24 героя Азовского моря: о плененных Россией ребятах

Фото: з Facebook "Повернись живим"

Александра Ярлыкова

25 листопада прикордонні російські кораблі здійснили відкритий акт агресії проти кораблів Військово-морських сил ЗС України, які, за даними ВМС України, проходили плановий рейд до Маріуполя із дотриманням всіх міжнародних норм.

У керченській протоці окупанти протаранили український рейдовий буксир «Яна Капу», а коли наші кораблі почали рух на вихід з протоки, росіяни почали їх переслідування і відкрили вогонь. На трьох суднах було 24 українця. Шестеро із них були поранені, четверо вже прооперовані.

Наразі російські окупанти «судять» полонених українських військових. За останніми даними, вже 15 військовослужбовців незаконно арештовані, ще дев'ятьом так звані окупаційні "суди" обиратимуть міру запобіжного заходу.

ВМС України обіцяють боротися до останнього, щоб повернути захоплених українців. Тим часом наші громадяни збирають кошти на допомогу полоненим українським морякам, яких зараз утримують в Криму. Станом на першу годину ночі 28 листопада українці вже зібрали 128 тисяч 297 гривень.

Збирають допомогу українським заручникам і в окупованому Криму.

У цьому матеріалі «Рубрика» зібрала історії 24 українців, які потрапили у полон до агресора. Хто вони? Звідки? Скільки їм років? Про це читайте нижче. Матеріал буде оновлюватися.

КАТЕР «БЕРДЯНСЬК»

Роман Мокряк

1 / 3

Капітан малого броньованого артилерійського катера «Бердянськ», 31 рік (1986 р.н. Кіровоградська область). Лейтенант.

До анексії Криму 5 років служив на єдиному українському підводному човні «Запоріжжя», який потім захопили росіяни. Після цього він переїхав до Одеси, навіть незважаючи на те, що там йому не було, де жити, повідомляють волонтери фонду «Повернись живим".

«У 2015 році моряк жив у 15-місному кубрику ракетного катера «Прилуки» в Одесі. На березі місця для нього та інших 14 моряків, які вийшли з півострова, в той час, на жаль, не знайшлося», — пишуть волонтери фонду.

Він відомий своєю авторською тактикою протидії флоту окупантів «Вовча Згая». Мокряк озвучив ідею атакувати «москітним флотом» кораблі ВМС РФ.

Юрій Без'язичний

Старший матрос, 28 років (1990 р.н., Одеська область).

Закінчив Одеський Національний Морський Університет. Юрій одружений та має сина.

Андрій Артеменко

Старший матрос, 24 роки. Родом з Новоукраїнки (Кіровоградська область).

Уже брав участь у спецоперації – під час анексії Криму виходили з півострова до Одеси на ракетному катері «Прилуки». Нещодавно уклав вже другий контракт з Військово-морськими силами Збройних сил України.

Андрій Ейдер

1 / 3

Матрос, 19 років (1999 р.н), наймолодший з усіх полонених. Родом з Одеси.

Батько хлопця Дмитро Ейдер написав, що пишається своїм сином. На цей пост відгукнулися більше 13 тисяч користувачів, дякуючи батькам за мужнього молодого чоловіка.

Увечері 26 листопада Андрій телефонував своїй дівчині та повідомив, що отримав поранення і його прооперували.

Богдан Головаш

Випускник Кременчуцького військового ліцею 2011 року, 22 роки (1996 р.н.). Як повідомив екс-керівник цього навчального закладу Володимир Поляков, Богдан – кременчужанин. Має брата-близнюка, який навчається у медичному виші. Сам же хлопець по завершенню військового ліцею вступив до Академії ВМС ім. Нахімова у Севастополі. Це саме ті курсанти співали Гімн України вже в окупованому Криму. А потім разом з навчальним закладом покинув Крим після окупації Росією. Навчання продовжив в Одесі.

Також відомо, що був старшим моряком на кораблі «Бердянськ», який разом з катерами «Нікополь» та «Яни Капу» захопили у Креченській протоці.

Денис Гриценко

Капітан 2 рангу, 34 роки (1984 р.н.), Миколаїв.

КАТЕР «НІКОПОЛЬ»

Богдан Небилиця

Командир МБАК «Нікополь», 24 роки. Старший лейтенант. Народився у Сумській області.

Став відомим ще у 2014 році. Тоді він вчився у Севастопольській академії ВМС і, коли над академією підняли російський прапор, хлопці почали співати гімн України. Закінчував навчання уже в Одесі.

Для Богдана першим місцем служби був ракетний катер «Прилуки», де він був командиром ракетно-артилерійської бойової частини. Капітаном судна став у 2016 році.

Сергій Цибізов

Комендор-сигнальник, матрос катера «Нікополь», 21 рік (1997 р.н.). Родом з Хмельницької області.

Те, що шепетівчанин Сергій Цибізов став бранцем Росії, підтвердив його батько. Чоловік дізнався про це наступного дня після затримання військових моряків. Сергій зателефонував з невідомого номера та повідомив, що перебуває у Криму.

За словами батька, його син півроку служить контрактником у Військово-Морських Силах.

Вчора  він передав через адвоката Оксану Железняк записку рідним. "У мене все добре. Не хвилюйтеся. Всіх люблю, цілую!", – коротко написав 21-річний моряк у записці.

Андрій Оприско

Старший матрос, 27 років (1971 р.н.), з Львівщини. Андрій Оприско родом із Надітичів Миколаївського району.

Навчався у Рівненській академії водного господарства. У 2016 році він підписав контракт ВМС України.

Службу проходив на бойовому кораблі "Шостка". Відколи Чорноморський флот отримав нові швидкісні бойові катери (2017 р.), він перевівся служити штурманом на один з цих катарів, де виконував бойові патрулювання морських просторів біля берегів, де відбуваються бойові зіткнення.

Сергій Попов

Капітан-лейтенант, 27 років, (1991 р.н.), Донецька область

В'ячеслав Зінченко

Старший матрос, 20 років, (1998 р.н.), Кишинів

Владислав Костишин

24 роки (1994 р.н.), Черкаська область

Андрій Драч

Член екіпажу, оперуповноважений 7-го управління Головного управління військової контррозвідки СБУ, старший лейтенант.

РЕЙДОВИЙ БУКСИР «ЯНА КАПУ»

Олег Мельничук

Командир «Яни Капу», 23 роки (1995 р.н), наймолодший з капітанів затриманих суден. Родом з Черкащини, зі Сміли.

Керував буксиром Яна Капу, який протаранили росіяни.

Євген Семідоцький

Матрос, 20 років (1998 р.н.). Народився у селище Троїцьке Луганської області. Коли хлопцю виповнилося 7 років, разом з батьками переїхав до міста Сватове. Із 2005 до 2014 року навчався у школі №2 у Сватовому, після дев'ятого класу здобув освіту слюсаря з ремонту автомобілів.

У коментарі Радіо Свобода родичі хлопця розповіли, що рішення стати матросом у Євгена з'явилося одразу після школи. Родина підтримала цю ідею, адже дотримується принципу: головне, щоб Євгену було добре, якщо ця діяльність йому подобається, то навіщо перешкоджати?

До підліткового віку хворів на астму. Лікування допомогло перебороти цей діагноз і вже колишня хвороба не завадила стати матросом. «Він спокійний, врівноважений, дуже сильний за характером, завжди йде до своєї мети, досягає того, що запланував, допомагає рідним та друзям, не кидає в біді і взагалі дуже добрий», – кажуть родичі.

Служив за контрактом, залишалося ще рік-півтора до завершення служби.

Володимир Терещенко

Старший матрос, 24 роки (1994 р.н.), з Дніпра

Михайло Власюк

Старший матрос, 34 роки (1984 р.н.), з Києва

Віктор Безпальченко

Старший матрос, 31 рік (1987 р.н.), Херсонська область

Володимир Лісовий

Командир дивізіону суден забезпечення військово-морської бази «Південь» ВМС України (військова частина А-1728), капітан 3-го рангу, 34 роки (1984 р.н.)

Андрій Шевченко 

Мічман

Володимир Варімез

Старший матрос, 26 років (1992 р.н.), з Одеської області.

Сергій Чуліба

Старшина, 26 років (1992 р.н.), з Херсонської області

Юрій Будзило

Мічман, 46 років (1972 р.н.), з міста Одеса

Василь Сорока

Член екіпажу, 27 років (1991 р.н.)

За словами батька, Василь Сорока у 2015 році добровільно підписав контракт і пішов захищати Україну.

«Він сам так вирішив. Звісно, ми переживаємо. Про те, що він у полоні, дізналися трохи раніше, ніж ЗМІ, нам повідомило його керівництво. Але ми пишаємося сином і віримо, що скоро він буде вдома. Чекаємо на тебе, Василю», — каже батько Віктор Сорока, який раніше очолював райраду в Одеській області, а зараз – депутат обласної ради від націоналістичної партії Свобода.