Война на Ближнем Востоке: как и почему снова вспыхнул израильско-палестинский конфликт

Фото Reuters

Юрий Иженко

На Близькому Сході – нове загострення найдавнішого із тамтешніх конфліктів: арабсько-ізраїльського.  

Держава Ізраїль вже другий тиждень живе у стані війни. З 10 травня рух «Хамас», який контролює сектор Газа, бомбардує територію країни ракетами. Зазвичай погано озброєні бойовики випустили вже понад 3700 ракет, і коли вони зупиняться – невідомо. Розповідаємо, як і чому Ізраїль та Палестина знову у війні.

Що відбувається у Ізраїлі та Палестині зараз?

Якщо коротко, попри чутки про перемир'я, бої тривають.

Ізраїльтян, втім, рятує система протиракетної оборони «Залізний купол». Її установки збили до 90% палестинських ракет. Усе відбувається прямо в небі на очах людей: ракети «Кассам» насуваються на міста, їм назустріч мчать ізраїльські ракети-перехоплювачі, лунають вибухи.

Фото Reuters

Частина снарядів все ж проривається, тому мешканці єврейської держави звикають до нового ритму життя, коли почувши сирену, слід кидати все і бігти до бомбосховища. Аеропорти у Ізраїлі закриті через обстріли.

Є і жертви: відомо про 10 загиблих, серед них двоє дітей, і дві сотні поранених ізраїльтян (зрозуміло, є і матеріальні втрати, як-то спалені автівки і потрощені будівлі).

Багато спостерігачів співчувають палестинцям, але немає сумнівів, що «Хамас» обрав максимально брудну тактику війни. Бойовики навіть не намагаються стріляти по військових об'єктах, ракети падають на житлові квартали Єрусалиму, Тель-Авіва, Сдерота та інших міст. Ба більше, хамасівці не можуть не знати, що ізраїльська армія завжди стріляє у відповідь.

Попри це, вони запускають ракети прямо з-посеред Гази, найбільшого міста сектора, риють тунелі і складують зброю серед житлових будинків. Фактично, члени організації ховаються за спини беззбройних палестинців, аби Армії Оборони Ізраїлю було важче контратакувати (таку ж тактику ми не раз бачили від терористів на Донбасі).

Ізраїльтяни відповідають?

Ще й як. Уряд Беньяміна Нетаньягу відреагував десь так, як і очікувалося: військовою операцією «Вартовий стін». З 10 травня ізраїльтяни проводять масштабні авіанальоти на сектор Газа (у одному з них задіяли 160 одиниць бойової авіації).

Фото Getty Images

У ЦАХАЛ хваляться, що вбили Басема Іссу, одного з військових лідерів Хамасу, ще ряд командирів, знищили штаби, ракетні установки і склади зброї (та й взагалі вразили сотні цілей). Як виявилося, бойовики збудували цілу систему підземних тунелів, ось їх армійці і руйнують.

Як пише «Радіо Свобода», ізраїльтяни перед авіаударами заздалегідь попереджають мирних мешканців Гази, аби ті встигли втекти. Але потужність бомб та ракет, щільна забудова і хамасівська тактика «живого щита» беруть своє: обрушуються житлові будівлі, ООН повідомляє про 116 загиблих цивільних, влада сектору стверджує, що серед – них десятки дітей.

Фото Reuters

Так, якщо від початку: а через що взагалі воюють цього разу?

Як це було вже не раз, почалося все в Єрусалимі, а першою «гарячою точкою» став квартал Шейх-Джаррах у східній частині міста. Якщо коротко, до 1967 року Східний Єрусалим належав Йорданії, влада якої начебто відібрала цю ділянку у євреїв і поселила туди палестинців.

Потому ізраїльтяни зайняли все місто, і тепер нові єврейські власники землі хочуть вигнати арабів (мовляв, ті зайняли чужі будинки). Справа дійшла до Верховного суду Ізраїля, котрий якраз 10 травня мав визначити, чи виселяти родини з їхніх домівок.

Через це 6-10 травня тисячі палестинців влаштували протести у центрі Єрусалима. Далі ж за принципом «наших б'ють» частина арабів влаштували потасовку з такими ж войовничими єврейськими поселенцями (дійшло до кидання камінням і стільцями), а згодом і з поліцією. Натовп метав у силовиків каміння (улюблена тактика палестинців) і зводив барикади.

Правоохоронці відповіли жорстко: закидали протестувальників шумовими гранатами, стріляли в них гумовими кулями і запускали сльозогінний газ. Поліція врешті розігнала арабів, задіявши навіть бронемашини з водометами і кінноту. Палестинці заявили про 205 поранених.

Найцікавіше, що протести досягли мети: генпрокурор Ізраїлю Авіхай Мандельбліт наказав зупинити процес виселення. Однак тут включився «Хамас», бойовики якого вимагали від ізраїльтян відступити з Храмової гори Єрусалима, а не отримавши відповіді, запустили ракети.

Фото Reuters

Тобто вся війна тут через суперечку за кількадесят квартир? 

Залежно від того, з чийого боку дивитися. «Палестинці намагаються видати спір через нерухомість між приватними особами за питання національного значення», – заявили у МЗС Ізраїлю. Самі арабські протестувальники незгодні і вважають, що єврейська держава свідомо «виживає» арабів з Єрусалиму.

«Якщо ми не станемо за цих людей тут, [виселення] далі [буде] з мого дому, її дому, його дому і у кожного палестинця, який живе тут», – розповів Башар Махмуд, один із учасників акції. За даними ООН, таке виселення, станом на 2016 рік, загрожувало понад 800 людям.

Додамо, що ще вибуховішою ситуація стала через те, що «бойові дії» відбувалися поряд зі священною для мусульман мечеттю Аль-Акса, причому ізраїльські правоохоронці взяли штурмом одну з будівель храмового комплексу.

Фото Getty Images

Між іншим, попереднє велике арабське повстання 2000 року, «Інтифада Аль-Акси» спалахнуло якраз після того, як прем'єр Ізраїлю Аріель Шарон відвідав Храмову гору (вона є святим місцем і для юдеїв).

Хоча справа тут не лише у релігії, а в питанні «Чий Єрусалим?». Палестинські патріоти вважають Східний Єрусалим своїм містом. Мовляв, у 1967 році ізраїльська армія захопила його незаконно, а у майбутньому там має бути столиця Палестини. Недарма протестувальники-араби також скандували «У духовний спосіб і кров'ю ми повернемо Аль-Аксу».

У згаданому Тель-Авіві з цим категорично незгодні. Позиція влади єврейської держави така: Єрусалим – саме їхнє древнє місто. «З 1004 року до нашої ери, коли цар Давид заснував Єрусалим як столицю єврейської нації, єврейська присутність у місті була постійною, як і [єврейська] духовна прихильність до нього», – заявляли у МЗС країни. Сам Нетаньягу ще раз підтвердив цю позицію у 2015 році, заявивши, що Єрусалим буде столицею лише Ізраїлю (поступатися одним зі світових культурних центрів країна не збирається).

Це протистояння називають найжорсткішим за багато років. Чому?

Справа не лише в кількості ракет. У арабо-ізраїльському конфлікті є новий фронт.

Раніше проти ізраїльської влади виступали головно мешканці палестинських територій (Гази та Західного берега Йордану), які воювали з поліцією і армією. Зараз же зараз бунти у самому центрі Ізраїлю влаштовують араби, які живуть і працюють там, є громадянами цієї держави.

Головною «гарячою точкою» стало місто Лод поблизу Тель-Авіва. У перші ночі конфлікту групи арабської молоді влаштували тут розгром: нищили автівки, підпалювали синагоги і будинки євреїв, кидалися камінням і навіть нападали на лікарню. Далі вони влаштували вуличні сутички з єврейськими активістами, які прибули на допомогу своїм.

Дуже скоро виявилося, що: а) заворушення не лише у Лоді, б) євреї так само влаштовують «вуличну війну» з арабами. У Бат-Ямі гурт молодих євреїв спочатку громив арабські кафе і магазини, а потім вони зупинили і жорстоко побили місцевого мешканця Саїда Мусу, батька чотирьох дітей, лише за те, що він був арабом.

Фото The Times of Israel

Тим часом у Акрі такий же натовп арабів накинувся з камінням і палицями на єврея-вчителя (перед тим тут спалили знаний на все місто єврейський ресторан). Ізраїльська преса пише про 849 підпалів автівок євреїв, понад 1000 випадків, коли пошкоджували будівлі.

Взагалі новини першого тижня дечим нагадували воєнні хроніки: групи радикальних молодиків з обох боків влаштовували сутички, били перехожих і одне одного, підпалювали магазини, домівки та храми, доходило до стрілянини. Заворушення відбулися у Хайфі, Акрі, Беер-Шеві, Тіверіаді, Рамлі і ще ряді міст. У Яффі невідомі кинули бомбу у арабський будинок, поранивши двох дітей, днем раніше тут тяжко побили 19-річного ізраїльського солдата. На півдні Ізраїлю протестувальники блокували дороги, запаливши шини.

Як повідомляє у репортажі видання «Лівий берег», це вже далеко не потасовки між сусідами. Арабів до поля бою підвозять автобусами невідомі організатори (тим часом «Хамас» прямо закликає влаштувати повстання). У євреїв теж не лише самооборона своїх кварталів: тут виділяються активісти ультраправих партій і футбольні хулігани, котрі свідомо їздять на бійки з арабами.

Навести лад у містах змогли лише силовики з автоматами в руках. Міністр оборони Ізраїлю Бені Ганц оголосив ситуацію «надзвичайним станом» та відправив на підмогу поліції батальйони МАГАВ (аналог нашої Нацгвардії), які зупиняють погроми. По всій країні правоохоронці затримали вже 1000 людей – за участь у заворушеннях. Зараз незадоволені араби вдаються вже до мирних страйків. Втім, як підсумував мер Лода Яір Ревіво, «все, що ми зробили за роки [для мирного співмешкання арабів і євреїв] вилетіло в трубу».

Фото Reuters

І що ж саме так розлютило арабів?

На це питання можна відповісти коротко: по-перше, серед арабів було дуже багато «мовчазних незадоволених», а зараз знайшовся привід проявити свою злість. Тем, здатних розсердити середнього палестинця, вистачає. Перемовини про створення окремої палестинської держави з 90-х не особливо просунулися, а у самому Ізраїлі чимало з них відчувають себе людьми «другого сорту».

«Знесення домівок палестинців у окремих районах, епізодичні зіткнення арабів і євреїв, агресивна поселенська політика Ізраїлю, зубожіння і радикалізація через пандемію COVID-19, розчарування у власному політичному проводі у Рамаллі [офіційна Палестинська національна адміністрація, ПНА] – все це безконтрольно накопичувалося, і ось результат», – написав Ілія Куса, експерт Інституту Майбутнього.

До того ж, за оцінкою The Guardian, багато арабів апріорі асоціюють себе з палестинською державою, тому упереджені до Ізраїлю і готові бунтувати. Хоча попри заяви критиків про «расизм», у єврейській державі араби обираються мерами, вільно користуються своєю мовою, у парламенті є дві арабські фракції «Спільний список» і «Ба'ам». А під час вакцинації від COVID-19 ізраїльські медики на рівних умовах щеплювали Pfizer'ом і громадян-арабів (навіть зі східного Єрусалима) і євреїв.

А чого хоче досягти Хамас, просто помститися?

"Офіційно" ця організація хоче створення повноцінної Палестинської держави і поступок від Ізраїлю. Сил добитися цього у них зараз немає, зате є чудова можливість показати, що бойовики виступають «месниками» за страждання палестинців.

«Протести у Єрусалимі привертають увагу світу – особливо мусульманського. Військові удари «Хамасу» дозволяють їм казати, що це захист палестинців, доки ПНА бездіє, або навіть допомагає, окупації через співпрацю з Ізраїлем», – пояснює Деніел Байман, експерт Центру близькосхідної політики. Простіше кажучи, організація хоче заслужити повагу і симпатію рядових арабів, аби стати партією №1 серед палестинців.

Фото Reuters

Складна політична гра – ось що, найпевніше, ведуть Ісмаїл Ганія та інші лідери руху. Вони виставляють невдахами Махмуда Аббаса та його «офіційну» владу палестинських територій, рух ФАТХ. Аббасівці і без того непопулярні серед арабів через закиди про корупцію, а тут ще й виходить, що ПНА з тактикою «домовлятися з Ізраїлем» за роки не добилася нічого, зате «Хамас» за два тижні влаштував хаос у єврейській державі, змусивши з собою рахуватися.

З таким «багажем» радикали з Гази планують іти на вибори. Це не жарт, у Палестинській автономії будуть вибори до парламенту, де хамасівці можуть законним способом скинути Аббаса і стати владою. Не виключено, що у обмін на обіцянки миру вони планують вибити з Ізраїлю і якісь економічні поступки для сектора.

Гаразд, то чого чекати далі?

«Для досягнення своїх цілей за допомогою воєнної кампанії Ізраїлю знадобиться час», – абстрактно заявив Беньямін Нетаньягу, на практиці ж авіація Армії Оборони Ізраїлю продовжує бомбардувати Газу.

Фото Reuters

Найпевніше, ізраїльтяни не зупиняться, поки не знищать абсолютно всі об'єкти і діячів «Хамасу» (і інших угруповань, як-то «Ісламський джихад»), до яких можна дотягнутися. Зразково-показова перемога єврейській державі потрібна, аби наступного разу спогади палестинців про розгром віднадили усіх охочих знову воювати з Ізраїлем. Явно є і практичніше завдання, знищити бази і запаси зброї, аби хамасівці не застосували їх у наступній війні.

Інша справа, що самі бойовики теж зупинятися не збираються. За даними ізраїльської армії і спецслужб, у «Хамасу» в запасах може бути від 7 до 30 тисяч (!) ракет, яких вистачить ще на кілька тижнів обстрілів. Тому їхні командири готові до перемир'я лише на своїх умовах – жоден ізраїльський прем'єр-міністр на таке не піде, і це ще одна причина, чому війна може продовжитися.

Змінити на краще ситуацію можуть хіба що Сполучені Штати Америки. Джо Байден вже висловився: ізраїльтяни мають право на самозахист (США навіть блокували резолюції ООН з осудом Ізраїлю), але зобов'язані дбати і про мирних палестинців.

У Білому Домі хочуть припинення вогню і зберігають шанси його добитися. США мають вплив і на Нетаньягу (бо надають Ізраїлю військову допомогу на мільярди доларів), і на арабський світ (завдяки зв'язкам з Еміратами, Саудівською Аравією та Єгиптом). Європейський Союз взаємодіє зі Штатами у цьому питанні, тож на них регіону і лишається сподіватися.