fbpx
Сьогодні
Колонка 08:55 27 Жов 2023

Енергостійка Україна – необхідні кроки на найближчу і середньострокову перспективу

Українці багато років з хвилюванням очікують приходу опалювального сезону, до нього готуються у найвищих кабінетах влади і у комунальних підприємствах кожного населеного пункту. Повномасштабна російська війна проти України з масованими ракетно-дроновими атаками проти цивільної та енергетичної інфраструктури зробила таку підготовку критично важливим інструментом для фізичного виживання громадян і функціонування економіки. 

Зима 2022/2023 рр. багато чого навчила українців і цілий світ, який до того не бачив такого нещадного терору і масштабних руйнувань цивільної інфраструктури в ході збройних конфліктів. Наймасштабніший удар російський агресор спрямував проти об'єктів генерації, передачі та розподілення електроенергії. Попри небезпеку, аварійно-відновлювальні роботи, як правило, розпочинали негайно після «прильоту». В нагоді стали значні резерви обладнання, яке виводилося з експлуатації в попередні роки у рамках модернізації мереж і підстанцій. Європейський союз та інші партнери також зібрали і передали сотні тон обладнання з потрібними Україні характеристиками. Все це допомагало проводити ремонти і заміни у надзвичайно стислі терміни і забезпечити стійкість усієї енергосистеми у найскладніші періоди минулого опалювального сезону.

Перевірка на стійкість

21 вересня 2023 р. відбулася чергова масована ракетно-дронова російська атака проти об'єктів енергетики, яка може свідчити про початок нового етапу терору проти України, цивільного населення і економіки. На сьогодні Україна набагато краще оснащена системами протиповітряної оборони, ефективність їх роботи суттєво зросла, однак навіть це не гарантує від руйнувань критичної інфраструктури. А напередодні, українські експерти з енергетики,  представники місцевих громад і міжнародні донори в рамках дискусії «Енергостійка зима. Що ще можна зробити, щоб захиститися від російського терору?» проговорили стан підготовки до опалювального сезону і загрози від нових російських атак. 

Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики, вважає, що енергетики зробили максимальні зусилля для підготовки мереж і підстанцій, відпрацювали сценарії роботи в різних умовах і обставинах. Значна робота виконана також з контрактування нового високовольтного обладнання, критично важливого для роботи підстанцій, з тривалим циклом виготовлення і доставки. Перші його одиниці вже почали надходити і посилювати роботу енергосистеми. При цьому суттєве скорочення потужностей генерації (зруйновані ТЕС, ТЕЦ, окупована ЗАЕС) обмежує доступні резерви для балансування піків попиту. Відповідно, як бізнесу, так і населенню варто готуватися до можливих обмежень енергопостачання як аварійного так навіть і планового характеру. 

Наступну зиму Україна буде зустрічати з меншими резервами запасного обладнання, але з можливістю отримання комерційних поставок і аварійної допомоги електроенергією від західних сусідів обсягом близько 1,2 ГВт. При цьому під особливим прицілом російського агресора, ймовірно, буде залишатися теплова генерація, яка забезпечує маневреність енергосистеми, а також підстанції систем передачі та розподілу електроенергії. 

Михайло Гончар, президент аналітичного Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» закликає готуватися до найскладнішого сценарію з масованим російським терором проти енергетичної інфраструктури і чесно пояснювати громадянам України, що можуть бути віялові та аварійні відключення. Більше того, не можна виключити підготовку росією атак проти газової інфраструктури, яка мінімально потрапляла під удари у 2022 і 2023 рр., ймовірно, через транзит газу територією України. 

Рецепт успіху стійкості України буде складатися із взаємодії між Силами оборони, які будуть щитом для енергосистеми і енергетиками та їх професіоналізмом в управлінні об'єктами інфраструктури, забезпеченні живучості та відновлення у разі руйнувань.

Вікторія Войціцька, екс-секретар профільного комітету з енергетики ВРУ, також закликає до чесного і відкритого діалогу між владою і громадянським суспільством. За її даними, партнери України вичерпали свої резерви запасного обладнання, яке б підходило за технічними характеристиками українським енергетикам, а отже допомога обмежиться лише тим, що вдасться виготовити. Українська влада має відкрито говорити про виклики і проблеми та не перебільшувати досягнення, чи то в обсягах проведених ремонтів, чи в накопичених запасах енергоресурсів.

Терор проти енергетичної інфраструктури не отримав належної міжнародної оцінки і що саме головне, рішучих дій для попередження майбутніх руйнувань. Відсутність реакції світової спільноти і партнерів України на підрив росією Каховської ГЕС створює загрозу того, що наступними цілями російського терору стануть АЕС, де існує безліч вразливих точок на периферійному обладнанні та найближчих підстанціях. 

Що може допомогти Україні вистояти?

Ганна Гопко, голова правління Мережі "АНТС" вважає за необхідне сформулювати чіткі завдання на коротку і середню перспективу, враховуючи євроінтеграційний шлях України та опираючись на міжнародну підтримку і потенціал місцевих громад в Україні. 

Зважаючи на воєнні загрози, Україні варто вибудовувати як захист існуючої інфраструктури, так і розбудовувати енергосистему на основі розподіленої генерації та місцевих енергетичних ресурсів. 

Олександр Харченко прогнозує, що продовження атак на ТЕС і ТЕЦ з високою ймовірністю призведуть до значного скорочення частки вугільної генерації вже у найближчі роки. Для її заміщення необхідно створити сприятливі умови для розвитку газотурбінної і газопоршневої генерації, а також промислових накопичувачів електроенергії як інструментів балансування енергосистеми. Сонячну генерацію варто нарощувати перш за все на рівні середнього, малого бізнесу і домогосподарств як ресурсу для власного споживання. Значна частина територіальних громад має приділити увагу біомасі як джерелу енергії для об'єктів теплопостачання і когенерації. Біогаз і біометан мають стати важливими ресурсами для декарбонізації енергоємних галузей економіки та забезпечення їх конкурентних переваг на європейському ринку.

Михайло Гончар також наголошує на важливості розробки родовищ критичної сировини, на базі яких Україна може створювати нові галузі економіки та розширювати співпрацю з ЄС. 

Значна відповідальність за забезпечення населення і бізнесу необхідними ресурсами лежить на місцевих органах влади. Від активності очільників територіальних громад залежить підготовка до майбутньої зими, а також робота з донорами, створення умов для приходу інвесторів та системної розбудови місцевої інфраструктури. 

Територіальні громади – робимо що можемо і трішки більше

Представники територіальних громад з різних куточків України (Рівненщина, Волинь, Тернопільщина, Дніпропетровщина, Чернігівщина), що взяли участь у дискусії, заявляють про готовність до нового опалювального сезону. Сільські територіальні громади Полісся, як зазначив Сергій Карпук, голова Шацької селищної громади, активно заготовляють дрова як основним ресурс для забезпечення тепла в об'єктах соціальної інфраструктури і приватних домогосподарствах. Газифіковані громади, за словами Олега Савука, голова Поромівської селищної громади, основну увагу приділяють забезпеченню потреб соціальної інфраструктури, зокрема, резервними джерелами електропостачання і запасам палива. При цьому дивляться далі в майбутнє і проводять перепідготовку місцевих фахівців вугільної галузі для роботи з відновлюваними джерелами енергії.

Міські громади, за словами, Павла Шимка, голови Бахмацької міської громади, одним з основних завдань напередодні опалювального сезону бачать ремонт та обслуговування мереж і об'єктів централізованого теплопостачання, забезпечення резервними джерелами електропостачання і запасами обладнання. Другим за важливістю напрямком є зазвичай водопостачання і водовідведення, де часто використовується потужне насосне обладнання, що потребує постійного електропостачання. Громада у співпраці з місцевим бізнесом і донорами навіть розширила мережу водогонів, забезпечивши додаткові населені пункти водою.

Леонід Гроголь, заступник з питань діяльності виконавчого органу Підгайцівської сільської ради також підкреслив важливість співпраці з операторами електричних і газових розподільних мереж і мобільного зв'язку. У комунікації з керівництвом таких підприємств створено спеціальні бригади для швидкого реагування на аварійні ситуації. Такі бригади також забезпечують функціонування систем водопостачання, маючи в своєму розпорядженні генератори для підкачки водонапірних башт. Місцеві системи опалення орієнтуються на запровадження твердопаливних котлів на пелетах як місцевих  відновлюваних ресурсах.

Юлія Вусенко, експертка з питань ефективного місцевого самоврядування Мережі АНТС зазначила, що проактивні громади досягли високих результатів у підготовці. Проте є громади, в яких через особливості комунальної інфраструктури існує потреба у значній допомозі, зокрема, за рахунок допомоги з державного бюджету та донорів. 

Завдяки допомозі донорів і громадських організацій, наприклад, лише «АНТС» допоміг у передачі громадам близько 500 генераторів різної потужності. Значна частина громад забезпечена резервними джерелами живлення для основних об'єктів соціальної сфери і комунальних господарств. Місцеві органи влади беруть на себе відповідальність за формування запасів пального і обслуговування цього електрообладнання.

ЄС надав значну підтримку територіальним громадам, які постраждали від російських ударів у 2022/2023 рр. Для продовження такої співпраці та отримання допомоги у майбутньому місцевим громадам важливо розвивати свої спроможності готувати проектні заявки, мати компетентний персонал для реалізації проектів із донорами та забезпечити прозору звітність за отримані кошти та обладнання.

Окремі громади вже сьогодні дивляться на перспективу і шукають донорів та інвесторів для реалізації проектів відновлювальної генерації, наприклад, встановлення теплових насосів, сонячних колекторів і панелей на об'єктах соціальної сфери. Деякі вже створили умови для приходу інвесторів, готових будувати об'єкти теплопостачання на біомасі. Такі приклади варто поширювати в інших громадах, беручи за основу політичну волю місцевої влади, формування ініціативної команди для роботи з донорами та інвесторами і моніторинг і менеджмент енергоспоживання.

Звісно, не обходиться без труднощів і проблем, адже становище у кожній громаді різне, як з точки зору доступних фінансових ресурсів так і природних, соціальних умов, близькості до лінії фронту і ступеня вже нанесеної російським агресором шкоди. Новим і складним викликом багато громад, наприклад, називає урядове рішення про перенаправлення ПДФО, сплаченого військовослужбовцями, з місцевого у державний бюджет, оскільки цим місцеві органи влади будуть позбавлені значної частки доходів. З іншого боку, численні випадки видатків на виконання робіт і надання послуг, які мають сумнівну вигоду для громад, закономірно викликають суспільне незадоволення і вимогу впорядкувати використання податків громадян, перш за все на потреби оборони держави.

Окремі місцеві громади зазначають про труднощі у комунікації з власниками котелень, взятих останніми в оренду, зокрема, щодо їх підготовки до роботи, формування запасів палива і запасного обладнання, вартості їх послуг для місцевих мешканців тощо. 

Олексій Корчміт, голова Української Асоціації енергосервісних компаній, і Анна Жовтенко, координаторка проекту ГЕФ/ПРООН з енергоефективності в громадських будівлях, звертають увагу на проведення заходів з енергоефективності. Зниження споживання енергоресурсів при збереженні комфорту перебування мешканців громадських і приватних будівель має стати однією з основ державної політики на найближчі декілька десятків років. Держава має спонукати через раціональну систему регуляторного примусу і доступні інструменти підтримки комплексну енергомодернізацію, запровадження енергоменеджменту і енергомоніторингу. Фонд енергоефективності для багатоквартирних будинків, Фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації для бізнесу і Фонд регіонального розвитку мають стати дієвими інструментами для підтримки проектів з енергоефективності. 

Україна може очікувати на значну фінансову підтримку між міжнародних фінансових інституцій, держав-партнерів та донорів, за умови, що буде вибудувана чітка система для спрямування цих коштів на проекти, що відповідають цілям декарбонізації, мають ефективну проектну команду і прозору систему звітності. 

Підсумовуючи, Україна активно готується до майбутньої зимової пори, чітко усвідомлюючи загрози від російських атак по цивільній енергетичній інфраструктурі. При цьому ми розраховуємо не тільки на підтримку партнерів, а й своєю чергою надаємо допомогу в накопиченні резервів природного газу для європейських партнерів. 

Чесність і відвертість української влади у питаннях якості підготовки, наявних ресурсів, можливих сценаріїв на всі, навіть найскладніші випадки буде мати надзвичайне значення для згуртованості суспільства і підтримки держав-партнерів.

Беручи до уваги виклики найближчої зими, Україні не варто забувати про середньострокове планування, адже руйнування продовжуються, тому необхідна консолідована робота законодавчої і виконавчої влади, інших державних інституцій для запуску будівництва газової маневрової генерації і ВДЕ для заміщення теплової генерації і енергоефективних заходів для населення, бізнесу і громад.

Публікацію здійснено в рамках програми МАТРА за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Висловлені думки належать лише авторам і не повинні розглядатися як відображення офіційної позиції Посольства

490

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити відповідь

Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: