fbpx
Сьогодні
Колонка 16:41 01 Чер 2021

Вакцинація від COVID-19: особистий досвід

Фото Reuters

Триває другий рік епідемії коронавірусу. І ризик заразитися продовжує існувати, навіть в умовах зниження статистики захворюваності в Україні та хибного відчуття полегшення після жорсткого карантину. Вірус нікуди не зникнув, а навіть навпаки – продовжує мутувати і рухатися світом, з новими та складнішими формами протікання хвороби. Нещодавно австрійські журналісти провели дослідження та підрахували, що серед мутованих штамів Covid-19 існують наступні:

  • британський варіант, що домінує в Європі, зокрема в Австрії, та Британії;
  • південноафриканський варіант (більш заразний та смертельний, ніж попередній штам), спричинив ізоляцію федеральної землі Тіроль (Австрія);
  • бразилійський варіант – погано піддається впливу вакцин;
  • каліфорнійський варіант – характеризується важким перебігом захворювання та слабкою дією вакцини на нього;
  • нігерійський варіант – вважається менш небезпечним, ніж інші штами;
  • індійський штам (подвійний мутант) – поєднує британський та південноафриканський штами.

На сьогодні в Україні відомо про існування південноафриканського та британського штаму коронавірусу, які спричинили на початку весни нову хвилю захворюваності. Експерти-інфекціоністи запевняють, що індійський штамп теж неминуче потрапить до України, і це лише питання часу. Зокрема, на сьогодні непоодинокі випадки цього штаму виявленні у сусідніх з Україною країнах – Польщі, Румунії та Туреччині. 

Ці сухі факти вкотре повинні наштовхнути читача на думку – а як захиститися?

Людство протягом своєї історії неодноразово переживало хвилі епідемій інфекційних захворювань. У більшості випадків (правець, віспа, поліомієліт, дифтерія) їх вдавалося зупинити виключно завдяки масовій вакцинації населення, так званому колективному імунітету. Тому для мене – середньостатистичного українця, це питання було вирішено на користь вакцинації ще заздалегідь до появи першої вакцини проти коронавірусу. Так, я розуміла, що ні превентивні профілактичні заходи, ні мій сильний імунітет не захистить стовідсотково мене від зараження Covid-19 та ймовірно важкого протікання хвороби. Певні сумніви втім породжувала суспільна недовіра до вакцини – відсутність вичерпної інформації про щеплення, якість вакцини, яка ввозиться в Україну, її ефективність тощо. Однак рішення було прийнято. І коли у мене з'явилася на роботі можливість вакцинуватися однією з визнаних Всесвітньою організацією охорони здоров'я вакцин, я погодилася.

Як це було?

У травні цього року я стала однією із небагатьох українців, які отримали дві дози вакцини від коронавірусу (Comirnaty виробництва Pfizer/BioNTech), та на сьогодні вважаюся повністю вакцинованою.

Перше щеплення я майже не відчула і перенесла відносно легко. Хто робив щеплення від грипу, той зрозуміє мої відчуття, бо вони дуже подібні: біль у місці уколу, на вечір дня щеплення з'явилася втома та слабкість. Але за ніч усі симптоми зникли. Невелике уточнення – вакцина Pfizer/BioNTech несумісна з алкоголем. Усі вакциновані були попереджені про уникнення вживання алкоголю після щеплення протягом 2-3 днів. Мої колеги, хто не дотрималися цих рекомендацій, скаржилися на погіршення самопочуття, але це було, на щастя, для них некритичною реакцією. 

Другої дози вакцини, яку потрібно було отримати у проміжку 21-27 дня після першого щеплення, я остерігалася. Згідно офіційної інформації ВООЗ, у частих випадках друге щеплення викликає головний біль, озноб, підвищення температури. У день повторного щеплення все повторилося, як у перший раз: болюче місце уколу та слабкість на кінець дня. Однак вночі я прокинулася від неймовірного головного болю. Мігренями я не страждаю, тому одразу зрозуміла, що це побічна реакція вакцинації. 

Наступний день був, як в тумані, головний біль та слабкість не залишали мене. Анальгетики не діяли, як раніше, біль лише притуплювався, але не зникав. Я вирішила перевірити свій артеріальний тиск, бо моє погане самопочуття не було схожим ні на що, чим я раніше хворіла.

З'ясувалося, що мій артеріальний тиск був досить високим (як для мене, класичного гепатоніка) – 150/90. Стрибки артеріального тиску продовжувалися наступні два дні. Протягом цього часу я міряла і збивала високий тиск, пригнічувала головний біль обезболюючими препаратами. Такий хворобливий стан я відчувала протягом трьох днів після щеплення.

Повернувшись до роботи, я дізналася від своїх колег про аналогічні симптоми поствакцинального стану, які вони переживали, але були і ті щасливчики, хто не відчув особливого дискомфорту.  

Серед моїх спостережень, викликаних вакцинацією невеликого колективу, хочу виділити один момент. Майже третина мої колег, а це переважно люди середнього віку, з вищою освітою, відмовилися від щеплення, скептично поставившись до нього. Причини були різні: від страху померти від вакцини через недовіру до її якості до переконання, що вони не захворіють більше. Як на мене – це очевидний прояв сильних антивакцинальних настроїв у суспільстві, людських страхів від незнання чи відсутності вичерпної інформації про щеплення та вакцини.

На жаль, слід констатувати, що мляві темпи вакцинації в Україні пов'язані не лише з відсутністю необхідної кількості вакцин, але й зі слабкою комунікацією між владою, медиками та населенням, а також обмеженою інформаційною політикою державних інституцій. 

Лише 2 квітня на засіданні Ради національної безпеки і оборони України було прийнято рішення про затвердження Національного плану вакцинопрофілактики гострої респіраторної хвороби COVID-19, яким, зокрема, доручено Міністерству охорони здоров'я забезпечити проведення ефективної інформаційно-роз'яснювальної роботи щодо вакцинації населення. На сьогодні офіційну інформацію про епідеміологічну ситуацію в країні, дані про кількість хворих і вакцинованих можна отримати на офіційному сайті та сторінках у соціальних мережах Міністерства охорони здоров'я України. Втім очевидно, що силами одного Міністерства без залучення громадських організацій, політичних діячів, авторитетних представників шоу-бізнесу, популярних спортсменів подолати потужний антивакцинальний рух та скептичне ставлення людей до щеплення буде досить складно. У цьому випадку додатковим стимулом вакцинації є приклад уже щеплених від коронавірусу людей. 

Переживши ці складні три дні, я ні на хвилину не засумнівалася у своєму рішенні. Нарешті я почуватимуся спокійніше та впевненіше за своє здоров'я, нарешті позаду той час, коли при перших ознаках ГРВІ я бігла здавати ПЛР-тест, відмовляла собі в банальних радощах "живого" спілкування, і найголовніше – була обмежена у вільному пересуванні світом.

676

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: