Відбудова на часі: п’ять трендів відновлення України під час війни

У чому проблема?

Повномасштабна війна триває в Україні два роки. Станом на січень 2024 загальна сума тільки задокументованих збитків житловій та нежитловій нерухомості та іншій інфраструктурі України складає понад $135 мільярдів. Загалом внаслідок бойових дій зруйновано або пошкоджено 20 тисяч багатоповерхівок, 151 тисяча приватних будинків. З лютого 2022 року зазнали різного ступеня руйнувань 3505 об'єктів інфраструктури охорони здоров'я, пошкоджено або знищено понад 3790 закладів освіти.

Організація Об'єднаних Націй, уряд України, Світовий банк та Європейський Союз разом підрахували, скільки грошей знадобиться, аби відновити нашу країну після війни. За словами помічника Генсека ООН Мирослава Енчі, вартість відновлення України попередньо оцінюється в більш ніж 400 мільярдів доларів.

Яке рішення?

Існує думка, що потрібно спочатку завершити війну, а вже потім говорити про відбудову, адже росія продовжує тероризувати Україну, бойові дії не припиняються, а отже, попереду буде ще немало нових руйнувань. Та світовий досвід доводить: відновлення країни після війни — це довга та фундаментальна історія, яка може зайняти десятиріччя. Тому починати її вже зараз — на часі. 

На цьому шляху Україну вже підтримують і міжнародні партнери — такі країни як Естонія, Данія, Японія, Франція та інші вже долучаються до підтримки відбудови, фінансуючи її та надаючи відповідну експертизу. Втім і самі українці не просто чекають на допомогу, а й виступають новаторами, застосовуючи "тут і зараз" нові та унікальні методи відновлення.

"Рубрика" зібрала декілька прикладів трендів та цікавих підходів до відновлення, які українці застосовували впродовж останнього року.

Як це працює?

Руїни в Харкові. Фото GETTY

За час війни обʼєми зруйнованих будівель сягнули 670 тисяч тонн. Як повідомляє Міндовкілля, кількість відходів руйнації в Україні вже можна порівняти з кількістю твердих побутових відходів, що в середньому утворюються в країні за рік. Усіх їх треба правильно позбутися, але водночас врахувати й те, що значна частина з них може бути використана для подальшої відбудови країни.

Відтак, Кабмін затвердив порядок поводження з відходами руйнації.  Першою за його виконання пілотно взялася Київщина. Тут уже облаштовано 62 тимчасових майданчики для складування таких відходів, на яких розмістили 144 тис. тонн відходів війни. Механізм працює так: громади звозять відходи руйнації у місця тимчасового складування, де далі відбувається їх сортування, виокремлюються небезпечні, будівельні відходи тощо. Паралельно з цим проводиться створення підприємства з переробки відходів, яке допоможе побудувати японська компанія Miyamoto International. Зараз для нього облаштовують територію та фіксують план переробки. Перероблені відходи, власне, і можна буде використати як матеріал для подальшої відбудови.

У Харкові на Дергачівському полігоні також налагодили сортування та повторне використання відходів руйнації. Деякі відходи — як-от скло, метал, пластик та бетон, після сортування відправляють на переробку. Харківське комунальне підприємство, яке сортує уламки зруйнованих будівель, уже використовує подрібнювач бетону — так тут отримують фракції бетону, щоб використати їх повторно у відбудові. Решту відходів, які не підлягають переробці, наприклад, термодеформовані елементи теплоізоляції фасадів, безпечно утилізуватимуть або захоронятимуть.

Цегла, вилучена з руїн сільської ради в селі Руська Лозова завдяки ініціативі "Циркулярне виробництво на практиці". Фото з архіву ГО "Zero Waste Kharkiv"

На Харківщині втілюють ініціативу, яка напряму передає відповідні відходи руйнації мешканцям регіону, аби ті могли використати їх у відбудові зруйнованого. Проєкт "Циркулярне будівництво на практиці" створила і втілює ГО "Zero Waste Kharkiv". Розбираючи зруйновані росіянами будівлі, організація вилучає з купи руїн будь-які будівельні матеріали, які можна використати повторно — цеглу, деревину, вцілілі вікна та двері. Стати у пригоді можуть навіть шматки лінолеуму.

На сьогодні в рамках проєкту уже розібрали та відсортували на фракції два зруйновані будинки. А це майже 20 000 цеглин, які можна використати для відновлення вже тут і зараз!

Кладка демоверсії стіни з відходів руйнувань. Фото з архіву ГО "Zero Waste Kharkiv"

Крім того, на майданчику у Руській Лозовій на Харківщині ГО "Zero Waste Kharkiv" зробила дві експериментальні стіни, щоб продемонструвати, як можна повторно використовувати цеглу та навіть її найменші фракції.  Демоверсії стін побудовані за принципом колодязя — всередину засипають дрібні відходи (подрібнену цеглу, залишки утеплювача тощо). Такі стіни енергоефективні, а сам спосіб кладки дозволяє максимально використовувати відходи руйнувань.

Процес подрібнення будівельного сміття

Та будівельне сміття, яке залишають по собі зруйновані будинки, можна використовувати не лише як наповнювач. Так, у Гостомелі подрібнені цегла, бетон та цемент стають буквально новими будівлями.

Сміття від руйнації тут перетворюється на будівельні матеріали завдяки компанії "Нео-Еко Україна", створеній за ініціативою французької "материнської" компанії Neo-Eco, що спеціалізується на екологічному відновленні пошкоджених об'єктів. Понад 17 років вона працює за принципом економіки замкнутого циклу. Компанія "Нео-Еко Україна" теж застосовує методи циркулярної економіки та за пілотний проєкт обрала відбудову воєнного містечка в Гостомелі, де всі процеси — від аналізу об'єкта до отримання нових будівельних матеріалів — відбуваються за принципами економіки замкненого циклу.

Роботи з демонтажу зруйнованих три- та пʼятиповерхівок розпочалися у воєнному містечку рік тому. Усі процеси з перероблення сміття на нові матеріали відбуваються прямо на місці, а отже, заощаджується час та паливо. У компанії кажуть: в процесі переробки жоден кілограм сміття не відправився на полігони чи стихійні звалища. Бетонні блоки, що раніше були бетонним каркасом будинків, подробили прямо на майданчику — вони перетворяться на будівельний матеріал для нового житла. Ще частину перероблених будматеріалів, наприклад, цеглу, використають для підняття рівня земельних ділянок або для будівництва тимчасових доріг на будівельних майданчиках. Деревину, скло та пластик також посортували й передали в компанії, які спеціалізуються на їх переробці. Деякі небезпечні матеріали, наприклад, азбест, утилізували.

Перший будинок з використанням перероблених будівельних відходів планують звести до кінця 2024 року. Усі квартири розподілять насамперед серед мешканців демонтованих будинків.

Засипка дороги. Фото ілюстративне

Перероблене будівельне сміття, хоч і не завжди стане новим житлом, може послужити іншим цілям. Наприклад, те, що знаходиться на звалищі в Ірпені, місцева влада планує використати для будівництва доріг. Дорогами, втім, можливості не обмежуються. Так, ГО "ДЕСПРО" в межах програми  "U-LEAD З ЄВРОПОЮ" створила інформаційну брошуру, у якій запропонувала й інші способи використання різних типів відходів від руйнації.

Жителі Ягідного на презентації концепції комплексної відбудови села. Фото: Фейсбук

"План відновлення України — це не просто про відбудову зруйнованих доріг та будинків. Це повна трансформація України за принципом «Build Back Better» та інтеграція країни в Європейський Союз", — заявив у квітні 2023 міністр фінансів України й співголова Координаційної платформи донорів України Сергій Марченко. Тоді ж урядова пресслужба повідомила, що визначено шість населених пунктів, які першими відбудують комплексно — це Бородянка та Мощун на Київщині, Тростянець на Сумщині, Посад-Покровське на Херсонщині, Циркуни на Харківщині та Ягідне на Чернігівщині. Що це означає? Пояснюємо на прикладі Ягідного.

Ремонт будинку у Ягідному. Фото: Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України

"Село відновлюється за принципом «відбудувати краще, ніж було». Тому замість знищених бібліотеки та клубу в селі побудують публічний суспільний простір з актовим залом та медвідділенням. А ще населений пункт планують відновити в єдиному архітектурному ансамблі", — зазначила голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.

З середини 2023 року тут розпочали відбудову 118 будинків: 95 із них потребують капітального ремонту, ще шість зруйновано вщент. Згідно з концепцією відбудови, тут передбачається чотири етапи відновлення:

1. Відновлення житла людей входить до першого й найбільшого етапу. У планах: заміна покрівлі, вікон та вхідних дверей, утеплення.
2. На другому етапі проводитимуть повну реконструкцію вулиць.
3. Третій та четвертий етапи присвятять створенню громадських просторів — зокрема, будівництву музею та облаштуванню місцевого парку.

Тобто загалом проєкт покликаний не просто відбудувати окремо визначені будівлі, а й трансформувати все село.

Толока з відновлення школи-мазанки в Мринській громаді

Ще один тренд — індивідуальний підхід до відбудови кожної громади. Зокрема поєднання традиційних технік із сучасними та збереження автентики — як у процесі, так і в результаті. Так відновили й Лихачівський ліцей Мринської сільської ради у Чернігівській області. На початку 2022 року ця школа, побудована на початку 20 століття за давньою українською технологією хати-мазанки, отримала пошкодження від уламків російської ракети.

Школа-мазанка в селі Лихачів, Чернігівщина. Фото: фонд "Сміливі"

А вже влітку 2023 року на толоці з відновлення школи працювали понад 70 волонтерів спільноти "Сміливі відновлювати" з України, Іспанії, Канади. До них доєдналися й місцеві волонтери — більш як 30 жителів Мринської громади. Головна "фішка" відбудови школи — роботи з відбудови стін за технологією хати-мазанки. Це екологічно та відповідає всім будівельним нормам, але, крім того — допомагає зберегти автентичну українську архітектуру. Відновлений ліцей — це наймасштабніший об'єкт в Україні, який обмазали глиною за роки незалежності.

Сучасний спортзал в Лихачівській школі-мазанці. Фото: фонд "Сміливі"

"Вірю, що зараз такий підхід є дуже доречним. По-перше — в роботі ми використовували місцеві матеріали — це пісок, глина, солома. Тобто це така риса гордого українського села — будувати з того, що в нього є. Друга складова традиційного будівництва — формат толоки. Він актуальний як ніколи", — впевнений майстер Микола Степанець, який навчав волонтерів давнього мистецтва мазання.

Та застосування традиційних технік не завадило осучасненню школи та покращенню безбар'єрності. Так, у Лихачівському ліцеї з'явилися сучасні інтер'єри, зручна вхідна група з пандусом, нові дах та вікна, нове освітлення, пожежна та звукова сигналізації.

Відновлена 100-річна хата-мазанка в селі Чернещина Краснокутської громади. Фото: НLYNA-hub

Схожим чином відновили й сторічну хату-мазанку на Харківщині в Краснокутській громаді. У процесі відновлення залучені майстри проводили майстер-класи для місцевих — з оздоблення вікон і дверей, роботи в кузні та виготовлення бовдура (димаря). Усе — в традиційних техніках, що можуть ставати у пригоді й під час відбудови житла тут і зараз.

У вже відновленій хаті створили простір для спільнотвоврення й там продовжують проводити майстер-класи. Так, наприклад, для школярів провели майстер-клас із виготовлення саманних блоків — це екологічний, малозатратний варіант для будівництва "швидкого дому". Підхід цей заснований на доступних локальних ресурсах (глині) та традиційних підходах у будівництві (мазанні, гуртовій роботі, толоці). Його теж можна застосовувати у відбудові.

3D-модель Драматичного театру в Маріуполі, створеного командою Skeiron. Фото: Skeiron

3D-сканування задля збереження архітектурної спадщини — теж новий для українців досвід. Це не лише про збереження архітектурної спадщини в цифровому варіанті, але й про додатковий інструментарій для відбудови. Саме так після руйнівної пожежі реставрували Нотр-Дам. Наші архітектори вже почали зацифровувати найцінніші об'єкти, і, спираючись на досвід іноземних колег, можуть навіть відновити зруйноване.

Так, з березня 2022 року львівський проєкт Skeiron сканує архітектурні будівлі — аби зацифрувати їх і у випадку руйнування могти відновити. Зосередились на Львові — Історичний центр міста входить до списку світової спадщини ЮНЕСКО, тож його збереження поставили в пріоритет.

Загалом у рамках проєкту Save Ukrainian Heritage команда вже засканувала близько 250 культурних об'єктів на заході України. Та водночас сканують й інші об'єкти. Наприклад, Чернівецький університет та Софію Київську.

У Skeiron є ще один проєкт, який стосується суто Маріуполя — Save Mariupol Heritage. Завдяки краудфандинговій кампанії для збору фото та відео, команда проєкту зібрала тисячі фотографій та створила 3D-модель Маріупольського театру, знищеного російськими бомбардуваннями. На сайті проєкту можна спробувати пройти 3D-туром по драмтеатру. Крім того, команда наразі в пошуку фотографій, які могли б слугувати для створення 3D-моделей для інших культурних пам'яток Маріуполя. Це не лише привертає увагу світу до масштабів руйнувань у нині окупованому місті, але й дає надію, що з його звільненням зруйноване вдасться відбудувати.

Перша українська гімназія ім. Аркаса в Миколаєві, архітектурна перлина 19 століття, що була серйозно пошкоджена російськими ракетами с-300. Руїни гімназії заскановані командою проєкту ScanIA. Скриншот 3D-моделі з сайту Skeiron

Та Skeiron — не єдина компанія, яка створює 3D моделі будівель. Київський архітектор Сергій Ревенко разом із партнером вебдизайнером Микитою Солоповим створюють 3D-моделі українських історичних будівель, які були зруйновані внаслідок російської збройної агресії. Архітектор заснував проєкт ScanIA і через нього намагається показати українську спадщину та збитки війни.

Серед засканованих об'єктів — зруйновані будівлі бібліотеки та кінотеатру в Чернігові, Вознесенської церкви в Лукашівці на Чернігівщині, школи та пожежної частини в Харкові, зруйнований міст в Ірпені та центр психологічної реабілітації в Бородянці. Також архітектор засканував знищену дроном-камікадзе житлову будівлю в Києві на вулиці Жилянській.

Збереження цифрової культурної спадщини — не єдина мета технології. Зокрема, її також використовують в Інституті судових експертиз імені Бокаріуса. Метод лазерного сканування використовується для оцінки та фіксації пошкоджень будівель, та інфраструктури. Це дозволяє зафіксувати найменші пошкодження та тріщини, що значно заощаджує час експертам.

Онлайн-конструктор RE:Ukraine Villages запропонує елементи дизайну, типові саме для обраної місцевості — як базові, так і декоративні. Фото: RE:Ukraine Villages

Ще один цікавий проєкт — онлайн-конструктор RE:Ukraine Villages від архітектурної майстерні Balbek bureau. Його почали створювати ще в червні 2022 року, одразу після деокупації частини Київщини. Мета цієї ініціативи — зберегти сформований органічний образ українських сіл та не дати стерти його типовою забудовою.

Завдяки практикам digital-архітектури команда проєкту сформулювала дизайн-код деокупованих областей. Свої знахідки та спостереження зібрали в доступному онлайн-конструкторі, який допоможе власникам будинків швидко ухвалити необхідні рішення і розпочати відбудову.

За створенням платформи стоїть колосальна робота — дослідницькі експедиції, фото та відеозйомка десятків волонтерів, аналіз даних і моделювання, а також розроблення самого конструктора, який архітектори називають однією з найбільш технологічних задач в історії бюро. Створивши будинок у конструкторі, користувач отримує готову інструкцію з відбудови житла: PDF-файл з ізометрією, планами, кресленнями, розгортками фасадів і технічним описом, а також рекомендаціями щодо матеріалів. На платформі можна вибрати розмір будинку, планування, конфігурацію веранди, вікон, даху, колірну гаму, і навіть такі дрібниці, як малюнок вікна та оздоблення декоративного карниза. І все це з урахуванням архітектурних особливостей, характерних для обраної користувачем місцевості.

Наразі в межах проєкту можна розробити інструкцію з відбудови житла в чотирьох регіонах країни — Київській, Чернігівській, Сумській та Харківській областях. Лише для Київської області доступні понад 200 мільйонів варіантів будинків.

↓Читайте також

Приклад комплексної відбудови: як в Ірпені відновлюють найбільш постраждалий приватний сектор

Рішення для відбудови: як відновлюють вікна у пошкоджених будинках столиці