її здатність проводити необхідні економічні й соціальні реформи все ще серйозно підриваються цілеспрямованими кампаніями дезінформації, кібератаками та іншими гібридними загрозами, а також через неврегульований конфлікт на сході країни, спричинений триваючою російською військовою агресією та окупацією значних частин Донецької та Луганської областей, а також триваючою незаконною окупацією та анексією Росією АР Крим та міста Севастополь, які погіршують ситуацію з правами людини і являють собою перешкоду на шляху підвищення добробуту, стабільності й зростання країни.

З огляду на це також нагадується і про позицію ЄС, який рішуче засудив триваючу агресію Росії проти України, встановив і продовжуватиме політику їх невизнання та продовжує застосовувати обмежувальні заходи проти фізичних та юридичних осіб, причетних до цього порушення міжнародного права.

У резолюції також нагадали про збитий "у контексті зусиль Росії з підриву територіальної цілісності України" МН17, щодо якого Об'єднана слідча група під керівництвом Нідерландів підтвердила, що рейс MH17 було збито за допомогою ракети класу "земля-повітря", поставленої 53-ою зенітною бригадою Сухопутних військ Росії, яка базується в Курську.

У резолюції також детально йдеться про війну на сході України, зі згадуванням кількості убитих, тимчасово переміщених, ув'язнених у тюрмах українців, про гуманітарну кризу, про погіршення ситуації з правами людини і на сході, і на Кримському півострові, переслідування кримських татар за політичними мотивами.

Згадується також ситуація зі свободою преси, необхідністю "послабити жорстку хватку олігархів над ЗМІ, заохотити редакційну незалежність та боротися з безкарністю за злочини насильства проти журналістів".

"ЄП шкодує про те, що політичний клімат у країні погіршився, коли залякування, мова ворожнечі й політичний тиск широко використовуються в політичних цілях; наполегливо закликає владу рішуче засудити і заборонити діяльність екстремістських і таких, що розпалюють ненависть, груп і веб-сайтів, наприклад, Миротворець, що створюють напруженість у суспільстві та неправомірно використовують особисті дані сотень людей, включаючи журналістів, політиків і членів груп меншин", – ідеться в резолюції.

Крім того, згадуються ситуації з гендерною рівноправністю, ЛГБТІ та ромами.

"Реалізація Угоди про асоціацію в соціальній сфері залишається незадовільною, оскільки Україна ратифікувала основні міжнародні інструменти, але, як і раніше, не виконує їх", – наголошується в документі.

Рубрика:
Політика

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: