Допоможіть собі та довкіллю. 5 корисних звичок, за які матінка-природа пишатиметься вами
Цієї середи у світі відзначається ювілейний 50-й День Землі. Розповідаємо, що корисного для планети можна зробити навіть в часи карантину
Фото: unsplash
Мабуть, у всіх нас є друзі чи знайомі, які за час карантину встигли вивчити три нових мови, пройти десяток онлайн курсів, прибрати усі найтемніші закутки домівок і, звісно, гордо закинути фотки цих своїх досягнень у соцмережі. А тим часом решта вкотре чекає на понеділок, щоб почати нове життя (або хоча б налагодити режим і прокидатися вчасно).
Що ж, у нас хороші новини. Середа – це новий понеділок, адже цієї середи у світі відзначається ювілейний 50-й День Землі. Цього дня прийнято проводити різні заходити, щоб нагадати про важливість дбайливого ставлення до довкілля. Цьогоріч ми розповідаємо, що корисного для планети можна зробити навіть в часи карантину. І зараз саме час почати впроваджувати ці екологічні справи у звички.
Якщо ж ви і є ті самі надпродуктивні друзі, то ми вам по-доброму заздримо. І пропонуємо ще кілька можливостей стати кращими за цей карантин і навіть після нього.
Споживайте розумно
Фото: unsplash
Мабуть, найголовніший принцип екосвідомого життя простий: не купувати (чи не виробляти) непотрібного. Це стосується не лише продуктів, а й, наприклад, одягу, нової техніки чи ще-однієї-красивої-штуки-яка-просто-валятиметься-вдома.
Складання списку покупок і подальше його дотримання – найвірніший спосіб уникнути імпульсивних витрат (зізнайтеся, ви теж часом заїдаєте стрес чи нудьгу!). Так ви гарантовано не купите забагато їжі, яка зіпсується і полетить у смітник, чи надмірну кількість шкідливих для здоров'я смаколиків.
Також розплановуючи раціон на кілька днів наперед, можна подбати про те, щоб хоча б кілька з цих днів обходилися без м'яса чи іншої тваринної їжі. Тваринництво, особливо масштабне, спричиняє 16% парникових викидів глобально. До того ж майже третина усього суходолу використовується для утримання тварин — саме задля створення пасовищ чи вирощування кормів вирубується найбільше лісів. Тож їсти менше м'яса – не лише турбота про тварин, але й зменшення свого впливу на глобальні проблеми. Це ще й корисно для здоров'я, адже за даними ВООЗ, у розвинених країнах люди їдять у 2-3 рази більше м'яса, ніж вони потребують.
В часи епідемії планування покупок – це ще й додатковий захід безпеки. Маючи перед очима список усього необхідного, ви уникнете ситуацій, коли вже вдома серед купи пакетів не виявиться хліба чи помідорів. А отже, не доведеться за ними повертатися і ще раз наражати себе на невиправданий ризик.
Купуйте локальне
Фото: unsplash
Наші бабусі й дідусі з дитинства пропагують народну мудрість, що своє, з городу – і смачніше, і корисніше. І вони мають рацію! Чим ближчий виробник до споживача, тим менший екологічний слід у його продукту, адже зменшуються витрати ресурсів на транспортування. До того ж, малі фермери значно менше експлуатують довкілля, забруднюючи його надмірними кількостями добрив чи відходів. Тому що принцип "не плюй у криницю" для них набуває буквального значення – через недобросовісне агровиробництво насампередзабруднюється вода у річках та криницях.
Якщо житлові умови не дозволяють мати власний город (балкон не місце для висаджування бульби, хоча ми й не пробували) – не біда. Можна знайти малих фермерів по сусідству та стати їхніми постійними покупцями та покупчинями. Наша експертка з екологізації сільського господарства Анна Даниляк спробувала сама і розповідає тут про свій досвід. А деякі рослини – зелень чи, наприклад, маленькі помідорки можна вирощувати прямо в горщиках на балконі. Ніколи не пізно завести собі маленьке домашнє захоплення, щоб виростити трохи кропу чи базиліку для літніх салатів.
До того ж, купівля продуктів у місцевих виробників корисна і в умовах пандемії. Чим коротший шлях овоча від грядки до вашого столу, тим менше людей будуть змушені контактувати одні з одними під час його доставки – а, значить, зменшуватиметься і ризик поширення вірусу.
Бережіть ресурси
Фото ZN.UA
Коли вся родина цілими днями сидить вдома, складно говорити про заощадження електроенергії, адже усі ми так чи інакше перемістили значну частину свого життя із реального світу у цифровий. Хоча рахунки на електроенергію за карантинний місяць наочно показують, як надмірне споживання ресурсів може нам нашкодити.
Але справа не лише у платіжках. Виробництво електроенергії у світі є найбільшим джерелом парникових викидів, що призводять до зміни клімату. 55% електрики в Україні виробляють атомні електростанції, які хоч і менше впливають на клімат, але несуть у собі інші ризики: вони загрожують нам новими аваріями, забруднюють довкілля відходами, з якими досі не вміє поводитися ніхто у світі, використовують воду з і без того обмілілих річок для свого охолодження.
Тож це повертає нас до того самого Головного Принципу: ефективного споживання. Якщо ви виходите з кімнати, світло потрібно вимикати. Коли чистите зуби чи намилюєтеся в душі, закривайте воду. А після виходу з карантину можна ще й лічільники встановити, замінити вікна на більш ефективні чи навіть об'єднатися із сусідами та утеплити будинок (ні в якому разі не утеплюйте лише свою квартиру – від цього більше шкоди, ніж користі, адже при "клаптиковому" утепленні можлива поява плісняви, грибку, пошкодження поверхнень та інші негаразди). Тепло та економія вас приємно здивують.
Більше рухайтеся
Фото: unsplash
Навіть якщо і до карантину ви не вели дуже рухливого способу життя, обмеження активності до курсування між диваном і кухнею погано вплине на ваш організм. Тож йому просто необхідні фізичні навантаження: зарядка, йога, силові вправи, бій із власною тінню чи триразове вологе прибирання у всій квартирі – саме час обрати ту активність, яка вам найбільше подобається, і займатися нею хоча б час від часу. Скоро вона перетвориться на звичку.
До чого тут довкілля, спитаєте ви? Справа ось у чому: як ми вже писали, транспорт – одна з найшкідливіших для довкілля галузей. Це і парникові викиди, і забруднення повітря шкідливими часточками, які не дають дихати, і шум та стрес для містян , особливо під час заторів, і банальне відбирання простору. Адже на місці шестисмугових проспектів чудово вписався б який-небудь Центральний парк чи хоча б бульвар… Тож чим менше транспорту ми використовуємо, тим приємнішим стає простір навколо і тим менше шкоди довкіллю ми завдаємо.
Тому зараз ви натренуєте свої ніжки танцями зі шваброю, а після карантину зрозумієте, що дорогу від роботи до кав'ярні для вечірньої зустрічі з друзями можна здолати і пішки, а не на таксі, а замість поїздки на роботу машиною можна з таким же успіхом прогулятися до найближчого метро або дістатися туди іншим громадським транспортом за той же час – адже метро, на відміну від вас, не стоятиме у заторі.Усі в плюсі!
Об'єднуйтеся з однодумцями
Фото: unsplash
Діяти самим – це приємно і корисно. Але щоб позитивні зміни стали по-справжньому масштабними, їх має впроваджувати держава і підтримувати усі. Тому важливо допомагати іншим перейти на зелений бік Сили і жити більш дружньо до довкілля, розповідаючи їм про легкі та корисні способи це зробити. Адже жодна з попередніх порад не схожа на вищу математику і не вимагає значних зусиль для втілення, правда?
Що ж до змін у державі – тут не все так просто і важко впоратися самотужки. Зараз не час для страйків та акцій, які покажуть владі необхідність та нагальність змін. Але ви все ще можете підписувати петиції, які вам близькі, звертатися до своїх депутатів та підтримувати активістів та активісток, чиї ініціативи вам близькі. Пам'ятайте. Що фізична ізоляція – це не соціальна ізоляція, і ви все ще можете бути частиною суспільства, знаходячись онлайн!
Різні громадські діячі, діячки та цілі організації постійно потребують вашої підтримки – стежте за ними та дізнавайтеся, чим саме ви можете бути корисними. Якщо ж вам близькі цінності Екодії, то ви можете стати частиною цієї спільноти, підписавшись на кліматичну чи антиатомну (чи обидві!) розсилки. Там розповідають цікавинки, діляться новинами та пропонують можливості вплинути на екологічну політику у цих сферах.
Олександра Хмарна, комунікаційниця ГО "Екодія"
