Поєднати традиції та сучасність: як на Чернігівщині відновлюють школу-мазанку
У чому проблема?
Через військову агресію росії в Україні від бомбардувань та обстрілів постраждали 3758 українських закладів освіти. 363 з них росіяни перетворили на руїни. Школи — дуже важлива частина українських громад. Російські загарбники ж намагаються знищити якомога більше навчальних закладів.
Яке рішення?
Сторічна школа-мазанка у Лихачеві, Чернігівщина
Попри те, що війна ще триває, зруйновані та пошкоджені школи вже починають відбудовувати. До цієї великої роботи долучаються державні та приватні інституції, українські та закордонні фонди, волонтери та, звісно ж, самі жителі громад. Один із постраждалих навчальних закладів, в стінах якого невдовзі знов зможуть навчатися українські діти — ліцей у селі Лихачів, що на Чернігівщині.
Відновити школу-мазанку, побудовану майже сто років тому, громаді допомагає благодійна організація БФ Сміливі. Усе це — за участі у проєкті "Відбудова місцевих шкіл для стійкості", що реалізується в рамках Програми "U-LEAD з Європою" та за фінансової підтримки Служби зовнішньополітичних інструментів (FPI) Європейської комісії.
Як це працює?
Build Back Better
БФ "Сміливі" відновлюють і Лихачівський ліцей в рамках проєкту "Відбудова місцевих шкіл задля стійкості"
Ініціатива U-LEAD "Відбудова місцевих шкіл для стійкості" стартувала навесні 2023 року. Вона спрямована на надання конкретної підтримки 12 відібраним громадам, які постраждали від війни, у трьох регіонах України — Чернігівській, Київській та Харківській областях. Проєкт багатофункціональний і враховує індивідуальний підхід до кожної із громад. У рамках проєкту оцінюють збитки та інвестують у ремонт шкільних будівель або, якщо останні структурно небезпечні чи зруйновані, надають доступ до онлайн-навчання через створення цифрових навчальних центрів.
Ремонтують та відбудовують школи професійні архітектори, будівельні бригади, а також волонтери — з професійним досвідом та без нього з підказками фахівців. Відбудова проводиться за принципом Build Back Better — відбудувати краще, ніж було.
У рамках цього проєкту відновлюється і Лихачівський ліцей Мринської сільської ради у Чернігівській області. На початку 2022 року ця школа, побудована на початку 20 століття за давньою українською технологією хати-мазанки, отримала пошкодження від уламків російської ракети.
Поєднання сучасного і традиційного стало концептом ремонту ліцею в Лихачеві. Головна "фішка" відновлення — роботи з відбудови стін за технологією хати-мазанки. Це автентично, екологічно, відповідає всім будівельним нормам, і, зрештою — це дуже затишно, тепло і красиво.
Секрети української магії
Для того, щоб відреставрувати хату-мазанку, потрібні лише солома, пісок та глина
Протягом серпня "Сміливі" організували й провели три волонтерські толоки для відновлення Лихачівського ліцею. Куратором робот волонтерів став майстер своєї справи Микола Степанець. За словами волонтерів "Сміливих", Микола — це людина, яка "володіє справжньою магією".
За фахом Микола Степанець — столяр. Під час пандемії чоловік перебрався в село, де зацікавився технологією будування хат-мазанок. Почав з реставрації родинного будинку, а зараз консультує та навчає "магічному" ремеслу всіх тих, хто хоче зберегти унікальну автентику українського села, відновити хату дитинства і жити в екологічному середовищі.
"Ця школа підпадає під статус архітектурної пам'ятки, хоча такою не є. Її побудували у 1927 році й це велика хата-мазанка. Це означає, що вона з глини й такою традиційною технологією ми тут її й відновлюємо, — говорить Микола Степанець. — Вірю, що зараз такий підхід є дуже доречним. По-перше — в роботі ми використовуємо місцеві матеріали — це пісок, глина, солома. Тобто це така риса гордого українського села — будувати з того, що в нього є. Друга складова традиційного будівництва — формат толоки. Він актуальний як ніколи. Ми бачимо, що горизонтальні звʼязки — як-то толоки, рух волонтерства, рух спільнокошту є сьогодні тим, що у нас в Україні справді працює".
Микола Степанець навчає волонтерів технології мазання
Майстер пояснює: перевагою глиняних стін є тепломісткість матеріалу — влітку в таких стінах прохолодно, а взимку приміщення добре обігрівається пічкою і потім довго тримає тепло. До того ж навчитися технології мазання можна ледь не за пів години. Сам процес мазання не передбачає жодних складностей, помилитися й зробити щось не так практично неможливо.
Спершу в спеціально підготовленій місткості ногами міситься пісок і глина з додаванням соломи до стану правильної консистенції. Згодом стіни, попередньо очищені від старого покриття, змочуються, і на них накладається готова маса, яка вирівнюється руками й шпателем. На стіни потрібно накласти три шари готової маси.
Давня технологія мазання допомагає зберегти автентичність школи. На фото — місцева волонтерка Світлана.
"Раніше будували будинки — дранкували, а потім по цьому дранкуванню кидали глину — це називається «грузити», а по-сільському — толока, — додає жителька громади, волонтерка Світлана. — На такі толоки завжди дуже багато людей збиралося. Співали пісень, всі були в глині, настрій в усіх був. Людей було 30-40, а то й 50 — щоб одну хату за день зробить. За день! А ми для дітей робимо!"
Місцеві кажуть, востаннє працювали над хатою-мазанкою багато років тому.
Тепер вони разом із Миколою Степанцем навчають цього вміння молодших волонтерів. І давня технологія допомагає не лише відновити пошкоджену школу, а й зберегти її автентичність.
Школа, яка у кожного в душі
До відновлення Лихачівського ліцею долучилися десятки волонтерів "Сміливих", а також — жителі села Лихачів. З матеріалами допомогло керівництво громади — за допомогою важкої техніки завезли необхідну кількість соломи та глини з місцевих родовищ. Лише за перший заїзд учасники толоки намісили близько 5 тонн будівельної суміші! Паралельно професійні будівельники замінювали дах і робили інші, більш фахові роботи.
Директорка Лихачівського ліцею Світлана Грош
До відбудови рідної школи доєдналася і її директорка Світлана Грош. Саме завдяки їй Лихачівський ліцей потрапив до переліку шкіл, які відновлюються в рамках Програми "U-LEAD з Європою". Рекламу ініціативи "Відбудова місцевих шкіл для стійкості" пані Світлана побачила у Фейсбуці. Зізнається: відправляючи заявку, не дуже сподівалася на те, що школа може здобути перемогу у проєкті — можлива увага до старої сільської будівлі з незвички здавалася місцевим жителям надто фантастичною.
"Я заповнила анкету. І на наш запит відгукнулися! Приїхали до нас гості, давай все дивитися, вивчати. Відбір був у три етапи, спочатку нам нічого і не обіцяли, але врешті нашу школу вибрали для програми. І от тоді вже у ремонт повірили всі!" — каже Світлана Грош.
Директорка ліцею розповідає, що волонтерити для відбудови школи приходило багато сільчан — вчителі, батьки, учні. Пані Світлана теж мазала, хоча до цього цей процес бачила лише у дитинстві. А ще — готувала обіди для волонтерів у шкільній столовій.
"Усе було дуже душевно. Ми скільки друзів знайшли під час цього проєкту! Думаю, що ми й далі будемо спілкуватися з ними, — говорить Світлана Грош. — Для мене і для всього села є дуже важливим, щоби школа відновилася. І хоч в нас є ще й інший, новіший корпус (там зараз розташовуються старші класи), але саме в цій, старій будівлі навчалося декілька поколінь жителів нашого села. Всі люди, коли приїжджають до нашого села на зустріч випускників, йдуть саме сюди — до старої школи. Вона дійсно — у кожного в душі".
А в них точно вийшло?
Нові стіни, дах та пандус в школі-мазанці
У результаті ремонту школа-мазанка отримала не лише нові стіни. У рамках ремонту в Лихачівському ліцеї з'явилася сучасна вхідна група з пандусом, замінили дах та вікна, у приміщеннях вирівняли стелі. А крім того — встановили сучасне освітлення, а також пожежну та звукову сигналізації. Наразі триває розпис стін — запрошена художниця Софія Кандаурова наносить на школу стінопис із традиційними українськими орнаментами.
Художниця Софія Кандаурова розписує стіни школи-мазанки. Фото: Олександр Семенець
"Коли зі стін відбили стару глину, я, чесно, одразу злякався, як це все побачив. Дуже страшно було, думав, що нічого не вийде, — зізнається сільський голова Олександр Семенець. — Але після ремонту школа просто розквітла. Я теж тут навчався з першого класу, і з радістю знов би сів за парту, настільки тут стало сучасно, гарно, відновлено. Радує, що тепер у школі є пандус, адже наш ліцей буде відвідувати дитина з інвалідністю. Вона — з родини переселенців і буде приїжджати до нас на навчання із сусіднього села. Більш того, побачивши результат, про те, щоб відновити будівлю колишньої школи-мазанки задумалися й у селі Мрин — центрі нашої громади".
Відкриття відновленої школи планують наприкінці вересня. Школярі початкової школи, з якими зараз ділить приміщення старша школа, нарешті підуть навчатися у свої рідні класи. Красиві та охайні.
На хаті-мазанці кожний з волонтерів лишив слід своєї руки. Фото: "Сміливі"
"Я думаю, наша місія була не тільки в тому, щоб відбудувати школу-мазанку, — коментує волонтерка толоки в Лихачіві, комунікаційниця "Сміливих" Таїсія Оріховська. — Ми розштурхали місцевих та показали, що зміни у рідному селі залежать від кожного. Всі, хто долучився до наших толок, робили це з великою любов'ю до села і до всієї країни".
Ще більше корисних рішень!
Благодійний Фонд "Сміливі" — організація з відновлення міст і сіл України, постраждалих від російської окупації. Місія фонду не лише в тому, щоб відбудувати зруйноване росіянами. Його головні задачі — консолідувати українців у волонтерський рух для спільного відновлення країни, зміцнити взаємодопомогу, а головне — відновити довіру одне до одного.
У рамках проєкту "Сміливі Відновлювати" з початку травня 2022 року залучено понад 2000 волонтерів з України, Європи, США, Канади та Австралії. Волонтери допомогли розібрати завали, відремонтувати дахи та вікна у 228 приватних будинках та 153 квартирах у Києві, Харківській та Херсонській областях. Загалом допомогу надано близько 800 постраждалих. Тепер "Сміливі" займаються відновленням шкіл, які отримали пошкодження в результаті дій країни-агресора.
Долучитися до Сміливих і стати волонтером можна за посиланням: https://linktr.ee/bravetorebuild
Цю статтю опубліковано в рамках кампанії «Голос громад», яка є частиною Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою», що спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає на потреби громадян, та розширює можливості громад.
