Концерт в метро: как работает решение для культуры в стране в состоянии войны?
Київ, квітень 2022 року. Збройні Сили України вже звільнили Київську область від російських окупантів, і життя в столиці поступово адаптується до нових реалій. Попри те, що місто все ще постійно обстрілюють ракетами сотні людей зібрались у Київському метрополітені вже не лише заради власної безпеки, а й щоб знову відчути себе живими. 24 квітня 2022 року український гурт Океан Ельзи, пісні якого для багатьох є символом незалежності та незламності українського народу, був першим, хто перетворив київський метрополітен на концертний майданчик і провів благодійний концерт "І все буде добре" — як нагадування про те, заради чого ми воюємо та за що боремось. Так, одна із найкрасивіших станцій метро у світі "Золоті ворота" стала найбезпечнішим майданчиком для проведення культурних заходів. Концерт транслювався на всю країну в ефірі загальнонаціонального телемарафону 24 квітня, а під час його трансляції проходив збір для підтримки дітей, які постраждали через війну. Благодійний вечір зібрав чималу суму — понад 8 млн гривень.
Це був перший концерт такого плану, який відкрив двері для багатьох наступних виступів, що стали невідійманою частиною воєнного сьогодення українців. Відтоді Київський метрополітен став майданчиком для паблік токів, концертів, зйомок та пресконференцій як українських зірок, так і зарубіжних гостей.
У чому проблема?
З початком повномасштабного вторгнення росії, повітряна тривога стала майже щоденною супутницею українців. У Києві з 24 лютого пролунало 703 тривоги. Небезпека тривала 789 годин 7 хвилин. Для багатьох киян метрополітен став прихистком під час небезпек ракетних обстрілів та єдиним місцем, де вони могли б почуватися у безпеці. Повномасштабна війна в Україні триває вже понад рік. Природно, українці намагаються пристосуватись до життя в нових умовах, співіснуючи з постійними напругою та стресом. У таких умовах надзвичайно потрібно відволікатись від щоденних новин та статистик, і концерт в укритті саме й може стати таким інструментом "розрядки". А проте не лише — це також потужний інструмент підтримки української культури, яка в умовах війни переживає дуже непрості часи.
Війна проти українського
Російські атаки пошкодили або знищили сотні культурних будівель і об'єктів — від музеїв, до концертних майданчиків. Це не лише величезна шкода розвитку культури в Україні, а й удар по повсякденному життю українців, які щодня страждають від наслідків російської агресії. На сьогодні чимало українців фактично не мають доступу до культури у своїх громадах. Так, окрім зруйнованих пам'яток культури та мистецтва, навіть збережені осередки культури обмежують доступ до власних експозицій з безпекових міркувань. Станом на 10 березня 2023 року український уряд задокументував 553 пошкоджених та зруйнованих об'єктів культурної спадщини та закладів культури України в 11 областях, а ЮНЕСКО своєю чергою підтвердила пошкодження 246 об'єктів.
Окрім фізичного знищення культурних локацій, з'явилися й нові виклики до організаторів та учасників будь-яких культурних заходів. Так, тепер відповідне приміщення чи майданчик має мати бомбосховище достатньо велике, щоб вмістити всіх учасників, а проведення масових заходів в Україні можливе лише в особливих випадках та у погодженні з владою.
Організатори заходу не лише мають забезпечити традиційне дотримання громадського порядку, наявність засобів першої медичної допомоги, а також обов'язкове дотримання Правил пожежної безпеки та залучення пожежно-рятувальних підрозділів. Тепер вони мають зважати ще на одну небезпеку: російські ракети. Щойно в місті лунає сигнал повітряної тривоги, захід має припинятись, а організатори мають забезпечити евакуацію відвідувачів відповідно до попередньо затвердженого плану.
Процес підготовки та проведення дуже складний, зважаючи на безпекові вимоги, але потреба у збереженні української культури нагальна як ніколи, адже це частина нашої ідентичності, за яку зараз воюють українські захисники. Культурне винищення є центральною тактикою російської кампанії агресії та насильства в Україні, яка триває вже понад дев'ять років. росія прагне не лише контролювати територію України, але й стерти українську культуру та ідентичність, нав'язати українцям російську мову, а також маніпуляційну, шовіністичну, мілітаристську версію російської культури, історії та світогляду. Про це йдеться у спільному звіті американського та українського ПЕНів — міжнародної культурної та правозахисної громадської організації, що об'єднує журналістів, письменників, науковців, видавців, перекладачів, правозахисників.
Але українці не зупиняються ні перед чим і знаходять рішення, за яких подальший розвиток культури можливий. Навіть попри війну. Одним із них стало проведення концертів українських та іноземних артистів у метро. Якщо раніше такі концерти могли відбуватись за будь-яких умов, то сьогодні заради безпеки українців їх проводять глибоко під землею.
Яке рішення?
Концерт Monatik у Київському метро у вересні 2022 року
Київський метрополітен будувався за часів Холодної війни та працює як об'єкт подвійного призначення із 1960 року — перші станції були глибокі, оснащені капітальними гермозатворами, які могли б врятувати населення у випадку військових дій та навіть ядерної загрози. Безпечнішого місця для проведення концертів та культурних засобів у місті немає.
Ідея використовувати Київський метрополітен як майданчик для креативних подій виникла давно, каже Наталка Макогон, ексзаступниця начальника Київського метрополітену. Метрополітен — це не тільки громадський транспорт, а й частина субкультури міста — у людей креативних професій, які займаються зйомками кліпів, фільмів, реклами така локація, за словами пані Макогон, завжди викликала інтерес.
Київський метрополітен почав процес розвитку механізму для проведення культурних подій не так давно: Наталка Макогон пригадує, що все почалося десь 7-8 років тому. Метрополітен має право проводити додаткову діяльність, тому міг укладати з компаніями договори та отримувати за це додаткові кошти для розвитку. Так, Київське метро вже співпрацювало з багатьма світовими брендами — тут знімали епізод з реклами Apple, Google Pay, рекламну кампанію Lacoste, епізод серіалу Чорнобиль НВО і багато іншого.
Раніше зйомки в метро проводились регулярно. Був навіть розроблений спеціальний механізм співпраці, а під кожного замовника метро проводило організаційну роботу в залежності від того, яка станція потрібна, скільки додатково потрібно залучити персоналу, чи потрібний потяг у кадрі — від цього варіювалась і ціна. Зйомки проводили вночі, коли метрополітен не обслуговував киян (метро в Києві працювало приблизно з шостої ранку і до опівночі).
Так було до початку повномасштабного вторгнення. З початком війни все змінилось, у тому числі й робота метрополітену. Наталка Макогон пояснює, що із повномасштабним вторгненням з'явилась потреба в екстремальних додаткових заходах безпеки. Так, люди можуть перебувати на станціях під час повітряної тривоги та в будь-який інший час, не лише в робочі години метро як транспорту з 06:00 до 22:00, а й під час комендантської години. У перші місяці повномасштабного вторгнення люди буквально жили на станціях.
Відповідно про заходи в підземці тоді не було й мови. Але коли країна поступово почала відходити від першого шоку повномасштабного вторгнення та поверталась до життя, повернулися й культурні заходи. Звісно, не в довоєнних масштабах, проте подекуди почали знову проводитись вистави, виставки, концерти, і метрополітен виявився найбезпечнішим майданчиком, де можна організувати таку подію. Для цього обрали станцію Майдан Незалежності, адже вона буквально знаходиться в урядовому кварталі, де зосереджені головні відомства країни, а перші події такого плану були саме державного значення — це і пресконференція Володимира Зеленського, і зустрічі із міжнародними представниками, у тому числі й з відомим британським мільярдером Річардом Бренсоном — метрополітен, який будувався вже з урахуванням можливих загроз, був ідеальним місцем для того, щоб надати належні безпекові умови.
"У всьому світі немає місця, де ми хотіли б опинитись сьогодні більше, ніж у величному місті Києві", — саме так про свій візит до Києва сказав вокаліст U2 Боно з імпровізованої сцени в київському метро. Уже 8 травня на запрошення Володимира Зеленського Боно разом із гітаристом та клавішником гурту Еджем приїхав в Україну, щоб зіграти концерт та підтримати українців. Музиканти відіграли повноцінний концерт, який транслювався на всіх центральних телеканалах України. Завершальним сюрпризом був дует Боно з українським виконавцем Тарасом Тополею, з гурту Антитіла, який з перших днів повномасштабного вторгнення вступив до лав Територіальної оборони.
Саме після цього концерту з'явилась ідея зробити такі концерти регулярними. Після виступу Боно метро стало ще одним символом незламності української нації, а також сигналом того, що міжнародні зірки на боці України та готові її підтримати.
Як це працює?
За словами радниці з питань комунікацій керівника Офісу президента Дарії Зарівни, ідея виступу в метро зачіпає міжнародних артистів — їм імпонує не лише підтримка України, а й сама локація, адже безпека має бути понад усе — і саме це може забезпечити Київський метрополітен.
Приготування для подій різняться: якщо метрополітен надає приміщення (станцію метро), то вже організатори облаштовують її відповідним чином — ставлять імпровізовану сцену, влаштовують кінотеатр, простір для пресконференцій, інтерв'ю чи інших подій. Так, саме в Київському метрополітені проводились зйомки спеціального епізоду шоу Девіда Леттермана "Мій наступний гість не потребує представлення" з президентом України Володимиром Зеленським, який вийшов на Netflix у грудні 2022 року.
Та метро стало майданчиком не лише для подій такого масштабу — за словами начальника Київського метрополітену Віктора Брагінського, окрім буквально міцної стелі над головою та захисту, метро повсякчас дозволяло містянам послабити стрес. Так, на станціях регулярно бували аніматори, які розважали дітей, проводили тренінги психологи, навіть виступав оркестр нацгвардії.
Як організувати концерт у метро?
Концерт Вєрки Сердючки на станції метро "Майдан Незалежності" в Києві
Якщо до повномасштабного вторгнення алгоритм проведення культурного заходу в метро був достатньо легким і зрозумілим, то зараз це доступне не кожному артисту. По-перше, все треба погодити з КМВА — там вирішать, чи захід доцільний, чи дозволяє його проведення безпекова ситуація, які для цього потрібні ресурси й так далі. І якщо відповідний дозвіл команда заходу таки отримує, то перед ними одразу постають нові виклики: концерти в метро організаційно відрізняються від інших — для цих виступів команда мусить з нуля побудувати повноцінну сцену, налагодити світло та звук. У процесі їй допомагатимуть і фахівці метрополітену.
Виступи проводяться у двох форматах — концерти з 250 глядачами (розсадка) та концерти, на яких можуть бути присутні до 800 гостей. Потрапити на них можна за запрошеннями, якими переважно займаються ЗСУ, МВС та Територіальної оборони; також організатори співпрацюють із волонтерськими організаціями, госпіталями та "Укрзалізницею".
А це точно працює?
Концерт до Дня Незалежності в метро Києва
Одним із найпам'ятніших концертів під час війни став концерт, присвячений Дню Незалежності України, який був проведений саме в метро. На ньому виступили декілька десятків артистів, серед яких Go_A, Бумбокс, Джамала, та інші. Прямі включення робили Imagine Dragons, Coldplay та Стінг. На Youtube концерт переглянули 400 000 разів.
Фінал відбору на Євробачення в Україні
Також у Київському метро проводився фінал Національного відбору пісенного конкурсу Євробачення-2023, на якому переміг гурт TVORCHI, який буде представляти Україну на конкурсі, що цьогоріч відбудеться у Ліверпулі. Сам відбір проводився за таких умов уперше — на глибині 90 метрів та за допомогою генераторів, адже відбувався 17 грудня, наступного дня після чергової масованої ракетної атаки росії, що вкотре призвела до дефіциту електроенергії.
Ще одним успішним кейсом був новорічний концерт "Єдині. В новий рік разом", який так само проходив на станції метро "Майдан Незалежності". Серед глядачів були особливі запрошені гості, які наближають перемогу України – військові, лікарі, енергетики та залізничники. Тоді на концерті виступили 30 артистів — серед них і вже відомі (як-от Океан Ельзи), і ті, що набули популярності вже під час повномасштабної війни. Ясна річ, організація заходів такого масштабу під час війни на об'єкті критичного значення (станції метро) — завдання не з простих. Тому переважно такі заходи проводять державні установи, а потрапити на такий захід було нелегко.
Не всім киянам, утім, таке рішення було до вподоби. Адже від самого початку повномасштабного вторгнення росії станції метро Хрещатик та Майдан Незалежності працювали виключно як укриття та як майданчик для проведення культурних заходів, тобто поїзди там не зупинялись. Також був закритий перехід між цими двома станціями. На самі концерти можна було потрапити лише за запрошеннями та списками, які формували координатори ЗСУ, МВС та Територіальна оборона. Коли ж у місті лунала повітряна тривога в день проведення певного заходу, і кияни намагались потрапити на станції в укриття, формувались величезні черги й потрапити в безпечне місце було дуже складно. Але вже з 20 грудня 2022 року станції метро Хрещатик та Майдан Незалежності почали працювати у повноцінному режимі, з висадкою та посадкою пасажирів.
Черга на вхід до станції метро Хрещатик
Говорячи про майбутнє культурних заходів у метро, Наталка Макогон переконана, що інтерес до таких майданчиків точно не зникне, адже в багатьох світових метрополітенах знімальні роботи або заборонені, або процедура є настільки складною, що компанії та артисти не готові її проходити. Тому ексзаступниця начальника Київського метрополітену впевнена, що цей напрямок буде розвиватись.
Ще більше корисних рішень!
Метро — один з об'єктів критичної інфраструктури столиці, куди ховаються десятки тисяч людей під час атак росіян. Наразі 46 підземних станцій працюють у цілодобовому режимі як укриття. Вони забезпечені питною водою, санітарними вузлами, вентиляційною системою, інтернетом. А в березні 2023 року Міжнародна організація з міграції надала Київському метрополітену гуманітарну допомогу — розкладні стільці, ковдри та матраци. Вони мають зробити перебування мешканців столиці на підземних станціях під час повітряних тривог комфортнішим.
"Допомога буде розподілена на кожну підземну станцію, яка використовується як укриття. Для того, щоб отримати стільці, необхідно звернутися до чергового персоналу на станції. Ковдри та матраци будуть використовуватися у випадку довготривалої повітряної тривоги (понад 12 годин)",— каже міський голова Віталій Кличко.
А поки метро залишається надійним прихистком — для містян та української культури.
Артпотяг, який курсуватиме у Київському метрополітені Фото: КМДА
Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.
