fbpx
Сьогодні
Ексклюзив 20:29 14 Січ 2020

Рада розгляне законопроект про "податковий терор" цього тижня: що змінилося до другого читання

Фото Reuters

У найближчі дні (ймовірно на цей четвер) заплановане друге читання законопроекту №1210, більш відомого як законопроект про "податковий терор".  

Проти законопроекту 1210  вже виступили Американська торгова палата, Європейська Бізнес Асоціація, Український союз промисловців і підприємців, Федерація роботодавців, Спілка українських підприємців, Рада підприємців при Кабміні та багато інших.

РУБРИКА запитала у економічного експерта, аналітика Інституту соціально-економічної трансформації В'ячеслава Черкашина, чи суттєво змінився зміст законопроекту після першого читання і наскільки законопроект вплине на економіку, якщо буде прийнятий?

"Якщо коротко, то законопроект дуже сильно змінився, у порівнянні з першим читанням. Якщо ми брали в першому читанні текст за 100% збитку, то до другого читання дожило 35-40% збитку. Проте, шкода від нього залишилася. Хоч і аналогія з "терором" вже не зовсім доречна", – говорить експерт.

Він назвав 3 головні проблеми законопроекту

1. Правило ділової мети

Це виявлення нової операції, яка не має економічного сенсу. Правило ділової мети – це коли податківець має право оцінювати вашу зовнішньоекономічну операцію на предмет: чи є там сенс економічний, чи ні. Хоча знаючи, як у нас йде реформа податкової служби, то ясно, що ця оцінка буде досить спірною і закінчуватися буде буде судами.

Для тих, хто займається зовнішньоекономічною діяльністю, все це буде нова, серйозна проблема. І з урахуванням того, що ми хочемо освоїти ринок ЄС, інтегруватися – це не кращий варіант.

2. Завищення завдань

Ще один блок, на який варто звернути увагу. Ми виконуємо міжнародні зобов'язання, "План Б – мінімальний стандарт". І уряд чомусь вирішив, що ми повинні не тільки мінімально виконати, але й, як в Радянському Союзі, виконати "п'ятирічку за три роки". Ми беремо на себе зверху дуже багато, а правила контролює авторитетна іноземна компанія.

"Зараз є інвестиція, хоча вона і кострубато заходить через Кіпр, але, все ж, заходить. Для розуміння. Якщо у вас буде десяток компаній за кордоном, вам доведеться щорічно проводити аудит цих компаній. Аудит компанії в Нідерландах коштує від 5 до 15 тисяч євро. А якщо у вас десяток таких компаній? Як думаєте, чи буде інтерес у інвестора працювати з Україною на таких же умовах? А вони (автори законопроекту – ред.) не захотіли прибрати цю норму аудиту. І це дуже важкий продукт", – пояснив Черкашин.

3. Швидка імплементація

"Ще один аспект – його (законопроект – ред.) вводять дуже швидко. Не дивлячись на те, що його перенесли на рік, це все одно дуже швидко. Тому що Європа заводила цей інструментарій, а це 5AMLD і 6AMLD директиви, за 3,5 – 7 років. Ось такий був перехідний період. А у нас хочуть це ввести в перебігу півтора року. Це дуже великий ризик. Слава Богу, вони перенесли введення закону на рік, тому що, якби вони дійсно ввели його з 1 січня поточного року, то проблем було б ще більше", – підкреслює експерт.

Також він зазначив, що податкова система України також не готова до введення нового інструменту.

"Навіть самі податківці б'ються в істериці, вони не знають ні що робити, не як. Зрозумійте, ми втручаємося в територію міжнародного оподаткування. Тобто податківець повинен говорити англійською, мати відповідний міжнародний сертифікат, розуміти про що мова. Це досить складний інструмент і фахівці-аудитори дуже дорого коштують. І уявіть, що в якийсь районної інспекції будуть проводити такий аудит, що вимагає високої кваліфікації податкової", – пояснив Черкашин.

Він зазначив, що в України немає ні фахівців, ні навичок, а, головне, немає обміну інформацією з іншими країнами.

"Загалом, цей законопроект дуже важкий, він величезний. Я мовчу про те, що штрафи в 4 рази збільшуються, це вже дрібниці. Але глобально, напевно, ці 3 вищеназвані аспекти вплинуть на економіку України", – резюмує він.

Нагадаємо, на початку грудня Верховна Рада України прийняла за основу жорстко розкритикований бізнесом законопроект №1210 із поправками до Податкового кодексу.

Зміни передбачають норми трансфертного ціноутворення, введення плану дій BEPS з протидії ухиленню від сплати податків, а також підвищення низки рентних ставок.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: