Маю право на захист: що потрібно знати про самооборону
Розбираємося, як діяти в небезпечній ситуації, і де починається перевищення меж необхідної оборони
Фото: The Hear UP
"Це було кілька років тому. Ми з подругою сиділи на зупинці проспекту Перемоги і чекали на останній автобус. Ніч, нікого поруч — але страшно не було — ми сто разів поверталися так додому. Тут прямо за нами з'явився чоловік, наче нізвідки, заговорив з нами. Він ставив дуже дивні питання — звідки ми, кого чекаємо… Я сказала, що брата, він поцікавився, як скоро той приїде, і в цей момент почало з'являтися занепокоєння. На площі було порожньо — ні людини, ні припаркованої машини. І тут прямо поруч з нами гальмує автомобіль — таксі з дуже старої шашкою, таких у Києві дуже мало. Я бачила, що ззаду сидить людина, це був чоловік. Великий чоловік, він не збирався виходити з машини, але дивився в наш бік. Той, що до нас підійшов вже не здавався мені випадковим перехожим. За пару тижнів до цього знайому моїх знайомих затягли в автомобіль, коли вона чекала маршрутку на Берестейської. Поруч із нею загальмувала машина, її вдарили битою по ногах, щоб вона не втекла і затягли всередину — про це писали в ЗМІ, і я тримала це в голові весь час, поки порівнювала факти — старе таксі, незнайомець, дивні питання… Я взяла подругу за руку, ми втекли у цілодобовий "Сільпо". Не знаю, чи гнався він за нами, ми не озиралися. Але у мене до цих пір мороз по шкірі кожен раз, коли я згадую той випадок".
Ця історія моєї близької подруги. І невідомо, як би все закінчилося, якби вона прийняла інше рішення. Нас можуть схопити за руку на вечірці або нахабно лапати в метро, в годину пік, по дорозі на роботу; можуть спробувати пограбувати, викрасти або згвалтувати — посягання може статися де завгодно, і це не залежить від довжини спідниці або яскравості макіяжу. Багато організацій підтримують тих, кому довелося пережити насильство, але разом з цим варто звернути увагу і на те, що цих речей вдалося б уникнути, якби вони були припинені на самому початку.
Ми хочемо розповісти про способи захистити себе, і для цього ми зустрілися з тренером по жіночій самообороні Ігорем Корчуковим — 33-кратним чемпіоном України і 10-кратним чемпіоном світу з різних видів єдиноборств.
Ігор розповів нам, що самооборона — це не тільки про відпрацьовану техніку прийомів:
"Не можна порівнювати вулицю зі спортом. Виходячи на ринг, ти знаєш правила, що зараз ви будете битися. На вулиці такого немає — це позаштатна ситуація, у якій іде боротьба за життя і здоров'я жертви. Більшість людей, навіть тих, які займалися єдиноборствами, швидше за все, розгубляться через непідготовленість до цієї ситуації".
На 90% самооборона складається з психологічної підготовки
Перше, над чим починають працювати на заняттях — поведінка у критичній ситуації. На тренуваннях по самообороні у групі розглядають різні ситуації, вчать оцінювати ризики, визначати, наскільки небезпечний агресор, приймати рішення — чи варто застосовувати силу чи ні. Історія на початку статті — приклад правильно розціненої ситуації.
Другий етап — опір. "Найчастіше дівчата приходять і розповідають, що їх хапають за руки — в барах, клубах… Наше завдання — навчити їх правильно вибирати момент, у який потрібно дати відсіч". Ігор каже, що головне — не зупинятися, тому що це — психологія жертви. Набагато важливіше в момент нападу абстрагуватися і подивитися на ситуацію згори, постаратися максимально заспокоїтися, вибрати правильний момент: "На тренуваннях ми розглядаємо ситуації, коли жертва дозволяє розгорнути себе, покласти на землю, і тільки потім — чинить опір. Але якщо ви ніколи не ходили на курси самооборони, не знаєте прийомів, краще не намагатися завдати фізичної шкоди противнику, особливо якщо бачите, що він сильніший за вас. Ляпас, подряпини, слабкі удари не по больових точках — все це тільки може ще більше роздратувати нападника".
Іноді противника досить відволікти. Кращий спосіб — позбавити його можливості бачити. Для цього підійде перцевий балончик, але якщо його з собою немає — киньте в очі пісок. Деякі тренери радять носити з собою в кишені пакетик з сіллю або перцем. Головне — щоб він був в легкодоступному місці, його можна було швидко розірвати навіть одним пальцем. Якщо ж на вас уже напали — бийте по больових точках — шия, пах. Усі дії повинні бути спрямовані на те, щоб виграти 30 секунд і втекти у людне або безпечне місце. Ще одне важливе правило — не тікати спиною. Тільки полубоком, щоб залишати нападника в полі зору.
До третього етапу ви дійдете, якщо нападник опинився на землі, знерухомлений. Найбільш правильний вихід — обшукати його, забрати зброю, покликати на допомогу, викликати поліцію.
Коли самооборона може перетворитися на злочин
Кожна людина має право на самооборону, але вона повинна відповідати небезпеці, яка загрожує вашим правам та інтересам. Застосовуючи фізичну силу при самообороні важливо не "перегнути". В юриспруденції є поняття "перевищення меж необхідної оборони" і "уявна оборона". В обох випадках особа буде нести кримінальну відповідальність, але з кожного правила є винятки.
Перевищенням заходів необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Наприклад, якщо ви продовжуєте наносити каліцтва вже знерухомленому нападнику. Але трапляються і винятки: під час нападу озброєної особи, нападу групи осіб або насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення (у машину, наприклад) шкоду, заподіяну особі, що посягає, не обмежують ніякими межами, аж до позбавлення нападника життя.
Уявна оборона — коли особа неправильно оцінила дії іншої особи і завдала їй шкоди, при цьому реальної загрози від потерпілого в цій ситуації не було. Втім, такі дії не будуть вважатися уявною обороною, якщо в обстановці, що склалася, були достатні підстави вважати, що мало місце реальне посягання. Наприклад, у нападника був іграшковий пістолет, який імітує справжній, а "жертва" вистрілила в нього зі справжньої зброї. За фактом, "жертва" не мала права цього робити, але оскільки пістолет виглядав, як справжній, у неї були всі підстави вважати, що її життю загрожувала небезпека. У цьому випадку особа не буде нести кримінальну відповідальність.
Втім, відволікаючись від юридичних аспектів, важливо пам'ятати: самооборона починається не в моменті бійки, а набагато раніше. Коли ви кладете в кишеню перцевий балончик. Коли просите чоловіка, друга, брата або батька провести вас. Коли вибираєте довший, але освітлений шлях додому. Самооборона починається з уважності, обережності і розуміння всіх ризиків, які нас оточують.
