...і не збираються на цьому зупинятися
Згідно з законом "Про відходи" українці з 2018 року повинні сортувати сміття. Але по факту цей закон не працює, і не в останню чергу тому, що найчастіше люди знаходять безліч причин і відговорок, чому це для них неможливо. Багато хто думає: "нехай спочатку розпочнуть інші", "держава не сприяє, тільки погрожує штрафами", "це справа виробника займатися утилізацією відходів" або "я згоден, але ж ніяких умов немає — зміст роздільних баків все одно звалюється в одну купу, а пункти сортування так далеко від мене".
"Ми — ваші умови!", — кажуть Валерія Попович та Емілія Бровді, засновниці ініціативи під назвою "ЕкоЧубака". Три місяці в Ужгороді молоді екоактивістки забирають відсортоване сміття у містян і відвозять його на Станцію заготівлі вторсировини на власних велосипедах.
Валерія Попович вже більше року сортує відходи вдома і регулярно відвозить їх здавати на сортувальні пункти Ужгорода, але один з них неочікувано зачинився, доступним залишився лише той, що на окраїні — Проектна, 3.
"Для багатьох людей це було реальним шоком, — розповідає Валерія, — не у всіх є можливість добиратися зі сміттям на інший кінець міста. Якось я брала участь у бурчику по допомозі нашій інклюзивній кондитерській в рамках програми "Будуємо Україну разом". І так склалося, що не було кому вивезти пластик, який залишився після заходу. А я якраз була на велосипеді, він у мене міського типу, з багажником, та й забрала це сміття. Мені це не вартувало нічого, окрім часу, а його було достатньо. Потім знайомі, друзі, котрі теж сортують вдома сміття, почали питати, а ти не забереш? Я і кажу: звісно, заберу, мені не важко!".
Через місяць до Лєри приєдналася іі подруга — Емілія Бродві. Охочих сортувати і здавати на переробку ставало все більше, екоактивісток на велосипедах, які завжди поспішали на допомогу, почали називати еко-феями. "Та які ж ми феї, — сміялися дівчата, — ми скоріше еко-чубаки".
Так жартівлива відповідь перетворилася на ідею "ЕкоЧубака". Активістки створили образ, розробили логотип, графічну символіку, надрукували тематичну поліграфію, створили сторінки у соцмережах. Вони написали у Facebook і: "В Ужгороді, по вулиці Фединця, припинив роботу чи не єдиний екосмітник у місті. Ми, ЕкоЧубаки, виїхали допомагати екосвідомим людям. Ми працюємо виключно на волонтерських засадах, ця справа для нас неприбуткова і ніхто нас не спонсорує. Але! Ми — незалежні, вільні, аполітичні ЕкоЧубаки — віримо, що змінимо світ на краще!".
ЕкоЧубакам можна написати в соцмережі. Якщо ви сортуєте сміття, але не маєте змоги відвозити вторсировину, дівчата приїдуть і допоможуть вам доставити її на пункт сортування.
Зараз в базі ЕкоЧубак більше 20 людей, влітку за один велозаїзд вивозилося до 10 кг сміття, яке за потреби відправлялося на маленьку базу додаткового сортування вдома у Валерії. "Я живу в приватному будинку, — каже дівчина, — і, завдяки моїм лояльним батькам, це можливо було зробити в нас. Потім, теж за допомогою батьків, ми машиною відвозили великі партії на Проектну".
✅ Що приймають Екочубаки:
🚫 Категоричне "НІ":
"На жаль, — каже Емілія Бродві, — ми зіштовхнулися з тим, що часто люди неуважно читають наші пости і не віддають нам чисту вторсировину або віддають те, що ми не беремо. Тож велике прохання віднестися до наших вимог з розумінням, адже потім нам доводиться самим утилізувати те, що не приймається на станціях вторинної сировини"
І хоч зараз Лєра поїхала до Львова — вона поступила до Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Ґжицького, одинадцятикласниця Емілія залишається в Ужгороді, і до листопада, поки гарна погода, вивозитиме вторсировину. Втім, це зовсім не означає, що з приходом холодів ЕкоЧубаки впадуть у сплячку, нещодавно на їхній сторінці з'явилося оголошення про прийом старих парасольок — для пошиття з них еко-торбинок. Тож, буде чим зайнятися і взимку. Надалі подруги планують подаватися на грантову програму, аби масштабувати свою ініціативу. "Якщо виграємо грант, — мріє Валерія, — весною зробимо офіс, закупимо велопарк, наберемо команду ЕкоЧубак. Також розраховуємо відкрити в Ужгороді ще один пункт прийому вторсировини. Для чого це мені? Хочу, щоб мої діти жили у свідомому суспільстві, хочу знати, що я доклала зусиль, щоб зробити планету трохи чистішою. Часом це важко і втомливо, але коли я збираю вторсировину, я відчуваю натхнення від того, що допомагаю своєму місту."
Використання велосипедів — зручного, мобільного транспорту для збирання та доставки сміття за кордоном не рідкість.
Наприклад, в Нідерландах для цього можна орендувати грузовий велосипед.
У Тбілісі (Грузія) спеціальними "двоколісними конями" для сміття керують комунальники.
У Лондоні екоактивіст Друв Боруа, який створив проект The Thames Project, рятує Темзу. Він збирає сміття за допомогою рибної сітки, пливучи на велосипеді, який підтримують надувні плоти. Боруа сподівається, що його діяльність і оригінальний транспортний засіб привернуть увагу людей до проблеми забруднення річок, а деякі навіть скористаються його прикладом.
На думку ужгородських активісток стати екосвідомим просто. "Треба тільки почати, — каже Емілія Бродві, — Як це трапляється? Знаєте, одного разу приходиш у магазин і надаєш перевагу хлібу в паперовому пакеті, соку в скляній пляшці, а не в тетрапаці (тетрапак практично неможливо переробити, треба відділяти папір від фольги, в Україні цим займається тільки один завод). Уважно дивишся на упаковку та маркування всіх пластикових речей, відмовляєшся від соломинки до напою, зважуєш собі фрукти не в одноразовому пакеті, а в тканинному мішечку. Поки що, людей які б нами надихнулись, немає, але сподіваюсь, що вони скоро з'являться. Ми самі на велосипедах збираємо з Лєрою сміття — і для цього не потрібно ніяких особливих зусиль. Екоактивістом можна себе назвати тільки тоді, коли ти живеш життям в стилі еко, тобто навіть антиковідна маска — багаторазова, ти стараєшся уникати упаковки, яка не переробляється, надаєш перевагу склу, а також виробам зробленим з вторсировини. До прикладу, я цього року до школи замовила канцелярію із переробленого паперу".
"Дехто дивується тому, що молоді, тендітні дівчата пораються із сміттям, — додає Валерія Попович, — Хочу сказати, коли дві тендітні дівчини стають ЕкоЧубаками, вони перестають бути тендітними і починають бути всемогутніми. Ми займаємось цим не тому, що нам нема чого робити або кортить похвалитися, а для того, щоб донести: сортувати потенційну вторсировину не складно і це може робити кожен, просто потрібно захотіти. Хочемо змінити ставлення людей до сортування та зробити Ужгород чистішим".
Грамотно сортувати сміття вдома можливо, достатньо запам'ятати кілька простих правил. Пам'ятайте, неправильне сортування знижує корисний ефект, а інколи робить вторсировину непридатною до використання.
Тисячі українців, як військових, так і цивільних, приносять додому гільзи, патрони, гранати, частини снарядів і… Читати більше
Рішення для розбудови комьюніті, комфортних міст, українського підприємництва та інклюзивності суспільства. Читати більше
“Рубрика” відвідала берег Каховського водосховища та дізналась, як змінилось життя Кушугумської громади після російського теракту… Читати більше
Перетворити власний травматичний досвід спочатку на текст п’єси, а потім поставити її на сцені —… Читати більше
Безпека як основний вектор для трансформацій міської інфраструктури Читати більше
4 вересня росіяни вдарили по Львову дронами та ракетами. 189 будинків зазнали пошкоджень, 60 людей… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.