Топ-5 соціальних "творців змін": за кого проголосуєте ви?

Аліса Смагіна

Продовжуємо розповідати вам про фіналістів конкурсу "Творці змін" — проєкту, запущеного у червні цього року Bendukidze Free Market Center у співпраці з Friedrich Naumann Foundation Ukraine and Belarus, Atlas Network та медіа рішень "Рубрика". 

Вибирати топ-5 у категорії "Соціальні ініціативи" було непросто — відзначити хотілося абсолютно всіх! Адже кожний з проєктів, номінованих на конкурс, надає реальну підтримку багатьом людям по всій Україні, допомагаючи їм жити повноцінним життям. 

Тепер надзвичайно складне завдання стоїть перед нашими читачами — обрати з топ-5 соціальних ініціатив ту, яка першою увійде до всеукраїнського довідника "Творці змін".

Знайомтеся, пишайтеся, підтримуйте!

Розповсюджена думка — якщо у людини синдром Дауна або аутизм, то працювати вона не зможе. Але це не так. Це доводить київська соціальна пекарня "Good Bread From Good People", яка вже 4 роки надає роботу людям з ментальними розладами. 

Головна мета "Good Bread From Good People" — повернути людей з ментальною інвалідністю у суспільство. Не залишати їх наодинці з собою вдома і в інтернатах. Дати надію батькам, що їхні діти можуть працювати і заробляти. Показати, що кожен з них може знайти своє місце у цьому житті.

Свою історію інклюзивна пекарня розпочала з того, що її засновник Владислав Малащенко, педагог за освітою, зрозумів: вийшовши у світ після спеціалізованих шкіл та інтернатів, молоді люди з аутизмом, синдромом Дауна або затримкою інтелектуального розвитку не знають, що робити далі, чим займатися. Вони нікому не потрібні, на роботу їх не беруть. І якщо, наприклад, у NASA щосили набирають людей з розладами аутичного спектру для STEM спеціальностей, то у нас майже неможливо зустріти їх у повсякденні, тому що здебільшого такі люди все життя просто сидять у чотирьох стінах. 

"Держава дуже повільно рухається до змін і, на жаль, все ще бачить єдиним виходом помістити людину з ментальною інвалідністю в інтернат пожиттєво. "Good bread" показує, що є інші варіанти. Показує, що такі люди можуть бути зайнятими, і включення в роботу дає позитивну динаміку. Вони соціалізуються, розкриваються як особистості і переводять фокус з діагнозу на те, що вони можуть робити. Кожна людина — частина суспільства. І ми переконані, що треба створювати умови для кожного, але не виключати з соціуму через певні ментальні особливості", — каже засновник проєкту.

З 2017 року в пекарні дали шанс реалізувати себе 30 людям з ментальною інвалідністю — для когось він був єдиним. Нинішня команда "Good Bread From Good People" — це 20 людей з ментальною інвалідністю, що працюють під наглядом професійного пекаря і випікають солодощі для всіх охочих і таких же незахищених, як і вони самі. Для кожного з них пекарня стала не просто місцем роботи, а й сенсом життя. В "Good Bread" вважають: "Кожна людина, яка відчула впевненість у собі і власну значущість — наша перемога".

Випічку "Good Bread" можна купити, замовити на сайті або "підвісити" і її передадуть мешканцям Будинку ветеранів сцени, психоневрологічних інтернатів, хоспісів, пацієнтам Інституту раку і лікарень, точкам роздачі безплатних обідів. Тільки цього року "Good Bread" передала 2500 підвішених кексів.

Проєкт "Good Bread From Good People" — не просто гарна справа, насамперед це важливий крок для розвитку інклюзивності в Україні.  

"Доросла людина з ментальною інвалідністю безсила, — говорить Владислав Малащенко. — У нашій країні людям з нормою відкриті всі світи, але якщо ти не такий, як усі, у тебе лише два шляхи — ребцентр та інтернат, і можна довго і безрезультатно битись головою, намагаючись прокласти собі іншу дорогу. Дуже цінно, що ми розхитуємо цю догму, створивши місце, де можна отримати шанс для реалізації. Ми показуємо на широкий загал людей з ментальною інвалідністю, які включені у суспільне життя. Ми відкриваємо їх для тих, хто міг ніколи і не задумуватись про проблему психоневрологічних інтернатів та соціалізації. Цим ми піднімаємо проблему на вищий рівень. Чотири роки тому у нас постійно запитували "А що таке ментальна інвалідність?", сьогодні це розуміють майже усі. Значить, ми на правильному шляху.

Позитивні зміни вже відбулись для тих людей, які зайняті у нас в пекарні. І ми прагнемо до розширення проєкту, щоб змін ставало більше. Тому що зміни починаються з малого. Ми віримо, що можемо надихнути інших створювати подібні соціальні підприємства. І віримо, що можемо дати приклад державі, показати, яким чином можна дати людям з інвалідністю можливості включитись у суспільне життя".

Заснований у 2013 році проєкт "Життєлюб" – перший в Україні благодійний фонд підтримки та всебічного розвитку для людей старшого віку. Фонд займається покриттям базових потреб в харчуванні та адресною допомогою людям поважного віку, допомагає знаходити роботу та покликання, дає можливість розширити коло спілкування серед ровесників і молоді.

За допомогою "Життєлюбу" можна безкоштовно отримати гарячий обід і ліки, вивчити англійську або навчитися танцювати танго, знайти нових друзів, подорожувати, отримати необхідну допомогу і самому бути корисним. Ідея, яку просувають засновники проєкту — жити тут і зараз, посміхатися кожному дню, не боятися віку і бути активною частиною сучасного світу. За роки існування "Життєлюб" став соціальним трендом, активним волонтерським ком'юніті, генератором і реалізатором багатьох соціальних ініціатив, направлених на те, щоб зробити життя людей третього віку захищеним, повноцінним і радісним.

Розкладний столик, бідон борщу і пиріжки, з якими в березні 2017 року вийшли на вулицю Києва засновники фонду разом із командою небайдужих хлопців, щоб пригостити київських пенсіонерів, стали початком "Обіду без бід" — одного з головних проєктів БФ " Життєлюб". Через три роки флагманський столик перетворився на 13 повноцінних пунктів роздачі гарячих обідів, які працювали щодня. З початком пандемії проєкт переформатувався у щомісячну програму адресної доставки наборів піклування. Так фонд зміг продовжити допомагати підопічним проєкту "Обід без бід". Наразі 1500 київських життєлюбів щомісяця отримують їжу у безпечному форматі. 

Продуктові набори для мешканців малих містечок і сіл України, в рамках програми "ДоБаДі", допомагають розвозити волонтери проєкту — СуперОнуки – тисячі молодих людей, які поділяють цінності "Життєлюбу". Також літні українці, яких у "Життєлюбі" називають ласкаво Ба і Ді, отримують необхідну медичну, побутову та соціальну підтримку в рамках проєкту "Адресна допомога".

Але не їжею єдиною. Проєкт з однойменною назвою — перше в Україні агентство дорослих моделей "Життєлюб" — є гордістю фонду. Його ідея в тому, що кожна людина може бути красивою, стильною та сучасною незалежно від віку. Ба та Ді знімаються в кліпах, рекламі, дефілюють на тижнях моди. Їх фотографії надихають і молоде покоління, і самих життєлюбів. "Ліками від самотності" називають у фонді проєкт "Reжим". Кожен день в рамках цієї  ініціативи проходять навчальні, спортивні та розважальні заходи для людей старшого віку. Під час карантину – онлайн. Також видкрито програму працевлаштування людей 50+ "Трудолюб", причому її учасники можуть не тільки знайти роботу, а й освоїти нову професію.

"Найчастіше питання, яке мені задають, звучить так: "Навіщо вам це потрібно?", — пише на своїй сторінці у Фейсбук Тіна Михайловська, співзасновниця фонду "Життєлюб, — Це питання зазвичай задають без камер, диктофонів, після завершення офіційних зустрічей. Начебто окрім високих і світлих цілей нашого проєкту є ще одна. Якийсь невидимий секрет, який додасть піднесеним ідеям благодійності логіку і здоровий глузд. Відповідь, звичайно, є — все, що ми робимо в "Життєлюб", ми робимо для себе. Щоб прокинутися одного разу і дізнатися, що вік (а його уникнути не можна) більше не вирок. Що в світі навколо, як і раніше, мільйон можливостей, що потенціал людини не обмежений рядком у паспорті і ми можемо жити, а не доживати. Жити так, як хочемо. У зоні видимості суспільства, яке враховує інтереси і потреби всіх людей, а не викреслює з усіх списків".

У Святого Миколая багато помічників, і одні з них — учасники проєкту, започаткованого громадською організацією "Всеукраїнське об'єднання "Українські Рубежі", — "Олені Святого Миколая". Шостий рік поспіль харківські волонтери дарують радість і влаштовують свята дітям із прифронтових сіл і містечок на Сході України. 

Україна знаходиться в стані війни вже 7 років. За цей час виросло ціле покоління дітей, які не бачили нічого, крім війни. Надати психологічну підтримку дітям, які страждають від триваючого збройного конфлікту, показати не словом, а ділом, що дуже багато людей небайдужі до їхніх проблем, дати можливість дітям і їхнім батькам відчути себе не залишеними увагою і турботою з боку спільноти, звернути увагу на проблеми дітей, що проживають в зоні військового конфлікту і залучити якомога більше людей і організацій до роботи по їх подоланню — місія ініціативи "Олені Святого Миколая". 

"Ми намагаємося зробити все, що від нас залежить, щоб ці діти не відчували себе відрізаними від України та світу", — кажуть учасники проєкту.

На сьогодні на лінії розмежування в Донецькій і Луганській областях мешкає біля 14000 дітей. Щорічно, з 2016 року, чарівники проєкту збирають від них тисячі листів з мріями і бажаннями. Вони зведені в таблицю, де зазначені імена дітей, вік, те, що шукають у подарунок, а також скани листів святому Миколаю.

Спочатку думали, що листів буде зовсім не багато, але вже в перший рік їх виявилося більше тисячі. З кожним роком кількість дитячих листів зростає — тільки у 2020 карантинному році волонтери зібрали і подарували дітям, які живуть поруч із війною, 1325 адресних та 505 неадресних подарунків. 

"Діти вірили в дива з самого початку, а ось дорослі не зовсім розуміли, що відбувається, звідки беруться подарунки для їхніх дітей, — розповідають волонтерки проєкту Інна Ачкасова і Марина Лідіс. — Але за 5 років нашої роботи і діти, і дорослі стали просити у нас контакти дарувальників, з кожним роком росте зворотній зв'язок. Ми пишаємося тим, що завдяки проєкту деякі діти і дорослі, які живуть дуже далеко, в різних куточках світу, знайшли одне одного, обмінюються листами і подарунками, стали друзями".

Волонтери стверджують — своєю діяльністю вони змінюють сам сенс і зміст соціальної допомоги. "Ми даємо можливість і тим, хто допомагає, і тим, хто приймає допомогу, відчути особистий контакт. "Допомога" – це не якийсь безликий фонд, а жива людина. Це передача тепла з рук в руки. А ми – лінія теплопередачи". 

Діяльність "Оленів Святого Миколая" не обмежується новорічними святами. Влітку організовуються Холі фестивалі; завдяки проєкту діти, які мріяли про це, здійснили подорож Україною. Деякі родини з лінії розмежування самі захотіли стати дарувальниками і зробили подарунки для дітей з інших населених пунктів. 

"Це неймовірне відчуття, коли ти робиш справжні дива своїми руками, і від нього неможливо відмовитися, — ділиться з "Рубрикою" Євгенія Левінштейн, координаторка проєкту. — Коли для хлопчика-художника з села Новоіванівка їдуть особливі фломастери від художниці з самої Канади. Коли приходить молода родина і бере на себе подарунки для цілого дитячого садочка. Коли програмісти обирають хлопців з таким же захопленням, що і у них, збирають кошти всім відділом і дарують їм коштовні сноуборди. Коли жінка дарує хлопцю гітару і пише лист, у якому згадує, як мріяла про гітару в своєму дитинстві. Такі історії трапляються кожного року – і це дуже надихає.

Ми спостерігаємо, як на очах змінюються ці села, дороги до них, як розквітають школи і клуби. У цьому є частка і нашої праці, бо ми робимо ці села і цих людей більш помітними, ми підтримуємо місцевих волонтерів і ентузіастів.

І ще: коли в якомусь із цих селищ трапляється біда (наприклад, пожежа в Муратовому, що на Луганщині), то для людей-дарувальників і благодійників, які брали участь в нашому проєкті, це вже не якась абстрактна назва, а обличчя знайомих дітей і дорослих. І допомога збирається миттєво.

Тобто те, що ми робимо, – це не тільки подарунки і дитяча радість. Це соціальні зв'язки, що скріплюють Україну".

Не секрет, що тонни продуктів, які не встигають з'їдати українці або реалізовувати магазини і ресторани, відправляються просто на сміттєзвалища. Наразі Україна є одним із лідерів у Європі за кількістю звалищ, які наполовину складаються з органічних відходів. За даними FAO (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН) жителі України щороку викидають приблизно 7 млн. тонн придатних до споживання продуктів. Це більше, ніж продукує Німеччина та Франція разом взяті. Вартість таких продуктів складає близько 5,5 мільярдів гривень. У той же час у країні є сотні тисяч людей, яким банально бракує їжі. У квітні 2020 Міжнародна організація UNICEF опублікувала звіт, за яким рівень бідності в Україні зросте через пандемію з 27,2% до 43,6%, а в гіршому випадку – до 50,8% від усього населення.

Усвідомлюючи цю ситуацію, команда громадської організації "Тарілки" створила перший український продовольчий банк, який збирає в мережах супермаркетів їжу, що знаходиться на межі терміну придатності, та після відповідного сортування розподіляє цю їжу серед незахищених верств населення. Таким чином зменшується рівень органічних відходів та надається щоденна допомога людям, які через безробіття або низьку зарплату чи пенсію не можуть забезпечувати себе їжею самостійно. 

Фактично "Тарілка" — це магазин без каси. Сюди зможуть прийти за продуктами ті, хто їх потребує, і ті, хто хоче ними поділитися. Для того, щоб отримати продуктовий набір в "Тарілці", слід для початку зареєструватися. Для реєстрації потрібен паспорт, посвідчення пільгової категорії населення та номер телефону. Забрати продукти можна буде у визначений день та час, про який волонтер повідомить завчасно по телефону. Відвідувач отримує набір із тих продуктів, які надійдуть цього дня.

Кожного дня 25 відвідувачів банку мають можливість отримати повноцінний безкоштовний продуктовий набір. У такий спосіб щомісяця тільки у Львові рятується до 3 тонн їжі від потрапляння на смітник. Не важко уявити, якими можуть бути ці цифри, якщо в кожному обласному та районному центрі будуть також свої "Тарілки". 

"Ми змогли розробити унікальний алгоритм співпраці між бізнесом та громадським суспільством, який дозволяє одночасно вирішувати «болі» в екологічній та соціальній сфері, — розповідає  керівник ГО "Тарілка" Іван Павліш. — До моменту запуску "Тарілки" у Львові в Україні не було жодного продовольчого банку, який працював би за аналогічною схемою. Тепер ми ділимося власним досвідом, допомагаємо волонтерам з інших міст відкривати свої "Тарілки" та сподіваємося, що зовсім скоро культура діяльності продовольчих банків матиме загальнонаціональний характер".

Від ідеї створення продовольчого банку до її реалізації у Львові пройшло два роки. Тепер учасники проєкту не тільки годують львів'ян, а й навчають волонтерів із інших міст. Вже сьогодні за підтримки львівської команди "Тарілки" у Києві розпочав свою діяльність Благодійний Фонд "Тарілка Київ". До того добровольці з Києва приїжджали до Львова, допомагали збирати продукти з магазинів, займалися сортуванням та розподілом. У жовтні аналогічний «вишкіл» пройшли волонтери з Херсона.

За словами керівника проєкту, саме небайдужі люди є основним двигуном як "Тарілки", так і будь-яких змін у суспільстві. 

"Наші волонтери — це неймовірні молоді світлі люди, які відчувають важливість нашої ініціативи для міста і країни та готові безкорисливо інвестувати свій вільний час для того, щоб «Тарілка» ставала щораз, то кращою, — каже Іван Павліш, — Також варто зазначити, щоб дуже вагомою є підтримка та ставлення до проєкту самих відвідувачів. Частину з них ми залучили до організації роботи нашого продовольчого банку, іноді люди приносять з собою яблука чи інші овочі/фрукти, якими вони хочуть поділитися з іншими відвідувачами.

Особисто для мене (та і, напевно, для кожного учасника нашої команди) є цінним надзвичайно великий потенціал, який несе з собою "Тарілка". Можливість допомогти великій кількості людей і в цей же час долучитися до збереження довкілля — це саме те, що потрібно нашій країні сьогодні".

"Місто добра" — міжнародний центр всебічної допомоги жінкам з малюками на руках. Тут знаходять підтримку і прихисток мами-безхатьки, мами, які втекли від домашнього насильства, мами-сироти та випускниці інтернатів. Мешканцями Кризового центру "Місто Добра", відкритого за підтримки БФ "Я майбутнє України" у 2017 році у Чернівцях, можуть бути жінки із дітьми з усіх областей України та громадянки інших країн, які опинилися за межею бідності чи потребують допомоги на території України. 

У "Місті Добра" вважають , що бідність — це не вирок для люблячої родини. Бідні мами – не погані мами! Якщо вчасно підтримати жінку, що опинилася в біді, то можна змінити всю долю дитини. "Місто добра" — не просто тимчасовий притулок для жінок із дітьми та одиноких стареньких (унікальний, повністю адаптований будинок Центру дає прихисток одночасно більше сотні жінок і дітей), насамперед це комплексна програма соціалізації жінок, по завершенню якої жінки-мами отримують можливість розпочати нове життя. Тут вони знаходять дах над головою, їжу, необхідні речі, медичний догляд, юридичні консультації, крім цього отримують документи, професіональну освіту, вчаться вести господарство та доглядати за дитиною. Випускниці "Міста добра" не бояться бути мамами, знаходять роботу, стають незалежними і впевненими у власних силах. За чотири роки існування завдяки діяльності проєкту до дитячих будинків не потрапили 1500 дітей. А самостійними і успішними стали понад 400 жінок.

"Ще 4 роки тому ми чітко усвідомили, що гуманно, економічно доцільно та оздоровлююче для суспільства допомагати мамі дитини, а не сиротинцям, — говорить засновниця проєкту "Місто Добра" і очільниця фонду "Я майбутнє України" Марта Левченко. — Ми провели колосальну роботу із соціальними службами, щоб запровадити на практиці механізм підтримки мами, надання підтримки родинам, щоб створити комфортні умови для виховання дитини саме в сім'ї, а не одразу оперативно вилучати дитину через бідність чи інші негаразди з родини. Саме через надання підтримки матерям, які знаходилися з дітьми в складних життєвих обставинах, нам вдалося не допустити потрапляння півтори тисячі дітей до інтернатних закладів. Зараз "Місто Добра" активно розбудовується в чотирьох інших містах України. Ми навчаємо та надаємо консультативну підтримку громадам та організаціям, які готові створювати такі заклади розвитку та підтримки мам з дітьми в нашій країні".

Крім безпосередньої роботи із родинами, яким потрібна допомога, фонд займається широкою адвокацією змін у законодавстві щодо захисту дітей і жінок. У щільній співпраці з МВС розробляється нова стратегія поведінки щодо жінок, що потерпають від насильства у сім'ї та дітей, які пережили сексуальне насильство. У 2021-му році започатковано проєкт "Друг Дитини", який навчає спеціалістів (практичних психологів та освітян) з виявлення та попередження сексуального насильства щодо дітей. Перша група підготовлених спеціалістів вже працює із родинами в Чернівцях. 

⁣⁣Також більше 10 років щорічний фестиваль для дітей-сиріт "Буковинська мрія" збирає 1200 дітлахів, та виконує їхні найзаповітніші мрії. Тисячі родин зі всієї України отримують постійну гуманітарну допомогу від фонду. Вже розпочали роботу декілька місцевих ініціатив — програми розвитку дітей у сільських місцевостях, які отримали від гранти від БФ "Я майбутнє України".⁣⁣ 

Марта Левченко впевнена: всі ці зміни потрібні саме зараз. "Неможливо закривати очі на те, як живуть багато родин в Україні. Вони потребують підтримки, допомоги, елементарних речей. Ці люди можуть бути гарними батьками, виростити щасливих дітей, але їм потрібен шанс на це. Шанс, який може дати підтримка інших. І поки ми бачимо такі родини, поки ситуація не зміниться на загальному рівні, наша робота буде продовжуватись і ми не можемо її залишити. Тому що ми творимо зміни, які необхідні дітям — майбутньому України".

↓Читайте також

Топ-5 "творців змін" в освіті: за кого проголосуєте ви?

Топ-5 "творців змін" в екології: за кого проголосуєте ви?