fbpx
Сьогодні 01/12/2020 19:23
Корисності 08:35 16 Жов 2020

Не такий шкідливий, як його малюють: 10 фактів про хліб, які вас здивують

До Дня хліба розповідаємо про його шлях до нашого столу у сучасному вигляді та рецепт, який може приготувати кожен

English version here

Щороку 16 жовтня відзначається Всесвітній день хліба, який було започатковано у 1945 році. Цей день — данина поваги тому, без чого здавна не обходиться майже жодна трапеза в світі, професійне свято пекарів та ще один привід привернути увагу людства до проблем голоду, злиднів і недоїдання в світі.

Ми ж підготували для вас добірку цікавих та несподіваних фактів про хліб — з історії та сьогодення.

День хлібу

1. У середньому людина з'їдає за все життя близько 7 тонн хліба і 35 тисяч булочок. Щодня людство споживає понад 9 мільйонів буханців і приблизно половина хліба, який кожен день з'їдається в усьому світі, йде на приготування бутербродів. "Ламання" хліба є поширеним жестом миру і примирення. Хліб — це єдиний продукт, який їдять у всьому світі і цінують представники всіх релігій.

2. Хліб є дивовижно корисним продуктом. Так, він збагачує організм вітамінами, мікроелементами, амінокислотами. Зокрема, у хлібі містяться вітаміни груп В, Е, РР, А. А ще клітковина, яку містить хліб, допомагає організму, зокрема кишечнику, очиститися від шлаків, і його вживання знижує ризик цукрового діабету. Крім того, у хлібі містяться білки і складні вуглеводи, тому він є хорошим джерелом енергії.

3. Втім, важливо пам'ятати і про те, що зловживати хлібом (як і будь-яким іншим продуктом) не варто. Хлібобулочні вироби варто обмежити 5-10% раціону людини. Інакше ризикуємо зробити своє харчування незбалансованим. Дитині достатньо 1 шматочка хліба на добу, дорослій людині — 3-4-х. Збільшити дозу до 5-6 шматочків можна за умови великих фізичних навантажень.

4. Хліб буває більш і менш корисним — в залежності від складу. Щоби зрозуміти, чи шкідливий обраний вами хліб, треба прочитати його склад. Перелік інгредієнтів в "хорошому" хлібі буде коротким: борошно, рослинні масла, молоко, вода, яйця, дріжджі, натуральні добавки (спеції, горіхи, насіння, шматочки фруктів). А ще до складу хлібу часто входять хлібопекарські добавки – вони надають хлібу пишності, пружності і збільшують термін придатності. Сумлінні виробники вказують їх у складі, інші ж їх не зазначають – і це теж маркер доброчесності виробника хлібу.

5. Хліб неодноразово потрапляв і до Книги рекордів Гіннеса. Наприклад, булочка на швидку руку, яка була виготовлена за лічені хвилини — 1995 році американські пекарі за 8 хвилин встигли зібрати пшеницю з поля, перемолоти її на борошно, замісити тісто і спекти булочку. Саме вони поставили рекорд найшвидшого приготування хлібного виробу. А в 2015 році на всесвітній виставці Milan Expo презентували багет довжиною 400 футів (120 метрів), який був офіційно оголошений найдовшим у світі. Майже сім годин працювали близько 60 французьких та італійських пекарів, щоб спекти французький хліб, який має м'яку середину і хрустку скоринку, переміщаючи спеціально розроблену переносну піч по довжині тіста.

День хлібу

6. Хліб — продукт історичний. Вчені вважають, що людина почала вживати зерна злакових ще 15 тис. років тому, в епоху мезоліту. З тих часів і починає свою історію хліб. Приблизно 6-8 тис. років тому люди почали подрібнювати злаки та готувати з них каші, з яких пізніше на розпечених каменях пекли прісні коржі. Як стверджують археологи, ці каші і були пращурами сучасного хліба. Через деякий час утворилися поселення, мешканці яких почали засівати перші поля з пшеницею, з'явилися технології випікання хліба, засновані на бродінні. 

Пекарі Єгипту навчилися використовувати дріжджі і спеціальні печі, в яких випікалося вже до десятка різновидів хліба — довгастий, пірамідальний, круглий, плетінками, у формі риб та сфінксів. На хлібі ставили знаки сім'ї або роду, а на виробах для малечі — знаки у вигляді квітів або звірят. Готували й солодкі хлібці, до складу яких входили мед, жир та молоко — ці прабатьки здобних булочок цінувалися найдорожче. 

День хлібу

Цікаво, що давньоєгипетський хліб можливо скоро зможуть спробувати всі охочі. Рік тому геймдизайнер і фізик-аматор Шеймус Блеклі розповів у себе в Твіттері про спробу спекти хліб з дріжджів, що містилися в глиняних горщиках часів Стародавнього Єгипту. Зразки він зібрав в Музеї археології та етнології Пібоді в Кембриджі з посуду, що перебував у щоденному обігу у пекарів і пивоварів того часу. Для приготування хліба Блеклі використовував свіжомелені ячмінь і пшеницю-однозернянку, якими він нагодував єгипетські дріжджі. Отриману закваску він змішав з водою і нефільтрованою оливковою олією, а потім спік тісто в печі.

День хлібу

Хліб Блеклі

"Аромат неймовірний і новий. Він набагато солодший і багатший, ніж у звичайного пшеничного тіста, до якого ми звикли. Це велика різниця. Скоринка легка і повітряна, особливо для 100% древнього хліба. Аромат і смак неймовірні. Це надзвичайно хвилююче, і я такий здивований, що все спрацювало", — прокоментував своє творіння вчений і пообіцяв поділитися залишками унікальної закваски з бажаючими повторити його експеримент.

Давні греки, які перейняли технологію дріжджового хлібу, серед інших сортів випікали особливий спортивний хліб — для учасників Олімпійських ігор. У дні змагань в Олімпії для атлетів і поважних гостей пекли хліб святковий, білий, добре розпушений і подавали його з маслинами та рибою.

Саме давнім грекам ми зобов'язані самим словом "хліб". На думку лінгвістів воно походить від грецького слова "клібанос" (горщик спеціальної форми, в якому грецькі майстри випікали хліб). Від слова "клібанос" у стародавніх готів було утворено слово "хлайфе", яке перейшло у мову стародавніх німців, як "хлайб", російську як "хлєб", естонську — "лейб", а українську — "хліб".

Найдавніший хліб у Європі датується 3530 роком до нашої ери, його знайдено у Швейцарії, в містечку Тванна на Більському озері. А вже у середньовіччі в кожному європейському містечку було по декілька хлібних лавок, де продавалися не тільки грубі хлібини, а і солодка випічка. Щоправда і хлібні бунти траплялися. У казці, що походить з 16-го ст. в Німеччині, аристократка дивується, чому голодні селяни не їдять солодкий хліб. Подібні казки є і у інших європейських народів. Можливо, саме в них ховається коріння всесвітньовідомого пихатого вислову, який помилково приписують королеві Франції Марії-Антуанетті: "Якщо у бідних немає хліба, нехай їдять тістечка!".

День хлібу

7. Культура випікання хліба нараховує кілька тисячоліть і в Україні. Найдавніший хліб на нашій території знайшли в будовах Трипільської культури, що існувала 3 тисячоліття тому. Археологами були знайдені залишки глинобитних будинків з кількома приміщеннями. Частина кімнат використовувалась для житла, а решта слугувала коморами для запасів зерна та інших продуктів. У кожній кімнаті будувалась жарова піч для випікання хліба. Тут знаходилися великі глиняні посудини для зберігання зерна і зернотерки.

День хлібу

Трипільська зернотерка

В 11 столітті на Поліссі, Галичині, Наддніпрянщині випікали здебільшого кислий, тобто зброджений хліб з житнього борошна. Виробництво житнього хліба було великим мистецтвом, що грунтувалося на застосуванні спеціальних заквасок, секрет приготування яких тримався в суворій таємниці й передавався з покоління в покоління. 

8. З давніх часів українці називають хліб "святим", "божим даром", "батьком", "годувальником", "головою", "розпорядником". Про хліб і його святість в Україні складено багато приказок і прислів'їв: "Хліб на столі — Бог у хаті", "Не ми хліб носимо, а хліб нас", "Хліб житній — батько рідний", "З хлібом і пісня миліша, і хата тепліша", "Нема хліба без роботи, а роботи без хліба" та багато інших. Жодну важливу подію на наших теренах неможливо представити без хліба. В народних обрядах хліб завжди символізує життя, а слова "жити" й "жито" в українській мові мають один корінь.

Ставлення до хліба завжди було дуже поважним. Існує безліч традицій, прикмет і вірувань пов'язаних з цим, практично, незамінним продуктом. Наприклад, ні в якому разі не можна викидати його, залишати на столі перевернутим, не можна їсти хліб за спиною людини — можна вкрасти його силу. Якщо впав шматок хліба на підлогу — чекайте гостей. Не можна різати хліб у висячому положенні — грошей не буде.

Ті, що люблять їсти скоринки і окрайці вважаються щасливими людьми.

9. І сьогодні існує багато видів обрядового хліба, який приурочували до різних дійств та свят. Це і коровай, і святкові калачі та бублики, масничні вареники, весільний дивень та різдвяний книш.

  • Коровай — це символ єднання родини, прикраса весільного столу, справжній мистецький витвір. Дотримуючись давніх традицій, його прикрашають майстерно виліпленими з тіста символічними гронами винограду, калини, фігурками пташок. У 2013 році зображення короваю навіть потрапило на поштову марку.

День хлібу

  • Лежень  — весільний обрядовий хліб, різновид калача. Форма — овальна, зверху прикрашений оздобами з тіста. Лежень возили молоді до нової родини: молодий — для тещі, молода — для свекрухи. Ділили його на другий день весілля, а доти він лежав на столі перед молодими, чекаючи своєї долі (звідти, мабуть, і його назва)
  • Жайворонки або сороки — печиво, яке випікали на свято Сорока Святих (19 березня). Господині пекли із тіста жайворонків, з якими діти вибігали надвір і закликали весну. Пташки з тіста повинні були принести за собою весну, хорошу погоду і рясний урожай.

День хлібу

  • На Великий піст після Масниці робили особливі види хлібів і хлібної продукції. На перший день посту, наприклад, їли сухі спеціальні коржики, так звані "жиляники". Вони були великим контрастом поруч з масними насиченими стравами і повинні були нагадати про обмеження і стримування своїх бажань в наступні місяці поста.
  • Паски — це високий здобний хліб, який готують на головне християнське свято — Великдень. Разом з пофарбованими яйцями і сирною паскою вони є головними стравами пасхального святкового столу.
  • Калита (калата, маламай) — обрядовий хліб, який готували на Андрія (13 грудня) у вигляді круглого коржа з діркою посередині, який символізував сонце. Калита, яку пекли перед святом зимового сонцестояння, мала зв'язок з давніми дівочо-парубочими гуляннями на честь народження світила.

День хлібу

  • Калач, колач — хліб-коло, випечений із крученого тіста, плетений з трьох-чотирьох качалочок. Він символізує достаток і благополуччя. Калач має допоміжні функції: ним обмінювались роди, запрошували на весілля, вшановували видатних людей. Калачі пекли і на Хрестини, Різдво, Паску.
  • Жителі Галичини печуть на Різдво Крачун — великий білий хліб. Він ставиться на середину столу серед інших страв і обкладається маленькими крачунами. Коли на небі з'являється перша зірка — повідомляють про пришестя крачуна, і тоді тільки починається святкова вечеря. Ймовірно, що крачун уособлює сонячне божество, яке народилося заново і стало приводом для святкування.
  • На Щедрий вечір традиційно готували пироги. Гуцульщина готувалася до цього дня варениками, наддніпрянці — пирогами з м'ясом і млинцями, Південна Україна робила бублики. І всі ці страви, незважаючи на їх різноманітність, всі мали єдину ритуальну назву — "пироги". Коли починалася святкова вечеря, ставили на стіл миску з пирогами, перед нею сідав батько, прихиляючись, ховав голову. Діти запитували у матері, немов його не бачили, де ж тато, а батько відповідав  хіба вони його не бачать за горою пирогів? Діти на це говорили, що ні, не бачать, на що батько примовляв, що Бог дасть, щоб і в наступному році його не побачили б так. Цей обряд мав на меті відганяти біду, вказати шлях достатку і благополуччю в наступному році.

День хлібу

10. Але повернемося до сьогодення. На початку жовтня українські пекарі спрогнозували — зростання вартості пшениці, підвищення цін на інгредієнти для виробництва хліба, упаковку, а також падіння гривні  можуть призвести до подорожчання хліба. Таку думку висловив віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко. За його словами, з початку року вартість пшениці зросла на 40%, з них тільки за вересень — на 25%, що неминуче призводить до зростання цін на борошно, яке становить до 50% від собівартості хліба. Крім того, тільки за останній тиждень на 30% зросли ціни на цукор, з початку року на 50% подорожчала соняшникова олія. Він також додав, що не менше, ніж на 20% подорожчали упаковка, енергоносії, логістичні послуги. Через девальвацію гривні зросла вартість імпортних комплектуючих для хлібопекарського обладнання. "Тому потрібно вже найближчим часом готуватися до вкрай непопулярної міри — підвищення цін на хліб. На жаль, стримувати її більше не є можливим. Пекарський бізнес не здатний вплинути на формування цін на пшеницю, логістику, енергоносії, які безпосередньо впливають на собівартість хліба", – підкреслив віцепрезидент.

То може, спробуємо спекти хліб самі? Якщо вийшло у американського вченого, вийде і у нас. Особливо, якщо в цьому нам допоможе досвідчений кулінар. Вам знадобиться не так багато інгредієнтів: 

  • вода — 250 мл 
  • дріжджі сухі — 6-8 г 
  • сіль — 1 ч.л. 
  • цукор — 1 ч.л. 
  • борошно — 600 г 
  • олія — 2-4 ст. л.

А докладну і наглядну інструкцію ви знайдете у відео:

Авторка стверджує, що хліб за її рецептом може приготувати вдома кожна господиня, не маючи жодного досвіду роботи з дріжджовим тістом, спеціальних форм, чи іншого обладнання: "Усе, насправді, не тільки дуже бюджетно, а і дуже просто! Скуштувавши хоча б один раз такий запашний домашній хліб, ваші рідні не захочуть більше магазинного".

І нарешті, останній, бонусний факт — хліб, спечений для родини люблячими руками, — найсмачніший!

225940

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!
Завантажити ще
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: