"Ти просто перегрівся, заходь": чому ЗНО для юристів закінчилося скандалом
Фото segodnya.ua
У цьому році провести Зовнішнє незалежне тестування в Україні без скандалу не вийшло. Студенти-юристи топ-вузів країни масово критикують те, як влада підготувала і організувала ЗНО. За їхніми словами, іспити проводилися у нелюдських умовах, без будь-яких натяків на соціальну дистанцію, а самі завдання були неймовірно складними.
Те, як проходило тестування і який відгук отримало серед абітурієнтів, багато що говорить не тільки про юридичні факультети та організацію ЗНО для вчорашніх бакалаврів.
Скандал зі ЗНО для юристів — справжнісіньке дзеркало вад нинішньої системи освіти, яка, очевидно, зовсім не готова до повернення в оффлайн-режим із початку нового навчального року. Ситуація з коронавірусом не вщухне ще як мінімум кілька місяців, а це значить, що навчальним закладам необхідно буде виконувати всі запобіжні заходи: починаючи з забезпечення соціальної дистанції. Нездатність зробити це навіть на кілька годин під час проведення ЗНО говорить про те, що про великі проміжки часу мова йти поки не може.
Чому рядове тестування перетворюється на гучний скандал — у матеріалі "Рубрики".
ЛГБТ, помилки і втрата свідомості
3 липня на території України сотні студентів-юристів 4-го курсу здавали Зовнішнє незалежне тестування для вступу на магістратуру. Логіка ідеї проста — після навчання на бакалавраті студенти для продовження юридичної кар'єри повинні скласти єдиний тест. За його підсумками кращі зможуть без особливих проблем вступити на магістратуру.
Але в цьому році іспит запам'ятається скандалом. Відразу ж після тестування десятки абітурієнтів і викладачів вибухнули критикою як на адресу організаторів дії, так і на авторів запропонованих тестів. Претензій відразу кілька.
По-перше, тривалість ЗНО — близько 5 годин. Деякі студенти писали його в задушливих аудиторіях, де і натяку на соціальну дистанцію або захист від COVID-19 не було.
По-друге, рівень складності і політизованість. Окремі завдання були складені суто для практикуючих юристів. Деякі питання і зовсім виходили за межі освітньої програми. Автори тестів також вирішили включити питання про ЛГБТ, Крим і радянську владу, що студенти сприйняли безрадісно, адже такі питання мають чіткий політичний підтекст.
За словами студентки Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Юлії Горожанкін, 4-курсники писали 2 блоки ("Логіку" — 75 хвилин і всього 30 питань, а також "право" — 125 хвилин, де було вже 100 питань) у задушливих аудиторіях з 9:30 до 14:20.
"Тест писали без перерви. Коротка затримка, коли можна було перевести дух, була в процесі підписання протоколів першого блоку і відкриття протоколу другого. Під кінець написання першого блоку "логіка", сидячи в масках, у задушливій аудиторії з закритими через шум вікнами, ми були не в змозі писати наступний блок "право". В умовах пандемії не дотримувалася соціальна дистанція. У погано провітрюваних приміщеннях сиділо 30 абітурієнтів і 3 інструктора", — розповідає "Рубриці" Юлія.
Її колега з Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського на умовах анонімності розповіла, що її з одногрупниками змушували весь час сидіти в масці незважаючи на спеку і духоту в приміщенні.
"Після логіки мізки не варили, але ми без відпочинку почали робити право. Якщо чесно, десь в середині тесту мені вже просто хотілося відповідати навмання, тому що ламало спина і хотілося вийти на свіже повітря. Після здачі роботи до мене закралася думка, що англійська була легше, ніж право. При тому, що мій рівень англійської мови не вище А2 (частково через те, що останній раз англійська у нас була у першому семестрі другого курсу). Є ще фото черги на ЗНО з англійської — ми стояли на сонці. У одного зі студентів виявили температуру 37,6, після чого перевіряючий йому сказав: 'ну, це ти просто перегрівся, заходь'", — жахнулася дівчина.
Про погані умови і непрофесійну підготовку до проведення ЗНО говорить і студент юрфаку Київського національного університету імені Тараса Шевченка Кирило Овдій. "Зі мною дівчина писала разом, їй приблизно на 4-й годині на спеці стало погано, викликали медичну допомогу", — пояснив "Рубриці" Кирило.
За словами Овдія, особливу увагу варто звернути і на самі тести. У деяких питаннях були орфографічні і смислові помилки, а творці в цілому просто проігнорували господарське, земельне та фінансове право.
"Завдання були складені виходячи за рамки програми, затвердженої Українським Центром оцінювання якості освіти. Судячи з питань, цей тест був призначений для юристів-практиків, але не для студентів 4-го курсу, яких вчили теорії. Виробничої практики в 2 місяці не достатньо для розуміння декількох дисциплін, винесених на тестування", — додає Юлія Горожанкина.
Про проблеми з тестуванням написав і студент КНУ ім. Шевченко Євген Загородній. Його публікація у Facebook викликала хвилю обговорення і сотні реакцій з боку колег-студентів.
"За 2 з лишком години ми поглибили знання про комуністів, геїв, коронавірус і Крим (про пухку квасолю і викладачів, яким треба розповідати не більше трьох анекдотів на рік, дізналися під час логіки). Якщо в адвокатській конторі висить табличка, що адвокат захистить вас від обвинувачення, стягне аліменти, зареєструє ТОВ, приверне в держорган — ідіть до іншого адвоката. Судячи з усього, з нас хочуть зробити саме таких адвокатів, адже тестовий зошит був про все, але і ні про що. Її можна охарактеризувати як "жахливий сон філолога", настільки безграмотним був цей тест", — підкреслив Загородній.
У чому причина і що далі
В Україні ЗНО для юристів проходить вже 4-й рік поспіль. Один із затятих прихильників прийнятої системи, екс-заступник міністра юстиції Сергій Пєтухов відповів "Рубриці" на головні претензії з боку студентів.
Перша стосується умов проведення тестів. "Тестування не може проходити 5 годин, там, як мені здається, все відбувається за 4. І це не довго для такого типу оцінювання. Що стосується соціальної дистанції, то це обов'язок університетів, де пройшло тестування. Звичайно, все має відбуватися у безпечних умовах… Згоден, що ЗНО потрібно здавати в аудиторіях з кондиціонерами, але в нинішніх умовах це зробити складно", — підкреслив Петухов.
Друга — орфографічні помилки. "Є помилки, але мені невідомо, на якому етапі вони з'явилися. Хоча з того, що я бачив, вони не впливали на розуміння самого завдання і можливість його вирішення".
Третя — якість і рівень самих тестів. "Є затверджена програма і всі питання там прописані. Єдине, що б туди додав — право Європейського Союзу".
При цьому, за словами Сергія Пєтухова, найближчим часом комісія зі ЗНО все ж розгляне пропозиції про дискваліфікацію окремих питань.
"Завжди є претензії, що деякі питання некоректні або включають у себе дві відповіді. Це вже буде вирішуватися на рівні комісії. Також обговорюється питання з граничним балом за результатами тесту, щоб люди з достатніми знаннями пройшли на магістратуру. З того, що я бачу — ЗНО пройшло успішно. Щороку є достатньо студентів, які здивовані тестами, незадоволені або просто були не готові. У той же час, це прозорий і об'єктивний тест, який дає можливість підготовленим студентам показати свої знання", — підсумував Пєтухов.
"Рубрика" відправила запит до Українського центру оцінювання якості освіти з метою дізнатися позицію організації, яка безпосередньо займалася підготовкою ЗНО. Після отримання відповіді інформація буде додана у матеріал.
Читайте також — Е-освіта: чому це гра в довгу
