fbpx
Сегодня
Небайдужа 15:32 14 Авг 2023

“Мне говорили: «Кому интересен украинский, это даже не русский»": как украинки учат иностранцев украинскому языку

Иностранцы по всему миру изучают украинский язык. "Рубрика" собрала истории тех, кто помогает им с этим и продвигает украинскую культуру в самые отдаленные уголки мира.

English version here

У чому проблема?

Українська мова стала трендом — такий висновок за 2022-ий рік зробили на найвідомішій платформі для вивчення мов "Duolingo". За рік російсько-української війни українську почали вивчати понад 1,3 млн осіб. Зацікавленість в українській мові досягла піку на початку повномасштабного вторгнення рф та зберігається досі.

Цей факт надихає. Втім, ніякі мовні додатки не зможуть замінити живого спілкування з викладачами.

Яке рішення?

В одному із своїх матеріалів "Рубрика" вже писала про те, як українську почали вивчати в Оксфорді. Тепер ми вирішили зібрати ще три історії українських викладачок, які теж допомагають іноземцям опанувати складнощі української мови. На своїх заняттях українки говорять не тільки про вимову, лексику чи граматику. Вони популяризують українську культуру та розповідають своїм учням правду про війну, яку веде проти України російський агресор.

Катерина Ткаченко: "Українська — ознака елітарності"  

Українська мова для іноземців

Катерина Ткаченко, викладачка української в Аньхойському університету (Китай)

Катерина Ткаченко вже три роки викладає українську китайським студентам в Аньхойському університету фінансів та економіки. Філологічну освіту дівчина отримала в Україні, а в Китай відправилася здобувати другу — економічну. Це стало можливим завдяки програмі «Один пояс — один Шлях», за якою Китай співпрацює з низкою країн у різних сферах бізнесу, торгівлі, культурологічних досліджень. Катря рік вивчала китайську, паралельно навчалася, а потім успішно захистила дипломну роботу. 

Після отримання ступеню магістра дівчину запросили залишитися в університеті у якості викладачки бізнес-дисциплін. Катерина була вигідною партією для університету, бо знала китайську та англійську. До того ж, вже виходила на захист кандидатської дисертації. Додатково Катрі запропонували викладати рідну мову, тому що в Китаї іноземні викладачі можуть офіційно працювати лише за принципом носія мови. Проте згодом стало зрозуміли, що в університеті очікували, що Катерина викладатиме російську.

"Коли стало зрозуміло, що я маю бути працевлаштована як викладачка не української, запал керівництва вщух, — розповідає Катря, — Мені казали: «Кому цікава українська, це ж навіть не російська». Почалися питання, типу «А це різні мови? А є відмінності? А чим відрізняється?»"

На цих питаннях Катря Ткаченко почала "підкипати" і вирішила, що є два шляхи: або вона досягає мети й популяризує українську у Китаї, або повертається додому: 

"Викладати російську в іншому університеті, де влада провінції дозволяла це українцям, я відмовилася. Залишатися в чужій країні заради російської мови? Ні, дякую. У мене є своя країна, де також повно перспектив". 

Українська мова для іноземців

Катерина Ткаченко читає лекцію в Аньхойському університеті

Врешті-решт в університеті дали випробувальний термін на пів року, попередивши, що якщо не вдасться набрати бодай 20 студентів, контракт розірвуть.

Катря почала діяти. Для неї це був принциповий челендж! Керівництво українка переконувала аргументами про співпрацю країн у контексті проєкту «Один пояс — один Шлях». Говорила про обмін культурним досвідом, вивчення мов, як майбутньої перспективи побудови міцної економічної співпраці, можливість для китайців отримання PhD в Україні. Студентам на початку кожної лекції розповідала про Україну, про особливості нашого народу й культурні цінності. На заняттях пропонувала підписатися на китайський ютуб-канал про Україну і у випадку зацікавлення — реєструватися на курс з української мови. А ще створила серію відео про те, що якщо ти бодай трохи знаєш англійську, вивчати українську буде набагато простіше. І це спрацювало!

На початок запуску курсу української мови в Аньхойському університеті в реєстраційній формі було 100 студентів, на кінець першого семестру — 254, у другому семестрі — понад 300, а станом на сьогодні Катерина Ткаченко має вже понад 500 студентів

"Чесно кажучи, спочатку студенти реєструвалися через те, що я гарна іноземна викладачка, бо це цікаво та незвично, — зізнається Катря. — У першому семестрі було дуже багато хлопців. Спочатку мені було прикро, але згодом я зрозуміла, що немає різниці, яка мотивація у людини, яка йде вивчати мову. Лише уявіть собі, якби українці переходили на українську через те, що інші вродливі українці спілкуються українською! Українізація відбувалася б набагато швидше!" 

Катря говорить, що загалом китайці люблять вивчати мови. В Китаї діти починають вивчати англійську з двох років. Всюди багато тренінг-центрів, а кожен дитячий садок має іноземного викладача. Саме тому вона зробила оригінальний і дієвий маркетинговий хід: запропонувала вивчення української фонетики через англійську. Створила свою програму, яка допомагає максимально чітко вимовляти українські звуки. 

"Пів року ми вчимося читати, вивчаємо прості речення, запитання і вже потім я починаю навчати граматики", — ділиться власним ноу-хау викладачка. 

Українська мова для іноземців

На занятті з української для китайських студентів

"Я використовую українську, англійську і китайську під час занять. Студенти навіть жартують про «тримовну систему вчительки Качу (це моє китайське ім'я)». Проблема лише в тому, що цей курс з української розрахований лише на рік. Але до повномасштабного вторгнення я обговорювала з керівництвом відкриття факультету української філології. Запропонувала відкрити факультет мов проєкту «Один пояс — один Шлях», де будуть мови країн, що входять у цю ініціативу. Після початку повномасштабного цю ідею поки відклали. Причаїлися і чекають на нашу перемогу" — сміється Катря.

Українка відзначає, наразі українська стає своєрідною особливістю спільноти її студентів. Наприклад, у своїх чатах вони пишуть різні фрази українською на кшталт: «я тебе кохаю», «до побачення», «як справи», «добре». Тобто, це тепер (як у нас англіцизми «кейс», «крінж» тощо) — ознака прогресивності та елітарності.

До речі, викладанням та просвітницькою роботою Катря не обмежується. Вона також бере участь у заходах. Наприклад, недавно на китайському конкурсі для іноземців, вона виступала з піснею "Рідна мати моя" українською та китайською мовами, порушила питання війни у своїй промові і отримала нагороду другого рівня. А що найбільш приємно — перемогла учасницю з росії. 

Якщо ж говорити загалом, за словами Катерини Ткаченко, більшість китайців мало що знають про Україну та дуже погано знають різницю між українцями та росіянами. Тому навіть просто наявність викладачки української мови в Китаї вже спонукає місцевих шукати відповіді на питання про те, що таке Україна.

"Нам дуже потрібна робота з популяризації української мови серед іноземців на державному рівні", — вважає українська викладачка. 

Українська мова для іноземців

Катерина Ткаченко в Аньхойському університеті із слухачами курсу української

На її думку, необхідно відкрити український культурний центр на території КНР. Зміцнити підтримку і захист українських громад та спільнот на офіційному рівні. Це надасть силу і впевненість багатьом неофіційним громадам активніше діяти на території Китаю. Дитячі садки, школи, або центри української культури для дітей з китайсько-українських сімей. Варто зміцнювати медійні зв'язки, запровадити офіційні спільноти перекладачів, які могли б працювати на розповсюдження українського контенту китайською, посилити роботу центру українських досліджень в КНР. Це все допоможе на культурному рівні зрозуміти ідентичність українців, нашу культуру і звичаї.

А ще нещодавно Катря створила ютуб-канал, аби підтримати україномовний ютуб і розповідати вже українцям про мову та досвід, набутий у Піднебесній.

"Немає більш зацікавлених людей в розповсюджені української, ніж ми самі. А значить, кожному з нас треба робити все, що в наших силах, щоб знайомити іноземців з нашою мовою та культурою. Навіть просто розмовляти українською за кордоном — неоціненний внесок у сприйняття міжнародною спільнотою українців як окремої самостійної нації", — говорить Катерина Ткаченко. 

Вікторія Ратушняк: "Бачити гордість в очах іноземців, коли вони говорять українською — неймовірне відчуття!"

Українська мова для іноземців

Вікторія Ратушняк — викладачка української в онлайн-школі "Speak Well"

Вікторія Ратушняк викладає іноземцям українську онлайн. Вона працює у школі вивчення мов "Speak Well", а також проводить приватні заняття для знайомих іноземців, які хочуть опанувати українську.

Вікторія — одеситка, але вже 4 роки живе у Києві. І саме з переїзду в Київ почалась її кар'єра викладачки української для іноземців. 

"Після переїзду, я, звісно ж, шукала роботу і отримала дзвінок з пропозицією викладати українську для іноземців, — згадує Вікторія Ратушняк. — Для мене це було повною несподіванкою, і я навіть трохи розгубилася, бо за фахом я викладачка англійської мови. Проте погодилася і жодного разу не пошкодувала про це".

Вона відзначає, що після 24-го лютого попит на вивчення української мови шалено зріс. Наприклад, якщо до війни реєструвалися двоє-троє студентів, то заразу їх уп'ятеро більше. До того ж, кожного дня з'являються нові охочі. І це надихає, адже раніше більшість приходила з запитом на вивчення російської мови. Проте тепер більшість іноземців не хочуть мати нічого спільного з російською мовою. 

Географія походження студентів "Speak Well" охоплює, мабуть, увесь світ. Особисто у Вікторії є студенти з Мексики, Німеччини, Франції, Нідерландів, Тайваню, Румунії та інших країн. Усі вони на різних рівнях володіння мовою. Хтось тільки починає її вчити, а хтось вже вільно спілкується на будь-які теми. Загалом, усіх об'єднує одне — їхня робота пов'язана з Україною. Усі працюють на організації, які займаються різною діяльністю в Україні.

Українська мова для іноземців

Йелмер з Нідерландів, з міста Гронінген. Він волонтер і вивчає українську

Один зі студентів викладачки — з Нідерландів, його звати Йелмер. Як розповідає Вікторія, Йелмер добре володіє російською. Але любить Україну, допомагає українським біженцям, має багато друзів в Україні, часто приїздить до нас у гості. Одного разу на занятті він говорив про свою волонтерську діяльність. Згадав випадок, коли люди говорили до нього українською, а він зміг відповідати лише російською. Через це йому було дуже ніяково і соромно. Відтоді він почав вивчати українську.

"Про уроки скажу, що вони не тільки про відмінки й вимову. Вони про життя. Ми намагаємося якомога швидше вивести студентів на мінімальний рівень спілкування, щоб вже за кілька тижнів вони мали змогу комунікувати з українцями. Банально, познайомитись з кимось і розказати про себе, замовити каву в кав'ярні та поговорити з таксистом про погоду", — говорить Вікторія Ратушняк.

На жаль, за словами педагогині, матеріальної бази для навчання іноземців в Україні зовсім небагато.

"У нас є підручник Українського Католицького Університету, яким ми активно користуємося, але так само близько 50% навчального матеріалу припадає на власні розробки: інтерактивні завдання, пошук та підготовка відео та аудіо"

Вікторія вважає, що популяризація української серед іноземців безперечно необхідна. Але наголошує, що починати цей процес ми маємо з себе. Українізувати, перш за все, себе, пізнати свою культуру і історію, а іноземці тоді вже автоматично підуть за течією. Вони будуть цікавитися нашою мовою, культурою та побутом не тому, що їм нас шкода, а тому що це буде цікаво. Їм буде цікаво вбиратися у вишиванку, слухати якісну українську музику, читати літературу і, звісно ж, вчити мову.

"Особисто мене надихає трансформація — зовнішня і внутрішня. Нарешті, з моменту проголошення незалежності, зараз ми маємо змогу говорити голосно і гордо, що ми з України. Бачити гордість в очах іноземців, коли вони говорять до українців українською і розповідають про нас своїм друзям і знайомим. Це неймовірне відчуття — розповідати їм про нашу культуру і нашу історію, про нашу мужність і про нашу свободу", — зазначає Вікторія Ратушняк.

Анастасія Бречко: "Мова — теж зброя"

Українська мова для іноземців

Анастасія Боречко, зсновниця онлайн-школи "невгаМОВНО"

Анастасія Бречко — засновниця та викладачка онлайн-школи української мови «невгаМОВНО». У школі викладають українську дітям, дорослим, командам та англомовним іноземцям. 

До того, як заснувати власну школу, Анастасія викладала у державній та приватній школах, створювала онлайн-курси для Всеукраїнської школи онлайн, а пізніше й стала викладати індивідуально.

"До мене раніше приходили з різними запитами щодо вивчення української мови . Згодом вже не вистачало місць, але хотілося поширювати цю любов до української мови. Так і виникла школа «невгаМОВНО» з командою, яка розділяє мої цінності та нашу місію — закохувати в українську мову та культуру", — розповідає педагогиня.

Викладати українську іноземцям вона почала після початку повномасштабного вторгнення. Пізніше у школі зробили цілий окремий напрямок викладання іноземцям, оскільки це потребує окремої методики та комунікації. 

Часто це пов'язані з Україною люди. Серед дорослих учнів є також військові, які воюють за свободу України. Для них вивчення української життєво важливе, адже від комунікації на полі бою залежить їхня ефективність та виживання.

"Ще одна категорія людей — іноземці, які у нас вивчають українську, аби підтримати Україну, розуміти українські новини та загалом контекст російсько-української війни. Вони відчувають, що хочуть допомогти Україні. Для нас у «невгаМОВНО» важливо не просто вивчити слова, граматику, читати тексти, а й заглиблювати в українське — ми слухаємо пісні, розповідаємо про менталітет та особливості українців, робимо віртуальні екскурсії Україною. Нам важливо розвивати українськість!", — наголошує засновниця школи.

Окрема дуже вмотивована ланка учнів-іноземців — діти, чиї батьки українці, але створили сім'ї вже за кордоном. Їхні діти почуваються українцями й не хочуть втрачати цей зв'язок. 

Українська мова для іноземців

Філіпп Тонєв зі США займається українською щодня

До прикладу, один з учнів школи, 10-річний Філіпп Тонєв із США, обожнює все українське. Жовтий та синій — його улюблені кольори. Він навіть пофарбував волосся у синій. Під час шкільних канікул Філіпп просив уроки української щодня. 

Рорік, одноліток Філіппа, теж зі США, його мама — українка, тому йому цікавить все українське. Він знає українські пісні, меми, вдягає футболку з українським прапором на заняття, а ще читає книги про історію України. Наприклад, «Браму Європи» Сергія Плохія (а це не кожен дорослий прочитає!).

Українська мова для іноземців

Марк Дзялак живе у Швейцарії, він збирає гроші на ЗСУ і популяризує українську кухню

Ще один юний учень «невгаМОВНО» — 11-річний Марк Дзялак. Він народився у Швейцарії в українсько-польській сім'ї. У житті та школі Марк спілкується переважно німецькою, але веде кулінарний канал та блог в Інстаграмі українською. У свої 11 Марк робить кулінарні марафони та збирає гроші на ЗСУ, а ще поширює українську культуру та кухню за кордоном. 

"Ми навчаємо команди, дітей, дорослих, допомагаємо перейти на українську мову, готуємо до іспитів. Але загалом ми просто любимо українську мову та культуру й прагнемо цим ділитися. Для нас важливо показувати українську не як кабінетну мову, а як сучасну та актуальну — в піснях, фільмах, книгах, подкастах, мемах тощо. Ми прагнемо створити новий образ української мови та навчання загалом. 

Також ми навчаємо іноземців, які так захопилися нашою країною та сміливістю українців, що вирішили переїхати до України, попри війну. Цікаво спостерігати за їхньою ейфорією та зацікавленням усім навколо. Я тоді сама починаю ще більше любити свою країну!" — ділиться Анастасія.

Анастасія Бречко каже, що щиро захоплюється людьми, які вирішують вивчати українську. Це точно нелегко й на таке здатні справді відважні. 

"Якщо англійська мова ніби створена універсальною та уніфікованою — там є чіткі правила та система, то українська, очевидно, створювалась дуже волелюбними людьми, — пояснює викладачка, — у нас є купа винятків, синонімів, неоднозначностей. Українську потрібно вчити, заглиблюючись у багато контекстів. Але коли вже вчиш, то ніби поринаєш у новий світ і починаєш бачити все інакшим. 

Я б дуже хотіла, аби українці за кордоном теж поширювали українську мову, розповідали більше про Україну та традиції. Іноземці хочуть цих знань, але часом не знають, де їх здобути. Мова — теж зброя, зокрема у боротьбі з російською пропагандою, яка проникає в усі країни світу", — впевнена Анастасія Бречко.

Ще більше корисних рішень!
"За Україною — майбутнє цивілізованого світу"

Одна з героїнь нашого матеріалу, Катерина Ткаченко, у дитинстві мріяла стати акторкою або дикторкою, але її мама підказала їй інший вектор і запропонувала стати викладачкою української та англійської. Вона сказала, що викладач завжди матиме свого вдячного глядача і виходитиме "на сцену" кожного дня. А ще дівчина запам'ятала слова матері: «За українською — майбутнє в Україні, за англійською — майбутнє у світі.» 

"Зараз я б додала: «За Україною — майбутнє цивілізованого світу»", — каже Катерина Ткаченко.

Завдяки мові дитячі мрії Катрі все ж справдилися: вона стала волонтеркою команди «Єдині» — проєкту з переходу на українську мову. І там змогла реалізуватися як дикторка (Катерина Ткаченко озвучує усі аудіоверсії курсів від "Єдиних"), як акторка (проєкт знімає вікторину з учасниками курсу, а також освітні ТікТоки), а також як сценаристка, ведуча вебінарів, розмовних клубів і співавторка програм. 

"Фактично, українська мова здійснила усі мої мрії і допомогла мені бути тою, ким я мріяла стати з дитинства. Якщо ви читаєте цей текст, але досі не розмовляєте українською, ласкаво просимо, до «Єдиних»! Або якщо ви філолог за освітою, ви можете стати частиною команди і допомагати людям переходити на українську! Хто знає, можливо, саме ви допоможете так само здійснити чиюсь мрію!", — запрошує до участі у проєкті "Єдині" Катерина Ткаченко.

Серед учасників проєкту є й іноземці, які вивчають українську. Наприклад, німець Штефан Фар  долучився до проєкту зі слабкою базовою російською мовою, а вже через кілька місяців почав писати вірші українською. Наразі "Єдині" готують збірку віршів пана Штефана до публікації.

Учасниками проєкту "Єдині" можуть стати як громадяни України, так і громадяни інших держав, за виключенням громадян тих держав, які проголосували проти резолюцій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй "Principles of the Charter of the United Nations underlying a comprehensive, just and lasting peace in Ukraine" від 23 Лютого 2023 року або  68/262. Territorial integrity of Ukraine від 27 березня 2014 року (росія, Білорусь, КНДР, Еритрея, Малі, Нікарагуа, Сирія, Болівія, Куба, Зімбабве, Судан, Вірменія, Венесуела).

140749

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Добавить комментарий

Загрузить еще

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: