Як перейти на українську мову: небанальні поради та ресурси від філологів, які вже це зробили

Аліса Смагіна

Днями ведуча Маша Єфросиніна та співачка Оля Полякова у новому випуску свого спільного шоу "Взрослые девочки" висловилися про мову. Зокрема, заявили про те, що не можуть перейти на українську, щоб вести своє шоу нею. Українські інфлюенсерки в Україні на українську аудиторію під час війни з росією. Кажуть, їм складно формувати глибокі думки українською. Те, що такий наратив походить ще з 19 століття від агресивної країни-сусідки (здогадайтесь, якої) і що сьогодні є неприйнятним для публічних осіб України — тема для окремої розмови. Ми ж поговоримо про те, як допомогти собі у переході на українську, якщо ви ухвалили таке рішення. 

Результати соціологічних опитувань свідчать: третина російськомовних українців і 60% тих, хто розмовляє й українською, і російською, після вторгнення рф заявили, що готові перейти на українську. 78% опитуваних відповіли, що почали більше говорити українською. Намір перейти на українську мову для багатьох перетворився на нагальну потребу. А повномасштабна війна росії в Україні остаточно спонукала більшість людей забути російську і якомога швидше відмежуватися від країни-агресорки за допомогою української. 

В інтернеті є багато порад щодо того, як якнайшвидше перейти в щоденному спілкуванні на українську. Як правило, вони очевидні — більше читати, слухати україномовний контент, намагатися запровадити спілкування на мові в родині. Та іноді здається, що цього не достатньо. Як не впасти духом, коли говорити українською вдається не ідеально? Де шукати додаткову мотивацію й ресурси, щоби це стало природним — говорити українською? Розібратися в цих проблемах "Рубриці" допомогли викладачі української мови (можемо закластися, що Єфросиніній та Поляковій їхні поради б теж допомогли, якби вони бодай розглянули можливість переходу з російської на українську принаймні у публічному житті).

Перший час після того, як ви вирішите перейти на українську, вам може бути непросто. Проте маємо усвідомлювати, що питання переходу на українську — це не спринт, а радше марафон, — говорить Артур Пройдаков, вчитель української мови, Переможець премії Global Teacher Prize Ukraine 2021. Тому варто налаштовуватися не на короткострокові успіхи, а на поступове еволюційне покращення рівня володіння українською мовою. 

Артур Пройдаков вважає, що точно не треба падати духом. Дуже важливою є підтримка з боку рідних та друзів. Вони мають надихати та не піддавати критиці всі потуги та намагання.

"У кожного своя історія переходу на українську. Комусь достатньо кілька місяців, комусь — кілька років. Як на мене, процес поліпшення української — це тривала історія на все життя. Я щодня намагаюся покращувати свій рівень знання мови. Люди, які оточують мене, фільми, які я переглядаю, книжки, які я читаю, — усе це наповнює мене колоритом мови та робить сильнішим".

Артур Пройдаков — уродженець російськомовної Луганщини. Через війну йому довелося двічі переїжджати: у 2014 році — з Луганської області на Сумщину, у 2022 — на Прикарпаття. У Коломиї чоловік організував уроки української мови для переселенців.

Вчитель каже — для дорослої людини, яка навчалася в українській школі та сприймає на слух мову, буде достатньо 2–3 місяці активного занурення в навчання української для якісного поліпшення рівня мови. "Завершення процесу" має відчувати сама людина. У цей момент вона здатна висловлювати свої думки українською мовою на різні теми, вільно комунікує українською з іншими людьми. А надалі — лише неперервний процес удосконалення мови (книжки, фільми, подкасти, розмови).

"Хист до мови присутній у кожного з нас. Просто ми не завжди готові відкривати його в собі. Ми ж не говоримо про якісь академічні досягнення в галузі мовознавства. Нам ідеться про комунікацію та розуміння. Тому тут варто докладати зусиль і якомога більше практикуватися попри все", — впевнений Артур Продайков.

Кілька лайфхаків від Артура Пройдакова:

• Встановіть українську мову на гаджетах.

Телефони, планшети, комп'ютери — це речі, які в нас весь час перед очима. Тому постійна взаємодія з українським інтерфейсом — це вже велика допомога у вивченні мови. Замінити її можна в налаштуваннях буквально за дві хвилини, а ефект буде разючим.

• Переходьте на українську в соцмережах.

Дуже дієвий інструмент. Пишіть дописи та коментарі українською, листуйтеся нею в месенджерах. А якщо у вас стоїть україномовний інтерфейс, то Facebook вам часто пропонуватиме навіть написані російською дописи автоматично перекласти українською. З часом ви й не помітите, як звично тепер користуватися солов'їною в інтернеті.

• Підпишіться на українськомовних блогерів або Telegram-канали.

Оточіть себе українським інформаційним простором.

• Слухайте українські подкасти та дивіться фільми та серіали українською.

Саме так можна звикати до розмовної мови, запам'ятовувати наголоси та коректну вимову слів.

• Проходьте онлайн-курси з української мови або переглядайте пізнавальні відео на цю тему.

• Заведіть власний словничок.

Це можна робити як у нотатках у телефоні, так і придбати блокнот для натхнення і виписувати слова або цілі вирази туди. Намагайтеся поповнювати словниковий запас. А потім обов'язково інтегруйте нові для себе слова в повсякденний ужиток, щоби вони стали звичними.

• Читайте книжки українською вголос, щоби практикувати мовлення.

• Говоріть українською в громадських місцях.

Нехай вас не бентежать можливі лексичні помилки під час спілкування. Помилятися — це нормально. Гірше — так і не спробувати. Тому візьміть собі за правило брати із собою українську, коли виходите з дому.

• Спілкуйтеся українською з дітьми.

Для дитини важлива ваша співучасть та партнерство в процесі навчання. Доречно разом переглядати відео, читати разом однакові книжки, а потім їх обговорювати. Спробуйте перетворити цей спільний час на певний challenge. І тоді діти зможуть щиро долучитися до вас та ваших ініціатив.

Артур Пройдаков каже: "У мене є фраза, яку стабільно використовую на заняттях: «Усе буде добре!». Щоправда, раніше я завжди її казав наприкінці уроку, коли попереджав, що наступного разу буде контрольна чи якийсь великий за обсягом твір. Сьогодні ця фраза набуває нових сенсів — процес навчання має перетворитися на простір експериментів та комфорту. Для мене актуальним є те, щоб українську сприймали крізь мову соцмереж, музики, сучасного мистецтва. Тоді учні усвідомлюють, що мова — це не про підручники чи правила, це про те, що навколо, про наше сьогоднішнє життя та про майбутнє".

У Дніпропетровській обласній бібліотеці для молоді ім. М. Свєтлова проводять зустрічі-заняття для охочих підтягнути українську мову. Проєкт волонтерський. Вік, стать, рівень володіння рідною мовою значення не мають. Ірина Пасько, кандидатка філологічних наук — керівниця цього "Розмовного клубу української".

Що радить Ірина Пасько?

З досвіду пані Ірини, є три основні причини повільного переходу на українську:

• Людина не може перейти на українську, бо в неї бракує словникового запасу.

Тут допомагає саме порада про контент. Читання, слухання, перегляд фільмів з українським дубляжем чи українських розширює пасивний словниковий запас. Якщо є якісь слова, які чуєте вперше, їм можна загуглити й записати, з'ясувати для себе їхнє значення, скласти з ними речення. Якщо рівень володіння українською низький, не варто стидатися починати з книжок для дітей, із простих текстів, із мультиків, зрештою. Якщо не знаєте, де їх узяти — допоможуть бібліотекарі (це безплатно!), є пошук на книжкових сайтах. Дуже допомагає читати й дивитися про те, що цікаво: любите готувати — читайте рецепти, дивіться кулінарні влоги українською тощо. Тема "підтримає" інтерес до мови.

• Навіть якщо запас є, людина не звикла усно говорити українською.

Тож треба зробити пасивний словниковий запас активним! І шлях до цього лише один — говорити. Багатьом спочатку дуже важко скласти думки вкупу, підібрати саме те слово. Люди зазвичай мовчать, нервують, переходять на російську, бо бояться, що займають час співрозмовника, що затримують його — і тут "збиваються" з думки остаточно. Ірина Пасько радить починати з письмових текстів — у соцмережах, у коментарях.

А далі чи паралельно — знайти доброзичливого співрозмовника з непоганим рівнем української, який би готовий був слухати, підказувати й весь час позитивно підкріплювати ваші зусилля. Це може бути друг, приятель, волонтер, член родини — будь-хто, хто згоден. Люди, які переходять на певну мову або вчать її, свідчать, що на початкових етапах індивідуальні бесіди набагато продуктивніші, ніж групові. У групі завжди бракує часу на всіх, тактовні люди бояться обтяжити інших своєю повільністю, а безтактні — навпаки, заповнюють час собою, і це може справді дратувати інших учасників. Тут уже важлива роль керівника клубу. Зараз таких клубів дедалі більше, лише в Дніпрі їх три чи чотири, більшість безплатна — можна обрати щось до душі або ходити всюди.

• Людину не підтримує російськомовне оточення, а українськомовне відсутнє.
• Якщо є змога знайти групу людей, які зайняті певною справою разом і не толерують російську, проте заохочують українську, — спробуйте до них доєднатися. Ви весь час чутимете розмови на побутові й політичні теми, зможете підхопити певні готові мовні конструкції, по змозі — висловити свою думку. "Таку атмосферу я особисто бачила в групах волонтерів, які плетуть маскувальні сітки. Це монотонна робота, за якою можна поговорити", — додає пані Ірина.
• Важливо також привчити себе до того, щоби послідовно говорити українською в певних ситуаціях: просити передати за проїзд і замовляти зупинку в транспорті, відповідати на касі в супермаркетах на питання про пакети, чеки, замовляти каву в кава-точках тощо.
• Якщо важко робити це постійно, якщо іноді збиватиметеся, не картайте себе за це: так, зараз не вийшло, але наступного разу все буде ок. Важливий шлях і мета, а темп може бути індивідуальним. "Іноді я за інерцією відповідаю російською людям, які звертаються до мене російською, — і це не дивно, бо, попри війну, нас оточує до біса російської мови, особливо в русифікованих містах. Ви можете машинально перейти на першу мову в екстремальній ситуації, наприклад, коли вам боляче чи страшно. Не треба зжирати себе живцем за кожен такий випадок", — радить Ірина Пасько.
• Багато говорять про перехід на українську в родині, але насправді це дуже складна тема. Родина знає людину як ніхто, тому може критикувати найнеприємніше, — і родини бувають різні. Ірина Пасько пояснює: "Не будемо розглядати той крайній випадок, коли родина за «руській мір», а ви там один чи одна при пам'яті. Але, можливо, родина проукраїнська, проте в ній завжди побутувала рафінована російська, яку вважали ознакою цивілізованості через колоніальну політику СРСР. Імовірно, тоді варто почати саме з культури — разом слухати лекції з історії на Ютубі, слухати музику, читати нескладні тексти, словом, намагатися створювати спільний контент для обговорення. Мої співрозмовники в клубі зізнаються, що їх часто спонукають говорити українською діти, які усвідомлюють важливість мови для консолідації нації. Одна наша учасниця боялася, що її висміє сестра, яка навіть у родинному чаті не відповідала українською. Але під час реальної зустрічі з'ясувалося, що вона повністю за, намагається відповідати українською — і просто чекала прикладу. Іноді хтось має стати першим, подати приклад".
• Буває й інший випадок, пані Ірина наводить приклад: "Родина говорить суржиком, тому «чиста» українська сприймається як «випендрьож». Тут треба чітко пояснити родині, що таке суржик, чому це наслідок колонізаційної політики росії, чому ми маємо це явище поступово викорінювати. Я особисто не проти суржику як художнього засобу, але ми маємо поступово вичищати й саме явище, і причини, які його породили".
• Іноді, навпаки, люди можуть обговорювати професійні теми на високому рівні володіння мовою — але пасують перед темами суто побутовими. "Як свідчить досвід, це стається через перемикання мовних кодів, скажімо: «Українська — для роботи, а російська — для відпочинку, щоби відволіктися». Це ставлення складно переламати, але варто пробувати хоч би потрохи говорити про прості речі українською: закупи, прибирання, «дохлу русню», планування дозвілля тощо".

Процес опанування мови ніколи не буде завершеним. Ми можемо удосконалювати володіння будь-якою мовою, і першою, і другою, і третьою-десятою, щодня протягом життя — і це нормально. Але можна ставити собі конкретні задачі, розписувати мотивацію, це дуже допомагає. Як приклад:

• Я хочу перейти на українську, щоби відмежуватися від руського міра.
• Я хочу перейти на українську, бо це мова мого дитинства, яку я втратив/ла.
• Я хочу перейти на українську, щоби сильніше відчувати свій зв'язок із національним корінням.
• Я хочу перейти на українську для роботи… тощо.

Від мотивації залежить те, що ви будете робити в першу чергу: опановувати термінологію, потрібну для роботи, чи вчитися вітатися й розповідати про свій день, якщо ви хочете просто говорити про все на світі, але тільки починаєте свій шлях.

 Ірина Пасько радить: "Дуже класно говорити українською із самим собою — це не шизофренія, це вправа. Описати собі побачене, уявити себе в певній ролі. Звичка думати певною мовою виникає не одразу, і, звісно, якщо 90 відсотків людей довкола говорять російською, дивно вимагати від себе карколомних результатів на 21-й день (говорять, що за три тижні формується звичка)". 

"Головне, — наголошує викладачка, — не зневірюватися, пам'ятати про свою мотивацію, перевіряти, чи не змінилася вона. Якщо ви знаєте, навіщо вам усе це — зрештою, щось вийде. Шлях до хорошої української лежить через погану українську. Ви переходите на українську — ви прекрасні. Завжди знайдуться люди, які вас підтримають".

"Рубрика" зібрала корисну добірку різноманітних ресурсів для вивчення української мови.

Де повчитися:

• Українська за 27 уроків — цей курс — українська "з нуля". Програму елементарного рівня вивчення мови розроблено так, щоби якомога ширше сприяти розвитку комунікативних можливостей слухача для ефективного використання української мови в різних життєвих ситуаціях і сферах спілкування.
• Українська мова — у цьому курсі, розрахованому на 6 тижнів, є все: фонетика, орфографія, лексикологія, фразеологія, будова слова та словотвору. Половина курсу присвячена морфології, без вивчення якої не можна знати жодної мови. Курс стане в пригоді старшокласникам, абітурієнтам, студентам та дорослим, які б хотіли пригадати шкільні знання.
• Є-мова — мета цього курсу — занурити слухача в стихію української мови, сприяючи розвитку його комунікативних можливостей для ефективного використання української мови в різних життєвих ситуаціях і сферах спілкування. Програма складається із шести блоків відповідно до рівня володіння мовою слухачем курсу.
• Мова ДНК Нації — освітній проєкт для тих, хто хоче вдосконалити свої знання української мови. Засновники проєкту діляться закоханістю в рідну мову і мріють про те, що колись в Україні буде модно знати декілька мов, а говорити українською.
• Експрес-уроки українською — невеликі відеоуроки від Олександра Авраменка всього по півтори-дві хвилини, але вони й навчать, і розважать дуже несподіваними цікавинками.
• Лайфхаки з української мови — онлайн-курс у формі корисних порад (лайфхаків), що допоможе простежити історію розвитку мистецтва слова від фольклору й перших писемних пам'яток до сучасної української літератури, опанувати базові теоретико-літературні поняття, випрацювати навички аналізу художніх творів.
• Єдині — це 28 днів підтримки в переході на українську мову. Учасники щодня отримуватимуть завдання та навчальні матеріали, які допоможуть подолати мовний бар'єр; візьмуть участь у вебінарах та розмовних клубах у своєму місті.

Для іноземців зручним є додаток Duolingo, де в ігровій формі можна з нуля вивчати українську мову. Також дуже помічними стануть youtube-канали:

• Ukrainian for everyone
• Speak Ukrainian
• Ukrainian Language
• Ukrainian Lessons
• Ukrainian one

Що почитати?

Ініціатива "Навчай українською" зробила невеличку добірку книг, які допоможуть краще відчути українську й говорити нею впевненіше:

• Наталія Клименко, Павло Мельник-Крисаченко. "Українська легко!"
• "Антисуржик" (за ред. Олександри Сербенської)
• Ольга Дубчак "Чути українською", "Бачити українською"
• Ірина Зубрицька, Тарас Береза, Юрко Зелений "Мова — не калька. Словник української мови"
• Іван Нечуй-Левицький "Кайдашева сім'я"
• Василь Шкляр "Чорний ворон"
• Любко Дереш "Пісні про любов та вічність"
• Артем Чех "Район Д"
• Чак Поланік "Створи щось" (у перекладі "Клубу сімейного дозвілля")
• Дж. К. Ролінґ "Гаррі Поттер" (серія книг у перекладі "А-ба-ба-га-ла-ма-га")

Навчаємось, граючи!

• Словко — українська версія популярної англомовної гри Wordle. Гра оновлюється щодня і пропонує користувачам шість спроб, за які потрібно вгадати слово, яке складається з пʼяти літер.
• Також наприкінці січня київський програміст Олександр Козлов переклав гру Wordle українською та створив додаток для користувачів iOS під назвою "Кобза".

Сайти та інші сервіси

• Горох — це онлайн-бібліотека, у якій зібрані найбільш корисні словники української мови.
• ГРАК — це велика, репрезентативна, структурована колекція текстів українською мовою в супровідних програмах, яка дозволяє будувати на базі корпусу власних підкорпусів, шукати слова, граматичні форми та їх сполучення, а також обробляти результати пошуку, сортувати, робити збалансовані вибори та отримувати різну статистичну інформацію.
• На Словопедії можна знайти слова з українських тлумачних словників.
• Офіційний сайт української мови містить різні правила, зокрема, і правопису.
• За допомогою програми LanguageTool можна перевірити граматику та пунктуацію в українських текстах, а також засвоїти основні правила.
• OnlineCorrector допоможе створювати тексти українською мовою без помилок.
• А в колективному словнику Словотвір усі охочі знайдуть значення слів іншомовного походження, а також їхні українські відповідники.

↓Читайте також

Іспит для отримання громадянства України: Зеленський доручив Шмигалю опрацювати питання

Про "не" з дієсловами й інший біль: ТОП онлайн-рішень, що врятують ваш текст

ТОП-10 українських YouTube-каналів, на які варто підписатися