“Цивільні не знали, що робити з пораненими”. Навіщо проєкт фонду Притули навчає українців цивільної оборони
Прикордонник Олександр із позивним "Рижик" з власного досвіду знає, як вчасно і правильна домедична допомога рятує життя. У перервах між ротаціями військовий навчав рятувати людей в структурі Центрів готовності цивільних (ЦГЦ). Вкотре виїхавши на бойові позиції, Олександр отримав поранення — уламки від снаряда пробили його легені, пошкодили печінку, хребет, ноги та руку. Проте й після цього "Рижик" продовжив навчати людей.
У липні 2022-го перший Центр запустили в Полтаві, щоб надавати базову військову та безпекову підготовку. Ці тренінги для українців, які організовує проєкт від Благодійного фонду Сергія Притули, відвідали вже понад 29 тисяч людей у різних куточках держави. Зараз ініціатива діє у понад 60 осередках 17 областей України.
Розповідаємо про волонтерські курси цивільної оборони, навіщо вони й чому цей проєкт хочуть "віддати" державі.
У чому проблема?
До початку повномасштабної війни прикордонник "Рижик" вже мав бойовий досвід. Служив з 2015-го року по 2018-ий, а далі повернувся до цивільного життя. Олександр зустрів 24 лютого 2022-го року у Чернігові, звідки він родом. На захист міста став разом зі своїми товаришами.
У березневий день, коли росіяни вдарили авіацією по Чернігову, Олександр допомагав постраждалим. Він та його знайомі перебували поряд з місцем, куди окупанти скинули авіабомбу.
"Стався удар і ми одразу побігли туди. Передусім побачив жінку, у якої була масивна кровотеча кінцівки. Я вже почав діставати турнікет, в цей же момент до неї йшов інший чоловік зі шматком бинта. Питаю: «Що ти будеш з цим робити?» Каже: «Не знаю, просто хочу допомогти».
Він молодець, не стояв і не спостерігав. Хотів допомогти, та не знав як. І такі ситуації показали неготовність цивільного населення. Тому що поранених було багато, але більшість цивільних просто спостерігала", — пригадує Олександр.
"Рижик" під час служби. Фото надане ЦГЦ
Цей досвід згодом вплинув на рішення "Рижика" у вересні 2022-го року долучитися до львівського Центру готовності цивільних у ролі інструктора. На той момент він вже був мобілізований і між ротаціями проводив навчання для людей. У 2023-ому році отримав поранення, але продовжив навчати цивільних. На тренінги приходив навіть на милицях і відпрацьовував кількагодинні навчання.
"Якщо я не можу бути корисним на полі бою, то це не заважає зайнятися чимось іншим: покращити рівень знань у медицині або просто допомагати людям отримувати ці знання", — вважає чоловік.
"Рижик" під час тренінгу. Фото надане ЦГЦ
Яке рішення?
Головне завдання тренінгів — дати можливість підготуватися до мобілізації. Основа тренінгів — те, що може стати в пригоді військовим, окрім домедичної допомоги, це тренінги зі стрілецької та гранатометної справ, мінно-вибухової безпеки, навчання з основ пілотування дроном, радіозв'язку, картографії тощо.
Є в програмі ЦГЦ і тренінги з актуальних знань для цивільного життя в умовах війни, де інструктори розповідають правила поводження під завалами, алгоритми дій при радіаційній і хімічній загрозах. Окремі блоки — тренінги з інформаційної безпеки (протидія ІПСО — інформаційно-психологічним спецопераціям ворога, основи OSINT — розвідка на основі відкритих даних) та психологічний напрямок (психологічна самодопомога, ефективні комунікації з військовими, новий етикет воєнного часу, психологія полону тощо).
Базовий набір курсів у кожному місті однаковий, всюди є домедична підготовка, стрілецька справа, керування дроном, а от спеціальні тренінги в кожному свої і залежать від того, якого інструктора вдалося залучити або запросити. Більшість спікерів тренінгів — саме військові, які повертаються з ротацій чи ветерани.
"Головна ціль — розробка моделі підготовки цивільних до мобілізації та інших викликів війни. Це необхідність, елемент виживання України. Також це підготовка до опору та партизанщини, нагадування людям про війну. З 24 лютого ми живемо у новій реальності, де кожен цивільний має мати дві спеціальності: цивільну та військову. Ми маємо йти до ізраїльської моделі, де кожен цивільний має військові знання", — розповів національний координатор Центрів готовності цивільних Олексій Сердюков.
Олексій Сердюков на зустрічі з учасниками ЦГЦ у Полтаві. Фото надане ЦГЦ
Курси для цивільних Олексій, підприємець і волонтер Благодійного фонду Сергія Притули, почав готувати у червні 2022 року на запит людей і вимогу часу. Пілотний Центр готовності цивільних зробили у Полтаві, результат здивував — попит був шалений. Тому організатори описали досвід у вигляді інструкцій і далі команда фонду запропонувала формат знайомим активним волонтерам в інших містах. Спершу це були обласні центри, а далі проєкт пішов у менші міста, територіальні громади. На деякі курси Центрів у різних осередках одразу вишикувалася онлайн-черга з реєстрацій, як-от на домедичну допомогу восени 2022-го.
Сергій Притула вважає: "Ми живемо поруч з неадекватним сусідом. Найближча наша перемога може бути лише початком нетривалого перепочинку перед тим, як росія знову вирішить напасти або загарбати нас. Тому мусимо завжди бути готовими. Це основна ідея і мета наших Центрів готовності цивільних. Це історія про самоорганізацію громадянського суспільства. Поки наші Сили Оборони вже воюють на фронті, ми в тилу маємо вчитися жити в умовах війни, бути готовими підставити плече, поповнити лави війська. Таким чином, коли людина мобілізується, завдяки курсам уже має уявлення про те, в якій військовій справі буде корисна та ефективна".
Сергій Притула. Фото надане ЦГЦ
Автори проєкту Центрів готовності цивільних готові передати свої напрацювання державі, щоб вона використовувала їх у ще більших масштабах.
"Нам треба готувати не 20 тисяч цивільних за рік, а мільйон, щоб могли дати гідну відсіч, коли будь-який українець знатиме, як діяти", — вважає Олексій Сердюков.
Один з найбільших Центрів готовності цивільних працює в Житомирі. Його координатор Віталій Кузьмін говорить: Україні варто відновити й оновити практику навчання цивільної оборони — не лише на рівні предметів на кшталт "Захист України" чи "Допризовна підготовка". Це має бути мережа доступних тренінгів для всіх громадян дорослого віку, адже це забезпечує готовність і мобілізованість суспільства.
"Якщо на початку ми вважали, що проєкт покликаний надати цивільним необхідні знання для ефективної реакції на потенційні небезпеки, то нині бачимо, що проєкт стимулює людей до активної підготовки, сприяє формуванню свідомого громадянства та готовності взяти на себе відповідальність у випадку кризових ситуацій", — вважає Віталій.
Віталій Кузьмін під час тренінгу у Житомирі. Фото надане ЦГЦ
Як це працює?
Необхідно знайти сторінки Центру готовності цивільних у своїй області, обрати тренінг, зареєструватися та чекати дзвінка від волонтерів із деталями.
Оксані Колосовській з Рівного ці навчання допомагають переборювати страхи. А ще — їй стало легше говорити із сином та чоловіком, котрі стали на захист країни. Вона почувається з ними ніби на одній хвилі, коли може розповісти про зброю, якою вчилася користуватися у Центрах готовності цивільних. Жінка працює копірайтеркою, а у вільний час освоює військову справу.
"Коли прийшла зима, потік новин заполонив мозок… Треба було щось робити. Я боюсь крові, лякаюсь гучних вибухів. І ці тренінги допомагають", — ділиться Оксана. Вона дізналася про ЦГЦ у соцмережах. Після першого заняття наступні вже не пропускала.
На першому тренінгу Оксана вивчала домедичну допомогу, далі була стрілецька справа. "Коли взяла у руки автомат, то відчула, що це таке. Ніколи не стріляла, стрільцем не стану, але коли мені потрапить він до рук, я точно знатиму, що з ним робити", — пригадує жінка.
Найбільше Оксані запам'яталася гранатометна справа, навчають користуватися цією зброєю безпечно — без фактичного застосування гранатомета, а завдяки спеціальному застосунку на телефоні. Мобільний пристрій закріплюється на гранатометі та імітує поле бою, на екрані смартфона — віртуальні цілі.
"Маючи знання про те, як треба цілитися і куди, яку робити похибку на вітер чи швидкість цілі, ти стріляєш. Додаток одразу показує, чи вдалося підбити", — розповідає Оксана.
Оксана Колосовська під час тренінгу з ПТРК і гранатометів. Фото надане ЦГЦ
Інший учасник таких тренінгів має позивний "Вітер". Зараз він у лавах ЗСУ, цьогоріч 24 лютого склав присягу. Готувався та планував піти добровольцем, тому шукав, де отримати попередні знання. Оголошення про Центри готовності цивільних побачив у соцмережах. Перший тренінг, який чоловік відвідав у Вінниці, був про підготовку до мобілізації.
"Інструктор привіз багато спорядження, класно пояснив що треба і для чого. З цією інформацією я до лав ЗСУ приєднався підготовленим, якщо брати тему екіпірування", — каже "Вітер".
"Вітер" під час навчання у ЦГЦ. Фото надане ЦГЦ
Далі почав ходити на кожен тренінг, який проводив вінницький Центр. Хлопець розповідає, що вже у війську знання щодо використання зброї, протитанкових ракетних комплексів чи гранатометів знадобилися, багато чим зміг скористатися сам, а згодом цим досвідом ділився і з побратимами.
"Я бачу, що більшість людей будуть залучені в захисті держави у різні способи. Перший час, коли долучаєшся до лав ЗСУ, допомагає те, що ти приходиш не «нульовий», а маєш базу, плюс-мінус орієнтуєшся в тому, що відбувається", — зазначив чоловік.
Олександра працює бізнес-менеджером і у вільний час волонтерить, допомагає у Центрі готовності цивільних у Дніпрі. Долучитися до навчань їй запропонував координатор проєкту, потім дівчина побачила ще кілька публікацій у соцмережах.
"Коли у Дніпрі почалися дуже сильні обстріли, я зіткнулася з тим, що взагалі не усвідомлювала, як поводитись. Сходила на кілька тренінгів та зрозуміла, що там достатній обсяг інформації, щоб заспокоїти себе і щоб без паніки діяти в екстремальних ситуаціях", — поділилася Олександра.
Перший її тренінг був про поведінку під час обстрілу. Другий — стрілецька справа, третій — протидія ІПСО. Після останнього вона вирішила залишитися в спільноті ЦГЦ вже як волонтерка.
Олександра займається пошуком безпечного приміщення для проведення тренінгів, реєстрацією учасників, організаційними питаннями.
"Якось до мене підійшла дівчина на тренінгу з аеророзвідки, розповіла, що виїхала з окупованої території. Вона знайшла собі друзів якраз на наших тренінгах. Дівчина була дуже вдячна, розплакалась. Я зрозуміла, що ми не тільки навчаємо людей, а й допомагаємо знайти однодумців", — розповіла волонтерка.
Олександра під час тренінгу. Фото надане ЦГЦ
Як долучитися?
За участь у тренінгах немає фіксованої оплати. Вхід — за довільний внесок. Кожен курс окремий, на кожен потрібна нова реєстрація. Деякі навчання, як-от стрілецька справа, можуть відбуватися у два окремі дні (теорія і згодом практика в стрілецькому клубі або тирі), про це повідомляють окремим порядком.
Для реєстрації потрібно заповнити форму на сторінці Центру у вашому місті. Координатори зателефонують, підтвердять реєстрацію і повідомлять місце проведення.
Сторінки Центрів готовності цивільних по Україні можна знайти за цим посиланням.
Автори: Денис Булавін, Олександра Сиротенко
