Скасування незаконного збагачення і свобода корупціонерам: чому рішення КСУ несе загрозу українцям
Конституційний Суд України скасував електронні декларації чиновників, а також визнав неконституційними статті про незаконне збагачення і конфіскації активів, придбаних корупційним шляхом.
Це рішення на практиці послабить і так не дуже активну боротьбу з корупцією, а також додасть проблем Києву і з міжнародними партнерами. Вони останні роки наполягали на посиленні боротьби за цими напрямками.
Так що ж насправді означає рішення КСУ і наскільки сильно це "вдарить" по українцям — у матеріалі "Рубрики".
У чому суть
Ще 5 серпня 2020 року 47 народних депутатів направили подання до КСУ щодо конституційності кількох статей окремих законів. Серед авторів: більшість нардепів від "Опозиційної платформи — За життя", а також представники групи "За майбутнє".
В цілому подання стосувалося таких пунктів:
- про конституційність положень статей 96-1, 96-2 Кримінального кодексу України. Мова йде про спеціальну конфіскацію майна корупціонерів;
- про відповідність Конституції окремих положень Кримінально-процесуального кодексу (теж відносно спецконфіскації);
- про конституційність окремих положень закону "Про попередження корупції", Кримінального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та інших пов'язаних з ними законів, які зачіпають права і свободи громадян (щодо декларування доходів, моніторингу способу життя, законності отримання активів).
Автори документа відзначають, конфіскацію майна можуть застосувати до діянь, які були здійснені до набрання чинності норми закону, тобто "заднім числом". Конфіскація "дозволяє застосовувати до невинних третіх осіб негативні процесуальні дії і правові наслідки, які виступають складовою кримінальної відповідальності".
Простіше кажучи — такий підхід нібито не відповідає конституційним принципам залучення особи до відповідальності та суперечить верховенству права.
Також нардепи обурюються, мовляв, декларувати майно зобов'язані і члени сімей чиновників, через що "дозволяється збір, зберігання, використання і поширення інформації, в тому числі і конфіденційної, про членів сім'ї та інших третіх осіб, а також незаконне втручання в їх особисте і сімейне життя ".
Варто відзначити, завдяки публічному декларуванню багато з нардепів і топ-чиновників потрапляли в неприємні ситуації і скандали. Мова йде не тільки про це скликання, а й про минуле.
Наприклад, у представника ОПЗЖ Віктора Медведчука в декларації знайшли Біблію Гутенберга 1455 року і 23 гектара землі на болгарському узбережжі. А нардеп 8-го скликання від фракції БПП Анатолій Матвієнко, як виявилося, володіє будівлею храму Успіння Пресвятої Богородиці в Бирлівцях, Вінницька область.
Подібних знахідок, не рахуючи мільйонів доларів готівкою, сотень квартир та іншого майна у різних чиновників, більш ніж достатньо. Проте, вже через 2,5 місяця, 27 жовтня на закритому засіданні КСУ було прийнято рішення задовольнити подання 47 нардепів.
За інформацією ЗМІ (офіційного документа поки немає), рішення, прийняте на закритому засіданні 27 жовтня, означає скасування електронного декларування, скасування повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції на повну перевірку і моніторинг способу життя, скасування незаконного збагачення і конфіскації активів, придбаних корупційним шляхом , а також скасування недостовірного декларування.
Що тут не так і як це рішення "вдарить" по українцям?
Позицію КСУ щодо незаконного збагачення розкритикували як чинні нардепи і президент, так і експерти-конституціоналісти.
Пресслужба Офісу президента навела слова Володимира Зеленського, який "пообіцяв використовувати своє право на законодавчу ініціативу, щоб відновити постійну і максимально ефективну роботу системи електронного декларування та невідворотність відповідальності за умисне порушення цих правил". Тобто Зеленський пообіцяв уже найближчим часом внести в Раду законопроєкт, який би повернув декларації.
За словами представниці парламенту в КСУ, нардепки від "Слуги народу" Ольги Совгир, такий хід затягне Україну у великий міжнародний скандал. "Рішення було прийнято з кричущими процесуальними порушеннями, про які я повідомляла раніше, і сумнівне за змістом", — підкреслила Совгиря.
Доктор юридичних наук, професор Микола Хавронюк же вважає, що стаття 366-1 Кримінального кодексу (щодо декларування недостовірної інформації) не обтяжувала життя потенційним корупціонерам.
"Практика застосування цієї статті така: у 2019 році з 410 осіб, які постали перед судом в якості обвинувачених у цьому злочині, 360 виробництв були закриті, в т.ч. 306 в зв'язку з каяттям, 41 — зміною обстановки, 5 — передачею на поруки; до 32 таких осіб застосовані громадські роботи, до 8 — штраф, 10 осіб звільнено від покарання, і жодна людина не засуджена до позбавлення волі.
Тому якщо за це діяння буде встановлена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу тисяч так на 50-100 (зараз адміністративний штраф за подання неправдивих відомостей в декларації встановлено в межах від 17 до 42500 гривень), він буде мати достатній стримуючий ефект", — підкреслив у Facebook Хавронюк.
Дійсно, за роки роботи Національного агентства з питань протидії корупції ніяких гучних кримінальних проваджень і посадок корупціонерів не було. У самому ж органі оперативно відреагували на рішення КСУ, назвавши його "прийнятим у власних інтересах".
Справа в тому, що НАЗК виявили факти незаконного декларування у двох суддів КСУ — Ірини Завгородній і Сергія Головатого. "Розгляд цими суддями справи ставить під сумнів об'єктивність рішення Конституційного Суду. І це в той час, коли мова йде про справу, від якої залежить майбутнє України, її сприйняття на міжнародному рівні, доступ українців до правди про життя чиновників", — зазначив голова НАЗК Олександр Новіков.
Не виключена і версія про те, що КСУ скандальним рішенням спробує зібрати на собі весь негатив антикорупціонерів, західних структур і українців. Тим самим давши формальні передумови для його розпуску. "Конституційний Суд стає інструментом у брудних політичних іграх, перетягуючи на себе весь негатив. Не здивуюся, якщо наступним кроком будуть популістські рішення по ліквідації або реорганізації КСУ", — пояснив "Рубриці" конституціоналіст Олександр Марусяк.
До слова, співрозмовник видання в монобільшості повідомляє, що питання про майбутнє Конституційного Суду (переформатування або ліквідації) будуть піднімати на наступному пленарному засіданні Верховної Ради вже на початку листопада. Ініціаторами виступлять як окремі "слуги", близькі до західних структур, так і представники партії "Голос".
"Позиції поки немає, але вже в партійних чатах є невдоволення ходом подій. Як опублікують фінальний текст рішення КСУ, так і будуть вирішувати. Але не виключаю, що ми почуємо думку, мовляв, навіщо нам такий суд тут потрібен", — пояснив співрозмовник.
Чим же загрожує таке рішення КСУ для українців? Перш за все негативною реакцією від міжнародних партнерів. Наприклад, народний депутат від "Слуги народу" Єгор Чернєв вважає, що в подальшому суд може скасувати земельну реформу і визнати неконституційним закон Про фонд гарантування вкладів.
"Головна мета зрозуміла — відвернути від України її західних партнерів, зруйнувати нашу співпрацю з МВФ і убезпечити себе від кримінального переслідування в країнах, які є нашими союзниками.
Вважаю, що ми повинні консолідовано виступити на підтримку НАБУ і НАЗК, відстояти незалежність цих органів і зберегти хороші відносини з США, ЄС та іншими нашими партнерами. І при необхідності прийняти зміни в закон "Про Конституційний суд України" і самої Конституції з тим, щоб убезпечити нашу державу від свавілля продажних суддів ", — підкреслив у Facebook Чернів.
Цікавий і той факт, що на сторінці посольства США в Україні у Facebook вчора ввечері був опублікований запис про плідну зустріч членів посольства, а також представництва ЄС з Головою КСУ.
"Обговорено ряд питань, що становлять взаємний інтерес, зокрема важливість прозорості та підтримки реформ, запроваджених після Революції Гідності в 2014 році", — йдеться в повідомленні.
Зараз все залежить від формулювання рішення і позиції західних структур. Саме від їх жорсткості і наполегливості великою мірою буде залежати майбутнє антикорупційних ініціатив. Адже при великому бажанні Верховна Рада може повернути декларування за лічені дні.
