У міжнародну базу даних Scopus включили український антарктичний журнал

Офіційно український антарктичний журнал включили у міжнародну бібліографічну та реферативну базу даних Scopus.

Про це Національний антарктичний науковий центр повідомляє у Фейсбуці, передає Рубрика.

"Нещодавно вийшов новий номер Українського антарктичного журналу – вже 27-й з часу його започаткування. Цей випуск став першим, відколи НАНЦ підписав угоду про оприлюднення матеріалів у базі даних Scopus", – ідеться у повідомленні.

Scopus – міжнародна бібліографічна і реферативна база даних та інструмент для відстеження цитованості статей, опублікованих у наукових виданнях. Її власником є Elsevier – одна з найбільших видавничих компаній світу, яка щорічно випускає близько чверті всіх статей, що публікуються в наукових журналах.

Для того, щоб видання індексувалося в базі, воно має відповідати критеріям:

• обов'язкове рецензування матеріалів;
• редакційна колегія з фахівців за науковими напрямами журналу, які регулярно публікуються;
• наявність сайту з інформацією про правила для авторів, процедуру прийняття статей до друку;
• регулярний вихід випусків зі стабільною кількістю публікацій тощо.

Для включення в базу Scopus необхідно пройти кілька етапів.

Спершу до Elsevier подається випуск журналу і посилання на його сторінку для технічного моніторингу.

Після проходження виданням етапу на відповідність переліченим умовам його приймають на наступний – перевіряють періодичність виходу та цитованість матеріалів.

Лише після успішного подолання другого етапу редакторська комісія приймає рішення про індексацію видання і включає до бази попередні випуски.

Редакторка УАЖ та очільниця відділу НАНЦ Оксана Пньовська зауважила:

"Випуски УАЖ вже не перший рік знаходяться в базі даних Scopus, але лист про підписання угоди з Центром, та домовленість про оприлюднення наших матеріалів у базі до кінця 2026 року ми отримали лише наприкінці 2023 року. І тепер у базі даних індексуються статті УАЖ починаючи з 2019 року".

Як зазначили у НАНЦ, індексація статей збільшує видимість видання для потенційних авторів і це престижно. Чим більше матеріалів подається до журналу, тим більше шансів відібрати якісні рукописи, які надалі будуть добре цитуватись. А відтак зростають наукометричні показники журналу.

Для науковців, які публікуються в таких журналах:

• збільшується коло потенційних читачів,
• можливість колаборацій,
• зростає рівень наукової репутації,
• зростають шанси на отримання грантів.

Раніше НАНЦ отримав доступ до дослідницької інфраструктури в Арктиці й Антарктиці.

У такий спосіб планується підтримати міждисциплінарні дослідження обох полярних регіонів для розв'язання глобальних проблем, зокрема кліматичних. Адже саме ці регіони особливо важливі для клімату всієї Землі та першими реагують на зміни.

Україна долучиться до POLARIN у 2024-2025 роках, а загалом проєкт розрахований на 5 років.

Бюджет проєкту – 14,6 млн євро, з яких понад пів мільйона євро передбачені для України.

Довідка

Станція "Академік Вернадський" – єдина українська антарктична станція, розташована на мисі Марина острова Галіндез. Вона працює постійно і є метеорологічною та геофізичною обсерваторією.

Була заснована в 1947 році як британська станція "Фарадей", у лютому 1996 року Велика Британія передала її Україні. Тоді ж на станції відкрили пункт поштового зв'язку, де діє спеціальний поштовий штемпель з перевідною датою "Українська антарктична станція "Академік Вернадський".

Нагадаємо, 29-та Українська антарктична експедиція вирушила в чергову експедицію до Антарктики на станцію "Академік Вернадський". Уперше за 27 років жінки становлять третину учасників.