fbpx
Сегодня
Решения 21:30 30 Сен 2022

Журналистика решений работает: 10 лучших статей "Рубрики" в сентябре

Фитнес для победы, кемпинг для ВПЛ и английский для ВСУ — впечатляющие решения. Украинцы продолжают доказывать миру, что способны на невероятное (укр.)

English version here

Уже понад два роки "Рубрика" щодня розповідає про рішення — ті, які знаходять українці; ті, які розв'язують реальні проблеми. Журналістика рішень — те, що допомагає нам це робити. Саме завдяки цьому формату ми можемо не лише висвітлити проблему, але й дати реальні механізми її вирішення, ще й на реальних прикладах і досвіді людей, яким уже вдалося те чи інше рішення втілити. Під час повномасштабної війни журналістика рішень стала ще кориснішою, адже потреба в рішеннях лише зросла. Зібрали найцікавіші за вересень — можливо, якісь із них допоможуть вам, а можливо, якісь ви захочете втілити в життя самі. 

б'юті-волонтери у Литвинівці

Історія б'юті-волонтерів, які з травня кожного понеділка  допомагають людям, що пережили окупацію на Київщині. Здавалося б, до чого тут краса? Ольга Білецька, візажистка та засновниця ініціативи "Б'юті-волонтери" пояснює:

"У місцях, куди ми їздимо, не так усе позитивно. У людини стрес, фрустрація, вона викидає це все на тебе, бо не розуміє, чому вона постраждала, а хтось — ні. Або постраждав, але не так сильно. І це треба розуміти, і з цим треба вміти працювати. … Головне — це не зробити манікюр на руках, а взяти ці руки у свої і сказати — я з тобою. Це трошки більше, це глибше. Це не просто послугу зробив і поїхав. Ці люди тебе потім знають, підписуються всюди на тебе, вони розуміють, що раз ти приїхав, то про них не забули. Їм стає бодай трошечки легше".

Читайте репортаж з одного виїзду б'юті-волонтерів та їхні історії тут.

Кемпінг Restart

Як кемпінг та робота з психологами допомагає тим, хто наразі не може повернутися додому? Намети, каяки та розклад, як у дитячому таборі, — так київські переселенці на Вінниччині вирішили допомогти українцям заново знаходити сили в нових обставинах.

Кемпінг Restart особливий тим, що створений саме для людей, які виїхали з гарячих точок, а тому спрямований саме на психологічне розвантаження. Тут працюють психологи та івентори, які придумують для дітей різні активності. Також на безплатній основі забезпечують їжею та дають комфортні намети для ночівлі.

"Люди прагнуть відпочити від теперішніх проблем і знайти для себе нові зв'язки. Але в більшості головна мотивація — діти, — каже Остап, організатор кемпінгу. — Батьки хочуть, щоб відпочили від гаджетів та знайшли нових друзів".

"Рубрика" відвідала кемп, аби дізнатися, як це працює. Читайте й дивіться фото тут.

Англійська для ЗСУ

Навіщо на військовій базі викладачка англійської? На одній з українських військових баз триває експеримент — поміж такмедом і стрільбою бійці вивчають англійську. Європейські інструктори, які навчають наших військових, роблять це англійською. Інструкції до зброї — теж англійською. Вимога НАТО для майбутніх країн-членів — аби офіцери знали англійську. Тож довго обговорювати актуальність не доводиться.

Олена Чекрижова, викладачка на військовій базі, говорить про своє рішення так: "Коли в людей є десять речень, щоб англійською написати про себе, вони пишуть про те, що для них найголовніше. Тією неідеальною мовою. Так, як вони вміють, вони пишуть про свої родини, про своїх дітей, про мрії, про Україну і про те, наскільки для них важливо боротися. Вони мене дуже мотивують. Навчати таких людей — честь. Тим паче зараз англійська — це складова нашої боротьби й складова нашого зв'язку з рештою світу".

Історія про те, як українські бійці на військовій базі вивчають англійську, — тут

Станіслав із Кропивницького — один з небагатьох лікарів-орнітологів в Україні та ветеринар за фахом. Зараз він має реабілітаційний центр для птахів на власному подвір'ї, лікує понівечених пернатих та надає їм притулок і їжу. Сьогодні у центрі Станіслава перебуває близько 50 крилатих жителів, яких він рятує від хвороб та поранень.

"У когось забрав папугу, у когось — іншого птаха, створив для них умови для існування, і так розрісся реабілітаційний центр. Уже здорових птахів я по-максимуму намагаюся випускати, але деякі з них повертаються. Наприклад, орли, соколи — летять, а от лелеки — повертаються", — розповідає орнітолог.

"Рубрика" поспілкувалась із лікарем та зібрала корисні поради: що треба знати, перш ніж заводити птаха, як підготувати крилатого до евакуації та як бути з міськими птахами. Про це та інше вже у нашому матеріалі за посиланням.

Pallium for Ukraine

Pallium for Ukraine створила українка Ганна Поляк, яка проживає в Польщі. Під час повномасштабної війни її ініціатива допомагає тяжкохворим дітям з України евакуйовуватись за кордон, підтримує їх ліками, розхідниками та реабілітаційними засобами. А головне — дає безпечне місце для життя.

І хоч сама Ганна Поляк каже, що робить дрібниці, родини, яким вдалося поїхати з-під обстрілів, безмежно вдячні. Бо їхні діти, які часто мають складні захворювання, залишаються в комфорті та з усім необхідним для життя.

Про людей, що об'єдналися навколо української малечі, проблеми, з якими стикаються родини під час евакуації, та життя за кордоном розкаже "Рубрика".

як у Дніпрі навчають водінню переселенок та волонтерів

"Треба щось робити", — такі слова промовив засновник Учбового центру Автошкола Микита Нем'ятий. Це була одна з перших зустрічей команди після повномасштабного вторгнення росії. Розповідаємо про рішення, яке допомагає навчати водіння переселенок та волонтерів у Дніпрі. Про те, як завести автівку, якщо ви ніколи не були за кермом, як перевезти дідуся з Одеси до Берліна та як навчити десятки жінок-ВПО правил дорожнього руху, знає Автошкола. 

Про безкоштовні уроки та волонтерську допомогу школи читайте в матеріалі "Рубрики". 

Бронештани, кібершорти та труси на зав'язках: як дніпровська

На фронтах нас захищають бойові роти, а в Дніпрі працює "Швейна". Десятки жінок об'єднались, щоб шити для бійців одяг. Термобілизна, спіднє, майки, панамки — позицій в асортименті багато. Але найголовніше — кожна річ пошита із піклуванням про здоров'я чоловіка та жінки.

Марина Пальченко, співорганізатора ініціативи каже, що в перші дні повномасштабної війни подумала: "Поки держава розвернеться з постачанням, буде тяжко. Хлопцям знадобиться все". Так і почалася "Швейна рота".

Зараз "Швейна рота" вже вийшла за межі Дніпра. Мережа зі 140 волонтерок працює по всій країні та навіть за кордоном. Про те, як ця робота врятувала дівчат від паніки, мозолі від праці та найцікавіші замовлення від бійців — читайте у тексті "Рубрики".

Бібліотека в Бердичеві

Роблять енергетичні батончики для ЗСУ, печуть кекси, шиють балаклави та готують "сухі борщі" — це все про волонтерів з Бердичева. Їхній штаб – це бібліотека громади. Тут і дорослі, і малі чим можуть допомагають нашим військовим. Вони не панікують і кажуть, що девіз їхньої команди: "І кожного дня в нас лише все починається". А все почалося з війни та батончиків:

"Ми подивилися, що роблять наші колеги в різних куточках країни, і почали з виготовлення енергетичних батончиків. Коли дали клич, нам почали приносити продукти у величезній кількості. І це тоді, коли полиці магазинів були пустими", — згадує Тетяна Кущук, директорка бібліотеки.

"Рубрика" дізналася, як бібліотеці вдалося стати хабом для волонтерів та "місцем сили" для переселенців, як вона продовжує працювати в нових умовах та навіщо тут потрібен камуфляж. Про все це читайте в нашому репортажі.

фітнес для переселенок

Йога, пілатес і стрибки під музику під час війни? Можливо, хтось думає, що подібні "розваги" зараз не на часі, але в Грунській громаді, що на Сумщині, так не вважають. Там на базі сільської бібліотеки організували фітнес-клуб, до якого ходять місцеві й вимушені переселенці. Кажуть: фізичні вправи дають їм силу та натхнення для інших справ, а також допомагають соціально-психологічній реабілітації. А ініціаторкою "фітнес-відновлення" стала переселенка з Харкова — Наталія Чут.

"Хтось збирає донати, а хтось робить добрі справи для людей у громаді і так наближає нашу Перемогу", — каже фітнес-тренерка.

Про те, як працює рішення і чим воно корисне — читайте тут.

Екологічні та гуманітарні місії Let's do it Ukraine

До 25-го лютого Let's do it Ukraine були організацією, яка влаштовує наймасштабніші в Україні волонтерські прибирання, досліджує довкілля й вчить людей, як саме слід обходитися з планетою. Та з початком повномасштабної війни команда мусила переформатуватися під нові виклики й запустила гуманітарну ініціативу, яка отримала відзнаку від ООН як одна з найефективніших у світі. Про довкілля там теж не забувають — попри все.

"Російською армією вже скоєно сотні екологічних злочинів. Зокрема пошкодження промислової інфраструктури дає свій вплив на довкілля, і забруднення води. В Азовському морі — мор риби, дельфінів… Це все має певні причини й незабаром матиме певні наслідки. До цього додається сміття, воно нікуди не дівається", — каже керівниця пресцентру організації Поліна Павленко.

"Рубрика" поговорила з Let's do it Ukraine та дізналася про волонтерів, які міняють власні бронежилети на додаткові продуктові набори, про те, як організація вирішила повертатися до екології, і про те, як волонтери ходять по каву під артилерійськими обстрілами.

3
959

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Добавить комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.
Загрузить еще

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: