fbpx
Сьогодні
16:55 02 Кві 2018

Важливо, що держава вперше надала психологічну допомогу військовополоненим безкоштовно, - експерт

Фото rbc.ua

27 грудня 2017 року з полону бойовиків ОРДЛО повернули 73 військових та цивільних українців, це було наймасштабніше повернення із полону за часів війни на Донбасі.  31 січня уряд ухвалив рішення про надання державної підтримки особам, які перебували в полоні, та членам їхніх сімей. Окрім того, повідомлялося, що їм планують виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 100 тис. грн.

В'ячеслав Лiхачов, координатор відділу документування порушень прав людини на Донбасі благодійного фонду "Восток-SOS", розповів у інтерв'ю UATV, як нині відбувається робота із наданням допомоги звільненим із полону українцям, чого державі вдалося досягнути, а де ще потрібно надолужити.

Важливо, що державою було надано можливість медичної допомоги, за декілька тижнів пройти медичне обстеження у "Феофанії", яке є недешевим, якщо його проходити власним коштом. Було надано медичну допомогу в тому, що стосувалося як безпосередньо наслідків тортур, так і хронічних проблем зі здоров'ям – зубами, шлунком, серцево-судинною системою. Усі ці захворювання за роки ув'язнення, звісно, дуже погіршилися. І ця допомога від держави була важливою

В'ячеслав Лiхачов

Також, за його словами, дуже важливим було й те, що держава вперше надала психологічну допомогу військовополоненим.

"Були спеціально підготовлені спеціалісти. Запрошували фахівців зі США, що працюють із військовими, які були в полоні. Американські спеціалісти навчали наших. Тобто, це попередня робота, яка тривала декілька місяців до звільнення. І весь час у "Феофанії" ці люди перебували під психологічним супроводом. Це те, що державою було надано", – зазначив експерт.

Проте, В'ячеслав Лiхачов наголосив, що є і проблеми у підтримці людей, яких звільнили із полону. Насамперед, це заплутана бюрократична система.

"Проблема в тім, що було багато декларацій, які поки що так деклараціями і залишилися. Наприклад, уряд видав постанову про виплату грошової компенсації по 100 тисяч гривень. Які поки що жоден із 73 українців, звільнених із полону, поки не отримав", – розповів правозахисник.

Але, за його словами, у деяких регіонах люди отримують грошову допомогу від місцевих організацій, з місцевого бюджету. "Були виплати від Донецької військово-цивільної адміністрації, для тих, хто зареєстрований на Донеччині, вибірково у Луганській області, в Києві – від Київської адміністрації. Отримали небагато, трохи більше від прожиткового мінімуму. Але з перших кроків на волі для людей це було важливо й необхідно. Вони виходили зовсім ні з чим, їм не було де жити, працювати. Але більшою мірою їм допомагали громадські організації, благодійні фонди. Соціальна адаптація та фінансова допомога здебільшого надавалася громадськими організаціями", – говорить Ліхачов.

За словами експерта, в українському законодавстві не передбачено, ким є цивільні люди, які перебували в полоні, у них немає офіційного статусу.

"Адже законодавство України мирного часу не пристосоване до ситуації, коли тисячі людей опиняються в місцях незаконного позбавлення волі. Особливо це стосується цивільних, бо у військових, зрозуміло, це передбачено законом. Це питання, яке має бути комплексно вирішене на державному рівні, тож зараз цей законопроект повинен це вирішити", – говорить експерт.

В'ячеслав Лiхачов наголошує, що в законопроекті №8205 , який зареєстрували у парламенті 27 березня, про правовий статус і соціальні гарантії осіб, які незаконно позбавлені волі, є заручниками, або засуджені на тимчасово окупованих територіях України та за її межами, є й деякі недоліки. "Поки що він "сирий", доопрацьовується в комітеті. Та головне, що він повинен зробити цю категорію (цивільних, звільнених із полону, – ред.) юридичною, щоб держава мала легітимне підґрунтя для надання їм допомоги", – додав правозахисник.

В'ячеслав Лiхачов переконаний, що загалом Україні не вистачає досвіду та системності у роботі зі звільненими із полону.

"Насправді ми бачимо, що держава вчиться, є позитивна динаміка – і це важливо підкреслити. Те, як відбувався останній великий обмін і те, як відбувалися обміни в 2014-2015 рр. – різні речі. Та важливо розуміти, що це люди, котрі потребують постійної уваги, як із точки зору їхнього психологічного стану, так і з погляду фізичних, соціальних наслідків полону", – зазначив він.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: