Санкции под елку: как Соединенные Штаты останавливают "Северный поток-2"
Дональд Трамп вводит санкции, которые уже помогают Украине – но Россия имеет шанс достроить газопровод (укр.)
Сполучені Штати Америки настільки часто погрожували Росії "нищівними", "драконівськими" та іншими санкціями, що ці заяви стали схожими на відому "глибоку стурбованість". Точніше, так було до 11 грудня.
Адже того дня Конгрес США ухвалив оборонний бюджет країни (738 мільярдів доларів, між іншим). А ще він передбачає санкції проти газопроводу "Північний потік-2", які американці анонсували більше року. Тим часом російсько-німецький проект готовий уже на 85%.
1. "Північний потік-2": Берлін бачить бізнес, а Вашингтон – російську загрозу
"Ми псуємо американо-німецькі стосунки з 2018 року", – таким би міг бути девіз газпроводу, і ось чому. "Північний потік-2" допоможе Росії подвоїти поставки газу до Німеччини (і качати його в обхід України). А ФРН отримає статус газового хабу Європи, тут вам і гроші, і політична "вага".
Так от, у США іі республіканці, і демократи впевнені, що Росію цікавлять не так доходи від газу, як політичний вплив на Євросоюз.
«Сполучені Штати не зволікатимуть, доки Кремль намагається і далі поширити свій злоякісний вплив», – наголосила сенаторка-демократка Джин Шахін. Імовірно, американці знають про українсько-російські «газові війни», і знають, як Кремль вміє тиснути на газозалежні країни.
От наприклад: Росія зможе шантажувати Європу відключенням газу чи множенням ціни на два (Україна таке бачила у 2006 році). Або ж навпаки, запропонувати нову версію «Харківських угод» – умовно, знижки на газ і інвестиції у обмін на зняття санкцій. І, звісно ж, безкарно давити на Україну, яка у відповідь вже не зможе перекрити Росії транзит на захід ще й втратить гроші за транзит.
Для американців «Північний потік-2» – це «газова голка», сидячи на якій Німеччина і ЄС загалом точно не каратимуть Росію за агресію, аби не шкодити газовому бізнесу. А Кремль зароблятиме нові мільярди на гібридні війни по всьому світу.
От з погляду США було б краще, якби Європа купувала неросійський газ. Бажано взагалі американський. Річ у тім, що США експортують не лише джинси і техніку, а й газ. Штати добувають більше пального ніж Росія (!!!), тож уже продають скраплений газ Польщі і явно хотіли б постачати його решті Європи.
А тепер згадаємо Дональда Трампа. "Союзники США по НАТО мають бути вдячними, і торгувати з Америкою, а не її опонентами", – десь так вважає його адміністрація, тому на "Потік" дивиться вороже. "Газова труба – це лише бізнес і спосіб мати дешевший газ, а США просто хочуть вибити з ринку конкурента", – ось вам стислий виклад німецької позиції.
2. США вмикають санкції, і "Північний потік-2" стає на паузу
А тому 11 грудня американці побачили майже новорічне чудо. Республіканці і демократи просто-таки б'ються через імпічмент Трампу, але самі санкції проти "Потоку" підтримували обидві партії. А сам Дональд Трамп відклав плани дружити з Росією і 21 грудня підписав закон.
Тепер держсекретар США Майк Помпео та Мінфін країни мають 60 днів на санкційний список. А туди потраплять усі компанії, які будують газогін (але лише ділянки, глибші за 100 футів) або ж надають кораблі для цього. Якщо, звісно, після попередження вони не облишать проект. Мета проста: зупинити будівництво.
Як завжди, «головний калібр» санкцій – фактична заборона для всіх причетних на ведення бізнесу зі Штатами та взагалі відвідання країни. Так, якщо умовна компанія Allseas продовжить будувати «Північний потік», усі її активи, гроші та майно у країні будуть заморожені (включно з кораблями у водах Штатів). Це серйозно: компанія має активи у Техасі, її кораблі ходять у американських водах, і взагалі США — перспективний ринок.
А тому, хоч у Кремлі заявили, що санкцій не бояться, цілком реальна Allseas 21 грудня несподівано зупинила будівництво трубопроводу. «Компанія очікує вказівок від відповідного органу США», – лаконічно прокоментували там і послалися на американський закон.
Швейцарські кораблі Pioneering Spirit і Solitaire (на яких і трималося будівництво) вже пішли з району трубопроводу, а «завдяки» санкціям знайти їм заміну буде не так і просто.
Тож "ПП-2" поки став на паузу. «Без західних високих технологій будівництво нереалістично завершити у наступні 2-3 роки», вважає експосол США в Україні Джон Гербст.
3. Однак Росія має шанс завершити газопровід
І поки що пауза успішно триває. Бо за словами Алєксєя Рахманова, очільника російської Об'єднаної суднобудівної корпорації, у РФ відсутні кораблі, здатні добудувати «Північний потік-2», а збудувати такий можна десь за 5-6 років.
Інші російські джерела хваляться судном «Акадємік Чєрскій», яке начебто здатне будувати – але за даними російських же експертів, імовірно, стоїть на ремонті у порту Находка на Далекому Сході. Є ще баржа "Фортуна", але у неї немає обладнання, яке вимагають данці.
Здавалось би, пора святкувати перемогу над Росією, але і Кремль, і Німеччина просто-таки випромінюють оптимізм. Хитрість у тому, що «Газпрому» лишилося добудувати лише 160 кілометрів газогону. Російська провладна преса вже обговорює різноманітні можливі лазівки. До прикладу, Москва може придбати будівельне судно в умовного Китаю (оформивши все на фіктивні європейські фірми). Або ж модернізувати згадану "Фортуну".
"Навіть у разі, якщо зараз вдасться на деякий час призупинити добудову "Північного потоку-2", Росія не полишить своїх планів. Рано чи пізно трубопровід стане реальністю", – коментує Сергій Корсунський, директор дипломатичної академії МЗС України. Так, затримка може затягтися на рік, два роки або і далі і коштувати РФ мільярди доларів. Але Кремль кине всі сили і фонди на добудову проекту.
Теоретично, «Північний потік-2» ще можна знищити, але лише якщо Дональд Трамп піде на радикальні дії (наприклад, замахнеться санкціями на сам «Газпром»). Поки все рівно навпаки: Трамп хоче почати новий діалог з Росією і навіть прийняв у Білому Домі голову російського МЗС Сєргєя Лаврова.
4. А Україні санкції США допомагають укласти транзитну угоду
Втім, якщо українці скаржитимуться на результат санкцій, то ми потрапимо ще й у топ-40 найневдячніших країн світу. Річ у тім, що газова угода, яку «Нафтогаз» майже уклав з «Газпромом», сталася якраз завдяки Конгресу США. До цього тривала така собі «позиційна війна»: ні Україна, ні Росія не поступалися своїм позиціями. «Нафтогаз» навіть готувався до зупинки транзиту, але тут сталися санкції. Тепер уже захвилювався «Газпром». Якщо «Північний потік-2» відкладається, а українська труба закрита, росіяни опиняються у натуральній блокаді, коли у «Газпрому» залишиться тільки «Північний потік-1», а це страшніше за будь-які санкції.
Не дивно, що 20 грудня (усього за тиждень), «Газпром» оперативно погодився на транзитну угоду з Україною. І навіть пішов на дві поступки. Так, кремлівці зняли пряму вимогу «Україна має купувати газ у Росії», за якої Кремль знову міг би шантажувати нас цінами. А за словами Олександра Оржеля, міністра екоенергетики України, «Нафтогаз» матиме вигідніший тариф: газу ми качатимемо менше, а отримаємо за це ті ж 3 мільярди на рік, що у мирному 2012-му році.
А поки що американські санкції гарантують, що "Газпром" не передумає укладати транзитну угоду.
5. І Трампа можна зрозуміти: найпевніше, він не хотів провокувати Німеччину
А от американські оглядачі не такі задоволені. «Рік тому санкції зупинили б газогін назавжди, а зараз – надто пізно», – синхронно пишуть авторитетні американські видання Forbes і Bloomberg.
Однак Дональда Трампа зрозуміти також можна. Схоже, американці до останнього вагалися – або ж і свідомо дали добудувати ПП-2. Усе щоб не розпалити конфлікт з Німеччиною. Адже уряд Ангели Меркель відверто лобіював «Північний потік-2». Для ФРН це стратегічний проект, доходи вже заплановані, а у процесі задіяні 350 (!) німецьких компанійl. Тому Вашингтон міг би «вбити» проект санкціями, але Берлін явно сприйняв би це як агресію (очільник МЗС країни Гайко Маас вже назвав це «втручанням Штатів у справи Європи»).
А тому США ризикували отримати повноцінну дипломатичну війну з Німеччиною. У якій, наприклад, уряд Меркель відповідає б Штатам санкціями проти чи протистоїть Трампу у НАТО. А оскільки наразі Єврокомісію очолює німкеня Урсула фон дер Ляйнен, то неважко уявити, як ЄС також стає на бік Берліна.
Якщо так, то план подіяв: у Ангели Меркель уже заявили, що обмежаться лише «стурбованістю». І ніяких вам санкцій.
Конспірологи ж можуть вважати, що США і не планували знищувати «Північний потік-2». Скоріше, санкції спрямовані проти майбутніх російських проектів. Наприклад, «Газпром» раніше не виключав будівництва "Північного потоку-3", а ще компанія розбудовує газосховища у Німеччині. Однак якщо за співпрацю з росіянами вже наставали санкції, умовна Shell навряд чи на таке погодиться знову.
І нові «потоки» ризикують лишитися без інвесторів та підрядників. А ще це сигнал для умовної Бельгії чи Італії. Мовляв, працювати з росіянами ризиковано, вони під прицілом санкцій, тому безпечніше шукати газ деінде.
6. А для України це шанс стати сильнішими, тож стежимо за діями влади
Ну, а для нашої країни все простіше. Доки «Північний потік-2» не добудований, а транзитний контракт діє, Росії буде значно важче шантажувати газом Україну та Європу. А отже, у Путіна буде на одну «фішку» менше на «нормандських» перемовинах з президентом Зеленським. А ще Україна отримала паузу, за яку Київ може нарешті знайти інвесторів у нашу ГТС, розробляти власні родовища, добудувати трубу для пального зі США. Тож наша держава цілком може вважати санкції Сполучених Штатів новорічним подарунком.