fbpx
Сьогодні
Колонка 15:30 05 Бер 2021

Регулювання вартості еквайрингу – європейський шлях підтримки державою своїх підприємців

Які заходи допоможуть виправити ситуацію на українському ринку еквайрингу

Період карантинних обмежень з початку 2020 року і до сьогодні став важким для значної частини бізнесу, а декого прирік на закриття та припинення діяльності.

В багатьох країнах значну роль в підтримці підприємців відігравала держава та правильні нормотворчі зміни, які забезпечили можливість і надалі працювати. Не виключенням є і український бізнес, який очікує від представників законодавчої та виконавчої влади прийняття рішень на користь бізнесу, які допоможуть здешевити окремі невиправдані витрати та привести їх до європейського рівня. Це стосується в тому числі й зменшення вартості послуг еквайрингу, яка в Україні в декілька разів вища, ніж в країнах Європейського Союзу. Завищена вартість еквайрингу є значним стримувачем у розвитку безготівкових платежів.

В реаліях заборони ведення господарської діяльності з причин пандемії, бізнес був змушений перелаштовуватись, розвивати дистанційні види послуг, які б допомогли йому не збанкрутувати. Про більш широке використання безготівкових платежів наголошує і сам Національний банк України.

НБУ стверджує, що платіжна інфраструктура стабільно розширюється, частка безготівкових операцій продовжує зростати. Кількість суб'єктів господарювання, які приймають платіжні картки, за І-ІІІ квартал 2020 року зросла на третину (на 31,7%), до майже 316,4 тис.,  кількість торговельних POS-терміналів збільшилась на 7,9% (до 360,4 тис. од.). Водночас, кількість операцій з отримання готівки з платіжних карток зменшилась на 11,3% у 2020 році в порівнянні з 2019-м.

Але, окрім позитивної динаміки для нашої країни, є негативна сторона для бізнесу – з кожної безготівкової операції підприємці сплачують на користь банків та міжнародних платіжних систем в сукупності від 1,8% до 3%. Отже, неважко порахувати прибутки фінансових установ, які за час карантину отримали додаткові кошти від напівпрацюючого бізнесу.

До речі, в Україні за обслуговування платіжних терміналів підприємцями в 2016 році сумарно сплачено 11 млрд грн, а в 2020 році – вже 22 млрд грн.

З метою встановлення справедливої ціни за еквайринг в країнах Європейського Союзу було введено обмеження розміру міжбанківської комісії на рівні 0,2% та 0,3% відповідно, шляхом прийняття Регламенту №2015/751 від 29.04.2015 року. В Україні цей відсоток може сягати більше 2%. Водночас, в сусідній Біларусі для окремих сфер вартість міжбанківської комісії встановлена на рівні від 0,3 до 0,8%.

В 2020 році Європейською комісією було проведено дослідження, в якому зазначено, що за час дії регулювання кількість безготівкових розрахунків збільшилась в усіх країнах ЄС, а середня сума розрахунків зменшилась, що свідчить про популяризацію використання карток серед споживачів при здійсненні дрібних покупок. Спостерігається зростання і частоти користування POS-терміналами. Ефективність адміністративного регулювання вартості еквайрингу підтверджується і тим, що Регламент №2015/751 від 29.04.2015 року продовжує свою дію і після проведення даного дослідження. Рішення щодо його скасування не приймалося, а отже, це ще раз підтверджує необхідність такого регулювання.

Представники рітейлу та сфери послуг неодноразово просили знизити фінансове навантаження за прикладом європейських країн та прийняти відповідні законодавчі зміни. Але при виникненні таких ініціатив, починають з'являтись маніпулятивні погрози про припинення розвитку безготівкових платежів та зменшення кількості карток в обігу.

Банки наполягають на ринковому регулюванні. Однак, як доводить європейська практика, антимонопольні розслідування та останні європейські судові справи про стягнення рітейлом збитків з міжнародних платіжних систем, ефективним є виключно законодавче регулювання. Варто наголосити, що про необхідність зниження ставки інтерчейндж адміністративними методами в березні 2020 року наголошувалось і представниками Національного банку України.

В Україні на сьогодні склалась ситуація, коли частки платіжних систем у розрізі виданих платіжних карток розподіляються наступним чином: Mastercard – 65,8%, Visa – 33,4%, Простір – 0,8%, інші – 0,1%. Особливо не відрізняється ситуація і на ринку суб'єктів, що задіяні в наданні послуг еквайрингу. За інформацією НБУ, найбільшими банками-еквайрами є АТ КБ "Приватбанк", АТ "Ощадбанк" та АТ "Райффайзен Банк Аваль". Найбільшими емітентами платіжних карток є Приватбанк, АТ "Ощадбанк" та АТ "Універсал Банк".

Таке зосередження послуг еквайрингу у декількох гравців цього ринку не дає змоги подальшому розвитку галузі, має негативні наслідки на ціноутворення послуг та завищення їх вартості. Про це свідчить і відсутність збільшення частки української платіжної системи Простір, яку, як здається, і не планують розвивати.

Виправлення такого становища на українському ринку еквайрингу повинно вирішуватись в цілому, шляхом регулювання не тільки міжбанківської комісії, а й загальної вартості еквайрингу. Такі заходи допоможуть зробити цей ринок конкурентоспроможним для інших банківських установ, а вартість послуг – економічно обґрунтованою, не завищеною, такою, що буде спонукати бізнес ще до більш активного впровадження безготівкових розрахунків.

Джерело: Асоціація рітейлерів України

1479

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: