Швейцария: страна, в которой население = армия

Фото The Independent

Анастасия Бойко

🔶 Колонка започатковує спеціальну серію «Молодь змінить Україну» у партнерстві з Фондом родини Богдана Гаврилишина. Це однойменна програма підтримки активних молодих українських професіоналів, що включає локальні школи, втілення проектів місцевого розвитку і поїздку для найактивніших в одну з 6-ти країн Європи задля вивчення європейського досвіду. Дедлайн подачі заявок на програму цьогоріч — 14 березня, анкета тут  🔶

В Швейцарії за декілька годин можна зібрати військо чисельністю у 22 тисячі,  за добу – 1,7 мільйонів. Тобто, по суті, населення країни і є її армією. Система підготовки сформована таким чином, що перепідготовку проходять майже щорічно – аби не втратити навичок. Логічно, що зброї в населення чимало: під час проходження строкової служби видають табельну зброю (на руках вона залишається доки особі не виповниться 51 рік), а власну зброю кожен бажаючий може придбати самостійно.

Завдяки програмі «Молодь змінить Україну» наша група мала змогу побачити систему військової підготовки Швейцарії «зсередини»: зустрітися з експертами, представниками Міністерства оборони Швейцарії, опозиційної «Групи Швейцарії без армії» та аналітичними центрами.

З першого дня візитів я зрозуміла, що ми розглядали всю систему військової підготовки в країні доволі однобоко. Армія в Швейцарії – це не лише підготовка до оборони країни. Це ще і свого роду об'єднання населення. Раніше – лише чоловічої його частини; наразі, за бажанням, жінки в Швейцарії також можуть проходити службу в армії на обраній посаді. Про що саме мова? Уявіть, що ви опиняєтесь спочатку майже на рік (а потім – щорічно) в колі практично одних і тих самих людей, незалежно від їх соціального статусу. Селянин може опинитися в загоні з сином банкіра і так далі. Це єднає населення і руйнує чинні соціальні кордони. На цьому акцентували як посол Швейцарії в Україні та Молдові пан Гійом Шойрер, так і містер Дітер Вікі з Міністерства оборони Швейцарії. До того ж така система дозволяє вибудувати довіру та відчуття безпеки в населення. Тобто, ви із 90%-вою вірогідністю знаєте, що ваш сусід / колега по роботі / викладач тощо має такі самі навички, як і ви, вміє реагувати на критичні ситуації, витривалий і підготовлений. Чи вибудовує це знання довіру в суспільстві? Звичайно! Ви знаєте, що на всіх цих людей у разі небезпеки можна покластися: вони радше допомагатимуть вирішити проблему, ніж створюватимуть нову.

Проте така система підготовки потребує великих ресурсів – як часових (чоловіки мають виділяти до декількох тижнів свого часу для проходження перепідготовки), так і фінансових (спорядження, набої та інше). Тому частина населення виступає проти існуючої системи військової підготовки. Головним опозиціонером системи є швейцарська організація «Група Швейцарії без армії» (GoSwA). З огляду на назву, легко здогадатися про її головні ідеї. Серед аргументів – недоцільність чинної системи підготовки, бо на Швейцарію, об'єктивно, ніхто не нападатиме. А така система склалася у відповідь на події, що були релевантними максимум до завершення "холодної війни". Тобто, кошти, що зараз йдуть на армію, можна було б застосувати з більшою користю.

На думку представників даної організації, одним з можливих варіантів виходу з критичної ситуації є перехід на систему контрактної армії в країні. Таке рішення дозволить парубкам, які не хочуть служити в армії, не витрачати десь по 2 тижні власного часу щорічно на перепідготовку, що заважає роботі чи навчанню. Більше того, пан Томас зазначав, що така система допоможе готувати меншу кількість людей, але робити це більш професійно. Організації GoSwA вдалося провести два загальнонаціональні швейцарські референдуми (у 2001 та 2013 роках), де одним з питань було скасування призову до армії. Обидва рази ініціативи не отримували достатньої підтримки. Тим не менш, в 2013 кількість людей, що прийняли участь у голосуванні, була значно більша. Це підтверджує тезис про існування суперечок з даного приводу серед населення країни.

У Міністерстві оборони Швейцарії погоджуються, що така проблема та альтернативний погляд на неї у країні існують. І вони намагаються до неї дослухатися та вживати відповідних заходів. Наразі система проходження строкової служби стала більш гнучкою, порівняно з декількома роками раніше. Залежно від стану здоров'я, вірувань та навіть поглядів (наскільки відповідає проходження служби в армії світогляду) людина може обирати, де і як проходити службу.

Із альтернатив – громадянська оборона та захист громадянського населення, або альтернативна служба (медицина, штаби тощо). Якщо жоден із варіантів не підходить,  громадянин має сплачувати податки.

Та загалом швейцарці погоджуються, що не служити в армії – не престижно для їх країни.

Також в Швейцарії існує декілька систем проходження служби в армії:

• стандартна система – відслужити 18-21 тиждень у віці 20 років, а потім – по 3 тижні перепідготовки щорічно.
• альтернативна: проходження служби «одним строком» – 43 тижні підряд, у віці приблизно 20 років.

Також з нововведень:

Раніше: зброя видавалася з набоями, і її мали здати по досягненню 51 року.

Зараз: зброя так само видається до такого ж віку, але вже без набоїв. Ідея полягає в тому, що боєць зможе отримати набої в пункті їх видачі у разі надзвичайної ситуації. Варто також зазначити, що обмежень щодо придбання набоїв для власної зброї немає.

З іншою стороною проблеми існуючої системи військової підготовки ми стикнулися під час візиту до Центру досліджень питань безпеки: на думку фахівців центру, аргументованою причиною, яка може спонукати до ґрунтовного реформування системи підготовки військових, є нові загрози в світі. А саме – тероризм.

Щодо Швейцарії цей термін здається малозастосовним, бо це одна з найбезпечніших країн світу. Тим не менш, події в Брюсселі 2016 року показали, що безпечність – доволі суб'єктивне поняття, її легко зруйнувати. Наскільки військові з гарною фізичною підготовкою і зброєю на руках зможуть вчасно і доцільно зреагувати на терористичний акт і наскільки все вище перелічене їм допоможе у разі такої ситуації – питання риторичне. Та альтернативних елементів, які варто додати до чинної системи підготовки, ще не розроблено.