fbpx
Сьогодні
Розбір 22:10 31 Бер 2022

Захисти себе: інформаційна гігієна під час війни

Готуємо "інформаційний бронежилет", аби зберегти правду і здоровий глузд під час війни.

English version here

У чому проблема?

Переписування історії, спотворення фактів, недомовки і зміна контексту — ці методи вже давно використовують як справжню зброю. Але в цифровому суспільстві інформаційна війна стала такою ж небезпечною, як і ракета. Ворог нещадно атакує нею цивільне населення.

Навіщо агресору обманювати цивільних? Для цього є ряд вагомих причин:

  • змусити сумніватись у власній позиції — "може, лабораторії і правда були?";
  • змусити сумніватись у діях влади і знизити рівень її підтримки (відповідно, знизиться рівень підтримки ЗСУ та волонтерів);
  • спровокувати колабораціонізм та розкол суспільства — знайти слабкі ланки і перетягти на свій бік;
  • знизити рівень підтримки міжнародної спільноти (якщо українці вірять, то і Захід повірить);
  • налякати і змусити просити "миру на будь-яких умовах".

Яке рішення?

ЗАХИСТИ СЕБЕ: інформаційна гігієна під час війни

Знай головних ворогів "в обличчя". Варто розрізняти прояви дезінформації, адже не всі вони є відвертою брехнею та легко відкидаються за першої ж перевірки. Часто основою фейку є реальна новина, що підвищує вірогідність того, що люди в нього повірять. Які ключові методи дезінформації використовують на війні:

Фейки

Фейки – продукт, у якому частково або повністю відсутня правдива інформація. 

Фейкові новини – це навмисне поширення брехні з метою зміни громадської думки або розділення людей на кілька ворогуючих таборів.

Ці новини схожі на жовту пресу, але є набагато небезпечнішими – бо їх можуть підхопити навіть перевірені ЗМІ.

Приклад: отруєння члена делегації від України та смерть "Привида Києва", українські птахи з біолабораторій.

Фейкові новини максимально схожі на справжні; іноді і професіонали не можуть розгледіти підробку.

Пропага́нда 

Це цілеспрямоване поширення ідей та моделей поведінки серед широких мас населення. Вона повністю "рукотворна" і може поширювати як хороші, так і погані ідеї. 

Приклад: Росія — колиска православ'я та сильна держава-воїн.

Проте часто для поширення та приживлення пропаганди використовують різноманітні маніпуляції.

Маніпуляція 

Це викривлення інформації, створення спотвореної картини світу; культивація "штучних потреб", щоб змусити людей діяти в необхідному для маніпулятора напрямку.

Приклад: НАТО загрожує Росії і вона має захищатись! МИ маємо напасти на Україну, щоб захистити Росію.

Неповна інформація 

Коли ситуація передається з навмисним приховуванням окремих деталей, які є ключовими для розуміння подій. Наприклад: 

Новина: ЗСУ здали Славутич окупантам. 

Повна новина: Окупанти увійшли до Славутича після трьох днів протистояння місцевої ТРО. ЗСУ не могли допомогти захисникам, адже місто знаходиться в оточенні російських військ.

Новина: Бургер Кінг продовжує працювати в росії.

Повна новина: Утримувач франшизи Бургер Кінг відмовив фірмі у вимозі закрити ресторани і продовжить роботу в РФ.

Боти 

Це сторінки нереальних людей, які активно беруть участь у дискусіях, зокрема політичних, та поширюють дезінформацію. Основне їхнє завдання – формування громадської думки, олюднення фейків. Причому роблять вони це в інтересах замовника.

Одна людина може керувати десятками ботів, які можуть дискутувати навіть між собою. 

Ботоферми – компанії, які масово створюють несправжніх користувачів соцмереж, що дає можливість писати тисячі коментарів від ботів.

ЗАХИСТИ СЕБЕ: інформаційна гігієна під час війни 

Після того, як ми визначили види дезінформації, визначаємо, як нам її максимально уникати.

Перш за все, розвиваємо власну культуру споживання інформації! 

Коли ми перенасичуємось новинами та читаємо їх постійно і хаотично – ми стаємо вразливими до фейків. Уникнути цього нам допоможуть декілька простих кроків:

  • Оберіть свій тип споживання інформації, який був до війни: за оновленням/щогодини/раз на день/раз на декілька днів. 

Звісно, з початком війни ми всі моніторимо новини 24/7, але чим довше ви знаходитесь в нехарактерному для вас графіку споживання — тим гірше себе почуваєте (відсутність фокусу уваги, апатія, нервовість, прокрастинація).

  •  Обмежте кількість джерел інформації — незалежно від графіку споживання, оберіть 2-3 джерела, які будете перевіряти. Не варто перелистувати абсолютно всі новинні портали у пошуках чогось "новенького", бо так ми підвищуємо ймовірність зловити фейк.
  • Обмежте час на соціальні мережі — вони затягують, а інформація в них несистемна та обтяжлива, адже спрямована на емоційне залучення, а не на інформування. 

Оберіть час (годину в обід чи дві години ввечері), коли ви заходитимете у фесбук, інстаграм чи телеграм; не варто постійно заходити протягом дня — це забирає час, нервує та вбиває продуктивність.

  • Створюйте штучний баланс інформації — знайдіть ресурс, який публікує той контент, що вас радує (хоббі, смішні картинки, позитивні новини, гарні фото тощо) і після перегляду новин обов'язково перегляньте і його — це допоможе подолати негативні емоції.

ЗАХИСТИ СЕБЕ: інформаційна гігієна під час війни

По-друге, розбираємо "надійність" та основні ризики популярних джерел інформації:

  • офіційні джерела інформації (це НЕ ЗМІ, крім офіційних новинних ресурсів влади, як, наприклад, канал "Рада") — це офіційні ресурси органів державної влади, владних осіб, представництв компаній, організацій, тощо. Там, де інформація йде "з перших вуст". 
  • ЗМІ — наразі офіційним джерелом інформації з боку ЗМІ можна вважати всеукраїнський телемарафон, який збирає ключові новини та перевіряє їх. Однак у кожного з нас є улюблені новинні портали, які ми читаємо. Головне, пам'ятайте — навіть у найпрофесійнішому ЗМІ на 100 новин може потрапити 1-2 фейки, тому перевіряйте інформацію перед тим, як в неї повірити чи поширювати. Це не тому, що ЗМІ погані, просто наразі інформація частіше акумулюється з відкритих джерел, а не через посилання в гарячі точки репортерів, тому від фейків не захищений ніхто.
  • новинні портали-сміттєвички — ненадійні малі ЗМІ, які створені і працюють на навмисне фабрикування фейків. Популярний інструмент в передвиборчих гонкках, особливо в США. Новина про те, що Папа Римський підтримує Дональда Трампа, а Гілларі Клінтон продає зброю ІДІЛ, набирали неймовірну кількість лайків, коментарів і репостів.
  • соціальні мережі — можуть бути офіційними ресурсами (як у списку вище), або персональними сторінками. Інформація з персональних сторінок — це завжди суб'єктивна позиція і її потрібно перевіряти! Навіть якщо з дописом в коментарях погодились всі експерти і купа ваших знайомих. Пам'ятаєємо про ботоферми та можливість "зламати" користувача.
  • інформація від "перевірених знайомих". Тут все просто — ви не можете бути впевнені, звідки ця інформація взялась. Завжди шукайте офіційне підтвердження! Особливо це стосується інформації в спільних чатах. "Будуть бомбити з 2 до 4 ранку", "Ворог зараз піде на штурм Києва" і т.д. — це зазвичай сфабрикована ворогом інформація, яка має сіяти паніку серед цивільного населення.

По-третє, будь-яку інформацію перевіряємо інформацію за правилом п'яти "W".

Перед тим, як повірити в шокуючу новину, увімкніть критичне мислення. Оцініть її за 5 пунктами:

  1. What?/Що сталось? Якщо новина не в'яжеться з тією інформацією, яку ви мали до того, або викликає сумнів, спробуйте проаналізувати, чи така подія взагалі можлива. Пошукайте відповідні факти.
  2. Where?/Де це сталось? Чи вказана конкретна локація? Чи є чіткі дані? Більшість фейків мають загальний характер ("біолабораторії НАТО в Україні" — де саме?). Якщо вказана локація — перевірте на ресурсах відповідних органів місцевої влади — чи дали вони підтвердження?
  3. When?/Коли це сталось? Уважно ставтесь до хронології подій, чи в'яжуться вони між собою, чи не збита логіка. Чи вказана взагалі конкретна дата? Чи відповідає цій даті інформація? РФ неодноразово крутила на центральних каналах в 2015-2016 роках кадри "переповненого відпочивальниками Криму", але кадри ці були відзняті у 2011 році.
  4. Who?/Хто заявив? Чи варте довіри джерело інформації? Наскільки ця заява може бути офіційна? Навряд однаково можна вірити заявам Киви та Подоляка.
  5. Why?/Чому це сталось? Чи є причинно-наслідковий зв'язок цієї новини з попередніми? Більшість подій мають прив'язку до минулого, а фейки "творять окрему реальність".

Такі питання вчать не лише розвінчувати фейки, а й критично ставитись до кожної новини.   

Бережіть себе фізично та тримайте оборону в інфопросторі!

1
3003

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити відповідь

Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: