На дощ, сонце і тінь: топ-10 найдивніших податкових рішень з усього світу

Аліса Смагіна

На утримання держави потрібні чималі кошти. В усьому світі податки — це саме ті гроші, які утримують величезний державний апарат, забезпечують державні закупівлі, фінансують науку, освіту і медицину, з них нараховуються зарплати бюджетникам і соціальні виплати.

Коли мова заходить про поповнення державного бюджету, політики, в тому числі і наші, стають вкрай винахідливими. І якщо українці тільки жартують про те, що "скоро ми будемо платити і за повітря", в інших країнах вже є діючі податки на сонце, на тінь, на дощ. Різниця в тому, що там, де такі податки вже давно не є приводом для мемів, вони дійсно працюють, а пересічні громадяни, що їх сплачують, мають можливість впевнитися наочно, куди і на що йдуть відсотки їхніх кровно зароблених грошей.

"РУБРИКА" зібрала для вас топ-10 найбільш чудернацьких, на перший погляд, податків зі всього світу, які насправді можуть вирішувати багато проблем і робити життя громадян значно цивілізованішим і комфортнішим.

У Польщі справді існує збір, що називається "Податок на дощ" (Podatek od deszczu). І в ньому є своя логіка. Це плата, яку поляки сплачують через виснаження водних ресурсів країни і пов'язану з цим посуху. Дощовий податок поширюється на власників нерухомості з недостатньою кількістю зелених насаджень, тобто біологічно активних територій.

• Як це працює?

У податковому обґрунтуванні зазначено, що невелика кількість дерев на ділянці обмежує накопичення вологи у землі і потребує більше ресурсів для відведення зайвої вологи у каналізацію. Мета збору — спонукати власників будівель саджати дерева і чагарники та засіювати газони, щоб запобігти повеням та збільшити природне утримання води. Збір затверджений ще у 2018 році і його сплачують всі об'єкти, де кожен вільний простір вимощений або забетонований.

Наступного року Podatek od deszczu очікують деякі зміни, він стане жорсткішим: якщо раніше стягування коштів здійснювалося лише з будівель площею від 3,5 тисячі квадратних метрів, то у 2022 році це значення планують зменшити до 600 квадратних метрів. Це означає, що під новий збір підпадуть не лише власники комерційних закладів, таких як підприємства, лікарні, житлові спільноти та кооперативи, а також власники деяких приватних будинків і більшість багатоквартирних будинків.

Шведська податкова система має право обкласти податком дивне ім'я дитини, що спричиняє дискомфорт під час його вимови. Нездатність правильно назвати дітей підлягає штрафу. Згідно з чинним законом, батьки дітей до 5 років зобов'язані показати ім'я своєї дитини у податкову, де його зобов'язані підтвердити. Якщо цього не зробити у зазначений строк, доведеться платити штраф у розмірі 5000 крон.

• Як це працює?

Податок на дивні імена було впроваджено в 1982 році для захисту авторських прав королівських імен та як захист дітей від шаленої фантазії батьків. Держорган блокує імена типу "Аллах", "Ikea" або "Brfxxccxxmnpcccllmnprxvclmnckssqlbb1116" (останнє було  спробою опротестувати закон — не вийшло). Не всі батьки приймають це правило: одна родина два тижні боролася з податковою службою за право дати своїй доньці ім'я Metallica, та навіть попри підтримку суспільства, ця історія не закінчилася для батьків перемогою.

З іншого боку, назвати дитину Google чи Lego в шведській податковій дозволили. Тож місце для фантазії все одно лишається. 

У боротьбі з епідемією зайвої ваги фіаско потерпіли всі цивілізовані країни. Усі, крім однієї — сталося це диво в Японії, завдяки "податку на жир", відомого як "Закон Метабо".

• Як це працює?

Закон вимагає, щоб чоловіки та жінки віком від 40 до 75 років щороку вимірювали свою талію. Якщо талія перевищує певний розмір (85 см для чоловіків та 90 см для жінок), "порушники" відправляються на заняття зі зниження ваги за рахунок компанії-роботодавця. Крім того, якщо таким чином компанії не можуть щорічно скорочувати кількість співробітників з надмірною вагою, вони мають сплатити штраф, який йде на фінансування програми охорони здоров'я людей похилого віку.

Цей захід було введено у 2008 році як спробу подолати ожиріння та зменшити поширення таких захворювань як діабет та інсульт. Спроба виявилася вдалою — за планів зниження рівня ожиріння населення на 25% протягом наступних семи років, наразі загальнонаціональний рівень ожиріння в Японії має показники лише 4,3%, що робить цю політику японської влади приголомшливо успішною.

У 2011 році в Угорщині набув чинності податок на різні фасовані продукти з високим вмістом солі та цукру, такі як чіпси, печиво, тістечка і навіть енергетичні напої та газовані напої; цукор додає близько 20 центів до вартості цих продуктів.

• Як це працює?

Вводячи цей податок, угорський уряд волів просувати здорове харчування та змусити своїх громадян робити більш здоровий вибір продуктів харчування. Дивно, але це спрацювало – від 59% до 73% споживачів скоротили споживання оподатковуваних продуктів.

З цією ж ціллю у квітні 2018 року Велика Британія запровадила податок на цукор у солодких напоях. Але замість того, щоб намагатися змінити поведінку споживачів, ідея англійського уряду полягала в мотивації підприємств використовувати менше цукру у своїх напоях. Відповідно до законодавства, напої із вмістом цукру понад 8 г на 100 мл оподатковуються у розмірі 24 пенсів за літр. Якщо ж вміст цукру становить від 5 до 8 г, то напій оподатковується у розмірі 18 пенсів за літр, а якщо вміст менший за 5 г, напій звільняється від податку.

Вплив був негайним і дуже позитивним для охорони здоров'я. Цукор, що купується через безалкогольні напої, зменшився приблизно на 30 г на сім'ю на тиждень, що, по суті, означає, що кожна людина почала споживати щотижнево на 3 чайні ложки цукру менше, ніж до введення податку. Сьогодні майже жоден безалкогольний напій у Великій Британії не містить цукру, і навіть у найпопулярніших напоях, таких як кока-кола, його набагато менше, ніж раніше. У Великій Британії типова банка кока-коли міститиме 11,2 г цукру, тоді як така ж банка в США — 39 г!

На Майорці, Менорці чи Ібіці за кожен день можливості насолодитися відпочинком беруть 1 євро. Так, саме цей євро і є податком на сонце. Назва красива, але за фактом, це туристичний податок — платять його всі приїжджі.

• Як це працює?

"Сонячний" збір існує більше 20 років. Враховуючи, що щороку острови відвідують близько 10 мільйонів людей, надходження від податку на сонце в державну скарбницю виявилися дуже суттєвими.

Зібрані завдяки податку на сонце кошти влада спрямовує на покращення туристичної інфраструктури, наприклад, очищення пляжів та прибережної зони від сміття, а також відновлення місцевого екологічного балансу.  

Натомість власники ресторанів та магазинів у Конельяно, містечку в регіоні Венето в Італії, відомому своїм сухим просекко, повинні платити близько 100 доларів на рік, якщо їх навіси або вивіски кидають тінь на громадські вулиці.

Тіньовий податок був запроваджений у 1993 році і мав застосовуватися на всій території Італії, але його прийняла лише влада Конельяно. Частина бізнесменів віддали перевагу демонтуванню з фасадів навісів і козирків, а ті, хто вирішив зберегти вигляд своїх закладів без змін, щороку поповнюють бюджет міста своїми внесками. Крім того, сплачувати податок на тінь власникам кафе та ресторанів доводиться не лише у сонячні, а й у похмурі дні. 

Який результат отнимало місто, крім поповнення казни? Введений податок допоміг відновити автентичний вид фасадів, які позбулися зайвих балдахінів і вивісок. 

Влада бельгійського регіону Валлонія запровадила податок, який допомагає рятувати Землю від глобального потепління.

• Як це працює?

Оскільки приготування м'яса на грилі виробляє від 50 до 100 г шкідливого вуглекислого газу, за нього поціновувачам барбекю доводиться платити по 20 євро за кожне користування відкритим вогнем. Приховати "виїзд на шашлики" не вдасться — над регіоном постійно літають вертольоти і квадрокоптери, які ведуть спостереження.

Хоча це може здатися досить смішним, податок на гази від великої рогатої худоби в Естонії справді існує, і його мета досить серйозна — це спосіб уряду спробувати запобігти забрудненню повітря та зменшити парниковий ефект.

• Як це працює?

Коли одна корова перетравлює траву, вона виробляє в середньому 350 літрів метану та 1500 літрів вуглекислого газу на день. За різними оцінками, на "коров'ячі пуки" припадає від 15% до 25% загальних викидів газу атмосферу. Податком у розмірі 5000 доларів оподатковуються всі великі естонські ферми з більш ніж 300 коровами. 

До речі, в Ірландії подібний податок коштуватиме фермерам усього 18 доларів за корову, а в Данії метеоризм у корів оцінюється вже в 110 доларів.

Цікаво, що це не стосується заводчиків інших тварин, які також роблять свій внесок у забруднення повітря.

Палички для їжі — традиційний для країн Східної Азії столовий прибор. Вони з'явилися три тисячі років тому, ними, незважаючи на ложки і вилки, і досі користується переважна більшість китайців. Щоправда, з 2006 року за можливість бути вірним традиціям громадяни Китаю сплачують особливий податок. 

• Як це працює?

Збір у розмірі 5% з продажу кожної пари паличок було введено з метою захисту лісів від вирубування. Щороку в Китаї використовується та викидається близько 45 млрд пар одноразових паличок для їжі, задля виготовлення яких знищується 25 млн дерев. Зрозумівши, що за таких темпів вирубки ліси в країні можуть зникнути найближчими десятиліттями, влада вирішила обкласти використання паличок для їжі податком. Влада вважає, що цей захід спонукає людей їсти багаторазовими паличками замість одноразових. 

Якщо ви вирішили поїхати кататися на лижах до Австрії, готуйтеся сплатити податок для лижників.

• Як це працює?

Доходи від цього податку йдуть прямо до медичних закладів, що надають допомогу при переломах. Цей податок не має фіксованої суми, оскільки він стягується безпосередньо на курорті, в якому ви зупинилися.

Податок на гіпс допомагає щорічно близько 150 000 лижникам, що отримують травми. І полегшує тиск на бюджети лікарень.

І наостанок – суперечливий податок з Уганди, який навряд чи зробив життя угандійців простішим (хіба що відірвав їх від екранів телефонів). Але ми не могли його оминути. Хочете зависати в соцмережах? Платіть. З 2018 року в Уганді було введено податок на соціальні мережі. 

• Як це працює?

Під дію оподаткування потрапили користувачі сервісів соціальних мереж, таких як Facebook та Twitter, та програм для обміну миттєвими повідомленнями та голосового зв'язку, таких як WhatsApp, які є дуже популярними в країні. Кожен день користування обходився угандійцям 0,055 долари. Метою такого податку стала боротьба з наслідками дезінформації і пліток в соціальних мережах.

Сподівання уряду на поповнення бюджету "податком на плітки" справдилися лише частково. Вже наступного року запровадження податку призвело до зниження кількості користувачів Інтернету, невиконання цільових показників доходів та соціальних хвилювань. Податкове управління Уганди, яке поставило за мету зібрати 284 мільярди угандійських шилінгів (77,8 мільйона доларів) з податку, змогло зібрати за рік лише 13,5 мільйона доларів. Сотні тисяч користувачів почали використовувати віртуальні приватні мережі (VPN), щоб оминути закон. А нещодавній аналіз уряду показав, що збори не платили понад 8 мільйонів із 20 мільйонів інтернет-абонентів країни. Тому з липня 2021 року суперечливий податок перетворився на податок на пакети даних. Втім, і це рішення викликало бурхливу реакцію у суспільстві. Що й не дивно: хоча у світі люди згодні платити навіть найдивніші податки: на сонце, тінь, дощ, — важливо, аби вони були зрозумілими та мали сенс для всіх. Адже держава має бути на боці людей, а не проти них.

↓Читайте також

Сам собі бухгалтер. Вчимося фінансової грамотності

Сезон податків для ФОП: скільки потрібно платити, як це порахувати і чи можуть з цим допомогти додатки