Згідно з дослідженням KSE у відбудову України, зокрема в будівельний сектор, вже готові інвестувати 500 мільйонів доларів
Будівельна галузь України має всі шанси стати одним із драйверів відновлення та зростання економіки країни в післявоєнний період. Проте для цього необхідні скоординовані зусилля держави, бізнесу й міжнародних партнерів.
Як пише Рубрика, про це йдеться у дослідженні "Структурні зміни та виклики в будівельній індустрії України: аналіз та прогнози", яке проводить Київська школа економіки за ініціативи Європейської Бізнес Асоціації. Один з головних висновків: для відбудови необхідні приватні інвестиції. Наразі відомо про 500 мільйонів доларів інвестицій у будівельний сектор — та чи достатньо цього?
За даними Світового банку, загальна вартість відбудови та відновлення в Україні становить 486 мільярдів доларів. Тоді як за словами голови Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олени Шуляк, для відновлення частини інфраструктури, яка згадується у звітах Світового банку, потрібно близько 65 мільярдів доларів лише на будівельні матеріали.
Переважна більшість необхідних будматеріалів можуть бути виготовлені в Україні: це обійдеться країні дешевше, ніж імпорт, створить додаткові робочі місця та збільшить податки до держбюджету. Питома вага вітчизняних будматеріалів у загальному їх споживанні в Україні перевищує 90% і цей показник може бути збережений при зростанні темпів будівництва, про що свідчить метааналіз літератури та думок експертів сектору в межах дослідження. Серед найбільш затребуваних матеріалів для відбудови — цемент, бетон, металоконструкції, цегла, скло, теплоізоляційні матеріали тощо.
"Поточні інвестиції надважливі, але для відновлення інфраструктури та економіки України необхідні додаткові мільярди. Слід зазначити, що інвестиції, зокрема, сприятимуть розвитку внутрішніх виробничих потужностей, створюючи нові робочі місця і підтримуючи економіку", — зазначив Максим Нефьодов, директор з інноваційних рішень KSE Institute.
Аби підготувати вітчизняні потужності до необхідних для відбудови обсягів виробництва, знадобиться час і чималі інвестиції.
Експерти Київської школи економіки відзначають, що низка великих міжнародних компаній вже оголосила про свої інвестиційні проєкти в Україні. Найбільш перспективним називають ірландського виробника будівельних матеріалів CRH, що володіє трьома цементними заводами в Україні під брендом CEMARK і за час повномасштабного вторгнення вже інвестував 80 мільйонів доларів в Україну. У 2023 році компанія підписала мандатний лист з ЄБРР щодо спільного придбання активів італійської Buzzi в Україні. Угоду оцінюють в 100 мільйонів доларів. Наразі вона розглядається Антимонопольним комітетом України (АМКУ).
Kingspan — ще одна ірландська компанія з виробництва будівельних матеріалів — має наміри інвестувати 300 млн доларів у проєкт "Сірша" (ірл. Свобода). Там розраховують, що до 2026 року на заході України запрацює виробничий кампус.
Інвестують у будівельну галузь і українські бізнеси. У 2022 році девелоперська компанія City One Development розпочала будівництво склозаводу у Київській області. Єдиний аналогічний завод в Україні у Лисичанську був зруйнований ще у 2014 році. Після цього український попит покривався імпортом, який до початку повномасштабного вторгнення на 75% складався з російської та білоруської продукції. Задекларована вартість проєкту City One Development складає 100 мільйонів євро, а на зведення має піти декілька років. Згодом компанія оголосила про намір побудувати ще один аналогічний завод до 2025 року.
Загальні інвестиції у виробництво матеріалів для відновлення на трьох цих підприємствах становлять 500 мільйонів доларів, проте, як зазначають автори дослідження, цього може бути недостатньо, оскільки частина цієї суми все ще залежить від рішення АМКУ. Фінальні результати дослідження буде опубліковано в липні 2024 року.
Як повідомлялось, щоб швидко перевіряти учасників тендерів і значно знизити корупційні ризики при закупівлях, зокрема у контексті відбудови, YouControl якісно оновив інструмент "Аналіз тендерів". Адже саме своєчасні перевірки можуть забезпечити максимальну прозорість у процесі закупівель та ефективне використання державних коштів.
