А також три рецепти на будь-який смак, які легко можуть стати вашими коронними!
Сьогодні — Всесвітній день каші, або World Porridge Day. Свято з'явилося з ініціативи організаторів Міжнародного чемпіонату з приготування каші (World Porridge Making Championship), який з 1994 року щорічно проводиться в Карбріджі (Шотландія). На чемпіонаті фанати каш з усього світу змагаються у приготування вівсяної каші на воді з сіллю, яка є традиційною стравою шотландців, а для любителів експериментів є окрема номінація на кращу варіацію вівсянки. Наприклад, у 2020 головний приз — Golden Spurtle, позолочену мішалку для каші, отримав Кріс Янг з графства Пертшир (Шотландія) за рецепт Crunch sa Bheul — авторський варіант десерту крокембуш з вівсяної муки, цукру і масла, просякнутого вершками і карамеллю.
Каша є основою харчування не тільки шотландців. Саме каша, а точніше крупа, з якої вона вариться, є однією з найбільш простих і поширених страв в світі. Вівсяна, рисова, гречана, перлова, кукурудзяна, ячна, пшоняна — цей список можна продовжувати довго. Каша, якщо вміти її готувати, ніколи не набридне. Адже кожен день можна брати новий вид крупи або урізноманітнювати її різними добавками, м'ясом, соусами, овочами, грибами, фруктами і горіхами, щоразу отримуючи нову страву з цікавим смаком. А ще каші — це рішення і для інших питань. Адже…
З давніх давен каші з гречки і проса полюбляли на всій території України: на південному заході і в Карпатах найчастіше готували кукурудзяну, вівсяну — у деяких районах Полісся і Західного Прикарпаття, ячну — також на всій території, але більшою мірою на Лівобережжі. А ось пшенична каша була рідкістю, оскільки майже всю пшеницю повністю переробляли на борошно. З початку XX століття в селянському побуті з'явилася рисова крупа, але широкого поширення вона набула лише у ХХ столітті. Найулюбленішою по всій Україні була все ж гречана каша: "Гречана каша — то матір наша, а хлібець житній — то батько рідний".
Кутя або сочиво — це теж каша. З цією стравою пов'язаний ряд традицій. У поминальні дні готувалася поминальна кутя, яку ще називали "коливо", — солодка каша, зварена з цілих зерен пшениці (рідше ячменю або інших круп, останнім часом — з рису), полита медом, медової ситью або цукром, з додаванням тертого маку, родзинок, горіхів, молока і навіть варення і печива. При цьому солодкість була символом райського блаженства, а зерна символізували воскресіння. Цю кашу подавали і з приводу хрестин малюка, але тоді їй надавалося життєстверджуюче значення. У приготуванні хрестильної каші були свої особливості. По-перше, варили її на молоці з додаванням великої кількості масла; по-друге, в залежності від статі немовляти, у хрестильній каші було прийнято запікати курку або півня. І, звичайно ж, без куті не обходилося жодне Різдво.
Куліш — улюблена каша українських вояків. Обов'язковими компонентами класичного кулешу є пшоняна крупа і сало. Решта — що знайдеться. Цю страву легко готувати в домашніх і польових умовах, вона смачна, а що найголовніше — дуже поживна. Саме тому "польова каша" стала однією з основних страв у козацьких походах. Промите пшоно засипали у казан з киплячою водою, для смаку додавали одну-дві картоплини, сіль, коріння, за можливості — зелень. Готовий куліш затирали салом з цибулею і часником. Особливо смачним куліш був із підчеревиною, шматком м'яса (навіть солонини) або рибиною. Готовим куліш вважався тоді, коли пшоно розварювалося повністю і утворювалася кашоподібна маса. Смачним вважався густий куліш, а не такий, у якому "дрібка за крупиною ганяється з дубиною". У польових умовах козаки готували куліш на обід, а вдома, зазвичай, на вечерю. Він і зараз залишається однією з улюблених народних страв.
Організатори вищезгаданого фестивалю в Шотландії прагнули не тільки славити вівсянку і дивувати вболівальників надзвичайними рецептами, а й нагодувати голодуючих дітей в усьому світі. У 2009 році в рамках свята благодійна організація Mary's Meal провела в рамках чемпіонату збір коштів на допомогу голодуючим дітям в бідних країнах. З тих пір 10 жовтня став Всесвітнім днем каші, а сама каша стала чимось більшим, ніж їжа. Каша стала символом допомоги голодуючим дітям Землі. А Mary's Meals стало рухом, яке об'єднує близько 9000 волонтерів у різних країнах світу і щодня забезпечує харчуванням понад мільйон дітей в Африці, Азії, Латинській Америці, у Карибському басейні.
Фахівці з'ясували, що люди з'їдають 700 мільйон тонн рису щороку. Щоб забезпечити всі країни такою кількістю рисової крупи, на плантаціях працює приблизно мільярд людей. Це означає, що кожен шостий житель Землі пов'язаний із виробництвом рису.
До речі, найкорисніший рис — це не зовсім той рис, який звикли вживати ми. Адже в нашому раціоні зазвичай присутній шліфований білий рис. Але під час шліфування практично всі корисні властивості рису, що містяться в його оболонці, губляться. Тож з цієї точки зору корисніше споживати саме нешліфований рис
Крупи — це перш за все джерело повільних вуглеводів і рослинного білка, всіх мікроелементів (особливо вони багаті на калій, магній, фосфор, кальцій, селен, а гречка — на залізо і багато інших) і вітамінів — в основному групи В і Е. Не менш важлива складова круп — це харчові рослинні волокна, які покращують роботу травної системи, очищення кишечника, заселення його корисною мікрофлорою, уповільнення всмоктування цукрів і зниження глікемічного індексу їжі. Завжди перевагу слід віддавати неочищеним крупам зі збереженою оболонкою, у яких присутнє незбиране зерно, з максимальною кількістю рослинного білка.
Не варто забувати про те, що багато каш складають раціон дієтичного та дитячого харчування — адже це смачна і поживна їжа. Для дітей каша — це страва, з якої дитина починає знайомство з їжею.
Для того, щоб каша принесла максимальну користь організму, необхідно правильно поєднувати продукти харчування. Не варто вживати кашу виключно з м'ясом. Дієтологи радять віддавати перевагу овочам.
Хочете зберегти молодість? Їжте гречку! Сто грам сирої гречки містить 12 грам білка. До складу крупи входить 17 незамінних амінокислот, а білок близький до звичних нам білків у курячих яйцях і сухому молоці, причому засвоюється значно легше. Не так давно вчені довели, що в гречці є білок SIRT1, який захищає організм від старіння і стресу.
Яку гречку купувати і як готувати? Найкорисніша — зелена необроблена гречка. Під час варіння частина користі втрачається, тому краще спочатку гречку замочити, а потім варити хвилин 7. Зелену гречку можна пророщувати, примножуючи користь. А ще настоювати на кефірі, йогурті або воді.
Можна не просто насолоджуватися смаком гречки, але і використовувати її як засіб у боротьбі з безсонням. Часто саме гречаним лушпинням наповнюють ортопедичні подушки для міцного і здорового сну.
Гречане лушпиння виглядає як дрібні пустотілі пірамідки, вони добре пропускають повітря і створюють температуру, що підходить для міцного сну. Розсипчастий натуральний матеріал приймає анатомічну форму, знімає тонус голови і шиї, дозволяє тілу розслабитися і повністю відпочити. Якщо придбати одну невелику таку подушку — можна забути про поганий сон.
З походженням кукурудзи досі пов'язано безліч містичних таємниць та навіть паранормальних загадок. Справа в тому, що кукурудза є чи не єдиною культурою, дикого пращура якої так і не знайшли. Складається враження, що на землі вона з'явилася вже в культурному та звичному для аграріїв вигляді, а той факт, що золотисті початки кукурудзи не можуть вирости без підтримки і втручання людини є досить дивним. Кукурудза, на відміну від інших рослин не здатна самостійно розмножуватись, а якщо стиглий плід впаде на землю він просто зітліє під сонячними променями.
Сучасна кукурудза походить з Мексики (найдавнішій археологічній знахідці цієї трав'яної злакової рослини – 60 тис. років, а культивувати її там почали 10 тис. років тому). З-за океану кукурудзу наприкінці XV ст. було завезено до Європи, а в XVI ст. — до Китаю, Індії, Африки. В Україні кукурудзу вирощують з кінця XVII ст.
В українській кухні, напевне, найсмачнішою кукурудзяною кашою є банош — гуцульська традиційна страва, зварена з кукурудзяної крупи на вершках або сметані. Банош, як і бринзу, споконвіку готували лише чоловіки, тому що вівчарство і все, що з ним пов'язано, вважалося чоловічою справою. На Рахівщині банош називають вічним двигуном, адже навіть невеликої порції вистачить, щоб наситити багатодітну родину. А чому банош? Бо був ґазда Банош, і йому ґаздиня казала: їж, Банош, їж, Банош. Так і вийшла страва банош.
Кажуть, що назва перлової крупи походить від слова pearl (перлина англійською), оскільки зернятка крупи нагадують перли.
Перловку мало хто любить і часто називають "солдатською кашею", але ця крупа цілком справедливо могла б називатися "кашею краси", адже містить вітаміни групи В, вітамін А, вітамін D, мікроелементи — кальцій, мідь, залізо, йод, а за змістом фосфору перловка вдвічі перевершує інші крупи. Усе це — найважливіші вітаміни і мікроелементи, нестача яких одразу ж відбивається на зовнішності людини.
Крім того, у перловій крупі міститься лізин, що бере участь у виробленні колагену — важливого компонента білкових структур. Високий рівень колагену безпосередньо впливає на пружність і гладкість шкіри, сприяє еластичності судинної тканини, відповідає за властивість шкіри швидко відновлюватися після пошкоджень.
А ще, що восени особливо актуально, перлова каша володіє противірусними властивостями завдяки вмісту того ж самого лізину — амінокислоти, здатної боротися з мікробами.
Звична всім вівсянка, яку так зручно і швидко готувати на сніданок, виявляється, може допомагати аграріям вирощувати інші рослини, а річкам залишатися чистими.
Значна частина азоту, що вноситься фермерами в ґрунт, перш ніж дійти до рослини в тій формі, у якій вона зможе його засвоїти, зникає в результаті, наприклад, вилуговування. При цьому нітрати розчиняються у грунтових водах і потрапляють навіть у поверхневі або підземні води, забруднюючи їх та наносячи шкоду довкіллю.
Нещодавно завершена шестирічна дослідницька програма, проведена на дослідних ділянках і фермах Нової Зеландії, показала, що овес, якщо саджати його у якості проміжної культури, є однією з рослин, яка зменшує вилуговування азоту на цілих 30 відсотків. А отже — буквально рятує воду і довкілля.
На 4 порції баноша нам знадобиться:
Приготування:
Майстерність приготування паельї в іспанців цінується так само, як в українців вміння приготувати смачний борщ. Налічується близько 300 різновидів цієї смачної страви з рису. У кожній провінції свої традиції її приготування, у кожного кухаря — свої секрети.
Для паельї з морепродуктами потрібно:
Приготування:
Інгредієнти:
Насіння чіа додають з розрахунку 1 ст.л. на 0,5 склянки вівсяних пластівців. За ніч насіння чіа в рідині розбухають і роблять кашу схожою на пудинг.
Приготування:
“Рубрика” відвідала берег Каховського водосховища та дізналась, як змінилось життя Кушугумської громади після російського теракту… Читати більше
Перетворити власний травматичний досвід спочатку на текст п’єси, а потім поставити її на сцені —… Читати більше
Безпека як основний вектор для трансформацій міської інфраструктури Читати більше
4 вересня росіяни вдарили по Львову дронами та ракетами. 189 будинків зазнали пошкоджень, 60 людей… Читати більше
Останніми роками українським дітям дедалі важче включатися в соціалізацію — пандемія та війна забрали в… Читати більше
Ще у липні 2022 року в розпал бойових дій уряд започаткував грантовий проєкт “єРобота”. Будь-хто… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.