Банки проти всіх: як бізнес в Україні намагається знизити комісію за еквайринг і що може вийти
В останні кілька днів в українській бізнес-тусовці розвернуся цікава дискусія на тему еквайрингу. Її почали два «кити» — власник Rozetka Владислав Чечоткін і співзасновник Monobank Олег Гороховський, ведучи спілкування через свої сторінки в Facebook. Власник інтернет-магазину виступав за обмеження комісії під час обробки платежів з карток, а його опонент і приятель банкір Гороховський, передбачувано, ратував за зворотне.
Що таке еквайринг, чому комісію дійсно пора знижувати і які є думки на цей рахунок — читайте в матеріалі «Рубрики».
Через що суперечка?
З кожним роком кількість безготівкових платежів в Україні, зрозуміло, зростає. За даними Нацбанку, за 2020-й рік їх стало більше на 25%, якщо порівнювати з 2019-м, а сума майже на 23% — це більше 22 млрд гривень.
І це чудово, оскільки говорить про те, що кількість торговельних POS-терміналів у країні зростає в геометричній прогресії та недалекий той день, коли навіть в глухих селах можна буде розрахуватися карткою — були б там гроші.
Але водночас бізнес незадоволений, оскільки відсоток, який діє в Україні, практично в 10 разів вищий за європейський — там 0,2 і 0,3%, а у нас в країні може доходити аж до 3%. Зрозуміло, це ставить українського бізнесмена в невигідне становище перед конкурентом з Європи, та й важкий ковід-рік дає про себе знати. Підприємці дуже сподіваються, що в Україні все ж таки зважаться обмежити цю комісію і незабаром це може статися.
У лютому Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №4364 про платіжні послуги. Крім усього іншого, в ньому є пункт, за яким держава може обмежити розмір еквайрингу, що подає надію всьому бізнесу, але водночас змушує нервувати банкірів — це може знизити їх прибуток на мільярди.
Розгляд у другому читанні може бути не за горами, тому пристрасті в ділових колах розпалюються все сильніше.
Дружба дружбою, а гроші нарізно
Як розповідали «Рубриці» обізнані джерела, Гороховський та Чечоткін знаходяться в гарних стосунках і навіть можуть вважатися приятелями, але фінансове питання розвело їх по різні боки барикад.
Першим у себе в Facebook виступив Чечоткін, який пояснив, що його компанія-гігант витрачає на оренду всіх 90 магазинів, офісів і складів менше, ніж платить банкам за відсотком за транзакції.
«У ціні кожного товару, який продається в Україні закладені 1,8-3% банківської комісії, які кожен бізнес повинен платити банкам за проведення оплат картами. Що означають ці відсотки? Це означає, що наш споживач повинен платити більше. Це означає, що ми менш конкурентні в порівнянні з глобальними гравцями, адже будь-які постачальники з ЄС, а також всім відомі Amazon або Alibaba, платять своїм банкам 0,2-0,5%. Це означає, що ми все ще дуже далекі не тільки від Європи, але навіть від країн колишнього СНД. Для прикладу — ставка в Росії — 1%, в Казахстані — 0,7%, в Узбекистані — 0,5%. В Україні — від 1,8 до 3% і встановлювати цей відсоток можуть платіжні системи та банки, так, як їм заманеться», — написав бізнесмен.
Наступного дня на його пост відреагував у Facebook Гороховський, який навів свої аргументи.
«Тут є велика несправедливість і дуже серйозна супротивність.
Цей тариф торговці хочуть опустити на 1-1,5%, що становить приблизно 60% від чинних тарифів. 60%! Водночас зниження їх витратної частини складе, в залежності від націнки, близько 2-2,5%. Дивовижна історія — забрати у когось 60% його доходу, щоб заощадити собі 2%. Стовідсотковий «win-win», — з іронією написав банкір.
Диспозиція гранично ясна: великий капітал не розуміє, чому повинен платити мільярди, якщо в тій же Європі їхні колеги платять менше. Малий бізнес усіма руками за, оскільки він і так ледве виживає в Україні та радіє будь-якому послабленню. А банки не хочуть втрачати більшу частину свого прибутку, нагадуючи про свою роль в українській економіці.
До речі, на підтримку позиції Чечоткіна виступив ще один потужний бізнес-гравець — co-founder мережі продуктових магазинів біля дому «Коло» Сергій Войцеховський.
«Приймання карткових платежів (еквайринг) — законодавчо обов'язкове для всіх операторів роздрібної торгівлі (колись норму пролобіювали банки). Відповідно, пані та панове, раз ви не дали бізнесу працювати з дешевшим інструментом — кешем, відрегулюйте тоді наростальні апетити учасників банківського ринку. Або зніміть обмеження і бізнес відрегулює питання сам», — підкреслив бізнесмен у себе в Facebook.
А що про це думають інші?
Дискусія стовпів українського бізнесу привернула масу уваги: думки користувачів у Facebook і експертів розділилися, але все ж більшість виступала за обмеження банківської комісії — шанс надати малому бізнесу імпульс для розвитку вважається більш важливим завданням, ніж збереження прибутків банків.
Як написала в колонці для «Рубрики» керівниця GR-напрямку Асоціації ритейлерів України Наталія Петрівська, ринкове регулювання, на якому наполягають банки, вкрай неефективне. Єдиний вихід — зміна ситуації законодавчим шляхом.
«В Україні на сьогодні склалася ситуація, коли частки платіжних систем в розрізі виданих платіжних карт розподіляються наступним чином: Mastercard — 65,8%, Visa — 33,4%, «Простір» — 0,8%, інші — 0,1%. Особливо не відрізняється ситуація і на ринку суб'єктів, залучених у надання послуг еквайрингу. За інформацією НБУ, найбільшими банками-еквайрами є АТ КБ «Приватбанк», АТ «Ощадбанк» і АТ «Райффайзен Банк Аваль». Найбільшими емітентами платіжних карт є ПриватБанк, АТ «Ощадбанк» і АТ «Універсал Банк». Таке зосередження послуг еквайрингу у кількох гравців цього ринку не дозволяє подальшого розвитку галузі, має негативні наслідки на ціноутворення послуг і завищення їх вартості», — пояснила Петрівська.
«Виправлення такого становища на українському ринку еквайрингу має вирішуватися загалом, шляхом регулювання не тільки міжбанківської комісії, а й загальної вартості еквайрингу. Такі заходи допоможуть зробити цей ринок конкурентоспроможними для інших банківських установ, а вартість послуг — економічно обґрунтованою, не завищеною, такою, що спонукатиме бізнес до ще активнішого впровадження безготівкових розрахунків», — додала вона.
«В Україні найдорожча послуга еквайрингу, в порівнянні з іншими країнами, а вартість інтерчейндж — в 4-5 разів вище. Для малого та середнього бізнесу еквайринг ще дорожчий, ніж для великого ритейлу. Це дуже сильно заважає розвиватися ринку карткових платежів. Карткових оплат загалом по країні значно менше ніж в ритейлових торгових мережах, це пов'язано з тим, що для малого і середнього бізнесу це досить дорого. Тому ми вимушено будемо підтримувати регуляцію. Треба відзначити, що в Україні це не перший такий досвід. У багатьох інших ситуаціях питання вартості еквайрингу було вирішено регулятивними заходами», — вважає IT-директор Fozzy Group Іван Славіогло.
Малий бізнес теж вважає, що банки отримують аж надто великий прибуток з транзакцій. «3% — це багато. Його можна зменшити, при тому те що банки й так демонструють непоганий прибуток весь останній рік. Потрібно хоча б 1,5% — це буде розумна ставка, яка дозволить всім заробити», — розповіла виданню одна з київських підприємниць Олена.
Втім, є й інша думка. «Рубрика» зв'язалася з економістом, президентом Українського аналітичного центру Олександром Охріменком.
«Якщо почати регламентувати, то обов'язково виникне конфлікт. Обмеження еквайрингу виглядає красиво, але потім будуть інші проблеми. Впаде якість банківських послуг, почнуть з'являтися якісь приховані комісії та інше», — сказав в бесіді з виданням експерт.
Дата другого читання законопроєкту №4364 поки невідома, проте немає сумнівів, що будь-який результат голосування викличе масу емоцій в кожному з таборів. До того ж і банкіри, і великий бізнес отримали відмінний шанс помірятися силами та позмагатися в умінні лобіювати потрібні рішення через Верховну Раду. Чия візьме на цей раз? Схоже, що скоро дізнаємося.
Регулювання вартості еквайрингу – європейський шлях підтримки державою своїх підприємців
Як повідомлялося, у "Слузі народу" обіцяють зменшити комісію за розрахунки платіжними картами в Україні.
