Жінок більшає у політиці: навіщо Україні гендерні квоти
Місцеві вибори 2020 року стали першими, в яких до партій висувають обов'язкові вимоги дотримання гендерних квот. Розібралися, наскільки ефективним є нововведення, як партії його дотримуються та з чим доводиться стикатися жінкам у політиці
В Україні, як і в більшості пострадянських країн, збережена система гендерної нерівності. Особливо це відчувається у сферах, які раніше вважались суто чоловічими, наприклад, у політиці. Прикладів, на жаль, вистачає, достатньо хоча б пригадати історію з "корабельною сосною" у Раді.
З чим доводиться стикатися жінкам?
У вересні прямісінько під Верховною Радою з'явився лабіринт — експозиція, яка демонструє, через що доводиться проходити жінкам, які вирішують будувати кар'єру в цій сфері.
Щоб вийти з лабіринту, необхідно пройти повз підвішене до стелі кухонне начиння, повз стереотипне мислення та "Ти ж дівчинка!" з усіх боків, повз зневажливі погляди та ганебні вислови чоловіків. Експозицію було встановлено за ініціативою "Жінки — це 50% успіху України" — соціального проекту, що спрямований на активізацію та підтримку жінок в громадському та політичному житті.
Основними проблемами та перешкодами для жінок у політиці називають сексизм, булінг, переслідування та цькування. Як зазначає адвокатеса Поліна Алдошина, у суспільній свідомості досі царює і побутова дискримінація, не кажучи вже про професійне поле: "Дискримінація жіночої праці відбувається не тільки в політичній сфері. Прибирання, прання, виховання дітей — все це здебільшого лежить на жінках, але домашня робота знецінюється".
Поліна Алдошина / Фото: "Рубрика"
"Потрібно в голові людей перебудовувати ці стереотипи. Як мінімум, власним прикладом. Вдумайтеся: у нас представницька демократія, жінки складають більше 50 відсотків населення України, а в політиці представлено до 20%", — наводить цифри юристка Поліна Алдошина.
Державні квоти. У партіях — не менше 40% жінок
Наприкінці минулого року було підписано новий виборчий кодекс, який передбачає впровадження гендерних квот на рівні 40%. Це означає, що у кожній п'ятірці партійного списку мають бути як мінімум 2 жінки та 2 чоловіка, а останнє "вільне" місце — на вибір. Квота існувала і раніше, з 2015 року. Але тоді вона була меншою — 30%, та необов'язковою. Її недотримання ніяк не карали, але стимулювали фінансово: якщо квоту було збережено, партія отримувала додаткове фінансування з бюджету. Тепер квота є обов'язковою: партіям, де квоту не збережено, відмовляють у реєстрації.
Чому введення цієї квоти важливе? Адвокатеса Юлія Лушпієнко вважає, що гендерні квоти у політиці дозволять Україні, серед іншого, піднятися на вищий рівень у досягненні гендерної рівності загалом. "В Україні чим нижчий рівень політичного управління — наприклад, ОТГ або міські ради, тим більше жінок знаходиться на виборних посадах. Це, в першу чергу, показник того, що жінки теж хочуть працювати на виборних посадах, вони мають необхідну освіту, досвід та кваліфікацію, але не завжди мають доступ до вищих рівнів, в тому числі через різні дискримінаційні явища", — ділиться спостереженням вона.
Юлія Лушпієнко / Фото: "Рубрика"
Тепер квоти будуть обов'язковими і на парламентських виборах, і на місцевих. Партійна система обов'язково діятиме на виборах до всіх рад, де кількість виборців перевищує 90 тисяч. До цього переліку потрапляють усі облради та 30 міських рад.
"У разі недотримання політичною партією під час висування кандидатів у депутати цих вимог – забезпечення визначеного рівня присутності у виборчих списках та переліках кандидатів жінок та чоловіків – територіальна виборча комісія відмовить у реєстрації всіх кандидатів", – коментує Руху ЧЕСНО членкиня ЦВК Вікторія Глущенко.
Де найбільше жінок-парламентарів у світі?
Квоти, введені в Україні, вважаються примусовими, хоча попередня модель передбачала їх добровільність. В цілому добровільні партійні квоти мають трохи більше половини країн-членів Євросоюзу. Там вони були введені в 1970-х роках деякими соціал-демократичними партіями Західної Європи. Найбільше жінок (40-45%) в парламентах Швеції, Бельгії, Фінляндії, Ісландії, Норвегії. А найменше (10% — 13%) — в Угорщині, Румунії, на Кіпрі і на Мальті. Але найкращі показники залишаються у країнах, де запроваджені жортскі квоти на місця в парламенті. Такий тип квот зустрічається в країнах третього світу, і саме завдяки таким квотам у парламенті Руанди 58% жінок, в Афганістані — 25%, а в Іраку — 27%.
Проте домогтись результатів можна не тільки через введення жорстких квот. Ще одним фактором є політична воля і державна установка, що підтримуватимуть жінок в політиці, та наявність партій та жіночих рухів, які лобіюватимуть їхнє просування у парламент.
При цьому збільшення жінок у парламенті дає плідні результати та значно змінює напрямки, куди "дивиться" влада. Так, парламенти, де жінок більше 40%, частіше приймають рішення, які сприяють інклюзивності, подоланню бідності, мінімізації екологічних ризиків і "якісному" економічному зростанню.
Скільки жінок в місцевій політиці тепер буде в Україні?
Активісти громадського руху "ЧЕСНО" полічили, яка мінімальна кількість кандидаток має бути у списках партій, що балотуватимуться у міськради, яких в Україні 30. Загалом це має бути 621 жінка.
Інфографіка: ЧЕСНО
В облрадах гендерний мінімум разом становить 668 жінок.
Інфографіка: ЧЕСНО
"Гендерна квота сама по собі носить штучний і тимчасовий характер, — каже адвокатеса Поліна Алдошина. — Так робили практично всі країни, тільки нюанс в тому, що цей етап вони пройшли 50-60 років тому. І тепер, мені здається, коли з кожним роком жінки стають все сильнішими і успішними, в європейських країнах гендерну квоту вже будуть вводити для чоловіків, — сміється Поліна. — У європейських країнах квота була введена в 1960-х роках, щоб дати приклад. Пройде 5 років і дівчата, які ще навіть навчаються у школі чи університеті будуть бачити, як у когось знайома вже в місцевій чи обласній раді. Ці квоти — однозначно позитивне зрушення для України", — вважає пані Алдошина.
Юлія Лушпієнко ж вважає, що введення квоти ніяк не нівелює професійності майбутніх депутаток: "Дехто з соціологів каже, що виборчі квоти — це не завжди про професіоналізм та належну підготовку. Я з цим не згодна, тому що квоти не дискваліфікують рівень освіти, рівень підготовки та можливість жінок брати участь у політичному житті".
Куди скаржитись на прояви сексизму?
Представниці жіночих громадських організацій презентували проект "Вибори без сексизму". Це моніторинговий проект, у якому через чат-бот можна поскаржитись на прояви сексизму та булінгу, а сам бот надаватиме безкоштовну юридичну та психологічну допомогу жінкам, які братимуть участь у виборах. Перший тиждень, що минув після реєстрації виборчих списків, привів до кількох судових справ, пов'язаних зокрема і з порушенням гендерної квоти.
Чат-бот доступний на сторінці ініціативи у Facebook, звернутись до нього можна через соціальну мережу або повідомити про порушення за телефоном 0800 302 510.
Ілюстрації Depositphotos
