fbpx
Сьогодні
Колонка 09:35 08 Лис 2023

Українська енергосистема 2023-2024: проблеми, виклики та перспективи

Рік тому росіяни спробували знищити українську енергосистему та залишити країну без світла. Титанічними зусиллями військових, команд ППО та енергетиків вдалося зберегти енергосистему. Однак ворог завдав значної шкоди усьому сектору. Майбутній  опалювальний сезон може стати не менш складним, ніж попередній.  

І хоч сьогодні уряд не розглядає аварійні або планові відключення електроенергії за графіками, така можливість існує. Інша задача – збільшення обсягів генерації. У порівнянні із довоєнними роками, потужність атомної генерації знизилася на 44%, гідрогенеруюча потужність – на 29%, а потужність відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) – на 24%. Зараз основною складовою є атомна генерація. Всі дев'ять енергоблоків Південноукраїнської, Рівненської та Хмельницької АЕС загальною потужністю 7 880 МВт будуть завантажені на повну потужність у зимовий період з листопада 2023 по лютий 2024 року. Запорізька АЕС потужністю 6 ГВт була захоплена РФ 4 березня 2022 року і майже рік не виробляє електроенергію.

Наразі в українських газосховищах накопичено майже 16 млрд куб. метрів і закачка продовжується, тож газу цієї зими Україні не бракуватиме. Загалом енергосистема України достатньо забезпечена енергоресурсами для покриття потреб споживачів протягом осінньо-зимового сезону 2023/2024 року. Але є деякі проблеми, які пов'язані з фінансовим станом енергетичного сектору та його регулюванням, які можуть стати на заваді проходження зими. 

Заборгованість галузі енергетики може вплинути на зимування

В енергетичній галузі виникла проблема боргів, які формуються через чинну систему ПСО (механізм покладання спеціальних обов'язків). Вона дозволяє зберігати пільгові тарифи на електроенергію для населення шляхом покриття різниці між ринковою ціною та тарифом. Саме такі зобов'язання покладені на "Енергоатом" та "Укргідроенерго", що своєю чергою в умовах скорочення споживання, зростання витрат та тимчасової окупації об'єктів сприяє формуванню боргів між учасниками ринку.

Це частина механізму ПСО, в якому формуються борги. Фактично, є також "Укренерго", який є гарантом виконання державою зобов'язань за виплатами Гарантованого покупця (розрахунки з зеленою генерацією). Найбільший виробник електроенергії в Україні "Енергоатом" сформував величезний борг – 19,2 млрд грн. Хоча зараз "Енергоатом" може забезпечувати поточне ПСО, проте за попередні борги розрахуватися не має змоги.

Президент "Енергоатома" Петро Котін оголосив про план погасити 2,2 млрд грн боргу до кінця року, проте це лише мала частина. В компанії вказують, що наразі джерела на погашення цієї заборгованості немає, враховуючи ситуацію, яка склалася на ринку електроенергії, та зменшення обсягів виробітки електроенергії. Котін вважає, що вихід з цієї ситуації – компенсація з держбюджету. Однак це вирішить лише проблему поточної заборгованості й у майбутньому "Енергоатом" почне знову формувати борги по ПСО.

Водночас учасники енергоринку заборгували компанії "Укренерг"» близько 60 млрд грн, яка своєю чергою має сформовані зобов'язання перед енергоринком на 50 млрд грн. 

Шалені заборгованості "Укренерго" та "Енергоатома" впливають на весь енергетичний сектор, призводять до великого дефіциту ліквідності на ринку, створюють суттєві проблеми для закупівлі обладнання, проведення ремонтних робіт. 

Наразі системний оператор веде перемовини з Європейським банком реконструкції і розвитку щодо залучення кредитів. Нещодавно голова "Укренерго" Володимир Кудрицький повідомляв, що зараз йде мова про залучення 150 млн євро кредиту для часткового погашення цих боргів. Проте це лише тимчасове вирішення проблеми, яка потребує системного підходу.

З "операційного" позитиву підготовки до зими, ТЕС і ТЕЦ накопичили на складах 1,3 млн тонн енергетичного вугілля. Певне відставання виникло через необхідність роботи теплової генерації в липні для покриття дефіциту електроенергії. Крім того 10 державних шахт перебувають під окупацією, відповідно зменшився обсяг видобутку вугілля. Втім для успішного проходження осінньо-зимового періоду пального буде достатньо. Деякі ТЕС і ТЕЦ заощаджують вугілля, працюючи на мазуті. Також ДТЕК законтрактував 210 тис. тонн вугілля з Польщі, що також допоможе в проходженні наступної зими.

Водночас ключовий виробник гідроелектроенергії в Україні "Укргідроенерго" заявляє про  нестачу води. Накопичити достатні обсяги до початку опалювального періоду не вдається через підвищене виробниче навантаження. Зараз НЕК "Укренерго" використовує на 20-40% більше графіка вироблення електроенергії, ніж надає "Укргідроенерго", що призводить до додаткової витрати води. Крім того ситуація з Каховським водосховищем призвела до дисбалансу в системі каскадів – від Київського водосховища і до нижньої частини Дніпра.

Імпорт як важливий елемент проходження зими  

Уряд виступив з ініціативою забезпечити промислові підприємства безперервним електропостачанням за умови імпорту ними електроенергії з країн ЄС. Втім, варто зазначити, що на європейських спотових ринках вартість електроенергії є суттєво вищою ніж на українських. Для прикладу, 11 січня 2023 року ціна 1 МВт-год в Україні становила 85.2 євро, в той час, як у Польщі 140.07 євро за МВт-год, в Словаччині 139.53 євро за МВт-год, Угорщині 144.02 за МВт-год, Румунії 145.88 за Мвт-год відповідно.

У березні 2022 року відбулася синхронізація нашої енергосистеми з європейською, що дозволила вийти на один режим частоти роботи української та європейської енергосистем та як імпортувати, так і експортувати електроенергію. В тому числі в аварійному режимі, що є критично важливим в мовах енергетичного терору з боку РФ. Технічних перешкод для цього немає. На ціноутворнення синхронізація впливає лише у тому випадку,  якщо ми імпортуємо електроенергію – це малий обсяг у пікові години, коли постає питання чи імпортуємо дорожче, чи сидимо без світла. 

Маємо дозвіл нашого оператора систем передачі електроенергії на її імпорт на 1,2 гігавата. Цього може виявитися замало. Технічні можливості для закупівлі більших об'ємів у разі потреби в нас є. Поки що ведуться перемовини щодо збільшення ліміту, як мінімум, до 2 гігават.

Водночас зараз у нас є комерційна перепона, яка заважає забезпеченню безперебійного імпорту електроенергії в години дефіциту. Зокрема, ще в серпні близько двох тижнів щодня виникали дефіцити в енергосистемі в години пікового навантаження. В нормальній ситуації для покриття цих дефіцитів використовується імпорт, але через різницю в ціні на українському енергоринку та європейському імпорт не може зайти в нашу енергосистему. Така ситуація виникає через встановлені в Україні цінові обмеження, так звані прайс-кепи. Саме встановлені цінові обмеження створюють ситуацію, коли в години дефіциту вартість електроенергії в Україні менше, ніж в сусідніх країнах Європі. Внаслідок цього під час дефіциту в енергосистемі, який можна було б покрити коштом імпорту, постачальникам електроенергії стає невигідно імпортувати ресурс в Україну і необхідна нам електроенергія залишається в Європі, де споживачі сплачують за неї ринкову ціну. "Укренерго" називає цінові обмеження головною перепоною для стабільного імпорту електроенергії.

За цих умов системний оператор "Укренерго" вимушений покривати дефіцит в енергосистемі користуючись аварійною допомогою. Але тут є декілька нюансів. По-перше, аварійна допомога коштує значно дорожче імпортної електроенергії, через що "Укренерго" вимушена витрачати додаткові кошти на покриття дефіциту, тоді як ці гроші можна було б спрямувати у посилення енергетичної безпеки України чи погашення боргів в енергетиці. По-друге, аварійна допомога не завжди доступна. Зараз наші європейські сусіди мають змогу допомагати нам, але взимку у них може не бути резервів потужностей і вони не матимуть змогу швидко нам допомогти. За різними оцінками очікується, що взимку в енергосистемі може виникати дефіцит до 2 ГВт і ми не зможемо щодня використовувати такий обсяг аварійної допомоги. 

Водночас якщо будуть створені всі фінансові умови для забезпечення комерційного імпорту, трейдери зможуть заздалегідь домовлятись з європейськими постачальниками про необхідні обсяги електроенергії, яка буде стабільно поступати в українську енергосистему.

Українському регулятору слід переглянути, а краще взагалі скасувати прайс-кепи. Бо якщо вони залишаються незмінними, ми не зможемо покривати дефіцит в системі, а системному оператору "Укренерго" доведеться застосовувати обмеження електропостачання.

Найбільший виклик зими — нові ракетні атаки рф

Генерації енергії має вистачити для нормального проходження осінньо-зимового періоду, проте найголовніший виклик  –  загроза нових атак. 

Зараз зі сторони держави найбільш доречним є введення стимуляційних заходів. Вже були зроблені кроки підтримки як побутових споживачів так і бізнесу – скасування ввізного мита та ПДВ на обладнання, яке має допомогти при відключеннях електроенергії, зокрема йдеться про електрогенератори та акумулятори та інші електроприлади. Проте список таких товарів слід розширювати на мережеве обладнання та засоби побутового обігріву.

Низка міських адміністрацій (Київ, Львів, Чернівці) вже виступили з ініціативою часткової компенсації за централізовану купівлю генератора через ОСББ чи ЖБК. За допомогою придбаного генератора мешканці будинку мають змогу зарядити телефони та ноутбуки, а також закип'ятити воду у періоди тривалих відключень електроенергії. Враховуючи позитивний досвід тих, хто вже скористався цією можливістю, доцільним є розшити ініціативу й на інші населені пункти, що допоможе обладнати власний "пункт незламності" у випадку наступної атаки.

Окремі кроки потрібні й від українців. Усі ми маємо навчитися раціонально використовувати електроенергію, особливо в години пікових навантажень. Відповідальне споживання електроенергії – це вже базова річ побуту.

2483

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити відповідь

Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: