fbpx
Сегодня
Колонка 19:49 05 Окт 2023

Готовимся к зиме: где искать, и какую информацию об укрытиях предоставляют городские советы

Ворог продовжує завдавати ракетних ударів по всій території України. За даними МВС, щодня фіксується близько 180 таких обстрілів. А сигнал тривоги з початку 2023 року лунав уже понад 32 тис. разів. Найближчим часом запит на перелік укриттів виросте, оскільки російські обстріли мирних міст почастішають, щоб спровокувати енергетичну кризу. До того ж у фонді захисних споруд відбулося чимало змін. В Україні облаштували нові укриття й закрили старі об'єкти, що не відповідали вимогам безпеки. Крім того, періодичні повідомлення в медіа щодо можливого застосування росією ядерної зброї спонукають українців шукати протирадіаційні укриття (ПРУ) та сховища.

Ми перевірили, як змінилася ситуація в українських містах із публікацією переліків споруд, призначених для укриття населення, порівняно з 2022 роком. Раніше міська влада обмежувалась переважно оприлюдненням списків з адресами місць порятунку, а частина муніципалітетів не надавала навіть такої інформації. До того ж 30% міськрад не забезпечували своєчасного оновлення даних.

Наскільки актуальну інформацію про захисні споруди публікують міські ради станом на серпень 2023 року, та як знайти оновлені дані — читайте далі.

Доступ до інформації про укриття. Що змінити?

За інформацією Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, сьогодні фонд укриттів в Україні налічує близько 61 тис. об'єктів і дозволяє захистити близько половини населення. Близько 23% укриттів комісії визнали непридатними для використання станом на червень 2023 року. Відповідно, інформація про них має бути оновлена з огляду на те, чи були вони переобладнані, чи зачинені. Це збереже життя людей, які через недостовірні дані ризикують у момент небезпеки опинитись перед зачиненими дверима.

Оновлення потребує й інформація про укриття в закладах освіти, де раніше знаходили прихисток багато людей. З поверненням учнів до очного та змішаного навчання влада обмежила доступ пересічних громадян до цих укриттів, адже кількість місць у них розрахована виключно на дітей і персонал. Утім, частина міськрад дозволила жителям користуватися цими приміщеннями — але поза межами навчального процесу. До якого шкільного підвалу можна бігти під час тривоги та де знайти альтернативне укриття — відповіді на ці питання людина має отримувати з мап/списків  захисних споруд.

На заміну закритим об'єктам в Україні з'явилися нові найпростіші укриття (на зупинках і в громадських місцях, на підземних паркінгах та інших схожих просторах). Кількість місць порятунку зростатиме й надалі. Відповідно до нових державних будівельних норм, що набудуть чинності в листопаді, всі майбутні споруди здаватимуться в експлуатацію лише за наявності укриття. Тож кожне нове укриття необхідно нанести на мапу захисних споруд цивільного захисту.

Більшість наявних укриттів — неінклюзивні. До них складно потрапити маломобільним людям або особам з інвалідністю. Це одна з причин, чому при загрозі обстрілу люди старшого віку не переміщаються до місць порятунку. У цьому році уряд почав працювати над безбар'єрністю сховищ. Згідно з новими державними будівельними нормами, обов'язкова умова при будівництві/реконструкції захисних споруд — це дотримання принципу інклюзивності. Інклюзивним має бути й інформування про укриття: наприклад, важливо зробити сайт доступним для людей з порушеннями зору, а для великих міст доцільно створити англомовну версію інтерактивної мапи.

Отже, однією зі складових доступності укриттів є належне інформування про них. Усі зміни повинні вчасно відображатися на офіційних ресурсах міських рад.

Чи це дійсно так?

Оприлюднення інформації про укриття протягом 2023 року

Команда програми «Transparent cities/Прозорі міста» дослідила, як муніципалітети оприлюднюють інформацію про укриття станом на серпень 2023 року. Так, 68 міст з 70 досліджуваних опублікували відповідні дані.

Актуальність даних. Переліки захисних споруд у 2023 році оновили лише 57 з 70. Це на 11% більше ніж торік, проте на другому році війни всі міськради мають забезпечувати оновлення даних не рідше ніж раз на 6 місяців.

11 міських рад мають на ресурсах застарілу інформацію про укриття. Серед міст, де списки не оновлювалися, є й такі, що постійно зазнають російських атак.

Існує ще одна проблема — деякі муніципалітети не повідомляють дату оновлення переліку укриттів, тому актуальність такої інформації під питанням.

Взагалі відсутні переліки споруд, призначених для укриття населення, на сайтах двох міських рад —  Горішніх Плавнів та Жовтих Вод. Водночас ці дані у вигляді інтерактивних мап опубліковані на сайтах регіональних управлінь ДСНС. За поширеною практикою, міськради або самостійно створюють контент, або розміщують посилання на інформацію обласних військових адміністрацій чи ДСНС. Тож у вказаному випадку влада мала б скористатися хоча б другим способом — він цілком прийнятний.

Де шукати інформацію. Єдиного інформаційного майданчика для публікації переліку укриттів немає. Деякі міськради обмежуються списками на своїх сайтах або на Порталі відкритих даних, більшість використовують інтерактивні гугл-мапи. Все більше міськрад інтегрують інформацію про споруди, призначені для укриття, до геопорталів і мобільних застосунків міст:

За допомогою інтерактивних гугл-мап людина має змогу:

знайти найближче укриття та побудувати до нього маршрут;

визначити, від якого типу ураження воно захищає (сховище, протирадіаційне, найпростіше);

перевірити, чи забезпечено безперешкодний доступ;

дізнатися балансоутримувачів/відповідальних осіб (у кого ключ) і в деяких випадках — їхні контакти.

Мобільний додаток «Київ Цифровий» пропонує можливість офлайн-доступу до мапи укриттів за відсутності інтернет-зв'язку та функцію «Повідомити про стан укриття». У застосунку «Е-Тернопіль» можна переглянути дані щодо місткості сховища, санвузла у ньому, доступу до Інтернету.

Інтерактивні гугл-мапи, геопортали та мобільні застосунки залучають велику аудиторію, бо ці формати — найзручніші. Користувачам доступні різні функції: побачити укриття на місцевості, переслати локацію другу, переглянути окремі шари (наприклад, відфільтрувати тільки протирадіаційні укриття) і багато іншого. Так, карту захисних споруд Вінниці подивилися понад 2,7 млн разів, хоча населення міста становить близько 400 тисяч жителів. Найкращий варіант комунікації щодо переліків укриттів — це охоплення всіх можливих інформаційних майданчиків, проте це вимагає значних ресурсів, і не всі ради можуть собі таке дозволити.

Зручний доступ. Знайти інформацію про сховища на сайті міської ради для пересічної людини буде просто, якщо посилання розташоване на головній сторінці одразу під «шапкою», як-от у Вишневого, Звягеля, Коломиї. Деякі муніципалітети розміщують посилання на дані в пунктах головного меню — це також гарний варіант. Його обрали, наприклад, Ірпінь (Містянам -> Укриття) та Умань (Громадськості -> Інтерактивна карта захисних споруд). Неприпустимо публікувати переліки укриттів виключно в розділі «Новини», де їх складно відшукати.

Важливо стежити, аби в усіх джерелах (текстових документах, мапах, мобільних застосунках) надавалася однакова, узгоджена інформація. Є випадки, коли на інтерактивну мапу міста не потрапили 500 укриттів, які є в текстовій версії переліку!

Як слід інформувати про укриття

Попри зміну будівельних норм, модернізацію об'єктів цивільного захисту, поширення інформації про укриття на місцевому рівні досі далеке від ідеалу. Оновлення переліків іде вкрай повільно, опубліковані списки можуть не відповідати дійсності, а дані в різних джерелах — суттєво відрізнятися. Лише поодинокі муніципалітетів надають повну, деталізовану інформацію про захисні споруди. При інформуванні зазвичай не враховуються потреби окремих груп — іншомовних, людей з інвалідністю тощо.

Основою сучасного інформування є створення та регулярне оновлення інтерактивної мапи. Бажано нанести на неї принаймні три окремі шари, що відповідають різним категоріям захисних споруд, і використовувати різні маркери:

  • сховища;
  • протирадіаційні укриття;
  • найпростіші укриття.

Таким чином, людина зможе швидко знайти найближчу споруду з потрібним рівнем захисту.

Опис кожного об'єкта має включати пункти, зазначені нижче.

Готуємось до зими: де шукати, та яку інформацію про сховища надають міські ради

Приклади вдалого інформування, що допомагає врятувати життя, демонструють Одеса і Львів.

Інтерактивна карта Одеси пропонує чотири змістовні шари (сховища, протирадіаційні укриття, найпростіші укриття та споруди, паркінги). Кожному шару відповідають свої маркери, маркери найпростіших укриттів та споруд для різних районів різняться кольором, а описи об'єктів містять багато важливої інформації. Але, на жаль, користувачі сайту міськради не мають змоги дізнатися, коли саме мапа оновлювалась востаннє.

Скріншот з сайту Одеської міської ради

Скріншот з сайту Одеської міської ради

Львівська міська влада створила на геопорталі міста у розділі «Безпека» два шари «Найпростіші укриття для населення» та «Перелік захисних споруд цивільного захисту», поєднавши на останньому сховища та ПРУ. Кожному шару відповідають свої маркери, опис споруд, як і у одеситів, доволі повний. І головна перевага — серед наборів даних на геопорталі можна знайти потрібний (наприклад, «Найпростіші укриття для населення») і перевірити дату його створення.

Скріншот з геопорталу міста Львова

Скріншот з геопорталу міста Львова

Війна в Україні триває, і частину свого життя люди проводять в укриттях, які мають бути доступними для всіх. Від якості інформації, що надають міські ради, залежать громадська безпека і виживання громадян.

377

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Добавить комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.
Загрузить еще

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: